Походження моралі
Етика - це філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність. Від стоїків йде традиційний розподіл філософії на логіку, фізику й етику, що часто розумілася як наука про природу людини, тобто збігалася з антропологією. І. Кант розвив ідеї т. зв. автономної моральної етики як заснованої на внутрішніх самоочевидних моральних принципах (від авто і грецьк. nomos закон). Він наголосив на притаманній етиці власній закономірності, можливість визначити будь-яке явище за його внутрішніми законами (на протилежність автономії існує гетерономія). Кант протиставив її етиці гетерономній, похідній із яких-небудь зовнішніх стосовно моральності умов, інтересів і цілей. У 20 ст. М. Шелер і Н. Гартман на противагу кантівській "формальній" етиці обов'язку розробляли "матеріальну" (змістовну) етику цінностей. Втім, центральною для етики продовжує залишатися проблема добра і зла.
Слова "моральність", "мораль", "етика" близькі за змістом. Але виникли вони в трьох різних мовах. Слово "етика" походить від греч. ethos - вдача, характер, звичай. Його узвичаїв 2300 років тому Аристотель, що назвав "етичними" чесноти або достоїнства людини, які виявляються в її поведінці, такі якості, як мужність, розсудливість, чесність, а "етикою" - науку про ці якості. Слово "мораль" - латинського походження. Воно утворено від лат. mos (множ. число mores), що означало приблизно те ж, що ethos у грецькому - вдачу, звичай. Цицерон, дотримуючись прикладу Аристотеля, утворив від нього слова moralis - моральний і moralitas - мораль, що стали латинським еквівалентом грецьких слів етичний і етика. А "моральність" - від кореня "вдача", уперше потрапило в словник російської мови в XVIII сторіччі і стало вживатися поряд зі словами "етика" і "мораль" як їхній синонім. Так з'явилися три слова із приблизно тим самим значенням. У практиці слововживання ці слова практично взаємозамінні. Мораль, моральність, один з основних способів нормативної регуляції дій людини в суспільстві; особлива форма суспільної свідомості і вид суспільних відносин (моральні відносини).
Мораль належить до числа основних типів нормативної регуляції, таких, як право, звичаї, традиції й ін., перетинається з ними й у той же час істотно відрізняється від них. Моральні норми здійснюються практично і відтворюються повсякденно силою масових звичок, соціальних установок, що виховуються в індивіді, оцінок суспільної думки, переконань і спонукань. Виконання вимог моралі може контролюватися всіма людьми без винятку і кожним окремо. Авторитет тієї або іншої особи в моралі не пов'язаний з якими-небудь офіційними повноваженнями, реальною владою і суспільним становищем, але є авторитетом духовним, тобто обумовленим його моральними ж якостями і здатністю адекватно виразити зміст моральної вимоги в тім або іншому випадку. Взагалі в моралі немає характерного для інституціональних норм поділу на суб'єкт та об'єкт регулювання. Мораль відбиває цілісну систему поглядів на соціальне життя, що містять у собі те або інше розуміння сутності ("призначення", "змісту", "мети") суспільства, історії, людини та її буття. Мораль, з погляду ідеалів, критеріїв добра і зла, і моральний погляд може знаходитися у критичному відношенні до фактично прийнятого способу життя. Узагалі ж, у Моралі, на відміну від звичаю, належне і фактично прийняте збігаються далеко не завжди і не цілком. Кожна із систем моральності, що панували, також має свої особливості.
Етика, як наука, також виникла не відразу і не раптом. Вона має глибокі історичні корені. Ми не будемо розглядати історію виникнення і становлення етики. Наша задача усвідомити її сутність і її взаємозв'язок з мораллю і моральністю. Розглянемо, як цей взаємозв'язок.
