Лінгвоцид через "зближення" і уподібнення - Лінгвоцид української мови
Втручання у структуру та функціонування української мови розпочалося ще в царській Росії. "Дбала цензура навіть про чистоту і нашої вкраїнської мови, стверджує І. Огієнко, - вона не дозволяла неологізмів, не допускала нових слів, що показують якісь культурні розуміння...".
Однак тотальний наступ на структуру української мови розпочався в УРСР.
1917-1920 роки, як стверджує Ю. Шевельов, - "були підмурівки, треба було зводити мури. Це було те історичне завдання і обов'язок, що постали перед поколінням двадцятих років" [14-6].
Однак однією з догм тодішньої політики було твердження про злиття народів у єдину загальнолюдську націю з загальнолюдською мовою
Але після краху надій на перемогу всесвітньої революції більшовики змушені були обмежити реалізацію програми комуністичного Інтернаціоналу кордонами тієї імперії, у якій захопили владу. На практиці впровадження в життя політики етнокультурної міксації в межах колишньої Російської імперії не могло означати нічого іншого, ніж продовження попередньої самодержавної політики асиміляції неросійських народів імперії.
Різниця між радянською й імперською практиками русифікації полягала лише у застосуванні різних асиміляційних методів, зумовлених відмінністю державних устроїв. Зосередивши в своїх руках всю повноту влади, підпорядкувавши тотальному контролю всі сфери життя, більшовицька партія здійснювала мовно-культурну асиміляцію в значно жорстокіших формах, ніж колишня царська адміністрація, а володіння всіма засобами масової інформації давало їй можливість приховувати злочинні методи нищення національних мов і культур під лицемірними гаслами "єдиної сім'ї народів", "братерської дружби", "пролетарського інтернаціоналізму" тощо.
"Як і в часи Російської імперії, найбільшого тиску в "старшо-братніх" обіймах, на думку Л. Масенко, зазнавали українці й білоруси, оскільки спорідненість їхніх мов з російською значно полегшувала завдання "злиття мов" [5-4].
З початку 30-х років почався спланований наступ на українську мову, що полягав у втручанні в її внутрішній розвиток, спрямований на нищення самобутніх рис цієї мови і зближення її з російською мовою. Таким чином, засуджуючи на словах Валуєвський циркуляр, виданий колишнім царським урядом, більшовицьке керівництво у своїй мовно-культурній політиці здійснювало його практичну реалізацію.
Юрій Шевельов, дослідник мовної політики, яку провадили різні режими на українських теренах в першій половині ХХ ст., так визначав її специфіку за радянської доби: "Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати українську мову прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар'єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих "клясичних" метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й орфоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови. Таким чином на радянській Україні конфлікт між українською і російською мовами перенесено з зовнішньої, позамовної сфери в середину самої мови. Боротьба відбувалася не тільки в людській психіці, а й у самій мові" [15-173].
Зазначена практика була впроваджена на початку 30-х років. Уся, майже без винятку, плідна праця мовознавців 20-х років була оголошена "шкідницькою й націоналістичною", "спрямованню на відрив української мови від російської" [5-4].
6 квітня 1933 року за наказом нового керівництва Наркомосу України було організовано комісію під головуванням А. Хвилі "для перевірки роботи на мовному фронті". Завдання комісії було "очистити теоретичний фронт від усього буржуазно-націоналістичного сміття, повести дійсно пролетарськими шляхами творення української наукової термінології, виправити українську фразеологію, український правопис" [5-5].
Головним звинуваченням, висунутим комісією до українського правопису 1928 р., термінологічних словників Інституту української мови та низки мовознавчих праць попередніх років, було звинувачення у створенні "штучного бар'єру між українською і російською мовами" [5-5].
