Показники використання виробничої потужності - Оперативне планування і регулювання виробництва

Показниками використання виробничої потужності є:

- коефіцієнт екстенсивного використання устаткування, що характеризує ступінь використання можливого часу його роботи і розраховується за формулою

КЕ. в = ЧФ / ФП, (5)

Де ЧФ - фактичний час роботи устаткування;

ФП - плановий, ефективний фонд часу;

- коефіцієнт інтенсивного використовування устаткування, який виражає ступінь використання устаткування в одиницю часу, тобто характеризує рівень використання устаткування за потужністю; його можна розрахувати за формулою

КЕв = ВФ / ВП, (6)

Де ВФ - фактичний обсяг випуску продукції в одиницю часу;

ВП - встановлена норма вироблення продукції протягом цього самого періоду.

- показник інтегрального використання устаткування розраховується за формулою

КІнт =КЕв - КІв, (7)

І становить сумарну характеристику рівня використання устаткування як за продуктивністю, так і за часом;

- фондовіддача (виготовлення продукції на 1 грн вартості основних фондів)

F = V / A, (8)

Де V - річний випуск продукції у вартісному виразі;

А - середньорічна вартість основних фондів.

Показники використання виробничої потужності дозволяють визначити ступінь використання потужностей на підприємстві. Але з позиції оптимального використання устаткування необхідними плановими розрахунками є розрахунок пропускної спроможності, завантаження і змінності роботи устаткування. Його мета полягає у визначенні виробничих можливостей підприємства, виявленні диспропорції у складі цехів і ділянок, груп устаткування, вжитті заходів щодо ліквідації "вузьких місць", виявленні спроможностей підприємства з виготовлення продукції згідно з договорами і прогнозів збуту.

Частота розрахунку: квартал (місяць, декада, тиждень).

За змістом розрахунок охоплює зіставлення структури квартальної трудомісткості продукції з фондами часу за відповідними групами устаткування.

У розрахунках використовуються такі показники:

- коефіцієнт завантаження устаткування на виробничу програму; характеризує досягнуту пропорційність між структурою трудомісткості продукції і структурою устаткування з урахуванням прийнятого режиму роботи, розраховується за формулою

(9)

Де ТПр - трудомісткість програми після діючих норм нормо-годинника;

ФОбор - фонд часу роботи групи устаткування, год;

КВ. н - коефіцієнт виконання норм.

Коефіцієнт завантаження характеризує пропускну спроможність устаткування.

У разі високих коефіцієнтів завантаження (> 0,7) непередбачених простоїв устаткування можливий зрив виробничої програми, тому необхідно придбати додаткове устаткування або/і перейти на тризмінний режим роботи;

- коефіцієнт режимної змінності устаткування показує ступінь його задіяності після змін:

(10)

Де m2 - кількість устаткування, що працює у дві зміни, шт.,

M3 - кількість устаткування, що працює в три зміни, шт.;

- коефіцієнт реальної змінної роботи устаткування визначається з урахуванням витрат, обумовлених диспропорціями у складі устаткування:

КРеал. з = КРеж. з - КЗав (11)

Підвищити коефіцієнт реальної змінної роботи можна двома шляхами: внести зміни в асортимент продукції і змінити структуру трудомісткості продукції або змінити структуру устаткування (кількість верстатів).

Похожие статьи




Показники використання виробничої потужності - Оперативне планування і регулювання виробництва

Предыдущая | Следующая