Питання 1. Поняття категорії етики та їх історичний характер - Етика та естетика
Термін "категорія" перекладається із давньогрецької мови як твердження, ознака, визначеність. В звичайному слововживанні цим словом позначають розряди або класи якихось речей чи явищ: наприклад, досить часто вживаються вирази "категорії працівників", "категорії товарів" та ін. Проте в пізнанні та науці цей термін має дещо інше значення: кожна наука має свій категоріальний апарат, тобто сукупність тих найперших та загальних понять, які фіксують та виражають найбільш якісні характеристики предмету пізнання та осмислення, або суттєві зв'язки, відношення того "зрізу" речі або частини реальності, яку вивчає дана наука. Тому повинно бути ясним, що не можна міркувати в межах певної галузі знання, не використовуючи її категорій без ризику втратити визначеність. З іншої сторони, самий лише перелік певних категорій дає нам можливість зорієнтуватись, про яку науку йде мова (наприклад, якщо ми кажемо "лінія", "фігура", "площина", "кут", то йдеться про геометрію).
Категорії етики - фундаментальні поняття, які виражають специфіку моралі, моральних стосунків, моральної діяльності під кутом зору співвідношення в них добра і зла. Етичні категорії - форми пізнання моралі, моральної свідомості, моральної діяльності. Особливість етичних категорій проглядається вже у міркуваннях Сократа, який вперше продемонстрував, що їх зміст не може бути визначеним через вказування на якість речі чи спостережувані ситуації життя: їм немає наочно наданого відповідника у дійсності, а вони постають характеристиками людської діяльності. В тому приховані великі складності у пізнанні та використанні категорій етики. Типові помилки при тому є такі: а) люди все ж ототожнюють зміст категорій етики із спостережуваними частковими явищами; б) починають стверджувати, що етичним категоріям ніщо не відповідає в дійсності, а тому вони цілком умовні та відносні.
Самий факт існування таких категорій як добро і зло, обов'язку, совісті, справедливості та ін. свідчить не лише про певну позитивну спрямованість людської свідомості, але і про її прагнення піднестись до морально вищого. Усі категорії етики тільки тоді набувають усталеного та виправданого змісту, коли вони складають цілісну взаємопов'язану систему, в якій кожна включена в необхідні зв'язки і не замінюється іншими. Звідси випливає висновок: якщо ми бажаємо виважено міркувати про щось в етичному плані, ми повинні пройти через систему категоріальних визначень. Проте інколи здається, що ситуацію можна вирішити простіше, звівши якусь ситуацію до окремої категорії. Звідси стає зрозумілим, чому в історії етики були неодноразові способи виділення вихідної, основної етичної категорії (для Епікура такою категорією було щастя, Аристотеля - добро, благо, Спінози - мужність, великодушність, Канта - обов'язок, Гегеля - совість і т. д.). В цілому проблема взаємовідношення і систематизації категорій етики потребує ще свого ретельного вивчення та вирішення. При всій заманливості побудувати систему етичних категорій на історичній основі (почати з тієї, яка виникла раніше, прослідкувати характер її зв'язку з наступною і т. д.), як тільки ми беремося за таку справу, відразу ж лавиною навалюються питання, одне складніше іншого. Скажімо, відомо, що "совість" як етична категорія має пізнє походження, але значна кількість етнографічного матеріалу свідчить, що первісна людина відчувала те, що пізніше було названо "муки совісті", але вона ще не вміла виокремити це явище з-поміж інших, не вміла про це сказати, це назвати і визначити. У процесі історичного розвитку моралі, моральної свідомості поступово починає формуватись поняття совісті, але щоб стати етичною категорією, воно повинно набути певного теоретичного узагальнення. Отже, питання про генезис етичних категорій виявляє необхідність залучення даних історії, етнографії, психології і т. д., розглянутих під кутом зору особливостей морального освоєння світу людиною.
Якщо взяти усю сукупність основних етичних категорій, які аналізуються у сучасній етиці, то можна простежити загальну тенденцію їх становлення та розвитку: від найбільш широких за об'ємом та загальних - добра, зла, ідеалу - до глибинних внутрішніх контрольних механізмів свідомості - совісті, сорому, самооцінки.
Етичні категорії Добра і зла охоплюють явище моралі в цілому, слугують підставою моральної оцінки конкретних явищ. Які б інші категорії етики ми не розглядали, вони тим чи іншим чином пов'язані з категоріями добра як морального ідеалу. Це значить, що моральність як певне дійсне явище людського життя укорінена у тому змісті та в тій спрямованості, що визначаються добром. Добро, ідеал визначають зміст усіх інших категорій, конкретизуються в них.