Після розгрому мовознавчих інституцій 20-х рр., фізичного знищення або довготривалого ув'язнення мовознавців, заборони створених у ті роки лексикографічних, термінологічних та інших праць як "ворожих" і "націоналістичних" радянське керівництво запровадило в Україні керовану з Москви і повністю контрольовану партійним апаратом мовну політику, яка, хоч і з тимчасовими послабленнями, лишалась чинною до кінця 80-х рр. Тоді ж було усталено ідеологічну базу діяльності інституцій, призначених для відстежування і спрямовування мовних процесів. Напрям мовознавчих досліджень в УРСР надалі мали визначати три такі головні постулати:
Теза про "благотворність" впливу російської мови на українську, потребу зближення двох "братніх" мов і "гармонійність" українсько-російської двомовності.
Теза про необхідність формування спільного лексичного фонду мов народів СРСР.
Вимога широкого впровадження інтернаціоналізмів. При цьому всі три постулати було підпорядковано завданню уніфікації національних мов за російським зразком, оскільки в процесах формування спільного лексичного фонду мов народів СРСР і запозичення з інших мов роль мови - посередника відводилася російській.
У резолюціях комісій Народного комісаріату освіти з перевірки роботи на "мовному фронті" попередня діяльність наукових інституцій проголошувалась "контрреволюційною", і було чітко визначено "правильні методологічні засади укладання російсько-українських словників", які полягали у вимозі "у жодному разі штучно й тенденційно не обминати спільних для обох мов елементів (слів), зокрема й слів інтернаціонального походження" [5-5].
На особливу увагу, на думку Л. Масенко, один із запропонованих заходів. Резолюція наказувала "покласти край практиці відриву загальнополітичної редактури від мовної, запровадивши в принципі єдиноосібну авторську і редакторську відповідальність за єдність змісту і форми літературного твору" [5-5].
Цей пункт започаткував суворе цензурування не тільки змісту друкованої продукції, а й самої мови.
У 1970-х - першій половині 1980-х рр. русифікація всіх сфер життя - освіти, науки, виробництва, засобів масової інформації, культури - відзначалась особливою інтенсивністю.
У 1978 році була видана Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення і викладання російської мови та літератури, у 1983 році - Постанова про посилене вивчення російської мови, поділ класів в українських школах на дві групи та підвищення заробітної плати вчителям російської мови на 15%.
У системі Академії наук було розширено опрацювання спеціальних програм з теми "Роль російської мови як засобу міжнаціонального спілкування міфокритик".
В останнє десятиліття існування Радянського Союзу українські русисти вже могли звітувати партійному керівництву про успішне виконання всіх трьох настановних завдань мовної політики, спланованої Москвою для УРСР ще на початку 1930-х років - усталення практики необмеженого впливу російської мови на українську і трактування відповідних процесів як "благотворних" для української, сформованість в українській мові за посередництвом тієї ж російської лексичного фонду, спільного з мовами інших республік, та запозичення численних інтернаціоналізмів.
Згідно з керівною партійною вказівкою про утворення нової історичної спільноти - радянського народу - директор Інституту мовознавства АН УРСР академік І. Білодід обгрунтував характеристичні мовні риси цієї спільноти, що полягали у "єдиних принципах розвитку національних мов" "у сполученні з дією мови міжнаціонального спілкування".
Скорочуючи зовнішні сфери вживання української мови, партійне керівництво посилило пильність і на внутрішньому "мовному фронті". Війна Комуністичної партії СРСР з українською мовою у 1970-х рр. за безоглядністю й брутальністю застосовуваних методів наблизилась до погромницьких кампаній 1930-х рр., відрізняючись від них лише тим, що провадилась не фронтально, "вичищаючи" від "буржуазних націоналістичних елементів" усі мовні стилі, а зосереджувалась на художній літературі. Це було закономірно, оскільки за сорок років, що минули від початку втручання комуністів у розвиток української мови, її діловий і науковий стилі вже було уніфіковано за російським зразком.
Похожие статьи
-
Лінгвоцид через приниження статусу й престижу мови - Лінгвоцид української мови
Н. Карамзін у коментарі до української грамоти зауважив, що вона "писана варварською мовою, ні Російською, ні Польською". Це все одно, що назвати...
-
Історичні свідчення милозвучності української мови - Засоби милозвучності української мови
Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер, хоч найменше можуть про це...
