Машинобудівна галузь району. - Машинобудування в Україні

Розміщення підприємств галузі, їх спеціалізація.

Машинобудівна галузь району має певні переваги перед машинобудуванням в інших районах країни. Такими перевагами, як вже вказувалося, є близькість морських портів, а відповідно - й вихід на ринки країн дальнього і, що на даний момент особливо важливо, ближнього зарубіжжя, так як саме в країнах колишнього СРСР знаходиться більшість традиційних споживачів продукції машинобудування України. В Південному економічному районі розміщені підприємства суднобудування та підприємства з ремонту суден, а ця галузь хоча і є праце - та матеріалоємною, але й приносить значні прибутки при відповідній організації виробництва. В районі представлені майже всі види машинобудування. Окрім того, в районі історично є досить висока технічна культура, і з огляду на викладені фактори тут цілком можливе впровадження нових в Україні технологій та виробництв.

Ключовим в районі є машинобудівний комплекс міжрайонного та міжнародного значення. Його профіль складає випуск багато - та малотоннажних суден, потужних земснарядів, плавучих кранів, доків, металорізальних верстатів, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, обладнання для харчової промисловості (млинарське, холодильне, для консервного виробництва), важких кранів, машин для будівельно-доріжних робіт, телевізорів та електротехніки, кіноапаратури, поліграфічних машин. Основними факторами розміщення машинобудування є приморське розташування (для суднобудування), близькість баз чорної металургії (Донбас, промислове Придніпров'я), наявність кваліфікованих трудових ресурсів (інженерів, техніків та робітників) та науково-дослідницьких і конструкторських організацій, споживацький фактор (розвинені сільське господарство, харчова промисловість).

Машинобудування відіграє суттєву роль у внутрішньорайонних міжгалузевих та внутрішньогалузевих взаємозв'язках. Випускаючи обладнання для профілюючих галузей сільського господарства, харчової промисловості, транспорту, воно так чи інакше стало елементом міжгалузевих комплексів. В той самий час Одеський лакофарбовий завод, який виготовляє десятки видів лаків, фарб, емалей, або ж Сімферопольський завод пластмасових виробів (з фенопласту, амінопласту, волокна, капрону) працюють для потреб машинобудування, яке являє собою вузол складних міжгалузевих зв'язків. З іншої сторони, в машинобудуванні Південного району результативно розвивається кооперування та інші виробничі зв'язки. Верстати Одеських заводів використовуються майже всіма машинобудівними підприємствами району. Особливо тісні зв'язки налагоджені в системі суднобудівного галузевого комплексу. Його забезпечують дизелями і дизель-генераторами Первомайський машинобудівний завод, електромоторами - Ново-Каховський електромашинобудівний завод, холодильним обладнанням, поковкою та штамповкою - Одеський завод "Центроліт".

Відмітимо, що на основі міжрайонної спеціалізації і комплексного розвитку склався досить потужний Південний машинобудівний міжгалузевий район України, який просторово зміщений до берегової лінії або близько від неї від Ізмаїла на заході до Керчі на сході. Головні його центри-ядра - Одеса, Миколаїв, Херсон, Сімферополь, Нова Каховка.

З точки зору особливостей розміщення виробництва та степені розчленування технологічного процесу галузі машинобудування класифікується наступним чином: важке машинобудування; загальне машинобудування; середнє машинобудування; виробництво точних машин механізмів, приладів та інструментів; виготовлення металевих виробів та заготовок; ремонт машин та обладнання.

В цілому машинобудування відноситься до галузей так званого "вільного розміщення", тому що воно в меншому ступені, ніж будь-яка інша галузь промисловості, зазнає впливу від таких чинників, як природне середовище, наявність ресурсів - корисних копалин (характерні особливості Південного району - близькість Криворізького залізорудного та Керченського залізорудного басейнів), води (Миколаїв забезпечується водними ресурсами з Південного Бугу, Херсон, Каховка, Нова Каховка - з Дніпра) , тощо. В той же час на розміщення підприємств машинобудування сильний вплив має ряд економічних чинників, особливо концентрація виробництва, його спеціалізація, кооперація, працемісткість окремих видів продукції, зручність транспортно-економічних зв'язків, що виникають у процесі кооперації машинобудівних підприємств.

