Донбас як стикове пограниччя - Донбас як стикове пограниччя
Розглядати Донбас у контексті звичного, традиційного регіоналізму непросто. Типології й класифікаційні параметри в регіоналістиці базуються на виділенні історично сформованих регіонів, які в ході еволюції перетворилися у соціокультурні спільноти. Але ж Донбас не є історичним регіоном, територіально він сформувався з частин Слобожанщини, Запорожжя, земель Війська Донського.
За оцінкою визначного знавця економічної географії В. Кубійовича, Донбас виник на економічному фундаменті -- як "основна паливна база і найважливіший промисловий район України й усієї Східної Європи" Енциклопедія українознавства. Т. 2. Перевидання в Україні. -- Львів, 1993. -- С. 563.. Авторство назви "Донецький басейн" пов'язують з іменем харків'янина Євграфа Ковалевського -- гірничого інженера, що виконав на початку ХІХ ст. перше стратиграфічне й геологічне дослідження регіону. Історична доля цього ареалу складалася непросто: тут стикалися різні інтереси, крутилися великі гроші, які порівняно легко примножувалися. Природно, що сюди прибувало чимало авантюристів з кримінальними нахилами, зі своєю "обслугою". Коли промислова база регіону була вже в основному сформована, почалися випробування революціями й війнами, які, природно, не додавали ані стабільності, ані спокою.
Великий прошарок знедолених і мігрантів зумовлював переважаючий вплив лівих течій російського походження -- соціалістів-революціонерів, анархістів, соціал-демократів (у меншовицькій та більшовицькій версіях).
З більшовицьким центром у Петрограді останні були, однак, у відносинах "притягання -- відштовхування", які стали особливо напруженими після того, як Центральна Рада пред'явила претензії на увесь український простір, у тому числі й на промисловий Донбас. На якомусь етапі місцевим більшовикам довелося визначатися, і після певних хитань вони все ж взяли участь в акті проголошення утворення УСРР (ініціювавши, однак, прийняття окремої резолюції "Про самовизначення Донецького і Криворізького басейнів"). Про перебіг наступних подій йтиметься далі, а тут наголосимо лише на складностях у відносинах між Раднаркомом і ефемерною владою УСРР щодо приналежності Донбасу. Зрештою його все ж розділив кордон між РСФРР та УСРР, і цей стан зберігається донині: більша частина Донбасу належить Україні, менша (у межах колишньої Області Війська Донського) -- Російській Федерації.
Оскільки в Донбасі, як вважає В. Рафеєнко, містоутворюючим був не національно-культурний чинник, а економічний (з підприємством як центром спільноти), людина як особистість тут ніколи нікого особливо не цікавила. Головним і визначальним чинником була її професійна і ділова придатність. "Регіон мав існувати тільки в тих скріпленнях, які і надалі дозволяли в людині бачити не стільки людину, скільки придаток до виробництва. Інструмент, а не особистість. Функція, а не жива душа" Свентах А. "Феодально-промисловий ідіотизм як філософія влади" // День. -- 2014. -- 3-4 жовтня..
Як значною мірою штучне утворення із закладеним у його фундамент неабияким конфліктогенним потенціалом Донбас був приречений на постійні "з'ясування відносин", тертя, прояви сепаратизму. Гостра невідповідність між його високою питомою вагою у промисловому комплексі СРСР та браком уваги центру до міської інфраструктури зумовила неймовірну скупченість на порівняно невеликій території заводів, шахт, комунікацій, внаслідок чого міста плавно "перетікали" одне в одне. Промислові викиди, терикони ускладнили економічну ситуацію настільки, що людям стало буквально нічим дихати. Але у міцно прив'язаній до створення потужного військово-промислового комплексу економіці краю мобілізаційні завдання важили набагато більше, ніж елементарні життєві потреби людей.
Притаманний компартійній системі "індустріальний фетишизм" диктував логіку не просто прискореної, але форсованої індустріалізації, об'єктивних умов для якої не існувало. Довелося запровадити систему централізованого розподілу, включно з картковою системою. Соціальна ієрархія в містах вибудовувалася за принципом доступу до системи матеріальних благ, що одночасно стимулювало як гострий товарний дефіцит, так і корупцію.