"Етика - та, що стосується моральності, що виражає моральні переконання, (ethos - звичка, звичай, вдача), філософська наука, об'єктом вивчення якої є мораль, моральність як форма суспільної свідомості, як одна з найважливіших сторін життєдіяльності людини, специфічна явище суспільно-історичного життя. Етика з'ясовує місце моралі в системі інших суспільних відносин, аналізує її природу і внутрішню структуру, вивчає походження й історичний розвиток моральності, теоретично обгрунтовує ту або іншу її систему" [3].
Розширення предмету етики випливало із трактування її завдань: етика була покликана навчити людину правильного життя, виходячи з її ж власної (природної або божественної) природи. Тому етика сполучала в собі теорію буття людини, вивчення пристрастей і афектів психіки (душі) і одночасне вчення про шляхи досягнення благого життя (загальної користі, щастя, спасіння).
Мораль і моральність не є синонімами, що вони розкривають різні грані життєдіяльності людини і суспільства. Мораль розкриває матеріальну сутність життєдіяльності людини, а моральність - духовну сторону цієї життєдіяльності. З наведеного видно, що етика сполучає в собі дві сторони життєдіяльності - теорію буття людини і вивчення пристрастей і афектів психіки (душі). І тому сутність етики полягає в тім, щоб дати людям, особливо тим, що знаходяться на початку життєвого шляху, вчення про шляхи досягнення благого життя. Таким чином, етика пов'язує мораль і моральність у єдине ціле, утворивши тріаду "мораль-етика-моральність".
Моральні принципи мотивують людське поводження, тобто виступають як причини і спонукання, що викликають в особистості бажання щось зробити (або, навпаки, не зробити). У результаті виховання і самовиховання в людей виробляються установки, що змушують них - інколи навіть як би проти волі - робити ті вчинки, які має людина робити відповідно до норм моралі, і не йти ні на які дії, які не повинна робити, оскільки вони суперечать цим нормам. Чесна людина просто не може, скажемо, украсти що-небудь: у неї не підніметься рука на це. Навіть під гіпнозом люди відмовляються робити дії, які вони вважають для себе морально неприпустимими. Таким чином, моральні принципи, на відміну від інших норм і правил мислення і поведінки, укореняються в психіці і входять у саму структуру особистості як її власні, внутрішні мотиваційні фактори.
З цим пов'язана важлива особливість моральної оцінки людських учинків: ця оцінка визначається не тільки самим фактом здійснення якогось вчинку та його об'єктивних наслідків, але й мотивами вчинку, тобто тим, які суб'єктивні спонукання штовхнули людини зробити те, що вона зробила, які були її наміри при здійсненні вчинку. А моральна оцінка мотивів поведінки особистості переходить у моральну оцінку самої особистості. У залежності від того, наскільки моральні або аморальні мотиви, що звичайно спонукають особистість до дій, сама ця особистість вважається моральної або аморальною. Таким чином, мотиваційна функція моралі безпосередньо формує моральний вигляд особистості.
Далі слід розглянути конститутивну функцію. Слово "конститутивна" походить від лат. constitutus - той, що затвердився, встановлений. Це слово ужито тут для того, щоб позначити основну роль моральності в культурі. "Етичне є елементом культури, що конституює" [4], - писав Альберт Швейцар, видатний мислитель ХХ століття. Конститутивна функція моралі полягає в тім, що вона виступає як центральна, фундаментальна форма соціальної культури, що лежить в основі всіх інших її форм. Принципи моральності є вищими, чільними над всіма іншими формами регуляції поводження людей. Хоча вони в повсякденній практиці звичайно виступають як "неписані правила" поведінки, їхнє значення в житті суспільства можна порівняти зі значенням конституції - основного закону життя держави, якому повинні підкорятися всієї дії і правові акти громадян і організацій. "Суспільство грунтується на початках моральних: на м'ясі, на економічній ідеї, на перетворенні каменів у хліби - нічого не грунтується..." [5]. Усякий раз, коли будь - які цінності або регулятиви вступають у протиріччя з моральними, вибір необхідно робиться на користь останніх, інакше суспільство буде деградувати. Пріоритетність моральних принципів перед всіма іншими поширюється на будь-які людські взаємини і дії. У цьому сенсі моральним принципам підлеглі всі сфери людського життя і діяльності.
