АНАТОМО-ФВІОЛОГІЧШ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ. СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ - Методичні розробки з пропедевтики дитячих хвороб для студентів медичного факультету

Актуальність теми: обмін речовин та енергетичний обмін, зріст і розвиток, реалізація генетичної програми, гомеостаз, взаємодія окремих систем організму здійснюються завдяки наявності нейроендокринної регуляції процесів життєдіяльності. При чому, ендокринна (гуморальна) регуляція має таке ж важливе значення, як і нервова. Знання особливостей будови та функції залоз внутрішньої секреції в дитячому віці допоможуть не тільки глибше зрозуміти фізіологічні закономірності зросту та розвитку дітей, але й розібратися в особливостях захворюваності та клінічної картини ендокринних захворювань у них.

Мета заняття; вивчити особливості будови та функції залоз внутрішньої секреції у дітей різного віку, знати найважливіші ознаки ендокринних розладів у них.

В результаті самостійної підготовки студент повинен знати:

    1. Залози внутрішньої секреції людини і які гормони вони виробляють. 2. Закономірності формування ендокринної системи в антенатальному періоді. 3. Гормональна взаємодія організмів матері та плоду. 4. Особлівостіфункції залоз внутрішньої секреції у новонароджених. 5. Закономірності розвитку структури і функції залоз внутрішньої секреції в постнатальному періоді. 6. Найважлівіші клінічні ознаки ураження ендокринних залоз.

В результаті вивчення теми студент повинен уміти.

    1. Визначити скарги, характерні для ураження ендокринної системи, зібрати індивідуальний та сімейний анамнез. 2. Провести об'єктивне обстеження ендокринної системи у дітей різного віку і оцінити отримані дані. 3. Скласти план лабораторного та інструментального обстеження у разі ігідозри на ураження ендокринної системи у пацієнта. 4. Оцінити результати лабораторно-інструментального обстеження.

Література:

Обов'язкова: 1. Мазурин А. В. , Воронцов Й. М. Пропедевтика детских болезней. М. , 1985. С. 279-296.

    2. Матеріали лекцій. Допоміжна: 1. Доскин В. А., Келлер X. , Мураенко Н. М. й др. Морфофункцио нальние константи детского организма. М., 1997. С. 191-210. 2. Држевецкая Й. А. Ендокринная система растущего организма. М., 1987. С. 21-85.

Допоміжний матеріал:

    * Гормональна взаємодія організмів матері та плоду. * Закономірності появи ознак статевої зрілості. * Сутність та позначення ознак статевої зрілості різного ступеня. * Методика обстеження ендокринної системи.

Гормональна взаємодія організмів матері та плоду.

Сучасна фізіологія розглядає взаємодію матері та плоду, як самостійну функціональну систему, здатну до саморегуляції, біологічним призначенням якої є забезпечення нормального розвитку плоду, повної реалізації генетичної програми, що міститься в заплідненій яйцеклітині, народження здорової дитини. Ця взаємодія починається з самого початкового періоду онтогенезу, але найбільшої активності досягає з розвитком і функціонуванням плаценти. Дана система має як нервову, так і гуморальну регуляцію, в складі якої особливе значення відіграє обмін гормонами, які синтезуються в організмі матері, плоду та в плаценті. Розрізняють два гуморальних канали в системі мати-плод:

    1) діаплаценгарний канал прямого та зворотнього зв'язку, по якому від матері до плоду надходять кисень, поживні речовини, гормони та інше, а від плоду до матері - вуглекислий газ, гормони, метаболіти тощо; 2) екстраплацентарний канал, по якому різні речовини надходять по обидві сторони через плідні оболонки і амніотичну рідину, але цей канал зв'язку мало інформативний.

Під час вагітності у жінок посилюється синтез гонадотропінів та соматотропіну, гормонів щитовидної залози та наднирників, статевих гормонів. Крім того в жовтому тілі виробляється прогестерон. Не всі материнські гормони проходять через плаценту. Серед них: кортикотропін, тіротроігін, гонадотропіни, паратгормон та кальщггонін.