Неприродний симбіоз плану й ринку формував викривлену, утриманську психологію -- людина звикала до цілковитого одержавлення власного життєвого простору, "давальницької системи", загальної зрівнялівки. Конформізм, заохочуваний згори, ставав домінантою свідомості і регулятором поведінки.
Такі умонастрої радянську верхівку цілком влаштовували -- система постачання стала досить ефективним інструментом забезпечення лояльності населення до влади. Головним ідеологічним постулатом, який визначав напрям урбанізаційної політики, була "перебудова побуту"; відтак і синонімом "будівництва соціалістичних міст" стало "культурно-побутове будівництво".
Нові міста часто називалися "робітничими селищами" і довго лишалися ними, насамперед за украй примітивною інфраструктурою. Більш-менш пристойний вигляд мали лише робітничі клуби. Система впливу на особистість через клубну систему, школу, засоби комунікації, літературу, мистецтво створювала потужний ідеологічний прес, який виступав знаряддям уніфікації, русифікації, переідентифікації на основі нових моральних цінностей.
І все ж варто відверто визнати, що радянській владі таки вдалося створити у Донбасі потужне експериментальне поле, на якому випробовувалися найсміливіші модернізаційні проекти й зразки "соціальної інженерії". Створений нею штучний "ореол слави" навколо праці металургів і шахтарів разом із системою нагород, розподілу житла та предметів першої необхідності за "трудовими показниками" створив-таки атмосферу патріотичного пафосу, в якій робітник почувався вершителем не лише власної долі, але й долі країни. Лояльність до влади й налаштованість на рекорди тут була вищою, ніж у цілому по країні.
Як констатує луганський соціолог І. Кононов, у Донбасі від початку його формування головним елементом етнічної структури є велике ядерне утворення -- українсько-російська домінуюча етнічна коаліція. Це утворення виникло внаслідок зближення ціннісних уявлень українців та росіян, формування синтетичних українсько-російських явищ в культурі регіону, зламу ендогенного порогу між цими етнічними групами. А проте "етнічна структура Донбасу не має ієрархічного характеру і не є головним стрижнем соціальної структури регіону". Таким стрижнем, на відміну від Галичини, тут завжди були соціально-економічні ієрархіїКононов І. Ф. Донбас та Галичина: причини напруженості в стосунках та по-шук історичного компромісу // Стосунки Сходу та Заходу України: минуле, сього-дення та майбутнє. -- Луганськ, 2006. -- С. 17..
Процеси формування своєрідної донбаської регіональної ідентичності з яскраво вираженим світоглядним складником, полемічним щодо української державності, уважно проаналізовані соціологами й філософами, зокрема В. Коржовим, М. Степиком. Її фундаментом стало утвердження олігархічної форми правління, зростання авторитарних і патрональних тенденцій у соціальному житті краю. За М. Степиком, який ще у 2011 р. побачив реальну загрозу регіонального сепаратизму і навіть громадянського анархізму, жителі Донбасу, як і Криму, вважають себе за характером, звичаями і традиціями ближчими до росіян, ніж до своїх співвітчизників у західних областях країни.
Рецепти боротьби проти сепаратизму у баченні Степика, на перший погляд, доволі прості: забезпечення пропорційного представництва регіональних еліт на загальнодержавному рівні та їх ротація, якомога менше втручання столиці в елітарні процеси на рівні регіонів, забезпечення прав та інтересів регіонів, гармонійне сполучення вертикальних зв'язків (Київ -- регіони) з горизонтальними (між регіонами), взаємопроникнення культур і традицій, властивих тим чи іншим регіонам, поширення регіональної інформації горизонтальним методом і, зрештою, перегляд бюджетної політики. донбас слобожанщина запоріжжя ідентичність
Однак уже у 2011 році, коли писалися ці рядки, соціолог виразно бачив і регіонально-економічні асиметрії, і відсутність належної кооперації між областями, і перешкоди на шляху формування територіальних корпоративних інтересів. За таких умов "регіональна самосвідомість легко потрапляє під узурпацію регіональної бізнес-еліти, що призводить до поширення на локальному рівні "олігархічної" політико-економічної моделі та "регіональних" ідентичностей на кшталт донецької Степико М. Т. Українська ідентичність: феномен і засади формування. -- К., 2011. -- С. 199-202..