Крім того, мораль у суспільстві виконує координаційну функцію. Ця функція випливає з попередньої. Вона полягає в тому, що мораль у силу пріоритетності своїх принципів забезпечує єдність і узгодженість взаємодії людей у найрізноманітніших обставинах. Впевненість у тім, що людина поруч з вами дотримується тих самих моральних принципів, що і ви, дозволяє вам передбачати загальну спрямованість її дій, покладатися на неї і довіряти їй. Навіть не знаючи ані характеру людини, ані її звичок, навичок, умінь, ви можете заздалегідь визначити, що від неї слід і чого не слід очікувати. Дотримання людьми єдиних і загальних моральних принципів робить поведінку них передбачуваною. Моральність може виконувати координаційну функцію тільки в тому випадку, коли її принципи однакові для всіх людей, що вступають у взаємодію. Тому всяке співтовариство зацікавлене в загальній значимості моральних принципів - у тім, щоб усі його члени дотримували тих самих моральних цінностей і регулятивів. Соціальне значення моралі обумовлюється ще й її надіндивідуальним характером. Вона повинна бути одна на всіх, а не своя в кожного. Люди повинні по тим самим критеріях оцінювати, що є добро і що є зло.
Особливо слід наголосити на неприпустимості входження в економічне середовище й заняття економічною діяльністю людей, які не обізнані із основами християнської господарської етики.
До засадничих проблем господарської етики християнства слід додати проблему так званої "позаморальної мотивації". Це пов'язано з розробками деяких філософів, які провадились ще в 70-ті рр. ХХ ст., зокрема О. Г. Дробницького, В. Г. Іванова, О. Г. Харчева, М. М. Крутова. Ці філософи вважають за необхідне відокремити власне моральні мотиви від інших понять, які визначають багатоманітні спонукання людини до дії. Тобто, з цієї точки зору, найбільш відповідною назвою для цих спонукань є термін "позаморальні мотиви". Втім, на наш погляд, не існує спонукань та мотивації, що не мали б морального компоненту в будь-якій сфері активності, зокрема соціальній. Виходячи зі згаданих методологічних позицій, М. М. Крутов заперечує існування моральної мотивації економічної діяльності, бо вона завжди стосується якогось безпосереднього економічного (матеріального) інтересу.
Але будь-яка дія, котру можна віднести до економічних (чи вужче - господарських), самим своїм змістом вже має певні моральні спонукання. Як приклад можна навести повсякденну дію, на яку зазвичай не звертають уваги - людина йде до крамниці купувати хліба. Ніхто не зосереджується на аналізі дії чинників господарської поведінки, внаслідок чого людина вибирає варіант купівлі хліба чи інших речей, потрібних у повсякденному побуті, попередньо заробляючи гроші на цей вчинок. Саме тому можна сказати, що у підгрунті господарських вчинків лежить та чи інша моральна мотивація. І одним із завдань викладання та вивчення християнської етики є те, щоб вона була саме та, яка не порушує моральних норм суспільства.
Таким чином, раніше питання, пов'язані з моральним аспектом основних економічних категорій, лишалися, на жаль, поза увагою фахівців. Такий підхід можна вважати невірним, виходячи з положення, що, хоч в даному випадку соціальна активність стимулюється змаганням за особистою користю та вигодами, проте вона опосередковано коригується та надихається моральними спонуканнями, відбувається у формах, які контролюються моральними принципами, визначеними в даному суспільстві, зокрема, релігійними нормами. Не можна погодитися з таким відокремленням економічної проблематики від моральних проблем, бо це призводить до системи позаморальної економіки, коли регулююча функція там, де вона стосувалася економічних процесів, покладалася не на мораль, а виключно на інші форми суспільної свідомості та соціальну регуляцію поведінки іншими засобами.