Машинобудівний комплекс району має широке коло постачальників сировини (чорні та кольорові метали) та різного рода матеріалів (пластмас, гумотехнічних виробів, технічних тканин тощо).

Розміщення машинобудування визначається в значній мірі працемісткістю виробів, рівнем кваліфікації праці, що використовується, а також особливостями спеціалізації і кооперованих зв'язків підприємств. Рівень металоємності сам по собі не є визначальним чинником розміщення машинобудування. Багато видів продукції машинобудування, що відрізняються високою металоємністю, є одночасно і працемісткими. Масовий і крупносерійний випуск готової продукції настільки сильно знижує витрати на її виготовлення, що це виправдує виникаючі в ході кооперованих зв'язків або постачань продукції споживачам далекі перевезення Наприклад, виправданим є вигідним транспортування споживачам на досить великі відстані в різних районах країни Одеських причепів та фургонів, приладів та інструментів.

Розміщення підприємств машинобудування знаходиться в прямій залежності від техніко-економічних факторів виробництва, насамперед від таких його особливостей, як конструкційна складність виробів, що виготовляються. По характеру технологічного процесу багато галузей машинобудування тяжіють до районів високої технічної культури, які володіють кваліфікованими робітничими кадрами, а такими в районі є Миколаївська, а особливо - Одеська області. В той самий час такі райони часто самі є досить значними споживачами готової продукції "машинобудування для машинобудування".

Варто підкреслити, що в машинобудуванні споживацький фактор має на розміщення виробництва більший вплив, ніж сировинний. Виготовлення машин та обладнання споживає значну кількість чорних металів, що виробляються в Україні.

За умови територіальної розрізненості сировинних баз та основних споживачів машин та обладнання райони споживання мають перевагу. Справа в тому, що в машинобудуванні витрати сировини на 1 т готової продукції складає в середньому 1,3-1,5 т, між тим як витрати на транспортування будь-якої машини набагато більше витрат на транспортування метала, який був використаний для її виробництва. Тому навіть металоємні виробництва, які дають малотранспортабельну продукцію (особливо, якщо вона масова), часто тяжіють до районів споживання, як це видно на прикладі Херсонського комбайнобудівного заводу.

Глибока спеціалізація заводів змушує здійснювати, здавалося б, явно невигідні перевезення. Існування такого роду перевезень неминуче в умовах сучасної організації машинобудівного виробництва. Випуск же малосерійної або індивідуальної продукції епізодичний і не може визначати розміщення підприємств по її виготовленню в залежності від металургійних баз і споживачів.

Створення всіх підприємств-суміжників у районі розташування головного підприємства-споживача при невеликій розмаїтості виробів і матеріалів, що поставляються, виявляється неможливим. Випуск же кінцевих видів продукції машинобудування, що йдуть в інші галузі самого машинобудування або народного господарства, призначений для задоволення всього народного господарства, побуту й експорту. Споживачі цих видів продукції розміщаються у всіх районах країни і за її межами. Тому в переважній більшості випадків розміщення підприємств машинобудування району не може орієнтуватися на чинник споживання його продукції.

Тільки окремі види продукції, призначені для використання в специфічних природних умовах, випускаються в районах їхнього споживання - кораблі та кукурудзозбиральні комбайни, що випускаються в Південному економічному районі, дуже часто знаходять тут і свого споживача.

Зазначені особливості розміщення машинобудування району обумовлює велику роль і значення транспортного чинника в здійсненні кооперованих постачань і забезпеченні споживачів готовою продукцією.