Гормони щитовидної залози проникають лише в другій половині вагітності. Проникають через плацентарний бар'єр стероїдні гормони статевих залоз та наднирників. Але всі гормони матері мають важливе значення для функціонування системи мати-плід. Гормони, що не проникають через плаценту виявляють непряму дію на метаболізм плоду через підлеглі залози-мішені або продукти обміну. Так, гонадотропіни - через статеві гормони, кортікотропін - через коргікостероїди, паратгормон і кальцітонін - через рівень кальцію, інсулін - через рівень глюкози в крові.

Ендокринна функція плаценти складається з синтезу ряду попередників та кінцевих форм деяких гормонів та їх транспорту, з метою створення належної концентрації гормонів по обидві сторони плацентарного бар'єру. Особливе значення має синтез в плаценті гестагенних (сприяючих вагітності) гормонів. До них належать: хоріальний гонадотропін (ХГ) , плацентарний лактоген (ПЛ) та стероїдні гормони. Концентрація ХГ в крові матері в 100 разів більша, ніж у плода. Його найважливіша роль - здатність підгримувати функцію жовтого тіла і сприяти синтезу прогестерона. ПЛ в організмі матері має лактотропний ефект, що полягає в забезпеченні росту та диференціації структур молочної залози і синтезу в ній білка. В організмі плоду ПЛ є основним стимулятором білкового сінгезу. Стероїдні гормони (естріол та прогестерон) як і вся група гестагениих гормонів, забезпечують прогресування вагітності: а) діють на ЦНС, підтримуючи сформовану домінанту вагитності, б) сприяють накопиченню в матці енергетичних речовин, розслабляють гладку мускулатуру матки та знижують її чутливість до окситацину, в) виявляють імунодепресивну дію, тобто попереджують відгорження зародиша, який є імунологічне чужерідним для материнського організму.

Синтез гормонів у плода знаходиться під впливом гормонів матері та плаценти. В плані зворотнього зв'язку, в фізіологічних умовах, особливе значення має синтез естрогенів. Як в плаценті, так і в організмі плоду, не вистачає тих чи інших ферментів, необхідних для забезпечення повного циклу синтнзу естрогенів. Тому частина перетворень циклу проходить у плаценті. Синтезовані попередники гормонів транспортуються до плоду, де проходять подальші перетворення, знову повертаються до плаценти, де синтез естрогенів (естріолу) закінчується.

При наявності у матері ендокринної патології, загальний принцип гормональної взаємодії матері та плоду такий: гіпофункція ендокринної залози матері призводить спочатку до компенсаторної гіпертрофії та гіперфункції гомологічної залози плоду, а в подальшому настає виснаження і зниження її функціональної активності. Гіперфункція ендокринної залози матері нерідко порушує розвиток гомологічної залози плоду і також призводить до її гіпофункції.

Закономірність появи ознак статевої зрілості.

Для дівчат:

    9-10 років - ріст кісток тазу, округлення ягодиць, незначне підняття сосків молочних залоз; 10-11 років - конусоподібне підняття молочної залози (стадія " бутона"), ріст поодиноких волосин на лобку; 11-12 років - збільшення зовнішніх статевих органів, зміна епітелію; 12-13 років - значний розвиток тканини молочної залози, пігментація сосків, поява перших менструацій; 13-14 років - ріст волосся в аксілярних областях, нерегулярні менструації; 15-16 років - поява вугрів на шкірі обличчя та тулуба, регулярні менструації.

Для хлопців:

    10-11 років - збільшення розмірів яєчок та статевого члену; 11-12 років - ріст простати, гортані, поява одиноких волосин на лобку; 12-13 років - ріст волосся на лобку по жіночому типу; 13-14 років - значний ріст яєчок та статевого члену, вузлоподібне ущільнення навколососкової області, початок мутації голосу; 14-15 років - ріст волосся в аксилярних западинах, подальша зміна голосу, ріст волосся на обличчі, пігментація калитки, перша еякуляція. 15-17 років - дозрівання сперматозоїдів, оволосіння на лобку по чоловічому типу, ріст волосся по усьому тілі.

Сутність та позначення ознак статевої зрілості різного ступеня.

