Толерантність - Моральні виміри спілкування
Цілком очевидно: для того щоб повноцінно спілкуватися, люди перш за все повинні вміти співіснувати одне з одним, миритися з неминучими розбіжностями поглядів, орієнтацій, стилів життя - "терпіти" кожен кожного, хоч би як важко це було в тих або інших конкретних ситуаціях. Саме від латинського дієслова tolero - "несу", "витримую", "терплю" - походить термін "толерантність". Бути толерантним насамперед і означає терпіти, витримувати Іншого - такого, яким він є, визнавати за ним право жити, мислити й чинити по-своєму. Принципово важливо мати на увазі цю елементарність вимог толерантності - саме згадана елементарність зумовлює принципове значення і своєрідну цінність даного виміру людського спілкування. Разом з тим ця ж таки елементарність спричинює й те, що "тільки" толерантність нас в жодному відношенні цілком задовольнити не може: як правило, людям замало того, що їх тільки "терплять", і вони прагнуть переходу до більш змістовних домінант спілкування. Прагнуть, однак, кожен по-своєму - саме через це й не варто, бажаючи більшого, забувати про толерантність в її мінімальному, елементарному виявленні.
Абстрактність ідеї толерантності загалом дається взнаки і в змістовій нерозвиненості її етичних перспектив, і в двозначності її висновків щодо самого процесу людського спілкування, і в суперечностях, пов'язаних з її практичним застосуванням і визначенням принципових меж останнього.
За словами одного з дослідників, толерантність - це "чеснота... непримиренних людей" [2]; в європейській свідомості Нового часу ідея толерантності утверджується, так би мовити, з необхідності, як вимушена реакція на нескінченну ворожнечу, війни й кровопролиття, породжувані нерозв'язними конфліктами між церковною й світською владою, між католиками й протестантами тощо. Саме в такому драматичному контексті проблема толерантності постає й перед філософською думкою вказаного періоду, - першим у цьому зв'язку безперечно має бути названий англійський філософ Дж. Локк (1632-1704), автор славнозвісних "Листів про толерантність" (1688). На думку Локка, аргументом на користь толерантності може слугувати, по-перше, те, що примус у будь-якому разі не здатний навернути людину на шлях щирої, релігійно повноцінної віри, по-друге - відмінність основних завдань і функцій, що їх відповідно мають виконувати церква і держава. Як церква не повинна вдаватися до силових акцій, так держава не мусить брати на себе клопіт про спасіння людських душ або встановлення того, яка релігія є істинною. Чітке усвідомлення зазначених обставин і створює, за Локком, підгрунтя для утвердження толерантності.
В сучасних підходах до толерантності легко простежується та ж сама, що й за доби Локка, керівна настанова на приборкання ворожості між конфесіями, націями, державами і окремими людьми. Цікаве в цьому відношенні визначення подає, зокрема, М. Кренстон в "Енциклопедії філософії" під редакцією П. Едвардса: толерантність розглядається тут як "чин терплячої стриманості в присутності чогось, що не полюбляється або не схвалюється... Вона передбачає існування того, що вважається неприйнятним або злим". Тож у "її значення вбудовано елемент осуду. Ми не толеруємо, коли ми радіємо або коли щось взагалі викликає приязнь чи схвалюється нами... Толерувати - значить спершу засудити, а потім миритися... з тим, що засуджується" [3].
Не дивно, що толерантність, при всьому її суспільному значенні, ще явно не те, чого б ми бажали для себе і своїх ближніх. Людській особі потрібно, щоб їй не лише з необхідності дозволяли бути собою, але й визнавали її гідність, цінували її самобутні прояви, симпатизували їй, захоплювалися нею; їй потрібні повага, співчуття, любов. Толерантне ставлення не замінює всього цього, його призначення інше - забезпечити людям можливість жити разом навіть за відсутності перелічених високих моральних чинників.
Не менш важливою й симптоматичною рисою толерантності, що вказує на особливість її морального статусу, є те, що її запровадження з однаковим успіхом може зумовлювати як взаємне зближення людей, соціальних і культурних груп, відповідних ціннісних систем тощо, тобто спілкування в розумінні утворення певної спільноти, - так і їх взаємне дистанціювання, розведення в різні боки, різні площини і виміри сукупного людського буття (що по суті випливає вже з розглянутої вище концепції Дж. Локка).
