Трагікомедія людської мрії у п'єсі "Народний Малахій" - Драматургія М. Куліша

П'єса "Народний Малахій" написана в неоромантичному стилi, який позначився на вчинках дійових осіб та їхній характеристиці. Проте твiр вiдображає реальний стан певної частини українцiв, розворушених революцiйними подiями. "Народний Малахій" - це трагікомедія людської мрії, що несе на собі тавро тієї маленької особистості, яка її репродукує, це трагікомедія історичного максималізму, що здатен покласти людське життя на вівтар вистражданої ідеї.

"Народний Малахій" (1927) - трагікомедія Миколи Куліша в чотирьох діях, що поєднує класичні реалістичні риси з модерністськими. Почнемо з того, що ім'я головного героя означає "пророк, посланець Божий". І це вже нам вказує на основну проблему п'єси - проблему фальшивого самопроголошеного месії. Автор наголошує на неможливості втілення в життя утопічної ідеології та утвердження гуманістичних цінностей шляхом утиску індивідуальної свободи та людських жертв.

Провідною темою цього твору М. Куліша стає соціалізм як "хвора мрія", але твір мав не вузько політичний характер. "Народний Малахій" являє собою історію про людину з нелюдською наполегливістю в досягненні своєї фанатичної ідеї - "негайної реформи людини". У його голові постають такі картини: "Він накриває кожного голубим покривалом, повчає, переконує, потім робить магічний рух рукою, і тоді, з-під голубого покривала, виходить оновлена людина, страшенно ввічлива, надзвичайно добра. Далі ці люди, багато людей і він на чолі їх, з червоними маками та з жовтими нагідками йдуть у голубу даль. По дорозі бачать - стоїть гора Фавор. По тому в голубому мареві маячить якийсь новий Єрусалим, далі, голубі долини, голубі гори, знов долини, голубі дощі, зливи і нарешті голубе ніщо". Читач може навіть припуститись, що ця людина була божевільною, майже кожна наступна його дія була пов'язана з досягненням його мети, але письменник спеціально наголошує на тому, що божевільним в творі є не Малахій, а ідеологічний фанатизм, що здатний був, всупереч власному бажанню, реформувати людське буття. Саме цей фанатизм призводить до трагедій. Малахій - персонаж трагікомічний, який не розуміє, що ним маніпулюють пани, та, загалом, уся та система, задля власної вигоди.

Головний герой повністю занурився в свій вигаданий світ, більш того, він вважав його реальним. Цей реформатор керувався своєю свободою, а жертвував свободою інших. Важко не помітити, що він був повністю упевнений у власній правоті, він прагнув насильно загнати людей у рай, але в той же час, забув про все людське та приймав людські жертви (страждання Олі, самогубство доньки). Нарешті, всіх людей, які не мали свободи вибору, він сприймав як сіру масу, з якої можна було "зліпити" будь що, а сам він наголосив себе новим богом, зрікшись справжнього Бога.

Трагедiя "Народний Малахiй" вiдображала не тiльки найсуттєвiшi проблеми суспiльного життя, а й стала iстотним зрушенням в художнiй практицi української драми. Зосередивши увагу на внутрішньому конфлікті, драматург застосував нові прийоми пластичного увиразнення образу-характеру, в якому тісно переплелися трагічне з комічним - усі грандіозні плани Народного Малахія виливалися в дивні і не зовсім зрозумілі вчинки.

Драматургія куліш трагедія українізація

Похожие статьи




Трагікомедія людської мрії у п'єсі "Народний Малахій" - Драматургія М. Куліша

Предыдущая | Следующая