У боротьбі акціонерів виграли конкуренти - Історія заводу Рогань

Нині акціями підприємства володіють 406 акціонерів, в основному члени трудового колективу. На початку 1998 року виробничі потужності АТЗТ "Донецький пивоварний завод" становили близько 7 млн. дал пива за рік. За підсумками року завод виробив 6,5 млн. дал пива і 0,670 млн. дал безалкогольних напоїв. У 1998 році асортимент продукції Донецького заводу становив 10 сортів пива (4 темного і 6 світлого). Близько 30% продукції вивозиться за межі Донецької області. Як розказував покійний директор Юрій Павленко, Донецький пивзавод за рівнем прибутку входив у сотню найприбутковіших підприємств України. У 1997 році фактичний прибуток на заводі становив понад 22 млн. грн.

Минулий рік для ринку пива Донбасу характеризувався посиленням конкуренції. Донецька область - найбільший і найбільш урбанізований регіон в Україні. До того ж в Донбасі в загальній кількості зайнятих у народному господарстві значна частка шахтарів і металургів - яким, у зв'язку з умовами праці, просто рекомендовано вживати пиво. Тобто ринок дуже перспективний з точки зору збуту. Юрій Павленко згадував, що машина, навантажена пивом, в літній період продавалася тільки виїхавши за прохідну.

Інтерес до Донецької і Луганської областей виявляють практично всі гранди вітчизняного пивоваріння (з великих пивоварень не працює на донбаському ринку тільки львівський пивзавод "Колос"). Харківський завод "Рогань" широко представлений своєю продукцією на півночі Донецької і в Луганській областях. З півдня до Донецька "підходять" миколаївці і запоріжці. Пивозавод "Славутич" за прикладом "Кока-коли", створив у Донецьку термінал-накопичувач, звідки продукцію дрібними партіями доставляють у продаж.

За оцінками експертів, якщо два-три роки тому "Донецький пивзавод" тримав 80-85% місцевого ринку, то до весни 1999 року близько 25% загального обсягу реалізації пива на донецькому ринку вже займав пивокомбінат "Славутич", по 15% - миколаївський "Янтар" і київська "Оболонь", 5% - "Рогань".

Очевидно, ця обставина, а також невтішні для донеччан результати судів, підштовхували керівництво донецького пивзаводу до компромісів з американськими інвесторами. Поворотним моментом в долі підприємства, безумовно, стала смерть Юрія Павленка. Позбавлені сильного лідера, відчуваючи тиск конкурентів, що постійно посилювався, українські господарі підприємства здалися.

Похожие статьи




У боротьбі акціонерів виграли конкуренти - Історія заводу Рогань

Предыдущая | Следующая