Естетична программа Озерної школи. Охарактеризуйте творчість її основних представників - Основні риси романтизму як художнього напряму

Перший етап англійського романтизму ( 90-е роки XVIII в. ) найбільше повно представлений так званою Озерною школою. Сам термін виник в 1800 р., коли в одному з англійських літературних журналів Вордсворт був оголошений главою Озерної школи, а в 1802 р. Колридж і Саути були названі її членами. Життя й творчість цих трьох поетів пов'язані з Озерним краєм, північними графствами Англії, де багато озер. Поети-Лейкисти (від англ. lake - озеро) чудово оспівали цей край у своїх віршах. Перший спільний добуток Вордсворта й Колриджа - збірник "Ліричні балади" (1798) - був програмним, намітивши відмову від старих зразків поезії і проголосивши демократизацію проблематики та розширення тематичного діапазону. У долях Вордсворта, Колриджа й Саути було багато загального. Всі троє спочатку привітали Французьку революцію, потім, злякавшись якобінського терору, відступилися від неїї. Разом з тим роль представників Озерної школи в історії літератури велика; вони вперше відкрито засудили классицизм. Лейкисти вимагали від поетів зображення не великих історичних подій і видатних особистостей, а повсякденного побуту скромних трудівників, простих людей, тим самим продовжуючи традиції сентименталізму. Вордсворт, Колридж і Саути апелювали до внутрішнього світу людини, цікавилися діалектикою його душі. Відродивши інтерес англійців до Шекспіра, поетів англійського Ренесансу, вони зверталися до національної самосвідомості, підкреслювали на противагу універсальним канонам самобутнє, оригінальне в англійській історії й культурі. Одним з головних принципів нової школи було широке використання фольклору Зображення народного побуту, повсякденної праці, розширення тематики поезії, збагачення поетичної мови за рахунок введення розмовної лексики, спрощення самої поетичної конструкції лейкисти наблизили поетичний стиль до повсякденного мовлення. Виступаючи проти законів буржуазного суспільства, яке збільшило, на їхню думку, страждання й нещастя народу, внаслідок того, що ламав століттями сталі порядки й звичаї, лейкисти зверталися до зображення англійського середньовіччя. Відтворюючи у своїх творах картини минулого, Колридж і Саути, хоча й не призивали до його реставрації, але все-таки підкреслювали його неминущі цінності в порівнянні зі стрімким рухом сучасності. Вордсворт і його однодумці зуміли показати трагізм долі англійського селянства в період промислового перевороту. Вони, щоправда, акцентували увагу читача на психологічних наслідках всіх соціальних змін, що позначилися на моральному вигляді скромного трудівника. При відомому політичному консерватизмі й страху перед можливою революцією в Англії поети Озерної школи зіграли позитивну роль в історії англійської поезії. Сформулювавши естетичні принципи нового романтичного мистецтва, увівши нові категорії піднесеного, чутливого, оригінального, вони рішуче виступили проти поетики, що зжила себе, намітили шляхи зближення поезії з дійсністю за допомогою радикальної реформи мови й використання найбагатшої національної поетичної традиції. Слідом за англійськими сентименталістами Томсоном і Гріємо вони використовували так зване розмите, змішане бачення, породжене не розумом, але почуттям, значно розширивши діапазон поетичного бачення в цілому. Лейкисти ратували за заміну силабічної системи віршування більше відповідної нормам англійської мови тонічною системою, сміло вводили нові лексичні форми, розмовні інтонації, розгорнуті метафори й порівняння, складну символіку, підказану поетичною уявою, відмовлялися від традиційних поетичних образів. Вордсворт і Колридж розглядали Всесвіт як прояв абсолютного духу. Завдання поета - уловити абсолютне в найпростіших явищах сучасного життя. Інтуїтивне сприйняття навколишніх речей веде до найбільш повного пізнання їхнього внутрішнього змісту, розширює кордони пізнання взагалі. Поет повинен підтримувати зв'язок між людиною й Творцем, показуючи видимий, чуттєвий світ як недосконале відбиття надприродного потойбічного миру. Але вже з "Ліричних балад" намітилися й розходження між двома поетами. Колриджа цікавило надприроднє, у той час як Вордсворта захоплювало саме повсякденне, прозаїчне, яке він описував як неймовірне, цікаве, незвичайне. Вордсворт вважається видатним майстром англійського сонета. Між 1802 та 1846 роками він створив 535 сонетів.

Похожие статьи




Естетична программа Озерної школи. Охарактеризуйте творчість її основних представників - Основні риси романтизму як художнього напряму

Предыдущая | Следующая