Висновки - Естетичні виміри філософсько-антропологічних вчень ХХ століття

У Висновках підбито підсумки дослідження, формулюються положення, які мають перспективне значення для подальшої теоретико-методологічної та науково-практичної розробок.

Запропоноване дисертаційне дослідження є однією з перших спроб у вітчизняній естетиці узагальнити філософсько-антропологічний досвід у сучасній естетичній традиції, відтворити теоретичні пошуки київської естетичної та філософської школи, визначити метаантропологічні межі естетичних вимірів. Теоретико-методологічний аналіз естетичних вимірів філософсько-антропологічних ідей, що скеровували фундаментальні дослідження про людину, проведено з позицій плюралізму та толерантності. Стосовно концептуальної самостійності теоретичної естетики, то в її генезі прослідковується не лише тісний зв'язок із власною історією, а й певна послідовність, неперервність та спадкоємність з культурним розвитком людства. Відповідно, "антропологічний поворот" у своєму філософсько-естетичному контексті мав виключно важливе значення для вияснення суті образу людини.

Фактично, "антропологічний поворот" був заявлений в той момент, коли наступив крах попереднього образу людини, залежного від своєї "природи" чи "ідеї". Людина виступає не лише істотою, яка є розумною і пізнає світ, а й здатною до переживання та духовно-тілесних проявів. Способом теоретичного впорядкування такої хаотичної картини виступила естетична редукція та загальні методологічні принципи цієї процедури. Перший підхід стосується можливості отримати розуміння повноти та сенсу людського буття, завдяки залученню поняття шелерівського "духу", центральною частиною якого виступають не аффективні переживання, а чисті ідеї. Вони складають певну проблему для емпіричної людини, бо знаходяться в конфліктному відношенні з життям; з одного боку,- це самоздійснення "духу в собі", з іншого, - спокуса, пов'язана з життєвими позивами-пориваннями / за означенням М. Шелера - Drang/. Другий важливий методологічний принцип вказує на те, що в своїй повсякденній діяльності, в духовній творчості, в художньо-мистецькій царині, людина покликана компенсувати незавершеність та зовнішню алогічність буття. Цей принцип практично-діяльнісної людської об'єктивації в адекватно-культурних формах конституює всі концептуальні антропологічні побудови / за термінологією О. Больнова -"органон-принцип"/.

Філософсько-антропологічна рефлексія на проблему буття склала основний компонент дисертаційного дослідження, адже для побудови методологічних засад сучасної естетичної онтології необхідною умовою є розуміння онтології як однієї з фундаментальних частин філософської антропології. Дослідження покладається на "тріаду" /Кант, Гуссерль, Гайдеггер/ трансценденталістських перетворень класичної метафізики платонівсько-арістотелівського типу.

За таких обставин, естетичні виміри виходять з того яке місце належить не лише Homo sapiens, а й Homo sensus, формуючи нову величину - Homo aestheticus. Естетичну /формотворчу/ діяльність слід розглядати як родову ознаку людини, а принцип практичної /діяльнісної/ природи людської істоти, - іманентну умову для розуміння естетичного. Серед інших гуманітарних наук, естетика пройшла ряд етапів, які були зосереджені навколо еволюціонізму /генеза/, позитивізму /функція/, семіотики та структуралізму /структура/, окремих культурних форм, і, насамперед, теорії та практики мистецтва. В своїх основних тенденціях, естетика ХХ ст. не піддається класифікації на порівняно чітко спеціалізовані школи, напрями, течії. Аналогічно тому, як це відбувалось в галузі природничих і соціальних наук, коли найвизначніші успіхи досягались "на межі" різновекторних чи заздалегідь сформованих підходів, набрав поширення розвиток "прикладних" та "програмних" розділів естетики, відбулось її зближення з інтелектуальною орієнтацією. Почуття та емоції людини презентуються в таких поняттях як "розумні емоції", "сублімація", "мудре око", "візуальне мислення", "продуктивне сприйняття" тощо. Особливо, це стало відчутним в класичному мистецтві, яке розвивалось в цілому як споріднене до класичної науки явище, і намагалось в духовному розвитку європейської людини компенсувати впливи сциєнтизму, утримуючи в полі зору єдиний моноліт: істина - добро - краса.