Етична категорія Справедливості стосується конкретного співвідношення добра і зла; це характеристика моральної міри у людських відношеннях.
Етична категорія Обов'язку охоплює сферу моральних вимог суспільства до людини та, з іншої сторони, їх виконання людиною, усвідомлення людиною відповідальності за свої вчинки.
Етичні категорії Честі та гідності охоплюють сферу самосвідомості особистості, оцінку її з боку суспільства, самоповагу.
Етична категорія Совісті (сумління) Охоплює найбільш інтимну сферу самоконтролю та самооцінки поведінки особистості.
Категорії етики, як вже зазначалось, мають свої особливості, пов'язані із специфікою самого предмету етики.
По-перше, категорії етики відображають багатоманітні зв'язки людей, бо будь-яка людська діяльність має моральний аспект. По-друге, завдяки їм дається загальна позитивна чи негативна оцінка поведінки людей. По-третє, вони стимулюють піднесення людини над сущим і прагнення до належного. По-четверте, етичні категорії орієнтують людину на творчі пошуки, на збереження та реалізацію власної індивідуальності при моральному виборі, розширюючи тим самим обрії людської свободи. По-п'яте, вони задають енергетичний потенціал, пробуджують нереалізовані життєві сили людини.
Розглядаючи характерні особливості етичних категорій, виділимо, перш за все, їх Полярність, яка фіксує внутрішні суперечності морального буття людини та суспільства (добро - зло, честь - безчестя, справедливість - несправедливість, тощо). Ця полярність етичних категорій не є випадковою: вона виражає саму сутність морально-етичного як принципової можливості для людини здійснити вибір в напрямі або позитивного життєствердження, або негативізму та руйнацій щодо умов і засад людськості взагалі.
Крім того, в етичних категоріях особливим чином проявляється взаємозв'язок Абсолютного і відносного: як свідомі орієнтири для людських дій та життєвого вибору категорії постають у вимірах абсолютного (поза однозначним їх змістом ми втрачаємо моральні орієнтири), проте як характеристики реальних життєвих ситуацій вони постають вже відносними (в тому сенсі, що жодна реальна подія людського життя не може бути цілковито добром або цілковито справедливість; скоріше за все, тут буде спостерігатись певна міра їх співвідношення).
Виникає питання: чим визначається історично конкретна якісно специфічна форма моралі? Чи є якась точка відліку?
Починаючи від Аристотеля, безумовним ціннісним пріоритетом вважалось не просто благо, а найвище благо, яке бажано само по собі, а всі інші вибираються лише заради його досягнення. Історія свідчить, що в різні епохи, в різних суспільствах вище благо розумілось по-різному, але незмінним залишався самий його характер як морально-абсолютного. Те, чому в моральному плані віддавалась перевага, знаходило своє втілення в різних категоріях етики, збагачувало їх зміст, розширювало сферу їх застосування. Цей процес можна прослідкувати на прикладі зміни домінуючих ціннісних орієнтацій, які визначали загальну цільову направленість поведінки людей в той чи інший конкретний історичний період розвитку суспільства.
У рабовласницькому суспільстві (суспільстві давніх цивілізацій) з його ціннісними орієнтаціями на самоутвердження, силу, свободу провідною визначалась етична категорія щастя ("блаженного життя", евдемонії).
У період феодалізму, з його ціннісною орієнтацією на певний законний становий статус, досягнення "належного" місця у корпоративно-становій ієрархії, набувають особливого значення етичні категорії "честь", "гідність", "зобов'язання", тощо.
Для сучасного капіталістичного суспільства з його ціннісною орієнтацією на багатство як вищу ціль людської життєдіяльності на перший план виступають етичні категорії "рівність", "корисність", "витримка", тощо.
В наш час досить важливими постають категорії "толерантність", "діалог", "солідарність", "етична виправданість" та ін.
