Єліати - Досократівська філософія
Ксенофана з Колофона (565-470 р. до нашої ери) можна вважати ідейним попередником елейської школи.
Подібно мілетцям, Ксенофан визнає матеріальність світу, що на відміну від них вважає постійно тим самим, незмінним. Ксенофан прагнув також до натуралістичного пояснення природних явищ.
Богом Ксенофан вважав світ по всій його цілісності. Він розуміє бога як суще, відмінне від людей. Бог у нього, таким чином, стає поняттям, що символізує необмеженість і нескінченність (як у просторовому, так і в тимчасовому відношенні) матеріального світу. При цьому універсальне буття розуміється їм як вічне і неіменне, що повідомляє його філософії риси нерухомості. Поряд з абстрактною єдністю допускаються і прояву різноманіття світу.
Збереглися також фрагменти атеїстичної орієнтації, у яких Ксенофан характеризує міфічних богів як продукти людської фантазії і формулює думку про те, що не боги створили людей, але люди створили богів по своєму образі і подобі.
Хоча основою онтології Ксенофана було "єдине" - зроблене єдине буття, він допускав ще зміну і рух як виникнення і занепад, що Парменід і інші єліати цілком відкидали. Дійсно, Ксенофан визнає зміна і рух тільки як виникнення і загибель світу, розуміючи його як внутрішньо незмінну цілісність. Якщо в цьому випадку взагалі можна допустити розвиток, то воно, відповідно до його концепції, не приносить нічого нового.
Онтологічні погляди Ксенофана тісно зв'язані з його розумінням пізнання. Почуття не можуть дати підстави щирого пізнання, але ведуть лише до думок і видимості. Саме почуття ведуть до переконаності, що світ багатоликий і мінливий. Саме такий скептичний підхід до почуттєвого пізнання став характерним для всієї єлейської школи.
Власне засновником єлейської школи був Парменід з Єлеі (ок. 540-470 р. до нашої ери).
Основним для Парменіда, як і для всієї єлейської школи, є наука про буття, про сущий. Аристотель його погляди коментує так: "Парменід... затверджує, що поряд із сущим не-суще є нічим, з необхідністю думаючи, що суще є одне і що немає нічого іншого" . У Парменіда мається також заперечення "створення" сущого, твердження його вічності. Суще не тільки вічно у своєму існуванні, воно також і незмінно.
З дійсного світу, з області буття Парменід цілком виключає рух. Чому Парменід відкидає рух і розвиток? Відповідь на це питання випливає з його характеристики буття і небуття. По Парменіду, не-суще не існує. Усе, що існує, є суще (буття), що є усюди, у всіх місцях, і тому воно не може рухатися. Хотіти щось перемістити, згідно Парменіду, означало б або помістити його на місце іншого сущого, а це неможливо, тому що одне суще вже там знаходиться, або помістити його на місце, де раніше було не-суще, але, як випливає з раніше сказаного, не-суще не існує, тому і цей варіант відпадає. Звідси суще є наповненим і нерухомої. Буття має матеріальний характер, але з нього виключені зміна, рух і розвиток.
Тут варто замістити, що в гносеології Парменід проводить дуже різке розходження між справжньою істиною (АЛЕТЕЯ), що є продуктом раціонального освоєння дійсності, і думкою (ДОКСА), що спирається на почуттєве пізнання. Почуттєве пізнання, по Парменіду, дає нам лише образ удаваного стану речей, і з його допомогою не можна осягти їхню справжню сутність. Істина осягається лише розумом. Він розглядає почуттєвий світ лише як думка. Отож в області думки Парменід допускає існування не-сущого на основі "почуттєвого сприйняття". Це дає йому можливість потім - у виді думки - визнати існування руху і зміни. Таке усвідомлення розходження почуттєвого і раціонального пізнання приводить до метафізичного розриву цих двох ступіней єдиного процесу пізнання.
Одним з найбільш яскравих учнів Парменіда був Зенон (род. близько 460 р. до нашої ери).
У своїх онтологічних поглядах Зенон однозначно відстоює позиції єдності, цілісності і незмінності сущого. Суще, по Зенонові, має матеріальний характер. Симпліциус свідчить, що, відповідно до Зенона, "хто визнає безліч, необхідно говорить суперечливо. Так... якщо суще багаточисленне, те воно дорівнює велико до нескінченності і мало так, що взагалі не має ніяких розмірів. При цьому він доводить, що якщо щось не має розмірів і маси, то воно взагалі не може бути. Світів багато і не існує порожнього простору" . Відповідно до поглядів Зенона усі в природі походить від тепла, холоду, сухого і вологого чи їхніх взаємних змін; люди ж відбулися з землі, а душі їх є суміш вищезгаданих початків, у якій жодне з них не користається перевагою.