У дівчат:

Оволосіння на лобку - Р (Ро - оволосіння відсутнє, рі - поодинокі волосини, Р-г - волосся в центрі лобка, волосини довгі та прямі, Рз - оволосіння периферії лобка, Рд - волосся на всьому трикутнику лобка, довге, густе, кучеряве);

Оволосіння пахвових западин - Ах (Ахо - волосся відсутнє, Ахі - поодинокі волосини, Ах; - рідке волосся в центрі впадини, Ахз - оволосіння периферії впадини, Ах4 - густе курчаве волосся на всій поверхні западини);

Розвиток молочної залози - Ма (Мао - нема ознак розвитку, Маї - дещо піднімаються соски, Ма2 - залоза має форму конуса, стадія "бутона", розширений та пігментований навколососковий кружок, Маз - залоза приймає округлу форму, соски піднімаються над навколососковим кружком, Мад - закінчений розвиток молочної залози);

Наявність менструацій - Ме ( Мео - менструації відсутні, Меі - перші менструації, Ме2 - нестійкий менструальний цикл, Мез - регулярні менструації на протязі року.

У хлопців:

Оволосіння на лобку - Р ( Ро - волосся відсутнє, рі - рідкі прямі волосини біля кореня статевого члену, ?2 - волосся на усій поверхні лобка, Рз - густе курчаве волосся на лобку у формі трикутника, ?4 - густе курчаве волосся, що поширюється на животі у напрямку пупка та на внутрішню поверхню бедер);

Оволосіння пахвових западин - Ах,

Ріст волосся на обличчі - Р (Ро - волосся відсутнє, рі - рідкі слобко пігментовані волосини у вуглах верхньої губи, Р2 - ріст волосся на підборідді та щоках, Рз - злиття всіх зон оволосіння);

Ріст щитовидного хряща - Ь (Ьо - Ь 2);

Зміна тембра голосу - V (Уо - дитячий голос, vi - мутація голосу, vi - чоловічий тембр).

Методика обстеження ендокринної системи

При обстеженні ендокринної системи дитини звернути увагу на

Слідуючі моменти:

- скарги на відхилення у фізичному розвитку, особливо затримка або прискорення темпів зросу, надмірна або недостатня маса тіла, рання або пізня поява вторинних статевих ознак; надмірне вживання води та виділення сечі, біль в області шиї та зміна її форми, тощо;

Дані анамнезу: наявність факторів ризику для розвитку вродженої патології, обтяжена спадковість у відношенні ендокринних хвороб, можливі причини набутих захворювань;

    - антропометрія і оцінка фізичного розвитку дитини; - об'єктивне обстеження: звернути увагу на пропорційність та симетричність будови тіла, ступінь розвитку підшкірної клітковини, колір, вологість та еластичність шкіри, наявність екзофтальму, розміри Щитовидної залози, розвиток зовнішніх статевих ознак;

Призначити план та оцінити результати лабораторно-інструментального обстеження (біохімічне обстеження крові, рівень гормонів в крові та сечі, рентгенограму кисті та черепа, УЗО Щитовидної залози, наднирників, тощо.

Питання для самоконтролю:

    1. Перерахуйте залози та групи клітин, які секретують гормони. 2. Вкажіть специфічну відмінність ендокринних залоз організму від екзокринних. 3. Коли починається органогенез більшості ендокринних залоз? 4. Вкажіть строк установлення регулюючої дію гіпоталамусу на аденогіпофіз. 5. Перерахуйте гормони, які синтезуються в аденогіпофізі, вкажіть, як змінюється їх концентрація в крові від народження дитини до періоду пубертації? 6. Клінічні ознаки ураження аденогіпофізу? 7. Місце синтезу вазопресину та окситоцину, їх концентрація на протязі дитячого віку, механізм дії. 8. Клінічні ознаки ураження нейрогіпофізу? 9. Закономірності зміни маси щитовидної залози та концентрації її гормонів в постнатальному періоді? 10. Вплив гормонів щитовидної залози на дитячий організм? 11. Основні клінічні ознаки ураження щитовидної залози у дітей? 12. Етапи розвитку кори наднирників, які гормони там синтезуються? 13. Симптоматика ураження кори наднирників? 14. Ендокринна функція підшлункової залози, клінічні ознаки її порушення? 15. Закономірності формування статі плоду, які чинники можуть негативно вплинути на цей процес? 16. Вік і закономірності появи вторинних статевих ознак у дівчат та хлопців? 17. Гормональний зв'язок організмів матері та плоду.