Похожие статьи
-
Витоки проблем - Донбас як стикове пограниччя
Донбас -- регіон, у якому багато що починалося з "нуля". "Дике поле", спустошене й знелюднене постійними татарсько-турецькими нападами, стало ареною...
-
Кононов І. Етнос. Цінності. Комунікація. -- С. 113.. - Донбас як стикове пограниччя
Втім, територіальні та демографічні зміни ніяк не позначилися на політичному статусі України. Для світу вона, як і раніше, не існувала. Намагання стерти...
-
Українсько-білоруське пограниччя в полі соціогуманітарних досліджень
Із розвитком історичної регіоналістики зростає інтерес до історії кордонів і порубіжних територій, а відтак дедалі актуальнішим стає звернення до...
-
Дифузний стан образів, символів, культурних кодів
ДИФУЗНИЙ СТАН ОБРАЗІВ, СИМВОЛІВ, КУЛЬТУРНИХ КОДІВ Образи роблять історію видимою, констатує російський дослідник З. Чеканцева. Але як це відбувається? Що...
-
Кіно та театр в ХХ століття - Історія театру та кіно
Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і "Молодий театр" (з 1922 року -...
-
Вплив вербального тексту на інтерпретацію вокального твору
Вплив вербального тексту на інтерпретацію вокального твору Аналіз останніх досліджень і публікацій. Специфіка вербального тексту пісень є предметом...
-
СЛОВО - ЦЕ ДІЯ - Слово у творчості актора
Проблема слова займає чільне місце у творчій практиці російського театру. Не було, здається, жодного великого діяча в історії російського театру, який не...
-
Авангард: естетична радикалізація
Авангард: естетична радикалізація У статті розглянуто один із найрадикальніших авангардистських напрямів -- дадаїзм і реалізація його ідей у...
-
Освіта та наука в Україні XIX ст - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Що стосується України, то на її території власна традиція широкої шкільної освіти була перервана. Якщо на початку XVIII століття практично кожне...
-
Джованні Казаретто: листи про наукову експедицію до Криму й Південного Подністров'я (1836 р.)
Стаття присвячена дослідженню маловідомої сторінки біографії італійського природодослідника Джованні Казаретто -- його подорожі до Криму та Південного...
-
Історична довідка Першi поселення на територiї сучасного мiста з'явилися дуже давно. Зокрема, тут виявлено залишки поселень первiсної...
-
Етнічна батьківщина поляків - Поляки
За даними археології, на території Польщі льодовиковий період закінчився 15 тис. років тому. Середній кам'яний вік ХV-V тис. до н. ч., а неоліт у Польщі...
-
Сучасне русинство: етнополітичний проект чи криза української національної ідентичності
Забезпечення сталого гуманітарного розвитку, формування загальноукраїнської ідентичності та цілісності мовно-культурної сфери країни, інтеграція...
-
Особливості української культури та менталітету
На початку літа 1846 року вперше і востаннє відвідав Україну один з найвідвертіших її ворогів В. Бєлинський. Перебуваючи у Харкові, 27 червня він написав...
-
Куртуазная любовь - Куртуазная любовь
Куртуазная любовь - категория средневековой куртуазной литературы. Средневековые авторы определяли это понятие как "истинную любовь", Fin' Amor, и...
-
Давньогрецький театр і образотворче мистецтво епохи еллінізму - Афінська культура освіти і виховання
Еллінізм (елліністична епоха III - II ст. До н. е.) прийнято розглядати насамперед як культурне явище, як поширення грецької культури в завойованих...
-
Українські народні цілителі, Фітоентологія - Народна медицина в житті українського народу
Українські народні цілителі минуло вирізнялися з-поміж інших людей передусім своєю мудрістю. Вони ніколи не лікували окремий орган людини, а всю її в...
-
Народні знання українського народу: мораль, етика, педагогіка
Народні знання українського народу: мораль, етика, педагогіка Милосердя естетичний обрядовість мораль Головними чинниками народної моралі споконвічно...
-
Антична література посідає особливе місце в історії світової цивілізації. Адже антична культура - колиска європейської. Розвиток культури Близького й...
