"Навчися соромитися себе набагато більше, ніж інших". Демокрит (460 р. до н. е. -- рік смерті невідомий) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Як і Геракліт, Демокрит з багатої аристократичної родини. Народився в м. Абдери на морському узбережжі північного сходу Греції. На відміну від Геракліта, мав веселу вдачу і був оптимістом. У дитинстві займався в перських магів. Вирішальний вплив на формування поглядів Демокрита зробив прибулий з малоазійського міста Мілета філософ Левкіпп. Демокрит став його вірним учнем. Завдяки Левкіппу Демокрит став відомий як представник атомістичної теорії побудови матерії. Демокрит високо цінував науку: "Знайти одне причинне пояснення для мене краще, ніж опанувати перським престолом".
Доля надала йому можливість довести свою любов до науки. Майбутній філософ був молодшим із трьох синів. При розділі батьківської спадщини він узяв собі меншу частку, але грішми. Гроші були потрібні для подорожей. Після восьми років подорожей Демокрит повертається в Абдери жебраком і живе на засоби брата. Від величезної суми в сто талантів не залишилося нічого. За законами Абдер Демокрит - злочинець, тому його притягують до суду за розтрату батьківської спадщини. На суді він не заперечував фактів обвинувачення і з гордістю виголошує захисну промову, у якій відзначив, що гроші не були для нього самоціллю, вони служили лише засобом для подорожей і досліджень: "Я об'їздив більше землі, чим хто-небудь із сучасних мені людей, найдокладнішим чином досліджуючи її, я бачив більше всіх інших людей і земель і розмовляв з великим числом учених чоловіків".
На суді Демокрит нагадав про своє навчання в Левкіппа, а також прочитав частину свого кращого добутку "Великий мирострій". Жителі Абдер, що славились простаками і героями анекдотів того часу, зрозуміли, що перед ними справжній мудрець. Суд зняв з Демокрита всі обвинувачення, а городяни постачили філософа ще більшою сумою грошей, ніж залишив у спадщину батько. За корисні поради місту йому дали прізвисько "Мудрість". Демокрит листувався з відомим лікарем Гіппократом. Городяни запросили Гіппократа вилікувати Демокрита, якого вважали хворим від великої мудрості. Гіппократ застав Демокрита, оточеного згортками і розкраяними трупами тварин. Відповідно до легенди, філософ прожив більш ста років, наприкінці життя втратив зір. Коли відчув повну неміч, добровільно пішов з життя. Це була перша добровільна смерть філософа.
Слава Демокрита-атоміста заступила його заслуги як одного з перших філософів-етиків. Однак і в цій галузі філософії його заслуги великі. У добутку "Про евтимію" ("Про гарний стан духу") Демокрит проповідує праведний, на його думку, спосіб життя. Досягнення стану, коли душа перебуває в спокої і рівновазі, не схвильована ніякими страхами, марновірствами або іншими переживаннями, є стан щастя. Воно не залежить ні від вдалого збігу обставин, ні від волі божеств. Воно залежить від людини: "Той, у кого гарний стан духу, завжди прагне до справедливих і законних справ, і тому він наяву і в сні буває радісний, здоровий і безтурботний. А той, хто не дотримує справедливості і не виконує своїх обов'язків, тому заподіює невдоволення спогад про власні дурні вчинки, і він знаходиться в стані страху й самоосуду". У той же час щастя не тільки Евтимія, але й Евесто (внутрішня стійкість), а також Гармонія, розміреність (симетрія).
Шлях до евтимії, що складає в Демокрита сенс життя, пролягає через помірність. Поняття міри було традиційним у багатьох давньогрецьких філософів. Демокрит зробив його головним способом досягнення щастя. Визначником міри і її порушення виступав розум. Задовго до Аристотеля Демокрит стверджує: "Прекрасна в усьому середина: мені не по душі ні надлишок, ні недолік. Інші судження філософа вибудовані в тому ж дусі: "Якщо перевищити міру, то і найприємніше стане найнеприємнішим", "Бажати надмірного личить дитині, а не чоловіку", "Радості роблять найбільшу приємність, коли вони рідкі", "У людей з урівноваженим характером і життя упорядковане". Демокрит погоджується зі східною мудрістю: "Будь не занадто солодкий, щоб тебе не проковтнули, і не занадто гіркий, щоб тебе не виплюнули". Задовго до Спінози він стверджує, що "мужній... той, хто сильніший... за свої пристрасті".