На останню обставину нині, можливо, варто було б звернути особливу увагу. Справді, в історії становлення толерантності нагромаджено багатий, хоча досі недостатньо осмислений досвід культури дистанціювання, що вступала в свої права саме там, де спілкування виявлялося неможливим. Класичний приклад цього - цивілізований судовий розгляд, що процедурно виводить конфліктерів із зони безпосереднього спілкування й жорстко опосередковує стосунки між ними. Згадуючи сказане в попередній лекції, ми можемо твердити, що послідовний розвиток засад толерантності неможливий поза визнанням у тій або іншій формі позитивного сенсу не лише відкритості, але й замкненості в житті культур і спільнот, визнанням права на несумісність, що захищає свободу і самобутність людей, так само як і цілих соціальних груп і культурних організмів. Якщо всерйоз прагнути справжньої поліфонії самобутніх людських голосів, треба подбати, окрім іншого, і про те, щоб у кожного з цих голосів був власний захищений простір, де б він цю свою самобутність міг культивувати, - інакше крім сумнозвісного "плавильного котла" всезагальної гомогенізації ми нічого доброго не матимемо. Водночас не слід, звичайно, забувати й про жорстоку історичну реальність таких контртолерантних і взагалі нелюдських форм дистанціювання, як гетто, апартеїд, кастовий розподіл суспільства тощо: їхня настирлива присутність в людському житті зі свого боку підкреслює гостроту і неординарність проблем, що тут криються.
Нарешті, все більшої гостроти набуває в сучасному житті проблема суперечностей і меж практичного застосування ідеї толерантності. Так, людина має бути толерантною, але чи поширюється ця вимога на стосунки із тим, хто сам виявляє нетерпимість? Або із тими, для кого позірно толерантні стосунки - тільки ширма чи, може, тактичний хід, спрямований у підсумку на придушення опонента? Де критерії, що дозволяли б надійно відмежувати "справжню" етично зорієнтовану толерантність від байдужості, пристосуванства, боягузливого потурання можливому або реальному злу?
Легко переконатися, що в царині самої по собі толерантності ми таких критеріїв не знайдемо, і сформульовані щойно питання так і залишаться без відповіді. Щоб розібратися з ними, справді потрібно звернутися до більш змістовних сфер етичного самовизначення людини. Тільки тоді ми отримаємо нагоду впевнитися, що принципову межу толерантно-примирливому ставленню до будь-чого покладає повага до людини, безумовне визнання її гідності, прав і свобод. Ми побачимо, що саме вже "золоте правило" моральності зобов'язує нас бути толерантними до наших партнерів навіть за підозри, що для них ці толерантні стосунки - можливо, не більше ніж хитрість або гра. Звичайно, легко бути толерантним до того, хто сам такою ж мірою є толерантним: по суті, тут жодних утруднень і не виникає Справжня проблема, що апелює до нашої моральної рішучості, постає в зв'язку з актуальним завданням утвердження толерантних засад шляхом відповідальних, ризикованих вчинків "на території" самої ж нетолерантності, при постійному розрізнюванні відносно м'яких і затятих форм останньої і виробленні до кожної з цих форм адекватного ставлення. Тим часом, як слушно зазначає дослідник цього питання В. Тишков, глобальна "нетолерантність до нетолерантності" породжує лише "нову нетолерантність" [4].
Підсумовуючи сказане, можемо зазначити, що очевидна, здавалося б, думка про толерантність як своєрідний фундамент етичної будови людського спілкування зрештою виявляється не такою вже точною. При всьому своєму основоположному значенні сама толерантність вже передбачає наявність деяких вищих етичних орієнтирів і цінностей, що й втримують її в "силовому полі" справжньої людяності. Розглядові цих вищих щаблів етики спілкування присвячені наступні розділи даної лекції.
Похожие статьи
-
Власне, усі глобальні проблеми в самому широкому розумінні можна оцінювати як проблеми культури. Проте, слід визнати деяку відмінність внутрішніх питань...
