Позабюджетні кошти і валютні фонди - Аналіз податкової системи

Позабюджетні фонди держави -- це сукупність фінансових ресурсів держави, яка перебуває у розпорядженні органів управління і самоврядування і мас безпосереднє цільове призначення.

Особливості позабюджетних фондів як складової частини фінансової системи:

    -- позабюджетні фонди, заплановані органами влади і управління, мають строгу цільову спрямованість; -- кошти фондів використовуються для фінансування державних видатків, не включених у бюджет; -- позабюджетні фонди формуються в основному за рахунок обов'язкових відрахувань юридичних і фізичних осіб; -- страхові внески у фонди і взаємини, що виникають при їхній сплаті, мають податкову природу, тарифи внесків установлюються державою і є обов'язковими; -- на відносини, пов'язані з обчисленням, сплатою і стягненням внесків у фонди, поширена більшість норм і положень Податкового кодексу України; -- грошові ресурси фонду перебувають у державній власності, еони не входять до складу бюджетів, а також інших фондів і не підлягають вилученню на які-небудь цілі, прямо не передбачені законом; -- витрата коштів з фондів здійснюється за розпорядженням Уряду або спеціально уповноваженого органа (Правління фонду).

Позабюджетні фонди с соціальними фондами, що вирішують три завдання:

    1) забезпечення додатковими коштами пріоритетних сфер економіки країни; 2) можливість "резервування" коштів, крім державного бюджету; 3) збільшення кількості послуг соціального характеру населенню.

Доходи позабюджетних фондів складаються з таких показників:

    -- спеціальні податки і збори з фізичних і юридичних осіб; -- відрахування від прибутку підприємств, установ, організацій всіх форм власності; -- дотації з бюджету; -- позики, отримані фондами в комерційних банках або НБУ; -- прибуток від комерційної діяльності, здійснюваної фондом як юридичною особою.

На державному рівні, як самостійні, існують чотири соціальні позабюджетні фонди: Пенсійний фонд, Фонд державного соціального страхування, Державний фонд зайнятості населення, Фонд обов'язкового медичного страхування. Дані фонди мають територіальні відділення.

Регіональні і місцеві органи державної влади мають повну самостійність у рішенні питань формування позабюджетних фондів за рахунок місцевих джерел. Зокрема, це можуть бути:

    -- фонди розвитку територій; -- фонди природоохоронних заходів; -- фонди соціальної підтримки населення; -- валютні фонди й ін.

Збір і контроль за надходженням доходів здійснює Міністерство з податків і зборів.

Виконання бюджетів державних позабюджетних фондів здійснюється Державним Казначейством України. Звіт про виконання бюджету державного позабюджетного фонду складається органом управління фонду і представляється Урядом України на розгляд і затвердження Верховною Радою у формі закону. Звіт про виконання бюджету територіального державного позабюджетного фонду складається органом управління фонду і представляється органом виконавчої влади суб'єкта України на розгляд і затвердження законодавчому органу суб'єкта України у формі закону.

Валютні фонди - фонди іноз. валюти, що є у розпорядженні д-ви, міністерств і відомств, місц. рад, банків та ін. підприємств, установ і організацій, банків. Всі вони входять до фін. системи України. Основним, зокрема, є Державний В. ф. Його формує КМ України за рахунок коштів Держ. бюджету України у межах сум видатків, затверджених ВР України.

Державний валютний фонд утворюється шляхом купівлі валютних цінностей на міжбанк. валютному ринку України або за погодженням з НБУ - на міжнар. валют, ринку шляхом отримання кредитів в іноз. валюті в межах затвердженого ВР України ліміту зовн. держ. боргу України, а також за рахунок ін. надходжень, передбачених чинним законодавством. КМ України є розпорядником Державного В. ф. України.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1991) запроваджено обов'язковий розподіл виручки в іноз. валюті від зовнішньоекон. діяльності між В. ф. суб'єктів цієї діяльності, Державним В. ф. України та В. ф. місц. рад. Обов'язковому розподілу підлягає виручка в іноземній валюті від зовнішньоекон. діяльності всіх її суб'єктів, які мають пост, місцеперебування або пост, місце проживання на тер. України. Суб'єкти зовнішньоекон. діяльності зобов'язані передавати державі частину заг. суми виручки в іноземній валюті, отриманої ними в результаті цієї діяльності, за стабільними п'ятирічними нормативами. Останні встановлюються ВР України за поданням КМ України залежно від виду експорт, товару і є однаковими для усіх суб'єктів зовнішньоекон. діяльності незалежно від форм власності та організації господарювання. Якщо територія, на якій суб'єкт зовнішньоекон. діяльності постійно знаходиться або проживає, підпорядкована кільком місц. радам, то суб'єкт зовнішньоекон. діяльності, передає 2/3 суми, призначеної для розподілу у В. ф. місц. ради базового рівня і 1/3 -- у В. ф. вищестоящої місц. ради. За кошти, що передаються у Державний В. ф. України, В. ф. місц. рад, суб'єкти зовнішньоекон. діяльності отримують з відповідного бюджету компенсацію у діючій на тер. України валюті за спеціально встановленим НБУ курсом, який чинний на момент надходження валют, коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекон. діяльності.

Похожие статьи




Позабюджетні кошти і валютні фонди - Аналіз податкової системи

Предыдущая | Следующая