Висновок - Етика і сучасне управління

Етику ділового спілкування слід ураховувати в різних її виявах: у відносинах між підприємством і соціальним середовищем; між підприємствами; усередині одного підприємства. Між сторонами того або іншого виду ділового спілкування існує своя специфіка. Задача полягає в тому, щоб сформулювати такі принципи ділового спілкування, яке не тільки відповідали кожному виду ділового спілкування, але і не суперечили загальним етичним принципам поведінки людей. Разом з тим, вони повинні служить надійним інструментом координації діяльності людей, залучених в ділове спілкування.

Стосовно менеджменту основний етичний принцип можна сформулювати таким чином: в діловому спілкуванні при ухваленні рішення про те, які цінності слід вважати за краще в даній ситуації, чинити так, щоб максимум твоєї волі був сумісна з етичними цінностями інших сторін, що беруть участь в спілкуванні, і допускала координацію інтересів всіх сторін.

Таким чином, в основі етики менеджменту повинна бути координація, а по можливості і гармонізація, інтересів. Природно, якщо воно здійснюється етичними засобами і в ім'я морально виправданих цілей. Тому менеджмент повинен постійно перевірятися етичною рефлексією, реабілітуючи мотиви вступу до нього. При цьому зробити етичні правильний вибір і ухвалити індивідуально рішення, часто справа зовсім не просте. Ринкові відносини надають свободу вибору, але разом з тим збільшують кількість варіантів рішення, породжують комплекс моральних дилем, що чекають ділових людей на кожному кроці в процесі їх діяльності і спілкування.

Норми моральності, що склалися є результатом тривалого по часу процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, бо не можна існувати не поважаючи одного, не накладаючи на себе певних обмежень.

Правила етикету вироблені сторіччями і направлені зокрема на запобігання конфліктів і поліпшення відносин між людьми. Ділова людина, діюча за правилами етикету, справляє якнайкраще враження на оточуючих, не прикладаючи до цього додаткових зусиль і зберігаючи при цьому власну чесноту.

Суттєвою особливістю сучасного менеджменту є використання різноманітних взаємоузгоджених принципів та інструментів управління, причому в їх описі домінує певний принцип. Сформувалося дві концептуальні моделі: менеджмент цілей і менеджмент виключень (менеджмент делегування).

У менеджменті цілей домінує фаза визначення цілей. Застосування цього підходу потребує не тільки визначення цілей на рівні підлеглих, а й чіткого уявлення про загальну мету, ефективного процесу планування, регулярного контролю процесу досягнення цілей і результатів за допомогою об'єктивного інструментарію.

Основами менеджменту виключень є:

Розвантаження керівника, "злам" чи "пом'якшення" ієрархії;

Стимулювання ініціативи і готовності співробітників до відповідальності;

Систематизація процесу прийняття рішень (прив'язка до певних директив, у межах яких можлива свобода рішень), розвиток співробітників (беручи участь у вирішенні простих питань, вони готуються до вирішення складніших).

Ці концептуальні моделі відображають чітку тенденцію сучасного зарубіжного менеджменту, орієнтовану на розвиток відносин управління та підвищення його ефективності шляхом активізації людського фактора.

Похожие статьи




Висновок - Етика і сучасне управління

Предыдущая | Следующая