-
Зародження Української Мови та Писемності - Українська мова - зародження, розвиток, сучасність
Говорити про мову протоукраїнських племен можна лише гіпотетично. Адже писемних пам'яток, які дійшли до нас, ще не достатньо для повноцінного дослідження...
-
Висновки - Засоби милозвучності української мови
Милозвучність української мови створюється багатьма компонентами, вона потребує належної фонетичної організації. Милозвучність вимагає свідомого уникання...
-
Мова як явище естетичне та індивідуально-суб'єктивне - Засоби милозвучності української мови
Важливо та доцільно виділити ще один аспект визначення милозвучності мови, що по суті є найскладнішим. Милозвучність (як і немилозвучність) оцінюється...
-
Зосереджуючись на милозвучності української мови, ми вирішили поставити наступні завдання: 1. визначити конкретні фонетичні параметри, які сприяють...
-
Історичні зміни в морфемній структурі слова - Словотвір української мови
План 1. Основні причини історичних змін. 2. Спрощення. 3. Перерозклад. 4. Ускладнення та декореляція. 5. Морфемний та етимологічний аналіз. Література:...
-
Трактування поняття "милозвучність" - Засоби милозвучності української мови
І все-таки поняття "милозвучність" у мовознавстві по-справжньому не визначене й не вивчене. У словниках і наукових працях милозвучність, що ототожнюється...
-
Вступ - Засоби милозвучності української мови
Мова - душа народу, дзеркало відображення всіх його багатогранних сторін. Таким чином, судячи про перше, ми формуємо своє бачення другого. В першу чергу,...
-
Способи словотворення. Види морфологічного творення слів - Словотвір української мови
Теоретичні питання: Cловотвір українська мова морфеміка 1. Поняття про спосіб словотворення. 2. Класифікація способів словотворення. 3. Афіксація і її...
-
Морфемна структура слова - Словотвір української мови
План 1. Поняття морфемної структури слова 2. Основа слова, її характеристика 3. Подільність основ 4. Ступені подільності основ Література: 1. Вакарюк Л.,...
-
Морфеміка як розділ словотвору - Словотвір української мови
План 1. Вступ. Основні розділи словотвору 2. Морфеміка як мінімальна значуща одиниця мови 3. Морфема у співвідношенні з іншими одиницями мови 4. Морфема...
-
Аналогія структурного зв'язку в говорах української мови
Аналогія структурного зв'язку в говорах української мови Аналогія, як явище уподібнення, зумовленого взаємовпливом двох чи більше морфологічних...
-
Словотвірна система української мови - Словотвір української мови
Теоретичні питання: 1. Словотвірний ланцюг. 2. Словотвірна парадигма. 3. Словотвірне гніздо. Література: 1. В. О. Горпинич. Українська словотвірна...
-
Семантичні відношення між твірним та похідним словами - Словотвір української мови
План 1. Словотвірна пара як одиниця словотвору. 2. Семантичні відношення між мотивуючим та мотивованим словами. 3. Словотвірне значення як вираження...
-
Словотвір як навчальна дисципліна. Словотвірна структура слова - Словотвір української мови
План 1. Об'єкт і завдання словотвору. 2. Основні аспекти словотвору. 3. Похідне слово як основна одиниця словотвору, похідна основа. 4. Твірна основа і...
-
Морфологія - Словотвір української мови
План 1. Морфологія як наука. 2. Морфологічна модель, морфологічна позиція, морфонема. 3. Морфологічні явища. Література: 1. Вакарюк Л., Панцьо С....
-
Класифікація морфем української мови - Словотвір української мови
План 1. Типи морфем за характером значення 2. Типи афіксів за позицією в структурі слова 3. Типи афіксів за функцією 4. Типи афіксів за способом їх...
-
Логосична теорія походження мови - Гіпотези про походження мови
На ранніх етапах розвитку цивілізації виникла логосична теорія (від греч. logos - поняття; розум, думка) походження мови, яка існує в декількох...
-
Безафіксні способи словотворення - Словотвір української мови
Теоретичні питання: 1. Нульсуфіксальний спосіб (усічення). 2. Осново - і словоскладання. 3. Абревіація. Література: 1. В. О. Горпинич. Українська...
