Висновки - Естетичні виміри філософсько-антропологічних вчень ХХ століття
У Висновках підбито підсумки дослідження, формулюються положення, які мають перспективне значення для подальшої теоретико-методологічної та науково-практичної розробок.
Запропоноване дисертаційне дослідження є однією з перших спроб у вітчизняній естетиці узагальнити філософсько-антропологічний досвід у сучасній естетичній традиції, відтворити теоретичні пошуки київської естетичної та філософської школи, визначити метаантропологічні межі естетичних вимірів. Теоретико-методологічний аналіз естетичних вимірів філософсько-антропологічних ідей, що скеровували фундаментальні дослідження про людину, проведено з позицій плюралізму та толерантності. Стосовно концептуальної самостійності теоретичної естетики, то в її генезі прослідковується не лише тісний зв'язок із власною історією, а й певна послідовність, неперервність та спадкоємність з культурним розвитком людства. Відповідно, "антропологічний поворот" у своєму філософсько-естетичному контексті мав виключно важливе значення для вияснення суті образу людини.
Фактично, "антропологічний поворот" був заявлений в той момент, коли наступив крах попереднього образу людини, залежного від своєї "природи" чи "ідеї". Людина виступає не лише істотою, яка є розумною і пізнає світ, а й здатною до переживання та духовно-тілесних проявів. Способом теоретичного впорядкування такої хаотичної картини виступила естетична редукція та загальні методологічні принципи цієї процедури. Перший підхід стосується можливості отримати розуміння повноти та сенсу людського буття, завдяки залученню поняття шелерівського "духу", центральною частиною якого виступають не аффективні переживання, а чисті ідеї. Вони складають певну проблему для емпіричної людини, бо знаходяться в конфліктному відношенні з життям; з одного боку,- це самоздійснення "духу в собі", з іншого, - спокуса, пов'язана з життєвими позивами-пориваннями / за означенням М. Шелера - Drang/. Другий важливий методологічний принцип вказує на те, що в своїй повсякденній діяльності, в духовній творчості, в художньо-мистецькій царині, людина покликана компенсувати незавершеність та зовнішню алогічність буття. Цей принцип практично-діяльнісної людської об'єктивації в адекватно-культурних формах конституює всі концептуальні антропологічні побудови / за термінологією О. Больнова -"органон-принцип"/.
Філософсько-антропологічна рефлексія на проблему буття склала основний компонент дисертаційного дослідження, адже для побудови методологічних засад сучасної естетичної онтології необхідною умовою є розуміння онтології як однієї з фундаментальних частин філософської антропології. Дослідження покладається на "тріаду" /Кант, Гуссерль, Гайдеггер/ трансценденталістських перетворень класичної метафізики платонівсько-арістотелівського типу.
За таких обставин, естетичні виміри виходять з того яке місце належить не лише Homo sapiens, а й Homo sensus, формуючи нову величину - Homo aestheticus. Естетичну /формотворчу/ діяльність слід розглядати як родову ознаку людини, а принцип практичної /діяльнісної/ природи людської істоти, - іманентну умову для розуміння естетичного. Серед інших гуманітарних наук, естетика пройшла ряд етапів, які були зосереджені навколо еволюціонізму /генеза/, позитивізму /функція/, семіотики та структуралізму /структура/, окремих культурних форм, і, насамперед, теорії та практики мистецтва. В своїх основних тенденціях, естетика ХХ ст. не піддається класифікації на порівняно чітко спеціалізовані школи, напрями, течії. Аналогічно тому, як це відбувалось в галузі природничих і соціальних наук, коли найвизначніші успіхи досягались "на межі" різновекторних чи заздалегідь сформованих підходів, набрав поширення розвиток "прикладних" та "програмних" розділів естетики, відбулось її зближення з інтелектуальною орієнтацією. Почуття та емоції людини презентуються в таких поняттях як "розумні емоції", "сублімація", "мудре око", "візуальне мислення", "продуктивне сприйняття" тощо. Особливо, це стало відчутним в класичному мистецтві, яке розвивалось в цілому як споріднене до класичної науки явище, і намагалось в духовному розвитку європейської людини компенсувати впливи сциєнтизму, утримуючи в полі зору єдиний моноліт: істина - добро - краса.