Ритмічність роботи конвеєрів і потокових ліній машинобудівних заводів залежить від чіткої роботи як підприємства-суміжників, так і транспорту. Розвинена транспортна мережа району, яка склалась історично (залізничний транспорт, розвинена система річкових та морських портів), можливість використовувати різні види транспорту між підприємствами, що кооперуються, підвищує надійність внутрішньо - і міжрайонних зв'язків. У результаті здешевлення транспортування продукції на усіх видах транспорту через зростання обсягів перевезення, близькість постачальників продукції в даний час грає набагато меншу роль, ніж у минулому.

Розміщення машинобудівних підприємств залежить від характеру виробництва, його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі показників витрат сировини, енергії, устаткування у розрахунку на випуск одиниці продукції. Залежно від впливу цих чинників галузі машинобудування об'єднується в такі групи:

1. Радіотехніка, робототехніка, електроніка (Одеса), приладобудування (Севастополь), верстатобудування (Одеса, Котовськ) , інструментальна промисловість (Вознесенськ) та інші. Підприємства цих галузей об'єктивно тяжіють до промислових центрів, де є кваліфіковані кадри, науково-дослідні інститути відповідного профілю, виробнича та невиробнича інфраструктури. Характерне розміщення підприємств в районах із розвиненим машинобудуванням. Велике значення в організації виробництва верстатів мають науково-дослідні та конструкторські центри (дослідно-експериментальні заводи та центри в Бориславі, Каховці, Одесі)

Верстатобудівна промисловість - технічна база всього машинобудування. Витрати металу в ній, як правило, невеликі, велика частина заготовок і деталей робиться на самих підприємствах, кооперація з іншими заводами частіше усього зводиться до постачань двигунів, ливарних виробів, електроустаткування. На їхнє розміщення великий вплив має працемісткість продукції, наявність кваліфікованих кадрів робітників, інженерно-технічного персоналу і конструкторів.

Підприємства галузі оснащені складним устаткуванням. Збільшення випуску більш сучасних верстатів - напівавтоматів і автоматів, фрезерних, шліфувальних, агрегатних, прецизійних, верстатів із програмним керуванням, станочних ліній і, нарешті, автоматизованих цехів і заводів - підсилило в розміщенні верстатобудування роль великих наукових і конструкторських центрів. Зросла роль кооперованих зв'язків (уніфікація стандартних вузлів у різних типах верстатів, спеціальне електротехнічне устаткування і т. д.). Вузька спеціалізація верстатобудівних підприємств визначила широкий розвиток міжрайонних зв'язків: кожне з них забезпечує своєю продукцією більшість районів країни.

Виробництво слабкострумової апаратури, точних машин, інструментів пов'язано із штампуванням і точною виливкою заготовок, точною механічною обробкою деталей, складанням деталей, вузлів і агрегатів. Переважає масово-потокова організація виробництва, у якому зайняті висококваліфіковані кадри, використовується у великій кількості робоча сила. Підприємства галузі споживають відносно невелику кількість матеріалів, але різноманітного асортименту (чорні, кольорові, благородні метали, різноманітні види скла, пластмас і т. д.). Складність і точність продукції, що випускається, пред'являє дуже високі вимоги до культури виробництва, оснащення технікою. Багато підприємств галузі (особливо слабкострумові - електротехнічної, електронної й іншої апаратури) зайняті переважно монтажем і складанням деталей, що надходять у порядку кооперації, і вузлів.

2. Автомобілебудування (Одеса, Котовськ, Первомайськ), двигунобудування (Нова Каховка, Миколаїв), тракторобудування (Одеські тракторні плуги), виробництво устаткування для легкої та поліграфічної (Одеса) промисловості. Заводи цих галузей тяжіють до центрів загального машинобудування, кваліфікованих кадрів, а також виробництва металу і енергії.