Видимо, найбільш відомим викладом єлейського заперечення руху і постулірування незмінності і нерухомості сущого є апорії Зенона, що доводять, що якщо допускається існування руху, то виникають нездоланні протиріччя. Перша з апорій названа ДИХОТОМІЄЮ (розподіл навпіл). У ній Зенон прагне довести, що тіло не може зрушитися з місця, тобто рух не може ні початися, ні закінчитися. Другий (і, мабуть, найбільш відомої) апорією Зенона є АХОЛЛЕС. Ця апорія показує, що найшвидший з людей (Ахіллес) не зможе ніколи наздогнати саме повільне створення (черепаху), якщо воно вийшло в шлях раніш його. Ці логічні конструкції показують суперечливість руху і знаходяться у видимому протиріччі з життєвим досвідом. Тому Зенон допускав можливість руху тільки в області почуттєвого пізнання. Однак у його апоріях мова йде не про "реальність" чи "існуванні" руху, але про "можливість його збагнення розумом". Тому рух розглядається тут не як почуттєве дане, але починається спроба з'ясувати логічну, понятійну сторону руху, тобто ставиться питання про істинність руху.
Зенон прославився, в основному, з'ясуванням протиріч між розумом і почуттями. Відповідно до принципів єлейської школи Зенон також розриває почуттєве і раціональне пізнання. Щирим він однозначно визнає раціональне пізнання, почуттєве ж, на його думку, веде до нерозв'язних протиріч. Зенон показував наявність границі в почуттєвого пізнання.
До числа видних мислителів єлейської школи належить і Меліс з острова Самоз (род. близько 440 р. до нашої ери).
Меліс думав, що світ "не був створений" і не має кінця. Буття, відповідно до його представлень, є не тільки єдиним і необмеженої в часі і просторі, але і метафізично незмінним.
Таким чином, філософія єліатів виявила ряд проблем, що істотно вплинули на подальший розвиток філософії. Так, у їхньому навчанні ми зустрічаємося з порівняно чітким навчанням про буття і визначені принципові підходи до питання про пізнаванність світу. Їхнє розходження почуттєвого і раціонального пізнання тісно зв'язано з розходженням "сутності" і "явища".
В області способу філософствування великим внеском єліатів є прагнення до осмислення дійсності за допомогою понятійного апарата.
Похожие статьи
-
Геракліт Єфейський - Досократівська філософія
З ім'ям Геракліта з Ефеса (540-480 р. до нашої ери) зв'язане виникнення ще однієї сильної філософської школи Древньої Греції. Збереглося близько 130...
-
Світоглядні основи виникнення античної філософії - Антична філософія
Космологічний натуралізм - філософська течія, що намагалася пояснити походження і будову всесвіту з позицій стихійного матеріалізму, згідно з яким...
-
Учення Парменіда про буття - Антична філософія
Ще один, досить суттєвий крок на шляху вивільнення філософії від елементів міфологічної свідомості зроблено представниками Елейської школи. Власне, саме...
-
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства
Філософія, коло її проблем, призначення і сенс в житті людини і суспільства Філософія - надзвичайне складне, багато в чому таємниче духовне явище, що не...
-
Основні філософи і школи досократівської філософії, Мілетська школа - Досократівська філософія
Мілетська школа Мілетська школа відома як перша філософська школа. У ній уперше свідомо було поставлене питання про першооснови всього сущих. На першому...
-
Людина у своїй життєдіяльності постійно взаємодіє зі світом, з предметами та реаліями, які або сприятливі до неї, або ж ні. Людина спостерігає за появою...
-
Видатний німецький філософ Мартін Хайдеггер (1899-1976) вважається засновником екзистенціалізму. Саме він у книзі "Буття і час" (1927) сформулював...
-
Свобода як одвічно притаманна властивість людини - Філософія М. Бердяєва
На самому початку роботи філософія свободиІ Бердяєв гостро критикує пануючий тоді у Європі тотальний гносеологізм німецької філософії. Критика стосується...
-
Філософські ідеї Володимира Ілліча Леніна. - Філософія марксизму та ленінізму
З розвитком економічної теорії марксизму формувалась і політична теорія з акцентом уваги на питання влади, стратегії і тактики пролетарського руху....
-
Вступ - Досократівська філософія
Грецька антична філософія сформувалася в VII - VI ст. до нашої ери. Своїм характером і спрямованістю змісту, особливо методом філософствування вона...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Формування середньовічної філософської парадигми - Філософія Середньовіччя
Феодальний спосіб життя, який був панівним в Європейському Середньовіччі, на відміну від античності (орієнтованої на предметно-речове бачення світу),...
-
Рене Декарт - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Рене Декарт (1596-1650) знаменує сформованість філософії Нового часу. Найбільш відомими його творами є: "Правила для керування розуму", "Міркування про...