Зміна ціннісних орієнтацій, коли її розглядати під кутом зору етичних категорій, означає зміну спрямованості моральної свідомості, її спроможність відгукуватись на нові віяння часу. Окрім того, історичний характер категорій етики проявляється ще й в тому, що їх зміст не тільки змінювався, а й збагачувався, тобто від однієї історичної епохи до іншої набувався ширший та детальніший моральний досвід, який вносив у ті ж самі за назвою, за термінологією категорії дещо нового змісту. Через це ми не повинні ставитись до історично минулого історичного досвіду в галузі моралі як до чогось виключно віджилого, музейного, застарілого: оскільки той минулий досвід присутній в сучасному змісті етичних категорій, він повинен нами враховуватись; в противному випадку ми ризикуємо неправильно їх сприймати та тлумачити. Більше того, саме в певні історичні епохи певні моральні явища могли набувати характеру найбільшої чистоти та виразності, недаремно ми вживаємо терміни "лицарська любов", "військова честь" ("честь офіцера"), "чернеча скромність" та ін.
Не заперечуючи мінливого характеру етичних категорій, про що свідчить весь розвиток моральної практики людства, слід відмінити, що на початку XXI ст. прослідковується тенденція наголошування саме на абсолютних елементах в змісті етичних категорій і, найголовніше, залучення їх до більш однозначної оцінки практичної діяльності людей в різних сферах суспільного життя (наприклад, в політиці), осмислення їх загальної значущості в сучасних цивілізаційних процесах. Прикладами тут можуть слугувати підвищення ролі та значення прикладної етики (етики науки, екологічної етики, політичної етики, етики ділового спілкування, етики бізнесу, різних професійних етик і т. д.). Це варто спеціально підкреслити, бо сучасне цивілізоване суспільство з його світоглядним плюралізмом, толерантністю і з націленістю на визнання самоцінності, унікальності кожної особистості потребує, як ніколи, використання перевірених багатовіковою життєвою практикою теоретичних етичних напрацювань, своєрідного етичного "золотого запасу" людства.
Ще одна специфіка етичних категорій проявляється в їх певній Утаємниченості (принципової неспостережуваності їхнього змісту, про що мова вже йшла). Фактично аналіз кожної етичної категорії можна починати словами: "Добро (совість, сором, гідність тощо) є одним із самих загадкових явищ моральної свідомості людини". Людина, її душа, її поведінка і сьогодні, як і раніше, постають великою таємницею. Як пояснити, наприклад, той факт, що здавалось би, у самої пропащої людини, десь там, у самих глибинах душі, все ж залишаються, ще жевріють іскорки совісті, добра? Думається, тут варто згадати здивування І. Канта зоряним небом над головою і моральним законом у душі людини; і досі людство ще не дало незаперечної відповіді на питання про найперші корені людської моральності, але воно знаходиться в пошуках такої відповіді, і це породжує надію на майбутнє.
При аналізі етичних категорій неможливо не торкнутись питання про критерій їх істинності, адже в разі визнання їх істинними може бути суттєво підвищена значущість їх дотримання, проте якщо вони принципово не підлягають перевірці на відношення до істини потреба в їх дотриманні стає лише побажанням. Діапазон відповідей на це питання надзвичайно широкий: від цілковитого підпорядкування вічним божественним цінностям, які виступають критерієм моральної поведінки людини до повного заперечення критеріїв істинності у категоріях етики, аргументуючи тим, що у сфері моралі взагалі усе умовне, відносне і нічого абсолютного немає. У ХІХ ст., як відомо, з'явилась ціла низка обгрунтувань умовності та навіть необхідності принципової відмови від моралі. З однієї сторони, із позицією "імморалізму" виступив Ф. Ніцше, стверджуючи, що життя не підлягає ніяким моральними обмеженням чи регламентаціям. З іншої сторони, позитивізм в особі О. Конта та його послідовників наголошував на тому, що моральні норми не підлягають перевірці щодо їх істинності, оскільки є не констатацією якихось фактів, а вимогами або побажаннями. На противагу таким думкам Ф. Брентано зміг довести, що за моральними вимогами лежить певний реальний життєвий зміст, який не може бути знехтуваний людьми без загрози впасти в деструкцію та деградацію. Учень Ф. Брентано, засновник феноменологічної філософії Е. Гуссерль, продемонстрував принципову можливість підвести під будь-яке нормативне твердження (наприклад, "Ввічливе відношення до людини є морально правильним") певне теоретичне положення, яке Е. Гуссерль назвав "основною нормою".
Наведене в дужках для прикладу положення можна подати так:
- А) людські взаємини можливі лише за умов визнання рівності їх суб'єктів; Б) рівність суб'єктів передбачає комунікацію, яка не буде порушуватись утисканням їх прав із будь-чиєї сторони; В) такий характер можна забезпечити взаємною ввічливістю суб'єктів комунікації; Г) висновок: там, де є потреба у спілкуванні, ввічливість постає умовою його здійснення.
