Службовий етикет юриста - Етикет юриста

Етикет - стійкий порядок поведінки, що виражає зовнішнє зміст принципів моралі і складається з правил ввічливого поводження в суспільстві (манери, одяг та ін.) Стійкий порядок поведінки означає сукупність усталених правил поведінки, що стосуються зовнішнього прояву ставлення до людей. Ритуальні форми етикету мають місце у сфері дипломатичних відносин (дотримання так званого дипломатичного протоколу).

Службовий етикет юриста - стійкий порядок поведінки юриста при виконанні службових повноважень (напр., вирішенні юридичної справи), що виражає зовнішнє зміст принципів моралі і складається з правил ввічливого поводження в суспільстві (манери, форми звертання і вітання, одяг та ін).

Етикет має правила, які одягнені в конкретні форми, що представляють собою єдність двох сторін: етичної (прояв турботи, поваги та ін) і естетичної (краса, витонченість поведінки).

Вимоги етикету в юридичній практиці набувають особливого значення, так як є суворо регламентованим церемоніалом, де певні офіційні форми поведінки юриста не повинні виходити за межі жорстко встановлених рамок. Він виражається в системі правил чемності, чітко класифікує правила поводження з посадовими особами відповідно до їх рангом (до кого як слід звернутися, кого як має титулувати), правил поведінки в різних колах.

Суворе дотримання правил службового етикету - важлива умова високої етичної та естетичної культури поведінки юриста.

Специфіка юридичної діяльності така, що юристу щодня доводиться зіштовхуватися з великою кількістю людей і тому дуже важко вибрати правила поведінки з кожним. Реальні обставини настільки різноманітні, що ніякі правила і норми не в змозі охопити їх повністю. Однак можна виділити головні з них, якими повинен керуватися юрист під час здійснення своєї професійної роботи.

Основні етико-естетичні принципи взаємовідносин між юристом та іншими учасниками вирішення юридичної справи: - Почуття такту - почуття емоційного співпереживання з кожним з учасників вирішення юридичної справи; - Почуття такту допомагає визначити належну міру у виразах і вчинках. Такт передбачає уважне ставлення до особистості співрозмовника, вміння юриста коректно обійти по можливості питання, які можуть викликати незручність у оточуючих.

Важливо постійно пам'ятати, що дотримання етикету і прояв такту - невід'ємна частина духовної культури юриста як службової особи, тим більше особистості керівника. У цьому сенсі керівник повинен бути зразком для своїх підлеглих, так як грубість і нестриманість упускає не тільки його авторитет, а й породжує конфліктні ситуації в колективі.

Почуття такту має виявлятися в різних формах ділового спілкування юриста: - Повсякденне службове спілкування (прийом відвідувачів, відвідування громадян за місцем проживання, участь у нарадах, засіданнях і т. д.); - Специфічні форми службового спілкування (керівник і підлеглі, між колегами); - Екстремальні форми спілкування (під час обшуку, затримання тощо); - Невербальні і неспецифічні форми спілкування (телефон, ділове листування, виступи по радіо, телебаченню і т. п.).

Ці та інші форми ділового спілкування юриста вимагають своїх принципів, правил і норм, які розкривають і доповнюють відчуття такту.

Коректність - стриманість у словах і манерах, виключення безглуздих питань, надмірної наполегливості і т. п. Ввічливість - зовнішній прояв доброзичливості, звертання по імені та по батькові, душевне розташування. Люб'язність - готовність надати послугу тому, хто цього потребує. Точність - своєчасність виконання обіцяного або дорученої справи. Висока самоорганізованість - планування діяльності та дії, спрямовані на виконання плану та ін. Головне, щоб за суворим дотриманням етикету не було прихованого неповаги, недоброзичливості до людей. Якщо етикет буде мати суто зовнішню, відірвану від свого морального змісту, форму, суворо канонізований характер, він перетворитися на офіційну форму лицемірства.

Похожие статьи




Службовий етикет юриста - Етикет юриста

Предыдущая | Следующая