-
Проблема співвідношення і первинності духу і матерії є основоположною проблемою філософського мислення, а поставили її давньогрецькі філософи, чіткий...
-
Зв'язок права з державою та громадянським суспільством - Філософія права, її предмет і завдання
Суспільство формує державу. Його саморегуляція здійснюється через діяльність держави, її органів. Роль найефективнішого засобу регламентації процесу...
-
Німецька класична філософія Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює напружений, дуже яскравий за...
-
2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ - Сучасна філософія як наука
Зародження філософської думки, її культурно - історичні передумови Антична філософія Філософія середньовіччя Філософія Відродження Філософія Нового часу...
-
Вчення Платона - Антична філософія
Значне місце в філософії античної класики належить філософу Платону (427-347 рр. до н. к.) - славетному мислителю, основоположнику...
-
Філософія Зенона Елейського - Антична філософія
Зенон Елейський (490-430 рр. до н. е.), захищаючи й обгрунтовуючи погляди свого вчителя й наставника Парменіда, заперечував мислимість чуттєвого буття,...
-
Класична доба української філософії - Вітчизняна філософія
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний з діяльністю Г. С Сковороди. Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються на працях...
-
Основні етапи розвитку античної філософії - Антична філософія
Антична філософія (спершу грецька, а потім римська) охоплює більш ніж тисячолітній період із VI ст. до н. е. до VI ст. н. е., зародилася в...
-
Становлення і розвиток філософської думки в Україні (XI - XVII ст.) - Вітчизняна філософія
На величезній території, що обмежувалася на заході Верхньою і Середньою Віслою, півночі -- Прип'яттю, північному сході та сході включала пониззя Березини...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Екзистенціальна філософія та її різновиди
Екзистенціальна філософія та її різновиди Однією з провідних течій суспільної думки XX ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею...
-
Класична доба античної філософії - Філософія Стародавньої Греції
Антична філософія в цілому - це грандіозна спроба побудувати раціоналізовану картину світу, з позиції розуму вирішити світоглядні питання. В...
-
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання його основою поведінки і пізнавальної активності людини стався із зародженням...
-
Буття як людське існування, його властивості - Екзистенціальна філософія
Головне поняття екзистенціальної філософії - поняття буття. Екзистенціалісти розуміють буття як якусь нероздільну цілісність суб'єкта та об'єкта, як...
-
Словник "Современная западная философия" пропонує таке визначення поняття "відчуження" : "Відчуження (нім. - Entfremdung, англ. - alienation) - відносини...
-
Виникнення екзистенціальної тенденції в сучасній світовій філософії було підготовлено кризовою ситуацією в розвитку філософії, яка склалася на початку 19...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Філософська думка на Близькому і Середньому Сході - Давня філософія
1. Спочатку філософія ще не виокремилася як особлива форма суспільної сві-домості, але для її зародження створювалися певні умови. Насамперед філософська...
-
Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію...
-
Значення парадигми новітньої науки для розуміння права - Філософія права, її предмет і завдання
Для Глибшого розуміння права необхідно також виходити з парадигми сучасної науки. Взагалі під парадигмою розуміють сукупність стійких і загаль-нозначимих...
-
"Філософія серця" Григорія Сковороди - Українська філософія
Григорій Савич Сковорода /1722-1794 рр./ - видатний філософ, поет, просвітитель-гуманіст, який здобув освіту в Києво-Могилянській Академії. Його...
-
Аврелій Августин: філософія буття
Аврелій Августин: філософія буття Найбільшим християнським мислителем періоду патристики і найбільш видатним з "батьків церкви" був Аврелій Августин...
-
Платоновський ідеалізм - Філософія і математика
Твори Платона (427-347 р. до н. е.) - унікальне явище у відношенні виділення філософської концепції. Це високохудожній захоплюючий опис самого процесу...
-
Демокріт - Філософія і математика
Аргументи Зенона розкрили внутрішні протиріччя, що мали місце в сформованих математичних теоріях. Тим самим факт існування математики був поставлений під...
-
Піфагорійська школа - Філософія і математика
На підставі даного вище дослідження мілетської школи можна лише переконатися в активному впливі світогляду на процес математичного пізнання тільки при...
-
"Філософія серця" Памфіла Юркевича
Видатним українським філософом XIX ст. є Памфіл Юркевич (1826-1874). Дослідники по-різному оцінюють його філософію. Одні називають її "філософією серця",...
-
Просвітницька філософія в Україні у XVIII ст. - Поширення європейських ідей Просвітництва в Україні
Відповідно до просвітницької орієнтації Західної Європи українські філософи багато уваги надавали обгрунтуванню концепції природного права й суспільного...
Єліати - Досократівська філософія