Тести для контролю:

    1. В якому з органів не синтезуються гормони? 1.1 гіпофіз 1.2 тимус 1.3 селезінка 1.4 підшлункова залоза 1.5 наднирники 1.6 головний мозок 2. Органогенез більшості ендокринних залоз починається в слідуючі строки вагітності. 2.1 2-4 тиждень 2.2 5-7 тиждень 2.3 8-9 тиждень 2.4 10-12 тіжні 3. Який з гормонів не секретується в аденогіпофізі? 3.1 соматотропін 3.2 кортікотропін 3.3 тіреотроігін 3.4 вазопресин 3.5 пролактін 4. В крові новонародженого виявляються високі концентрації тропних гормонів, окрім: 4.1 соматотропін 4.2 кортікотропін 4.3 тіреотроігін 4.4 гонадотропіни 5. Що з перерахованного не типово для ураження гіпофізу? 5.1 гігантизм 5.2 затримка зросту 5.3 судоми 5.4 ожиріння 5.5 поліурія 6. На який процес гормони щитовидної залози не впливають? 6.1 зріст дитини 6.2 диференціація скелету 6.3 диференціація головного мозку 6.4 розвиток структур шкіри та її придатків 6.5 статева диференціація 6.6 збільшення споживання кисню тканинами 7. Що не характерно для клінічної картини вродженого гіпотіреозу? 7.1 маса тіла при народжені > 4000 г 7.2 довгий період жовтяниці 7.3 пізнє відходження меконію 7.4 екзофтальм 7.5 низький тембр голосу 8. Які гормони не синтезуються в корі наднирників? 8.1 адреналін 8.2 кортізол 8.3. альдостерон 8.4 андрогени 9. Який з симптомів не характерний для ураження наднирників? 9.1 гіпертонія 9.2 затримка зросту 9.3 гігантизм 9.4 ожиріння 9.5 генералізована пігментація шкіри 10. Який гормон не синтезується в підшлунковій залозі? 10.1 глюкагон 10.2 кальпитонін 10.3 соматостатін 10.4 інсулін 11. Яка з ознак не типова для ураження острівкового апарату підшлункової залози? 11.1 полідіпсія 11.2 поліурія 11.3 сухість шкіри 11.4 гіпертензія 11.5 поліфагія 12. Які причини не призводять до порушення статевої диференціації? 12.1 зміна набору статевих хромосом 12.2 наявність венеричного захворювання у матері 12.3 наявність у матері андрогеносинтезуючої пухлини 12.4 ембріопатія тестикул 13. Вкажіть середній строк початку пубертації у дівчат. 13.1 9. 5-10. 5 років 13.2 11. 5-12. 5 років 13.3 13-14 років 14. Що з вторинних статевих ознак у дівчат з'являється найраніше? 14.1 оволосіння пахвової западини 14.2 оволосіння лобку 14.3 розвиток молочних залоз 14.4 поява менструацій 15. Вкажіть середній строк початку пубертації у хлопчиків. 15.1 9. 5-Ю. 5 років 15.2 11. 5-12. 5 років 15.3 13-14 років 16. Яка з вторинних статевих ознак у хлопців з'являється раніше? 16.1 Ріст волосся на обличчі 16.2 оволосіння пахвової западини 16.3 оволосіння лобку 16.4 мутація голосу

Відповіді до контрольних тестів:

1. З, 2. 2, 3. 4, 4. 4, 5. 3, 6. 5, 7. 4, 8. 1, 9. 3, 10. 2, 11. 4, 12. 2, 13. 1, 14. 3, 15. 2, 16.3.

Похожие статьи




АНАТОМО-ФВІОЛОГІЧШ ОСОБЛИВОСТІ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ. СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ - Методичні розробки з пропедевтики дитячих хвороб для студентів медичного факультету

Предыдущая | Следующая