Воно об'єднує підприємства малої металоємкості, але підвищеної енергоємності і працемісткості. Основними технологічними процесами в середньому машинобудуванні є механічна обробка деталей, складання їх на конвеєрах у вузли, агрегати і готові машини. Ця галузь споживає велику кількість різноманітних чорних і кольорових металів, пластмас, гуми, скла. Підприємства середнього машинобудування найбільше багаточисельні, вузькоспеціалізовані, мають широкі кооперовані зв'язки. Їхня продукція масова і крупносерійна, вона включає виробництво автомобілів, тракторів, комбайнів, двигунів для них, насосів і компресорів, машин і різного технологічного устаткування для легкої, харчової, поліграфічної промисловості.

3. Важке машинобудування району - це підприємства з виробництва металургійного, підйомно-транспортного устаткування (Одеський кранобудівний), металевих виробів (Нова Каховка), суднобудування (Керч, Миколаїв, Херсон), які тяжіють до джерел метало постачання і районів споживання готової продукції. Для важкого машинобудування характерні підприємства повного виробничого циклу (заготовка - механічна обробка - збирання) з випуском продукції невеликими серіями та навіть по індивідуальним замовленням. В залежності від тих чи інших причин вони орієнтовані не тільки на металургійні бази, але й на райони споживання.

Ця група галузей машинобудування відрізняється великим споживанням металу, відносно малою працемісткістю і використанням енергії. Важке машинобудування включає виробництво устаткування для металургійних підприємств, великого енергетичного устаткування, важких верстатів і ковальсько-пресових машин, великих морських і річкових судів, локомотивів і вагонів. Особливості виробництва продукції важкого машинобудування полягають у виготовленні заготовок деталей, їх механічній обробці і складанні великогабаритних вузлів, агрегатів і цілих секцій. Для цієї групи галузей характерні як підприємства закінченого виробничого циклу, що самостійно здійснюють заготівлю, обробку і складання деталей і вузлів, так і заводи, що суміщають ці операції з монтажем привізних деталей, агрегатів і секцій, які надходять у порядку кооперованих зв'язків. У складі галузі є й вузькоспеціалізовані заводи.

Витрати на сировину і матеріали тут складають від 40 до 85%, витрати на зарплату 8-15%, витрати на транспорт від 15 до 25%, витрати на електроенергію 8-15%.

Заводи важкого машинобудування можуть бути орієнтовані як на металургійні бази, так і на райони споживання.

Виробництво металургійного устаткування склалося як у великих районах виробництва металу, так і поза цими районами. Підприємства цього профілю спеціалізуються на виготовленні окремих видів устаткування для видобутку руди, її підготування, доменного, сталеплавильного, ливарного, прокатного устаткування або окремих вузлів. Суднобудування охоплює будування та ремонт суден, а також суднове будівництво. Воно ділиться на річкове та морське.

Суднобудування "прив'язане" до морських узбереж (часто знаходяться в гирлах річок) та до внутрішніх водних шляхів сполучення. Серед галузей машинобудівного комплексу суднобудування вирізняється найбільш тривалим циклом виробництва. Інші особливості: будівельно-монтажний характер технологічних операцій, випуск різноманітних типів суден, наявність численних суміжників.

За призначенням судна поділяються на транспортні, промислові (для вилову та обробки риби тощо), промислово-обробні (нафтобурові установки, лісосплавні судна тощо), спортивно-туристські. Найбільш значна за складом - група транспортних суден, що включає в себе грузові та пасажирські, а також судна змішаного типу. Нарешті, для сухогрузних суден характерна спеціалізація за типом грузу, що перевозиться та за грузообробкою.

На заводах Чорноморського басейну поруч із транспортними суднами (танкери, ліхтеровози, контейнеровози) виготовляють також промислові судна, особливо для рибальських та китобійних флотилій.

