Значення мови для відновлення української державності в часи СРСР - Роль української мови у створенні іміджу української держави на міжнародній арені

Наша мова зазнала утисків знаходячись під владою Російської імперії, а згодом СРСР.

Внаслідок зросійщення за роки панування тоталітарного комуністичного режиму в СРСР зникло понад 90 мов; деякі й нині перебувають на стадії вимирання. Так, скажімо, водською мовою фінської групи в 1979 р. розмовляло лише декілька десятків людей старшого покоління в селах Лужиці, Піски, Кракольє і Межники Ленінградської області, Іжорською мовою фінської групи в 1979 р. розмовляли 244 особи старшого покоління (Кингисеппський і Ломоносовський райони Ленінградської області), хоч ця мова раніше мала писемність, її викладали в школах. Вепською мовою нині розмовляють 3 тис. осіб (Карелія, Ленінградська і Вологодська області), писемності не має, функції її обмежені побутовим спілкуванням, а отже, і перспективи її неоптимістичні.

У часи тоталітарного режиму багато митців не могли реалізувати свій письменницький талант, а тому були змушені виїхати за кордон.

Сьогодні понад 5 млн. осіб українського походження мешкає за межами України. Вони, з точки зору етнічної свідомості, поділяються на три групи.

До першої групи належать ті, предки які покинули Україну три, чотири або й п'ять поколінь тому. Як правило вони вже не розмовляють українською мовою та мало контактують з різними українськими традиціями До другої групи належать ті, що порвали стосунки з Батьківщиною одне чи два поколління тому. Вони знайомі з українською культурою шанують її, але мало дбають про її збереження.

Найактивнішою є третя група до якої входять українці, котрі емігрували після Другої світової війни, та їхні діти, а також окремі представники.

У 20-х--на початку 30-х років XX століття в колишній УСРР здійснено чимало заходів, спрямованих на те, щоб подолати відставання в розвитку певних стилів української мови. Квітневий пленум ЦК КП(б)У в 1925 р. виніс ухвалу "Про українізацію". Це було одним із важливих завдань культурно-національного будівництва в Україні. Українська мова ставала мовою не тільки красного письменства та публіцистики, а й мовою освіти, науки, врядування, проведення різних громадсько-політичних заходів. Особливо бурхливо та плідно розвивався офіційно-діловий стиль, який раніше не мав для цього належних умов. Проте в роки сталінських репресій, а ще більше в добу застою українська мова знову зазнала тяжких випробувань, була витіснена з багатьох сфер функціонування. Виправити становище був покликаний закон про надання українській мові статусу державної, ухвалений 26 жовтня 1989 року. Державність української мови підтверджена й 10-ю статтею Конституції України, прийнятої Верховною Радою 28 червня 1996 року.

    4. Посилення ролі мови після виходу на міжнародну арену незалежної держави 24 серпня 1991 року була проголошена незалежність України. Одразу 140 країн визнали її незалежність. Державною мовою стала українська, що було затверджено в 10 статті Конституції України прийнятою Верховною Радою 28 червня 1996 року. Але українською мовою розмовляють не лише в Україні, а й за її межами на всіх суходолах земної кулі, куди доля закинула наших краян.

Українською мовою розмовляє наше представництво за кордоном, оскільки мова є обличчям держави. В першу чергу це дипломати, посли, Президент, представники нашої держави в різних міжнародних організаціях, українські науковці на конференціях.

Похожие статьи




Значення мови для відновлення української державності в часи СРСР - Роль української мови у створенні іміджу української держави на міжнародній арені

Предыдущая | Следующая