Пізніше ціла низка логіків також продемонструвала, що моральні твердження можуть бути переведені у певні логічні судження та оцінені за всіма правилами логіки. Звичайно, в повсякденному житті переважна більшість людей нічого не знають про такого роду теоретичні розвідки та їх результати, але етика як наука не може обминути такого важливого моменту, як логічної та теоретичної виправданості моральних вимог і норм.
Отже, складності визначення змісту та логічної виправданості етичних категорій зумовлені специфікою моралі, її взаємозв'язком з іншими формами суспільної свідомості (наукою, правом, релігією тощо), історичним характером розвитку моральних норм, традицій, звичаїв, а також історичним розвитком самих етичних категорій (в певній мірі ми вже торкнулися цього питання), а детальніше про це буде сказано при аналізі конкретних етичних категорій добра, зла, совісті і т. д.).
Похожие статьи
-
В другій половині ХІХ ст.. відбувається досить активний перехід до некласичної філософії, яка відкидає, як романтичні, претензії філософської класики на...
-
Етика естетика моральний добро зло Остаточне Оформлення та утвердження етики в якості особливої філософської дисципліни, а сфери моралі - в якості...
-
В наш час в різних науках початкові етапи суспільної історії досить часто подають як Традиційні суспільства , відносячи сюди такі способи суспільної...
-
Питання 4. Місце етики та естетики в духовній культурі людства - Етика та естетика
Із змісту попередніх питань нам стає достатньо зрозумілими предмети, специфіка, спрямованість етики та естетики. Ми можемо достатньо впевнено...
-
Етика та естетика належать до дисциплін гуманітарного профілю, який традиційно пов'язується із заглибленням у духовні процеси та явища. Найперші ж...
-
Основні категорії етики - Основні поняття та категорії етики
Найпростішим елементом морального феномену є моральна вимога, а етична категорія "моральна вимога" -- результатом виявлення того спільного, що втілене в...
-
Література, Основні категорії етики - Етика та естетика
1. Етика: Навч. посіб. / В. О. Лозовий та ін. - К., 2004. 2. Макинтайр А. После добродетели. - СПб., 2002. 3. Малахів В. А. Етика: Курс лекцій. - К.,...
-
Знайомство із предметом наших дисциплін доречно розпочати із пояснення термінів, що їх позначають, оскільки досить часто (хоча не завжди та не...
-
Вступ - Основні поняття та категорії етики
До категорій етики зараховують основні ті поняття, які узагальнено відображають зміст, специфіку, найістотніші сутнісні сторони моралі, закономірності...
-
Предмет етики. Особливості функціонування моралі - Етика та естетика
1. Предмет етики. Етика, мораль і моральність. 2. Сутність та походження моралі. 3. Особливості функціонування моралі. Ключові слова: Етика, сутність...
-
Історія етичних і естетичних категорій, принципи класифікації - Основні поняття та категорії етики
Результатом виявлення необхідних і загальних ознак стійких позитивних моральних якостей людини є поняття "чесноти (доброчесності)", а аналогічних ознак...
-
Етика Іммануїла Канта. - Сутність основних категорій етики
У філософії вона відома як етика "внутрішньої переконаності і доброї волі", яку справедливо характеризують як ідеалістичну і формалістичну. Концепції...
-
Етичні категорії - Етика та естетика
1. Ідеал. Добро і зло. Доброчесність і порок. 2. Сумління. Свобода і відповідальність. Справедливість. 3. Сенс життя. Честь і гідність. Щастя. Ключові...
-
Висновок - Основні поняття та категорії етики
Впродовж двох тисячоліть більшість мислителів не сумнівалась у можливості створення наукової етики. Особливий оптимізм щодо цього виявляв нідерландський...
-
Мова етики і її співвідношення з мовою моралі - Етика Новітнього часу
Мова є системою знаків, яка забезпечує людське спілкування, мислення і вираження думок. У ній об'єктивується не тільки суспільна свідомість, а й...
-
Трагічне (від грец. tragikos -- властивий трагедії) -- естетична категорія, що виражає діалектику свободи і необхідності у формі гострих життєвих...
-
Поняття про етикет - Етикет, естетика та моральна порядність
Етикет (від фр. еtiquette - етикетка, напис) - норми й правила, які відображають уявлення про гідну поведінку людей у суспільстві. Етикет - сукупність...