Демокрит призиває бути помірними також в особистих і суспільних справах. Свій заклик він пояснює обмеженими можливостями людини: нічого гарного не вийде ні для нього, ні для інших, якщо дана людина буде брати на себе більше, ніж дозволяють його сили і природні здібності. (Не перешкодило б почути пораду філософа нинішнім носіям безлічі титулів, дипломів і портфелів). Не слід йому приймати занадто багато благ і багатств, якщо доля їх посилає, тому що це може привести до засмучень, тобто, до зла. Тим самим філософ виступає проти жадібності й корисливості ділків, що ставлять свої інтереси вище усього. Скептично мислитель ставиться і до політичних діячів і демагогів, що брали на себе "понад здібності", і це приводило їх до провалів і поразок.
Він жив в епоху, коли вже ясно позначилося відокремлення моралі від моральності. Основою єдності індивіда і суспільства мислитель вважає не суспільство, а індивіда, що було знаком наміченого відчуження особистості від суспільства. Він заперечує моральність як щось таке, що стоїть над індивідом. Моральність має сенс лише тією мірою, у якій служить людині. Не страх, не покарання, а свідомий рух душі -- початок дії індивіда. Демокрит підкреслює наявність у людині особливого, інтимного почуття, що є стражем чесноти -- почуття сорому, що пов'язується ним з постійною працею, навчанням грамоті, музиці, гімнастиці. Сором -- результат входження людини у світ культури, він фіксує, охороняє і стимулює визначену міру оволодіння суспільними формами поведінки. Він першим уводить поняття не тільки сорому, а й обов'язку, і совісті. "Не зі страху, але з почуття обов'язку треба утримуватися від провин". Інші виречення філософа також розкривають внутрішню мотивацію діяльності: "Дурного не говори і не роби, навіть якщо ти один; навчися соромитися себе набагато більше, ніж інших". Сором перед самим собою є явище совісті.
Походження совісті в Демокрита ясно вказує на її суспільний характер: "Без звички до праці діти не навчаться ні письму, ні музиці, ні гімнастиці, ні, нарешті, тому, що найбільшою мірою складає чеснота -- здатності викладатися, тому що в цих заняттях звичайно до людини приходить соромливість". Новою у Демокрита була і вимога моральної оцінки людини не тільки за його дії, а й за наміри до дій. Це була вимога моралі більш високої не тільки в порівнянні з античністю, але і з християнством, що пов'язує совість з чеканням загробного суду. Філософ вважав віру в загробне існування і розплату у світі іншому ознакою дурної совісті.
Похожие статьи
-
Моральність і свобода - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Свобода -- один із самих популярних ідеалів людства. Нею клянуться, за неї борються, заради свободи жертвують чим-небудь, часом навіть життям,...
-
Егоїзм розумний - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Новий час дав світові ще одну оригінальну етичну концепцію -- розумний егоїзм. Хоча її корені сягають ще до Аристотеля, повною мірою вона розкрилася в...
-
"Сад" Епікура - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Атмосфера розпачу і песимізму. Старіюча Еллада, що знекровила себе багаторічними війнами та роздирається протиріччями між багатими і бідними, що зубожіла...
-
Народився в Афінах у родині каменетеса Софроніска і повитухи Фенарети. Одержав початкову освіту. У віці вісімнадцяти років був визнаний гідним звання...
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Етика насолоди. Гедонізм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У Сократа було багато учнів. Деякі з них створили свої школи. Одним з таких учнів був Аристипп (435--355 р. до н. е.) з Кірени (місто в Північній...
-
Бенедикт (Барух) Спіноза (1632-1677) народився в Амстердамі. Виховувався в єврейській родині, освіту одержав у релігійному єврейському училищі. Коли...
-
Етика гуманізму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У XIV столітті в Італії, а в XV-XVI століттях в інших країнах Західної Європи, почалася епоха Відродження -- суспільно-політичний і культурний рух,...
-
Етика мужності. Стоїцизм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У ті ж сторіччя, коли існувало вчення Епікура і його послідовників, у древній Греції зародилося вчення, що стало одним з ідейних джерел християнства і,...
-
"Собача" філософія. Кініки - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Кінізм породжений внутрішніми процесами древньої Греції і зовнішньополітичних відносин, що ускладнювалися. Найбільш глибинною його передумовою була криза...
-
У мисленні людини немає понять, що здаються настільки очевидними як добро і зло. Кожна людина на особистому досвіді пізнавала добро і зло, однак від...
-
"Моральний закон у мені". І. Кант (18 ст.) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Іммануїл Кант (1724-1804) народився в Кенігсберзі (м. Калінінград у Росії) у родині лимаря. З одинадцяти дітей у живих залишилося п'ятеро. Кант мав...