-
Теоретичні питання: 1. Суфіксально-префіксальний спосіб словотворення. 2. Суфіксально-постфіксальний спосіб. 3. Префіксально-постфіксальний спосіб. 4....
-
Співвідношення морфем і їх валентність - Словотвір української мови
План 1. Полісемія та омонімія морфем 2. Синонімія та антонімія морфем 3. Валентність морфем 4. Обмеження у валентності морфем Література: 1. Л. Вакарюк,...
-
Література - Засоби милозвучності української мови
1. Самійленко В. Твори : У 2 т. - К., 1958. - Т. 2. - С. 365. 2. Ганич І. Д., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів - К., 1985. - С. 127. 3....
-
Творчий доробок І. Франка як цінна спадщина для української культури - I. Франко
Іван Франко є письменником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної долі народу - минувшини, сьогодення й майбуття. Івана Франка ми...
-
Словотворення Олеся Гончара - Мовний світ української поезії
Знаковим явищем в історії української літературної мови є творчість Олеся Гончара. Краса художнього слова й подих нашої доби поєдналися в ній. Мова...
-
Біографія та творча діяльність І. Франка Іван Якович Франко - геній української нації, великий майстер українського слова, творчість якого становить цілу...
-
Визначна роль творчості Михайла Коцюбинського в історії української літератури та мови беззаперечна. Знайомство з його творчiстю пiдтверджуе надзвичайно...
-
Висновки - Нестандартні уроки з української літератури в 6 класі
Література, що вивчається сьогодні в школі, ставить перед учнями різні моральні, естетичні, психологічні й, навіть, політичні(в старших класах) проблеми,...
-
Ідейно-художній аналіз поеми - Іван Якович Франко - геній української нації
В 1905 році Іван Франко пише свою поему "Мойсей. Глибокий і фiлософський зміст приховано у цьому творі, адже це не просто віршована компі-ляція...
-
Підготовка учнів до життя, трудової та творчої діяльності закладається у загальноосвітній школі. Для цього процесу навчання організаційна методика уроку...
-
Мова є однією з найістотніших ознак нації і реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти. Ш Мова -- це найважливіший,...
-
Висновки - Іван Якович Франко - геній української нації
Український народ в особі Івана Франка має найвищий творчий злет своєї інтелектуальної культури. Усе, що стосується І. Франка-мислителя, викликає значний...
-
Постать мислителя XVII століття в поемі Франка "Іван Вишенський У світогляді І. Вишенського боролись погляди релігійно-аскетичні і життєві, церковні і...
-
Фіно-угорські мови, Угорська група, Фінська група, Прибалтійська підгрупа - Групи світових мов
Фіно-угорськими мовами розмовляють 24 млн. 35 тис. осіб. Ці мови поділяють на дві групи: угорську та фінську. Угорська група До цієї групи належать...
-
Оформлення листа - Контрольна робота з мови професійного спілкування
Службові листи друкують на комп'ютері, друкарській машинці або пишуть на чистому бланку лише з одного боку. Певна річ, на бланку друкують тільки першу...
-
Характеристика, Резюме - Контрольна робота з мови професійного спілкування
Ш Характеристика -- це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації. Це офіційний...
-
Поняття формалізації - Рівні семіотичного аналізу мови
Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій мові, логіка вимушена...
-
Література метафора мовний І всі ми вірили, що своїми руками Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт, Що кров'ю власною і власними кістками Твердий змуруємо...
-
Кавказька сім'я налічує майже 40 мов, якими розмовляють 7 млн. 455 тис. осіб. Поширена на Північному Кавказі, в Закавказзі та Туреччині. Поділяється на...
-
Покладені на музику слова - Мовний світ української поезії
Український народ, як до цілющого джерела, припадає до пісні, глибоко відчуваючи силу і міць рідної землі, її красу і силу. Стаєш багатший душею. Хто не...
Лінгвоцид через "зближення" і уподібнення - Лінгвоцид української мови