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Основні етичні вчення - Етика та естетика
1. Етичні вчення античності та середньовіччя. 2. Етичні вчення Нового часу. 3. Етичні вчення сучасності Ключові слова: Софісти, релятивізм, евдемонізм,...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Засади етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Споконвічні самоочевидні, ті, що не підлягаючі перевірці на істинність, поняття у філософії називаються засадами (підставами). Оскільки етика --...
-
Естетична свідомість як специфічна форма свідомості - Зміст поняття "естетика"
Поряд з естетичною структурою свідомості як особливим еволюційним утвором варто виокремити своєрідну її форму -- естетичну свідомість. Естетична...
-
Поняття "естетичне": зміст, сутність - Зміст поняття "естетика"
Естетичне -- якісно визначене відношення. Це особливе емоційно-небайдуже, осмислююче, переживаюче відношення людини до виразних форм дійсності та...
-
Література, Історія етики: основні тлумачення та концепції етичного - Етика та естетика
1. Арсланов В. Г. История западного искусствознания ХХ века. - М., 2003. 2. Бореев Ю. Эстетика. - М., 1988. 3. Бычков В. В. Эстетика. - М., 2005. 4....
-
Предмет естетики. Основні категорії - Етика та естетика
1. Предмет естетики та її місце в системі наук. 2. Соціокультурні функції естетики. 3. Основні естетичні категорії. Ключові слова: Естетика, естетичне,...
-
"Добро" та "зло", як категорії релігії та моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Ключовими категоріями моральної свідомості, полюсами морального життя є поняття "добро" і "зло". За своїм змістом добро і зло ніби являють собою дві...
-
Дискусії щодо існування етики як науки
Упродовж двох тисячоліть більшість мислителів не сумнівалась у можливості створення наукової етики. Особливий оптимізм щодо цього виявляв нідерландський...
-
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) народився в м. Штутгарті (Німеччина). Його батько був високим державним чиновником. У 1788 році вступає у...
-
ЕТИКА ОБОВ'ЯЗКУ - Етико-правові ідеї Канта
Єдине, що апріорі визначено в людині, - це її прагнення до щастя; найфундаментальніші потреби і інтереси людей в кінцевому результаті зводяться до...
-
Етичні ідеї Геракліта (520-460 р. до н. е.) Геракліт народився в м. Ефесі на узбережжя Малої Азії. Він аристократ за походженням і світоглядом....
-
Мистецтво -- форма суспільної свідомості - Зміст поняття "естетика"
Мистецтво як форма свідомості характеризується потребою закріпити небай-дужість ставлення людства до світу невідчужено від предметів небайдужості. У...
-
Етика та естетика належать до таких дисциплін, які традиційно викликають зацікавленість багатьох людей хоча б тому, що вони пов'язуються із досить...
-
Етика локаяти, черваки. - Сутність основних категорій етики
Локаята є неортодоксальною філософською школою, що сформувалася всередині І тис. до н. е. Локаята (санскр. лока -- спрямований тільки на цей світ) --...
-
Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні - Етика і психологія ділового спілкування
З розширенням мережі наукових центрів в Україні збільшилась кількість науковців і підвищилась їхня кваліфікація, розширився фронт досліджень у галузі...
-
Особливості національного характеру фінів - Ділова етика в країнах світу
Зустрічаючись з представниками іншої культури і вступаючи з ними в спілкування, ми оцінюємо партнера у відповідності з тими ознаками, які властиві рідній...
-
Категорія "піднесене": сутність, закономірності становлення - Зміст поняття "естетика"
Категорія "піднесене" характеризує естетичну цінність масштабних, перспективних для духовного самостановлення людства і не до кінця засвоєних ним явищ...
-
Естетична структура свідомості - Зміст поняття "естетика"
У попередній лекції ми з'ясували, що всі предмети природного світу мають форму й упорядковані структури. Ми обгрунтували також, що необхідною передумовою...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
Етична свідомість і її структура - Антична етика. Моральні норми
В навчальній, науковій та науково-популярній літературі нерідко можна зустріти терміни "моральна свідомість", "наукова свідомість", "естетична...
-
Проблема обгрунтування моральних норм і цінностей - Етика в житті сучасного суспільства
Здавна одним із центральних суто теоретичних завдань етики було обгрунтування певної усталеної системи моральних норм і цінностей, пошук раціональних...
Питання 1. Поняття категорії етики та їх історичний характер - Етика та естетика