Література
- 1. Русское православие: вехи истории / Науч. ред. проф. А. И. Клибанов. - М. Политиздат, 1989. - 719 с. 2. Этика. Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона // СПБ, 1904. Т. ХLI - 576 с. - С. 147-164. - С. 148. 3. Дробницкий О. Г, Іванов В. Г. Этика // Философский энциклопедический словарь / Редкол.: С. С. Аверинцев и др. - 2-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1989. - 815 с. - С. 775-778. 4. Швейцер, Альберт. Культура и этика. - М.: Прогресс, 1973. - 344 с. - С. 178.
Мораль мислення психіка учинок
Похожие статьи
-
Концепції що пояснюють походження моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Таким чином, існують декілька концепцій, що пояснюють походження моралі. В певній мірі вони доповнюють одна одну, створюють в культурі об'ємне,...
-
Предмет етики. Особливості функціонування моралі - Етика та естетика
1. Предмет етики. Етика, мораль і моральність. 2. Сутність та походження моралі. 3. Особливості функціонування моралі. Ключові слова: Етика, сутність...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
Мова етики і її співвідношення з мовою моралі - Етика Новітнього часу
Мова є системою знаків, яка забезпечує людське спілкування, мислення і вираження думок. У ній об'єктивується не тільки суспільна свідомість, а й...
-
Загальнолюдська мораль - Властивості та функції моралі
Що ж становить загальнолюдський зміст моральності? Якщо базуватися тільки на емпіричних спостереженнях, відповісти на це запитання було б майже...
-
Структура моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Досі, розглядаючи мораль як соціальне явище, ми зосереджували увагу на її загальних особливостях і функціях, а не на внутрішній структурі. Однак і при...
-
Особливості класової моралі - Властивості та функції моралі
Класова мораль грунтується на такому підході, який акцентує унікальність тих або інших локальних спільнот та обстоюваних ними моральних цінностей. При...
-
В праці "Дві основні проблеми етики" А. Шопенгауер, наслідуючи ідеї Ж.-Ж. Руссо, проголошує таку основу моралі як співчуття, безмежне співчуття усім...
-
Висновок - Властивості та функції моралі
При виборі системи моральних цінностей перевагу слід, безперечно, віддавати загальнолюдським, універсальним нормам моральності (маючи на увазі, звичайно,...
-
Зв'язок релігії та моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Нарешті, відмітимо ще один момент. Подібне тісне пов'язування релігії та моралі може мати і негативні наслідки в наш час, коли релігійні переконання у...
-
"Добро" та "зло", як категорії релігії та моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Ключовими категоріями моральної свідомості, полюсами морального життя є поняття "добро" і "зло". За своїм змістом добро і зло ніби являють собою дві...
-
ВИСНОВОК - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Ще однією ланкою суспільного життя, яка справляє потужний регулятивний вплив на людську поведінку і сама, своєю чергою, потребує наполегливої моральної...
-
Моральність і прогрес суспільства - Властивості та функції моралі
Попри всю складність, багатовимірність і непередбачуваність процесів морального життя людства внаслідок їх протікання, все ж відбувається нагромадження...
-
Загальногромадський етикет - Виникнення моралі
Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні,...
-
Природа моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Християнські богослови традиційно говорять про божественну природу моралі. Індивід отримує її як у вигляді "природного морального закону" (внутрішнього),...
-
Вплив моралі на духовний розвиток людини - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Основна суспільна функція моралі, яка визначає специфіку її соціального буття, - це функція регуляції людської поведінки та міжлюдських стосунків. Жодне...
-
Виникнення моралі. - Виникнення моралі
Узагальнююче визначення передумов виникнення моралі включає, по-перше, формування у стародавньої людини абстрактного мислення, здатності утворювати...
-
Вступ - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Моральність, усупереч поширеному її тлумаченню, не є явищем виключно соціальним. Виходячи у своєму застосуванні далеко за межі міжлюдських стосунків...
-
Вступ - Поняття моралі та моральної свідомості
Моральна свідомість, як складне психологічне утворення, повинна мати певну структуру. Слід зазначити, що серед філософів, психологів, педагогів не існує...