В модерному та постмодерному контексті відкриваються значні перспективи для дослідження таких естетичних феноменів як карнавальність, стилізація, соціальний театр. Таким чином, мистецтво, виступаючи пластом концентрації художніх досягнень людства, виявляється найдосконалішим втіленням у специфічній формі його самосвідомості та життєвої сили. Через "естетичне" здійснюється антропологічний вимір феномену людини, фіксується ідея людської цілісності, наповнюються новим сенсом та розширюються межі теорії чуттєвості.
Вся система емоційного світу людини, ментальності, поведінки, спілкування складають той естетико-евристичний потенціал, який гуманітарним пізнанням ще не розкритий. Сучасна естетика співпадає з "естетикою життєвого світу" /сукупність всіх можливих та дійсних горизонтів досвіду людського життя/, вона здійснює естетичне "прочитання" тексту культури, її фундаментальним об'єктом дослідження виступає еволюція естетичних форм самореалізації людини. Своєрідний інтегратор філософії культури, історичної та соціальної антропології, "естетичне" виявляється метамовою культури, його можна позначити "живим тілом" цивілізації, яка в свою чергу перманентно переживає стани антропологічної кризи.
Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях
- 1. Скальська Д. М. Естетичні виміри філософсько-антропологічних вчень ХХ століття. - Івано-Франківськ: Вид-во Факел, 2003. -231с. - 14,6 др. арк. 2. Скальська Д. М. Д. Лукач: філософсько-естетична еволюція (110 років від дня народження). // Філософська і соціологічна думка. Український науково-теоретичний часопис. Інститут філософії НАН України. К.,- 1995, №11-12 - С. 60-69. - 0,5 др. арк. 3. Скальська Д. М. Соціальне буття в рамках сучасної онтології: східно-європейський досвід. // Теоретичні проблеми художньої культури. Зб. наук. статей Переяслав-Хмельницький. - 1995. Вип.1, С.49-52. - 0,5 др. арк. 4. Скальська Д. М. Альтернативні аспекти духовності в рамках європейської сучасної культури. // Збірка наукових праць "Актуальні проблеми духовності" Вип. ІІ. Київ-Кривий Ріг - КДПІ. - 1997. - С. 41-48. - 0,5 др. арк. 5. Скальська Д. М., Когут Л. Ф. Про подолання "відчуження" в східноєвропейській культурі початку ХХ століття. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: У 2-х частинах. Ч. І. - К.:ДАКККіМ. - 1998. - С.41-48. - 0,5 др. арк. 6. Скальська Д. М. Співтворчість - фундамент філософсько-гуманітарної освіти. // Гуманітарна освіта: досвід і проблеми. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Трансформація гуманітарної освіти" - Ужгород: Вид. МПП "Іраджа", 1998. С. 483-486. - 0,5 др. арк. 7. Скальська Д. М. Філософсько-антропологічна характеристика техногенності в інформаційному суспільстві. // Зб. наукових праць. Наукові записки: Культурологія. Філософія. Релігієзнавство. - К.: Нац. педаг. у-т ім. М. Драгоманова, 1999. - С. 36-44. - 0,5 др. арк. 8. Скальська Д. М. Людинотворча функція мистецтва у філософсько-антропологічних уявленнях Д. Лукача. /Переклад та редагування статті Д. Лукача/. // "Філософсько-антропологічні читання'98". К.: Стилос, 1999. - С. 272-291. - 1 др. арк. 9. Скальська Д. М. Естетична теорія в контексті антропологічного повороту філософії ХХ століття // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Зб. наукових праць - К.: Вид. Центр КДЛУ, 1999. - С.39-51. - 1 др. арк. 10. Скальська Д. М. Філософсько-антропологічний зміст сучасності: культурологічний аспект. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: У 2-х частинах. Ч. І. Вип. ІІІ - К.:ДАКККіМ, 1999. - С.47-59. - 0,5 др. арк. 11. Скальська Д. М. Проблемы западно-европейской эстетики на пороге ХХІ века. // Теоретический журнал "Credo". Оренбург /Россия/. - Изд.: ОГУ, 2000. - С. 33-42.- 0,5 др. арк. 12. Скальська Д. М. Феноменологічний проект проблем "естетичного". // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: У 2-х частинах. Ч. І. Вип. ІV-V. - К.:ДАКККіМ, 2000. - С.10-29. - 1 др. арк. 13. Скальська Д. М. Эстетические аспекты философско-антропологической традиции. // Междисциплинарный научно-практический журнал социальных и гуманитарных наук "Личность. Культура. Общество". Т.3, Вып.1. М.: - Изд. Инст. соц.