-
Короткий історичний ракурс - Меджибізька фортеця
Меджибіж - місто і фортеця, відомі з часів Київської Русі. В давніх літописах згадуються міста на Південному Бузі, серед яких не останню роль відігравав...
-
БАЧЕННЯ - Слово у творчості актора
Поза образного мислення немає мистецтва. Але шлях до не му далеко не так простий, як нам іноді здається. Неред ко актор зупиняється на первинному процесі...
-
Художня творчість. Шевченко-художник - Тарас Шевченко
Збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й деревіросійських та граверів з інших країн, а також у...
-
На довгі роки Олександр Архипенко залишався прапором українського мистецтва, на який орієнтувалися як українські митці, так і критики їхньої творчості....
-
Западное и Восточное Чжоу - Декоративно-прикладное искусство древнего Китая
Период правления первых чжоуских правителей -- Чжоу-гуна, Чэн-вана, его сына Кан-вана и внука Чжао-вана -- сравнительно небольшой (1025--948 гг. до н....
-
Наибольшие изменения произошли в долине реки Москвы. Истощение водных запасов потребовало сооружения системы водохранилищ, что способствовало уменьшению...
-
Втрата слов'янської етнічної релігії та її наслідки - Слов'янство та його історична доля
Охрищення окремих слов?ян почалося не раніше початку ІХ ст.: у 821 р. - охристився князь ободритів Славомир, у 831 р. - частина населення Моравії,...
-
Основні світоглядні орієнтири під час переходу від античності до Середньовіччя змінюються на протилежні. Людина Середньовіччя зосереджується на...
-
На мисi мiж Пiвденним Бугом i Бужком (що, до речi, й визначило назву поселення) розташоване одне з найдавнiших мiст Подiлля - Меджибiж. Згадка про нього,...
-
Україна у міжнародних відносинах
Усе досі розглянуте свідчить: 1) маємо, як і всі давні народи, пра - перед - і власне історію України, українства, українознавства; 2) кожен період...
-
Напрямки і форми українознавства - Україна, етнос та основні етапи розвитку Українознавства
У вже згадуваних "Матеріалах...", підготованих І. Стешенком таО. Дорошкевичем, рекомендувалися такі напрямки й форми українознавства: Історія України...
-
Введение - Особенности понимания актерского искусства в системе Ежи Гротовского
Модель театра, разработанная Ежи Гротовским, является одной из самых ярких театральных систем конца XX века и дает возможности формирования нового...
-
Культурно-історичний розвиток Росії у XVІІІ столітті: боротьба тенденцій і труднощі прогресу
Автор аналізує специфічні особливості культурно-історичного розвитку Росії XVIII ст. Крізь призму боротьби західницьких і слов'янофільських тенденцій...
-
ЗАНЯТТЯ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА - Слово у творчості актора
Пам'ятаю досі, як, приступаючи до перших занять по художньому слову в Студії, організованої Станіславським, я гарячково намагалася усвідомити все те, що...
-
Вступ, Основні події із життя та творчості - Творчість Марії Заньковецької
Марія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою у театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Вона увійшла в історію театру як видатна...
-
Незважаючи на великий моральний стимул, який дала більшовикам перемога у другій світовій війні, Сталін був переконаний, що війна завдала радянському...
-
Політика радянського керівництва в галузі культури офіційно була названа "культурною революцією". У короткий строк планувалося ліквідувати...
-
Карнавальний сміх безпосередньо пов'язаний саме з неофіційною "народної правдою" і слугує подоланню страху перед "правдою офіційною"1. Креативна...
-
Культура країн Європи та Америки в 1920-1930-х роках
У 20-ті роки новим явищем у літературі стала поява письменників "втраченого покоління" - американця Ернеста Хемінгуея, англійця Річарда Олдінгтона, німця...
-
Культурні здобутки Стародавнього Єгипту - Культура арабських країн
Ще однією з найдавніших світових цивілізацій був Єгипет (назва походить від старогрецької "Айгюптос" - чорна земля). Заснована на поливній іригаційній...
-
Русини: етнонім і його наповнення
Русини -- етнонім для етносу, відомого в середні віки як Русь у різних частинах Східної Європи. З IX ст. країна і земля Русь, відомі як Київська Русь,...
Донбас як стикове пограниччя - Донбас як стикове пограниччя