Більшість підприємств суднобудівної промисловості розміщається поза металургійними базами, незважаючи на споживання ними великої кількості незручних для транспортування профілів металу. Суднобудівні заводи спеціалізуються на випуску судів визначеного призначення, із різними типами суднових двигунів. Складність сучасних судів обумовлює установку на них різноманітного типового і спеціального устаткування. Тому в суднобудуванні винятково сильно розвиті кооперовані зв'язки з численними підприємствами-суміжниками, що поставляють не тільки устаткування, але і нерідко цілі агрегати і секції судів. Будівництво судів починається на суші, а добудовуються вони на плаву. Тому багато морських верфей розміщені в укритих устях великих рік, або захищених від моря гаванях.

Виробництво великого енергетичного устаткування виникло і розвивалося переважно поза металургійними базами у великих центрах розвитого машинобудування, що спеціалізуються на виробництві окремих видів цей складної, продукції, що вимагає кваліфікованої праці.

Переважно поза металургійними базами розміщається виробництво важких верстатів і ковальсько-пресового устаткування. Їх випускають невеликими серіями і нерідко по індивідуальних замовленнях для вітчизняних і закордонних заводів.

4. Підприємства загального машинобудування району - виробництво сільськогосподарських машин (Херсон, Одеса), промислової арматури (Нова Каховка), будівельних і шляхових машин (Одеський, Миколаївський з-ди) підприємства з ремонту машин (Іллічівськ, Котовськ, Каховка) розміщуються ближче до районів споживання готової продукції. Сільськогосподарське машинобудування явно тяжіє до місць споживання готової продукції, причому спеціалізація підприємств знаходиться у строгій відповідності із профілем сільського господарства різних районів країни. Ця група машинобудівних галузей характеризується середніми нормами споживання металу, енергії, невисокою працемісткістю.

Підприємства загального машинобудування виготовляють технологічне устаткування для будівельної промисловості, дорожні і сільськогосподарські машини. Переважають спеціалізовані підприємства, зв'язані з виготовленням заготовок і складанням конструкцій, агрегатів і деталей, що поставляються в порядку кооперації. Ряд підприємств, що випускають устаткування для галузей промисловості з хімічною технологією, потребує спеціальні види сталі, кольорових металів і пластмас.

Підприємства загального машинобудування - одні з самих численних у галузі.

Витрати на зарплату вартості продукції тут складають від 12 до 33%, витрати на сировину і матеріали в цій групі не дуже великі - від 4 до 8%, витрати на електроенергію 3 - 5%.

Сільськогосподарське машинобудування має у своєму розпорядженні численні і великі підприємства по виробництву різного сільськогосподарського інвентарю для опрацювання грунтів, посіву культур, збору врожаю.

Найбільш складною продукцією підприємств сільськогосподарського машинобудування є виробництво комбайнів. У комбайнобудуванні велике значення мають кооперовані зв'язки з підприємствами-суміжниками.

Сільськогосподарське машинобудування в районі тяжіє до районів споживання, з огляду на профіль сільськогосподарського виробництва.

Галузі металообробки (ремонт машин та обладнання, виробництво окремих нескладних металевих виробів і конструкцій) - орієнтуються в розміщенні на споживача і в районі можуть знаходитися майже повсюдно. Загальне машинобудування характеризується переважанням збирання металевих конструкцій, а також виготовленням відносно простих, але досить великих по розмірам заготовок. Типові представники цієї групи галузей - транспортне машинобудування (без автомобільного машинобудування, яке представлене в районі представлене автоскладанням, авторемонтом та виготовленням фургонів та причепів), виробництво технологічного обладнання для промисловості (окрім легкої та харчової) та будівництва, сільськогосподарське машинобудування (без тракторобудування). По особливостям виробництва загальне машинобудування пов'язане головним чином з районами споживання готової продукції, за винятком тих випадків, коли вироби, що випускаються, вирізняються абсолютною транспортабельністю.

Машинобудівна галузь району. - Машинобудування в Україні

Похожие статьи