-политич. исследов. РАН, 2001. - С.166-175. - 0,5 др. арк. 14. Скальська Д. М. Філософсько-антропологічні засади онтології мистецтва Мартіна Хайдеггера. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Зб. наукових праць - К.: Вид. Центр КДЛУ, 2001. - С.130-136. - 0,5 др. арк. 15. Скальська Д. М. Екзистенція та трансценденція в естетичних вимірах К. Ясперса та Ж.-П. Сартра. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: У 2-х частинах. Ч. І. Вип. VІ. - К.:ДАКККіМ, 2001. - С.109-119. - 0,5 др. арк. 16. Скальська Д. М. "Естетика бунту" Альбера Камю. // Наукові записки: Культурологія. Філософія. Релігієзнавство. Зб. наукових праць. Випуск 6. - К.: Нац. педаг. у-т ім. М. Драгоманова, 2001.- С. 79-86. - 0,5 др. арк. 17. Скальська Д. М. Неотомістське уявлення про естетичний вид буття // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна "Філософські перипетії" №531. Серія: філософія. - Харків, 2001. - С.193-198. - 0,5 др. арк. 18. Скальська Д. М. Феноменологія мистецтва П. Рікера. // Наукові записки: Культурологія. Філософія. Релігієзнавство. Зб. наукових праць. Випуск 9. - К.: Нац. педаг. у-т ім. М. Драгоманова, 2001.- С. 114-119. - 0,5 др. арк. 19. Скальська Д. М. Герменевтичні розробки естетичних концептів. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Зб. наукових праць - К.: Вид. Центр КДЛУ, 2002. - С.143-152. - 0,5 др. арк. 20. Скальська Д. М. Естетичні проблеми сучасної філософської антропології. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: Ч. І. Вип. VІІІ. - К.:ДАКККіМ, 2002. - С.68-83. - 1 др. арк. 21. Скальська Д. М. До питання про структурування філософсько-антропологічних вчень модерної доби. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: Вип. Х. - К.:ДАКККіМ. - 2003. - С.48-52. - 1 др. арк. 22. Скальська Д. М. Природа естетичного в персоналістських концепціях Е. Муньє та М. Недонселя // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. Випуск IV. - Івано-Франківськ, "Плай", 2003. - С.118-123. - 0,5 др. арк. 23. Скальська Д. М. Соціонормативна функція естетичного у філософсько-антропологічній концепції буття Д. Лукача // Мультиверсум: Філософський альманах. Вип.41. - К.: Укр. Центр духовної культури, 2004. - С. 51-60. - 0,5 др. арк. 24. Скальська Д. М. Філософська парадигма в контексті сучасного світогляду науковця // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. Державний міжвідомчий науково-технічний збірник. Випуск 37. Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2000. - С.170-176. - 0,5 др. арк. 25. Скальська Д. М. Філософи Києво-Могилянської доби про соціальну сутність творчої людини // Матеріали 4-ї Міжнар. наук.- практ. конф. "Творчість як предмет міждисциплінарних досліджень та навчання" - К.: НУТУ "КПІ", 1997- С. 109-110 - 0,1 др. арк. 26. Скальська Д. М. Теорія "своєрідного" в естетичному процесі // Матеріали наук.-теорет. конф. "Етика та естетика в структурі сучасного гуманітарного знання". - К.: Вид. Центр "Київський ун-т", 1997. - С. 80-82. - 0,2 др. арк. 27. Скальська Д. М. Філософські основи дослідження для підвищення творчого потенціалу фахівців // Матеріали конференції "Вплив наукових досліджень на підвищення якості підготовки фахівців" - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 1998. - С. 49-50. - 0,1 др. арк. 28. Скальська Д. М. Теоретичні проблеми людського соціуму: класика-сучасність. // Тези науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу університету. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 1998. - С. 106-108. - 0,1 др. арк. 29. Скальська Д. М. Естетичне знання ХХ ст. в антропологічній перспективі. // Матеріали Міжнародної наукової конференції "Людина. Світ. Культура". Актуальні проблеми філософських, політологічних, релігієзнавчих досліджень. - К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. - С. 300-301 - 0,2 др. арк.
Похожие статьи
-
Загальна характеристика роботи - Естетичні виміри філософсько-антропологічних вчень ХХ століття
Естетика філософський антропологія духовний Актуальність та доцільність дослідження. Входження України в європейський геополітичний і соціокультурний...
-
Основний зміст дисертації - Естетичні виміри філософсько-антропологічних вчень ХХ століття
У Вступі обгрунтовано актуальність теми, проаналізовано стан розробки проблеми, визначені методологічні принципи аналізу та структура дослідження,...
-
Естетико-антропологічні виміри музики в контексті європейської філософсько-естетичної думки
Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Слов'янському державному педагогічному університеті на кафедрі естетики, історії та культури. Науковий керівник:...
-
Загальна характеристика роботи - Естетичні ідеї в гештальт-психології Рудольфа Арнхейма
Актуальність та доцільність дослідження. Актуальність вивчення даної теми обумовлюється необхідністю здійснити глибокий аналіз нової візуальної культури,...
-
Висновки - Естетична перцепція релігійного досвіду
Використана джерельна й методологічна база дозволила розв'язати поставлені в цьому дослідженні завдання. З'ясовано місце й роль естетичної перцепції у...
-
Співчуття - Моральні виміри спілкування
Неважко побачити, однак, що для культури спілкування повага є передумовою хоча й необхідною, але недостатньою. Можна скільки завгодно поважати людину на...
-
Висновки - Загальноприйняті правила поведінки за столом
Ділові обіди отримали велику популярність в ділових колах. Уявити без них ділове життя просто неможливо. Вони є невід'ємною частиною життя кожного...
-
Висновки, Список використаної літератури - Етикет юриста
Моральна культура є важливою складовою загальнолюдської культури і відіграє важливу роль в життєдіяльності людини. Моральна культура є загальнолюдською...
-
Основний зміст дисертації - Естетичні ідеї в гештальт-психології Рудольфа Арнхейма
У вступі до дисертації обгрунтовано актуальність та доцільність наукового дослідження, виокремлено його об'єкт, предмет, мету і завдання, висвітлено...
-
1. Скальська М. Л. Проблема видової специфіки мистецтва в контексті гештальт-теорії. / М. Л. Скальська // Альманах Київського Національного...
-
Отже, хотілося б підвести підсумок вищесказаному і дати декілька рад діловій людині. Бізнесмен перекладається з англійської мови як "ділова людина", а...
-
Любов - Моральні виміри спілкування
"Коли я говорю мовами людськими й ангельськими, та любови не маю, - то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дара пророкувати, і знаю...
-
Культура спілкування й етикет - Моральні виміри спілкування
Власне, будь-який прояв людської культури, як і культура загалом, може бути розглянутий як культура спілкування, оскільки за самою своєю сутністю...
-
Етика ХХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Етичні шукання в екзистенційній філософії. Виникла в 20-і роки. Ця "філософія існування" (від лат. ехistentia -- існування) особливу популярність набула...
-
ЕТИКА ХIХ - ПОЧАТОК ХХ ст., Етика ХІХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Кінець ХІХ -- початок ХХ століть - період переходу від етики класичної до посткласичної. Якщо перша може бути охарактеризована як переважно споглядальна,...
-
Щоб спілкування між людьми могло відбутися, тим більше на достатньо високому рівні, потрібно, взагалі кажучи, чимало передумов найрізноманітнішого...
-
Естетичні почуття: генеза, закономірності виявлення - Зміст поняття "естетика"
Отже, ми з'ясували, що естетична свідомість має формуючу здатність і одночасно постає наслідком формування духовного досвіду небайдужого ставлення людини...
-
З XVII ст. починають укладатися нормативні естетичні системи, що беруть свій початок ще з поетик епохи Відродження. Першою такою системою була естетика...
-
Література - Естетична перцепція релігійного досвіду
1. Сидорченко О. В. Соціально-психологічні аспекти багатомірності і поліфункціональності релігії / О. В. Сидорченко // Теоретичні і прикладні проблеми...
-
Етика в житті сучасного суспільства - Етика в житті сучасного суспільства
Викладання етики - не читання моралі й не має на меті спонукати когось до добра та порядності. Хоча в коло його завдань безперечно входить формування...
-
Искусство беседы за столом. Немного истории - Культура поведения за столом. История и современность
В Древней Руси в XII веке в "Поучении к детям князь Владимир Мономах учил вести беседу так: "При старших молчать, мудрых слушать, без лукавого умысла...
-
Естетичні ідеї доби Київської Русі - Українська естетика
Українська культура розвивалась в європейському культурному колі протягом багатьох століть. Звичайно, чистих культур не існує, тобто таких, що...
-
Беседа за столом - Профессиональная этика специалиста
Наиболее общее правило - говорить за столом нужно о чем-либо спокойном, не следует затрагивать острых тем, предпочтительна остроумная и легкая беседа. За...
-
Етикет ділового обіду - Загальноприйняті правила поведінки за столом
Від ділового обіду залежить дуже багато чого: ваш імідж як ділової людини, імідж фірми, про яку будуть судити по вашому поведінці, успіх важливих...
-
ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ - Імідж ділової жінки
Загальновідомо, що зовнішній вигляд багато в чому формує враження про людину. Для того, щоб виглядати процвітаючою, зовсім не обов'язково золоте перо....
-
В етиці, як і в будь-якій ретельно опрацьованій системі знань, важливу роль відіграють категорії - найбільш важливі та загальні поняття цієї науки, в...
-
Поведение за столом, Этикет употребления напитков - Деловой обед
Вы сели, и ваша салфетка положена на колени. Вы сделали заказ. Человек, сидящий рядом с вами, протягивает вам хлебницу с булочками. Вы когда-нибудь...
-
Существует несколько вариантов рассадки за столом переговоров. Главы делегаций могут сидеть во главе стола (переводчики находятся сбоку), а далее за...
-
Банкет за столом с полным обслуживанием официантами - Обслуживание праздничных и других вечеров
Особенностью этого банкета является подача всех блюд, напитков и фруктов официантами. Непременное условие обслуживания подобных банкетов - быстрота...
-
Висновки, Список використаної літератури - Живопис як особливий вид мистецтва
Особливим видом мистецтва є живопис, який відіграє дуже важливу роль для розвитку істинно людської чуттєвості, високого естетичного смаку, сучасного...
-
Повага - Моральні виміри спілкування
Повагу в етиці визначають як таке ставлення до людини, що реалізує на практиці (в певних діях, поведінкових актах, формах суб'єктивного відношення)...
-
ВИСНОВКИ - Етикет: поняття, основні характеристики
Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. В основі своєї ці правила поведінки є загальними, оскільки вони...
-
Для первісної культури характерна єдність, синкретизм утилітарного і художнього елементів. Уява людини про світ ще не сформувалася. Сама людина і...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Толерантність - Моральні виміри спілкування
Цілком очевидно: для того щоб повноцінно спілкуватися, люди перш за все повинні вміти співіснувати одне з одним, миритися з неминучими розбіжностями...
-
Как вести себя за столом - Правила международного этикета
Не нужно торопиться раскладывать свою салфетку, лучше подождать, пока другие это сделают. Неприлично вытирать свои приборы в гостях, у знакомых, так как...
-
Цей крок є обов'язковим. Він допоможе вам уникнути незручної для вас та вашого гостя ситуації у майбутньому. Якщо ви запрошували вашого гостя на ланч,...
-
Концепція моральної діяльності ? одна з основних складових чистин етики. Саме з практичних справ, реальної поведінки ми здебільшого дізнаємось про...
-
Висновки - Етичний релятивізм у філософії постмодерну
Етичний постмодерн релятивізм У висновках сформульовані основні підсумки проведеного дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру...
-
Висновки - Тема "кохання" у класичних літературних творах
Серед усiх чудес свiту найбiльше чудо - це людина i кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пiзнавши цього почуття, я думаю,...
Висновки - Естетичні виміри філософсько-антропологічних вчень ХХ століття