В модерному та постмодерному контексті відкриваються значні перспективи для дослідження таких естетичних феноменів як карнавальність, стилізація, соціальний театр. Таким чином, мистецтво, виступаючи пластом концентрації художніх досягнень людства, виявляється найдосконалішим втіленням у специфічній формі його самосвідомості та життєвої сили. Через "естетичне" здійснюється антропологічний вимір феномену людини, фіксується ідея людської цілісності, наповнюються новим сенсом та розширюються межі теорії чуттєвості.

Вся система емоційного світу людини, ментальності, поведінки, спілкування складають той естетико-евристичний потенціал, який гуманітарним пізнанням ще не розкритий. Сучасна естетика співпадає з "естетикою життєвого світу" /сукупність всіх можливих та дійсних горизонтів досвіду людського життя/, вона здійснює естетичне "прочитання" тексту культури, її фундаментальним об'єктом дослідження виступає еволюція естетичних форм самореалізації людини. Своєрідний інтегратор філософії культури, історичної та соціальної антропології, "естетичне" виявляється метамовою культури, його можна позначити "живим тілом" цивілізації, яка в свою чергу перманентно переживає стани антропологічної кризи.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях

    1. Скальська Д. М. Естетичні виміри філософсько-антропологічних вчень ХХ століття. - Івано-Франківськ: Вид-во Факел, 2003. -231с. - 14,6 др. арк. 2. Скальська Д. М. Д. Лукач: філософсько-естетична еволюція (110 років від дня народження). // Філософська і соціологічна думка. Український науково-теоретичний часопис. Інститут філософії НАН України. К.,- 1995, №11-12 - С. 60-69. - 0,5 др. арк. 3. Скальська Д. М. Соціальне буття в рамках сучасної онтології: східно-європейський досвід. // Теоретичні проблеми художньої культури. Зб. наук. статей Переяслав-Хмельницький. - 1995. Вип.1, С.49-52. - 0,5 др. арк. 4. Скальська Д. М. Альтернативні аспекти духовності в рамках європейської сучасної культури. // Збірка наукових праць "Актуальні проблеми духовності" Вип. ІІ. Київ-Кривий Ріг - КДПІ. - 1997. - С. 41-48. - 0,5 др. арк. 5. Скальська Д. М., Когут Л. Ф. Про подолання "відчуження" в східноєвропейській культурі початку ХХ століття. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: У 2-х частинах. Ч. І. - К.:ДАКККіМ. - 1998. - С.41-48. - 0,5 др. арк. 6. Скальська Д. М. Співтворчість - фундамент філософсько-гуманітарної освіти. // Гуманітарна освіта: досвід і проблеми. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Трансформація гуманітарної освіти" - Ужгород: Вид. МПП "Іраджа", 1998. С. 483-486. - 0,5 др. арк. 7. Скальська Д. М. Філософсько-антропологічна характеристика техногенності в інформаційному суспільстві. // Зб. наукових праць. Наукові записки: Культурологія. Філософія. Релігієзнавство. - К.: Нац. педаг. у-т ім. М. Драгоманова, 1999. - С. 36-44. - 0,5 др. арк. 8. Скальська Д. М. Людинотворча функція мистецтва у філософсько-антропологічних уявленнях Д. Лукача. /Переклад та редагування статті Д. Лукача/. // "Філософсько-антропологічні читання'98". К.: Стилос, 1999. - С. 272-291. - 1 др. арк. 9. Скальська Д. М. Естетична теорія в контексті антропологічного повороту філософії ХХ століття // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Зб. наукових праць - К.: Вид. Центр КДЛУ, 1999. - С.39-51. - 1 др. арк. 10. Скальська Д. М. Філософсько-антропологічний зміст сучасності: культурологічний аспект. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: У 2-х частинах. Ч. І. Вип. ІІІ - К.:ДАКККіМ, 1999. - С.47-59. - 0,5 др. арк. 11. Скальська Д. М. Проблемы западно-европейской эстетики на пороге ХХІ века. // Теоретический журнал "Credo". Оренбург /Россия/. - Изд.: ОГУ, 2000. - С. 33-42.- 0,5 др. арк. 12. Скальська Д. М. Феноменологічний проект проблем "естетичного". // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: У 2-х частинах. Ч. І. Вип. ІV-V. - К.:ДАКККіМ, 2000. - С.10-29. - 1 др. арк. 13. Скальська Д. М. Эстетические аспекты философско-антропологической традиции. // Междисциплинарный научно-практический журнал социальных и гуманитарных наук "Личность. Культура. Общество". Т.3, Вып.1. М.: - Изд. Инст. соц.-политич. исследов. РАН, 2001. - С.166-175. - 0,5 др. арк. 14. Скальська Д. М. Філософсько-антропологічні засади онтології мистецтва Мартіна Хайдеггера. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Зб. наукових праць - К.: Вид. Центр КДЛУ, 2001. - С.130-136. - 0,5 др. арк. 15. Скальська Д. М. Екзистенція та трансценденція в естетичних вимірах К. Ясперса та Ж.-П. Сартра. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: У 2-х частинах. Ч. І. Вип. VІ. - К.:ДАКККіМ, 2001. - С.109-119. - 0,5 др. арк. 16. Скальська Д. М. "Естетика бунту" Альбера Камю. // Наукові записки: Культурологія. Філософія. Релігієзнавство. Зб. наукових праць. Випуск 6. - К.: Нац. педаг. у-т ім. М. Драгоманова, 2001.- С. 79-86. - 0,5 др. арк. 17. Скальська Д. М. Неотомістське уявлення про естетичний вид буття // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна "Філософські перипетії" №531. Серія: філософія. - Харків, 2001. - С.193-198. - 0,5 др. арк. 18. Скальська Д. М. Феноменологія мистецтва П. Рікера. // Наукові записки: Культурологія. Філософія. Релігієзнавство. Зб. наукових праць. Випуск 9. - К.: Нац. педаг. у-т ім. М. Драгоманова, 2001.- С. 114-119. - 0,5 др. арк. 19. Скальська Д. М. Герменевтичні розробки естетичних концептів. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Зб. наукових праць - К.: Вид. Центр КДЛУ, 2002. - С.143-152. - 0,5 др. арк. 20. Скальська Д. М. Естетичні проблеми сучасної філософської антропології. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: Ч. І. Вип. VІІІ. - К.:ДАКККіМ, 2002. - С.68-83. - 1 др. арк. 21. Скальська Д. М. До питання про структурування філософсько-антропологічних вчень модерної доби. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. Зб. наукових праць: Вип. Х. - К.:ДАКККіМ. - 2003. - С.48-52. - 1 др. арк. 22. Скальська Д. М. Природа естетичного в персоналістських концепціях Е. Муньє та М. Недонселя // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. Випуск IV. - Івано-Франківськ, "Плай", 2003. - С.118-123. - 0,5 др. арк. 23. Скальська Д. М. Соціонормативна функція естетичного у філософсько-антропологічній концепції буття Д. Лукача // Мультиверсум: Філософський альманах. Вип.41. - К.: Укр. Центр духовної культури, 2004. - С. 51-60. - 0,5 др. арк. 24. Скальська Д. М. Філософська парадигма в контексті сучасного світогляду науковця // Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. Державний міжвідомчий науково-технічний збірник. Випуск 37. Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2000. - С.170-176. - 0,5 др. арк. 25. Скальська Д. М. Філософи Києво-Могилянської доби про соціальну сутність творчої людини // Матеріали 4-ї Міжнар. наук.- практ. конф. "Творчість як предмет міждисциплінарних досліджень та навчання" - К.: НУТУ "КПІ", 1997- С. 109-110 - 0,1 др. арк. 26. Скальська Д. М. Теорія "своєрідного" в естетичному процесі // Матеріали наук.-теорет. конф. "Етика та естетика в структурі сучасного гуманітарного знання". - К.: Вид. Центр "Київський ун-т", 1997. - С. 80-82. - 0,2 др. арк. 27. Скальська Д. М. Філософські основи дослідження для підвищення творчого потенціалу фахівців // Матеріали конференції "Вплив наукових досліджень на підвищення якості підготовки фахівців" - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 1998. - С. 49-50. - 0,1 др. арк. 28. Скальська Д. М. Теоретичні проблеми людського соціуму: класика-сучасність. // Тези науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу університету. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 1998. - С. 106-108. - 0,1 др. арк. 29. Скальська Д. М. Естетичне знання ХХ ст. в антропологічній перспективі. // Матеріали Міжнародної наукової конференції "Людина. Світ. Культура". Актуальні проблеми філософських, політологічних, релігієзнавчих досліджень. - К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. - С. 300-301 - 0,2 др. арк.

Похожие статьи




Висновки - Естетичні виміри філософсько-антропологічних вчень ХХ століття

Предыдущая | Следующая