-
Щоб спілкування між людьми могло відбутися, тим більше на достатньо високому рівні, потрібно, взагалі кажучи, чимало передумов найрізноманітнішого...
-
Концепція моральної діяльності ? одна з основних складових чистин етики. Саме з практичних справ, реальної поведінки ми здебільшого дізнаємось про...
-
Етичні проблеми в контексті розвитку біотехнологій - Моральні колізії сучасності
В останній третині XX ст. на зміну взаємовідносин у системі люди-на-природа вплинув розвиток біотехнологій, стрімкий розвиток яких створив вихід поза...
-
Толерантність в епоху постмодерну
Толерантність в епоху постмодерну Розглядається специфіка функціонування толерантності в епоху постмодерну, характерними особливостями якої є плюралізм...
-
Достоїнство наукової теорії поціновується тим вище, чим більш життєві задачі вона пропонує і вирішує. Причому такі з них, котрі віддалені в історичне...
-
Моральні практики і методологія їхнього теоретичного осмислення засобами прикладної етики
Моральні практики і методологія їхнього теоретичного осмислення засобами прикладної етики Сучасні моральні практики є надто плюральними і слабко...
-
Психологічна природа спілкування - Етика і психологія ділового спілкування
Спілкування як одна Зі Назальних потреб людини Як зазначалося, спілкування в нашому житті відіграє дуже велику роль.. Спілкування, на думку вчених, є...
-
Товариськість - Моральні цінності
Система моральних цінностей людини, будучи орієнтиром у моральному розвитку особистості та суспільства, багато в чому визначає й рівень усталеної...
-
Найунікальнішою в ряду розглянутих форм спілкування, яка дає найбільше міжособистісне єднання, є любов. Упродовж багатовікового існування людської...
-
На відміну від товариськості дружба являє собою інтимніше спілкування. У своїй праці "Дружба. Этико-психологический очерк" І. С. Кон вказує, що дружба...
-
Проблема моральних цінностей - Моральні цінності
Етика, враховуючи розглянуті особливості її предмету, є практичною філософією. Як дуже влучно підмітив німецький філософ М. Гартман, вона являє собою не...
-
Моральна програма Ісламу - Мистецтво як засіб спілкування, моральна програма Ісламу
Ісламська доктрина моральності виходить із абсолютного значення норм моралі, установлених Кораном. Вона відриває ці норми від конктретно - історичних...
-
Вступ, Ділове спілкування та його особливості - Слово у спілкуванні
Діловий спілкування етичний Слово у спілкуванні буває животворчим і руйнівним. Воно може об'єднувати і роз'єднувати людей, приносити задоволення або...
-
Вступ, Поняття етикету. етикет ділового спілкування - Поняття та правила ділового етикету
Слово у спілкуванні буває животворчим і руйнівним. Воно може об'єднувати і роз'єднувати людей, приносити задоволення або прикрощі. Все залежить ввід...
-
Ділове спілкування та форми обговорення ділових проблем
Якщо ділова людина хоче переконати слухача (читача) в правдивості запропонованої теми, їй варто подбати, щоб слово її було зрозумілим, тема була...
-
Ділове спілкування та його особливості - Етика ділової зустрічі
Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось приводу. При цьому їхні дії пов'язані з предметом спілкування, який визначає його сутність, дає змогу...
-
Ціннісний аспект наукового знання - Моральні колізії сучасності
Однією з реалій сучасності є моральні проблеми в науці XXI ст. Адже колишнє сократівське "знання є добро" замінено беконівським "знання - це влада", де...
-
Підготовка до спілкування - Виникнення моралі
Перед початком розмови потрібно чітко сформулювати для себе, чого необхідно досягти в результаті зустрічі. Щоб бесіда була продуктивної із самого...
-
Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось приводу. При цьому їхні дії спрямовані на предмет спілкування, який визначає його сутність, дає змогу...
-
Етикет мовного спілкування - Адміністративний мовний етикет
Етикет мовного спілкування починається з дотримання умов успішного мовного спілкування: з доброзичливого ставлення до адресата, демонстрації...