-
Етика і духовність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Духовність індивіда і суспільства -- одна з вічних тем філософії, інтерес до якої в залежності від подій, що відбуваються в країні, то зростав, то...
-
Бідність -- не порок. Народне прислів'я намагалося затвердити незалежність моральності від власності. Однак в основі багатьох аморальних учинків лежить...
-
Учителі мудрості - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У V столітті до нової ери в багатьох полісах Греції на зміну політичній владі стародавньої аристократії і тиранії прийшла влада рабовласницької...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
Благо й істина в етиці - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Поняття блага часто фігурує в етичних творах. Безсумнівно, що благо додає смисл моральності і моралі (у противному випадку вони позбавлені смислу). Як...
-
"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Сучасні концепції такого роду виражають схвильованість із приводу можливої загибелі людської цивілізації і пропонують проекти консолідації людей у...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
ЕТИКА ХIХ - ПОЧАТОК ХХ ст., Етика ХІХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Кінець ХІХ -- початок ХХ століть - період переходу від етики класичної до посткласичної. Якщо перша може бути охарактеризована як переважно споглядальна,...
-
Етика ХХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Етичні шукання в екзистенційній філософії. Виникла в 20-і роки. Ця "філософія існування" (від лат. ехistentia -- існування) особливу популярність набула...
-
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) народився в м. Штутгарті (Німеччина). Його батько був високим державним чиновником. У 1788 році вступає у...
-
ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ, Моральність і мудрість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і мудрість Мудрість в етиці -- визнана чеснота, але її значення більше, ніж чеснота. Хоча етика не є вченням про мудрість, усі її поняття...
-
XVI століття по праву вважається початком капіталістичної ери в розвитку людства. Наприкінці XV століття була відкрита Америка, відкіля в Європу полилися...
-
Етика утилітаризму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У 60-70-і роки підвищується інтерес до утилітаризму. Термін "утилітаризм" позначає теорію, що базується на принципі корисності, увів її Дж. Ст. Мілль....
-
Формалістична етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Інша етика пов'язана з установкою на ідеали наукового дослідження моралі. Точніше буде позначати етику такого типу як Формалістичну, Оскільки у всіх її...
-
Релігійно-етичні концепції - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Екзистенційні мотиви не залишили байдужою і релігійну етику, досить чітко проявившись у такій течії протестантизму як Неоортодоксія (або "теологія...
-
Засади етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Споконвічні самоочевидні, ті, що не підлягаючі перевірці на істинність, поняття у філософії називаються засадами (підставами). Оскільки етика --...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
У новий час європейські мислителі обговорювали не тільки співвідношення егоїзму з розумом, а і поняття користі і його місця в етиці. З давніх часів...
-
Етичні ідеї Геракліта (520-460 р. до н. е.) Геракліт народився в м. Ефесі на узбережжя Малої Азії. Він аристократ за походженням і світоглядом....
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Моральність і право - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і право пов'язані генетично. Моральність -- найдавніший регулятор поведінки людей, право -- найбільш твердий регулятор. Моральність, як уже...
-
Зміст етичного знання Теоретичне осмислення явищ моральності і моралі почалося в VII столітті до нашої ери. Однак виникнення етики традиційно...
-
Моральність і рівність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Рівність -- відносно новий елемент моральності. Він більшою мірою, ніж справедливість і свобода, пов'язаний з певними соціальними групами, а не з...
-
Етика Аристотеля. - Сутність основних категорій етики
Навчаючись у Платона, Аристотель так і не визнав себе його учнем, що засвідчує загальновідомий вислів "Платон мені друг, але істина дорожча". Саме його...
-
ЕТИКА ОБОВ'ЯЗКУ - Етико-правові ідеї Канта
Єдине, що апріорі визначено в людині, - це її прагнення до щастя; найфундаментальніші потреби і інтереси людей в кінцевому результаті зводяться до...
-
Етика Демокрита - Етика Демокрита
Демокрит філософ етика чеснота Згідно з ученням Демокрита світ утворений з атомів (найдрібніших неподільних частинок) і порожнечі. Атоми є складовою...
-
Етика міжнародного підприємництва: проблеми та шляхи їх вирішення
Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими і практичними завданнями . За своєю суттю термін "підприємництво" (entrepreneurship), який...
-
Філософське осмислення феномена естетичного в сучасних потребах людини
Соціальне мікросередовище, як і макросередовище, формує загальні контури ціннісних орієнтацій і системи цінностей. Тому народжується потреба орієнтування...
"Навчися соромитися себе набагато більше, ніж інших". Демокрит (460 р. до н. е. -- рік смерті невідомий) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль