Становлення і розвиток етики ділової культури в Україні в контексті забезпечення національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації - Розвиток етики ділової культури в умовах глобалізації

В Україні навіть в останні десятиліття корпоративна культура не завжди розглядалася як сфера, що заслуговує на пильну увагу. Однак важливість зазначеної проблеми зростає, зокрема внаслідок глобальних змін, коли збут продукції та надання послуг стали значно складнішими за виробництво, поява нової практики управління почала випереджати теорію. У процесі соціально-економічних реформ в Україні корпоративна культура поступово починає впроваджуватися у вітчизняний соціально-економічний простір [1].

Проблематика корпоративної культури багатогранна, відносно нова для нашого суспільства й недостатньо досліджена наукою. У зв'язку з тим, що корпоративна культура перебуває на "перетині" менеджменту, психології, культурології, педагогіки, соціології, філософії та ін., вона потребує комплексних наукових досліджень на засадах системного підходу за участю фахівців різного профілю.

Однією з причин, чому інвестиції в Україну надаються іноземними інвесторами не дуже охоче, є недовіра до наших підприємців, які не завжди дотримуються слова, підписаних контрактів, порушують етичні принципи ведення бізнесу, етику ділових стосунків [1].

Економічна діяльність, бізнес, менеджмент можуть успішно здійснюватися тільки за наявності загальноприйнятих етичних норм. Повинні існувати певні правила, норми, що вказують, яка поведінка є допустимою, а яка ні. Адже, якщо діловий партнер не "тримає слово", зриваються переговори, постачаються неякісні товари, відбувається обман, нечесна конкуренція, неповага, грубість до партнерів, клієнтів, покупця - це все буде гальмувати економічні успіхи, бізнес. Деякі з етичних правил, норм записані в вигляді законів і нормативів, деякі є елементом традиції, культури, моралі.

Успіхи щодо розвитку та основних показників діяльності підприємств, установ та організацій в умовах трансформації економіки і соціальної сфери України визначають для держави можливість поступового її входження у світове співтовариство, інтеграцію в європейські структури. Але за умови розв'язання пріоритетних проблем корпоративного менеджменту, формування належного рівня корпоративної культури на всіх рівнях управління [1].

На всіх етапах історичного розвитку України суттєвий вплив на її економічне середовище та економічну культуру мали ті чи інші особливості національного буття, національного характеру суспільної свідомості та психології українства. Особливо важливе значення в зазначеному контексті має національний характер. Досліджуючи вплив національного характеру українців на формування корпоративної культури, слід враховувати ту обставину, що для української культури є характерним надання пріоритету не формальному розуму, а нормам морального життя суспільства, творчості. Ці норми базуються на принципах індивідуальності та людяності, гармонії з природою [14].

Високоякісний та конкурентоспроможний персонал є гарантом успішної та ефективної діяльності організації, тому в інтересах високоякісного розвитку трудового потенціалу вітчизняних підприємств украй необхідним є формування позитивної корпоративної культури [1].

Дослідження, проведені в Києво-Могилянській бізнес-школі, показали [11], що в Україні існують такі особливості ділової культури, які відразу помічають іноземці:

    1) Домінуючий колективізм. Звичайно, він не такий всеохоплюючий, як у Японії, але значно дальший від індивідуалізму американців; 2) Велика дистанція влади, що не завжди допомагає розвивати бізнес, а іноді й просто заважає жити. У нас значно більша відстань між керівником і підлеглим, ніж у США. В Україні підлеглі перед тим, як впровадити інновацію, намагатимуться передбачити, якої буде реакція керівника; 3) Високе прагнення уникнути невизначеності. У різних установах людину змушують заповнювати багато довідок, листів, хоча ця процедура є неконституційною. Вона породжена відчуттям страху перед непевністю [15]. Хоча дослідники відзначають, що для молодого покоління (20 - 30 років) ступінь уникнення невизначеності істотно знижується [16].

Що ж стосується України, то не існує єдиного погляду на корпоративну культуру та її роль у роботі компаній. Це можна пояснити тим, що значна частина ресурсів і часу зосереджується на підвищенні матеріального добробуту і надто мало уваги приділяється культурному розвитку, а це перешкоджає використанню такого важливого суттєвого фактора, як корпоративна культура. Частина наших бізнесменів має певний досвід у впровадженні на своїх фірмах деяких елементів корпоративної культури. Як виявилось, у цій роботі найбільш складним завданням залишається поєднання особливостей українського менталітету, суспільної свідомості та психології, які мають значний вплив на економічне середовище і культуру нашої країни. В цьому контексті велику роль відіграє поняття національного характеру, що є і формою, і буттям народної самосвідомості (за А. Скуратівським) [17].

Великою помилкою значної частини українських підприємців є орієнтація на західні методи і технології без врахування особливостей національного характеру українців, тому що наш народ надає перевагу не формальному розуму, а нормам морального життя суспільства, що базується на 10 християнських заповідях. Слід також зазначити, що значній частині населення притаманний "економічний нігілізм", з одного боку, та "індивідуалізм", обумовлений специфікою громадського життя, з іншого. Психологічні фактори, пов'язані з тоталітарним минулим: безініціативність, подвійна мораль, одночасна звичка покладатися на опіку держави і не довіряти їй, інколи недостатнє почуття відповідальності, віра у прихід "месії", який вирішить всі проблеми - все це належить до негативних рис, що впливають на український бізнес.

Проте слід зазначити, що особливості національної культури українців, незважаючи на деякі негативні риси, характеризуються і цілою низкою позитивних рис української вдачі, які сприяють засвоєнню певних цінностей і керівних принципів корпоративної культури. Перш за все це стосується високого рівня розвиненості волелюбства та природного демократизму, які проявляються не лише в політичній, а і в корпоративній культурі.

Підтвердженням сказаного може служити той факт, що помітну роль на українському ринку почали відігравати вітчизняні виробники. Так зріс авторитет національних компаній, яким вдалося запровадити серійне виробництво комп'ютерів під власними торговими марками: "Квазар-Міко", "МДМ-Сервіс","Топаз-Інформ" тощо. Вони постійно розширюють обсяги складання комп'ютерів і успішно конкурують із західними компаніями в боротьбі за користувача. Про високий рівень корпоративної культури свідчить, наприклад, досвід Київської фірми зі збору комп'ютерів "МДМ-Сервіс", яка заснована в 1992 році. Цьому сприяє чітка система планування, оплати праці та службового просування, орієнтовані на кінцеві результати роботи. Успішна діяльність фірми є результатом демократичного стилю управління, певної жорсткості, відкритості, економічності, поступовості та цілеспрямованості. Вивчаючи попит кожного клієнта, знаходячи конкретний підхід до будь-якої проблеми і демонструючи готовність йти назустріч побажанням клієнтів, компанія "МДМ-Сервіс" змогла зарекомендувати себе надійним і стабільним партнером [18].

Похожие статьи




Становлення і розвиток етики ділової культури в Україні в контексті забезпечення національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації - Розвиток етики ділової культури в умовах глобалізації

Предыдущая | Следующая