-
Моральні почуття та емоції як первинні елементи омральної свідомості - Теорії прикладної етики
Протягом усієї історії розвитку культури суспільства людина намагалася пояснити складне соціальне явище - релігію, причини та умови її виникнення. Окремі...
-
Види cпiлкувaння - Спілкування робітника податкової міліції
Види cпiлкувaння в пcихoлoгiчнiй лiтeрaтурi пoдiляютьcя нa пiдcтaвi рiзних oзнaк. 1. Зa змicтoм cпiлкувaння мoжe бути мaтeрiaльним, кoгнiтивним,...
-
Вступ - Етика ділового спілкування
Для ефективного спілкування необхідно знати деякі прийоми, тому що багато хто з них діють на рівні підсвідомості. Справа усі в тім, що багато хто з їх...
-
Справжнім центром формування культурної, філософської та психологічної думки й утвердження етики та етикету, культури спілкування в Україні стала...
-
Структура спілкування - Види та рівні спілкування
До структури спілкування можна підійти по-різному, у даному випадку буде охарактеризована структура шляхом виділення в спілкуванні трьох взаємозалежних...
-
Етикет мовного спілкування, Пріветствіе. Звернення. - Біоетика, її предмет і основні напрями
Етикет мовного спілкування починається з дотримання умов успішного мовного спілкування: з доброзичливого ставлення до адресата, демонстрації...
-
Спілкування як науково-практична проблема - Етика і психологія ділового спілкування
Етика і культура спілкування в пам'ятках історії та літератури Спілкування як процес і продукт життєдіяльності людей має багате минуле, а як результат...
-
Культура ділового спілкування - Етика і психологія ділового спілкування
Культура поведінки, культура мовлення й культура спілкування в житті найчастіше постають у єдності. Проте людина, ввічливо та доброзичливо звертаючись до...
-
Вступ, Моральна культура спілкування як складова загальнолюдської культури - Етикет юриста
Моральна культура є важливою складовою загальнолюдської культури і відіграє важливу роль в життєдіяльності людини. Моральна культура є загальнолюдською...
-
Культура ділового спілкування - Етика ділової зустрічі
Під час опитування, студенти інститутів, коледжів, учні старших класів м. Києва на запитання "Що таке культура спілкування?" відповідали, що це:...
-
У наш час телефон -- не лише один із найефективніших засобів зв'язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб...
-
ВСТУП, "ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ" ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА ТА ЇЇ ЗАВДАННЯ - Етика ділової зустрічі
Слово у спілкуванні буває животворчим і руйнівним. Воно може об'єднувати і роз'єднувати людей, приносити задоволення або прикрощі. Все залежить ввід...
-
Моральне осмислення екологічних проблем - Моральні колізії сучасності
Однією з ключових проблем, що стоїть на порядку денному є питання про зміну вектору наукових технологій та технічної цивілізації в цілому стосовно...
-
Культура ділового спілкування - Слово у спілкуванні
Під час опитування, студенти інститутів, коледжів, учні старших класів м. Києва на запитання "Що таке культура спілкування?" відповідали, що це:...
-
Етична свідомість і її структура - Антична етика. Моральні норми
В навчальній, науковій та науково-популярній літературі нерідко можна зустріти терміни "моральна свідомість", "наукова свідомість", "естетична...
-
Про американську дипломатію можна писати дуже багато, хоча вона відносно молода: налічує більше півтора століття. На ній лежить відбиток англійської, а...
-
Моральні ідеї в культурі Давнього Єгипту - Етичні вчення у давніх цивілізацій Сходу
В усіх культурах Давнього світу наявні памгятки заупокійної літератури, "нагадування" мертвих про себе як про сумлінних виконавців моральних приписів....
-
Телефонні розмови - Етика ділового спілкування
Телефонна розмова - це " візитна картка" підприємця. По деяким, що здаються на перший погляд, дріб'язкам можна досить точно оцінити рівень культури...
-
Бароко, Класицизм - Естетичне містецтво скульптури. Моральні збитки від публічного ляпаса
Виникнення цього напряму пов'язано з XVI - XVII ст. Йому притаманне зовнішнє вираження людської пристрасті, що знайшло своє втілення у творчості Дж....
Толерантність - Моральні виміри спілкування