-
Вступ - Властивості та функції моралі
У своєму реальному соціальному бутті мораль різнолика: свої особливі цінності й норми поведінки мають більші або менші соціальні групи, економічні класи,...
-
Нагадаймо, що мораль і право репрезентують, відповідно, поза інституційну й інституційну форми регуляції людської поведінки; під цим кутом зору вони тут...
-
Підготовка до спілкування - Виникнення моралі
Перед початком розмови потрібно чітко сформулювати для себе, чого необхідно досягти в результаті зустрічі. Щоб бесіда була продуктивної із самого...
-
Одяг і зовнішній вигляд. - Виникнення моралі
Хоча і говорять, що проводжають по розуму, але приймають по одежинці -- ці ж принципи діють і коли людина приходить до вас на прийом. І одяг одне з...
-
Породженими об'єктивними соціально-економічними умовами і тісно пов'язаний з ними громадський побут кожного етносу - не застигле явище, а динамічна...
-
Вступ - Юридична мораль і етика
Етика юридичний мораль Мораль юриста є різновидом вселюдської і водночас професійної моралі, що функціонує у сфері правосуддя і правоохоронної діяльності...
-
Проблема обгрунтування моральних норм і цінностей - Етика в житті сучасного суспільства
Здавна одним із центральних суто теоретичних завдань етики було обгрунтування певної усталеної системи моральних норм і цінностей, пошук раціональних...
-
Функції морально-професійних кодексів - Етика як наука. Завдання етики
Професійна етика покликана дати теоретичне обгрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Моральна програма Ісламу - Мистецтво як засіб спілкування, моральна програма Ісламу
Ісламська доктрина моральності виходить із абсолютного значення норм моралі, установлених Кораном. Вона відриває ці норми від конктретно - історичних...
-
ВИСНОВОК - Етико-правові ідеї Канта
І. Кант звернув увагу на те, що для людської особи не стільки свобода є передумовою усвідомлення обов'язку, скільки усвідомлення обов'язку є передумовою...
-
Основні категорії етики - Основні поняття та категорії етики
Найпростішим елементом морального феномену є моральна вимога, а етична категорія "моральна вимога" -- результатом виявлення того спільного, що втілене в...
-
Дискусії щодо існування етики як науки
Упродовж двох тисячоліть більшість мислителів не сумнівалась у можливості створення наукової етики. Особливий оптимізм щодо цього виявляв нідерландський...
-
Моральність і свобода - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Свобода -- один із самих популярних ідеалів людства. Нею клянуться, за неї борються, заради свободи жертвують чим-небудь, часом навіть життям,...
-
"Нові етики" у контексті постнекласичного етичного дискурсу
"Нові етики" у контексті постнекласичного етичного дискурсу Розглянуто тенденції розширення предметного поля етики як основи "практичного розуму" в...
-
"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Сучасні концепції такого роду виражають схвильованість із приводу можливої загибелі людської цивілізації і пропонують проекти консолідації людей у...
-
Середньовічна європейська етика - від занепаду Римської імперії до зародження капіталізму (XV ст.) - формувалася в умовах беззастережного панування...
-
Введение - Мораль и нравственность
Этимологически термин "мораль" восходит к латинскому слову "mos" (множественное число "mores"), обозначающему "нрав". Другое значение этого слова -...
-
Вступ - Сутність ділового етикету, спілкування, іміджу
Етимологічно слово "етика" походить від давньогрецького слова "ethos", що можна перекласти як звичай, вдача, натура, характер. Це наука про мораль: її...
-
Этика деловой общение учение Деловое общение является необходимой частью человеческой жизни, важнейшим видом отношений с другими людьми. Вечным и одним...
-
Место морали в юридическом труде - Виды судебной этики
Специалисты, имеющие по роду занятий дело с людьми, воспринимаются учениками, студентами, больными, обвиняемыми, подсудимыми, свидетелями не только как...
Походження моралі