Вплив сівозмінного фактору та систем обробітку грунту на формування фітоценозу бур'янів. - Наукове обгрунтування способів регулювання шкодочинності бур'янів в агроценозах зернових і олійних культур степової зони України

Проведені дослідження з питань впливу сівозміни та основного обробітку грунту показали, що системні заходи землеробства виступають базовим фактором формування ступеня і типу засміченості. Встановлено, що найбільш радикальним заходом зниження засміченості при освоєнні грунтозахисного обробітку грунту в п'ятипільній сівозміні (чорний пар - озима пшениця - кукурудза на зерно - ярий ячмінь - соняшник) залишається чорний пар. При проведенні різноглибинної полицевої оранки та чизельного обробітку в пару проростало 52,6-67,3% бур'янів від загальної їх кількості за ротацію сівозміни (рис. 1). При значно вищій засміченості в результаті консервую чого обробітку (993,2 шт./м2) порівняно з полицевою оранкою (478,5 шт./м2) завдяки чорному пару в наступних полях ступінь засміченості вирівнювався. В посівах культур сівозміни на фоні оранки проростало 242,5 шт./м2, а чизельного обробітку 259,8 шт./м2.

Як виявилося, найбільша потенційна небезпека зростання ступеня засміченості спостерігалася в посівах просапних культур (кукурудза, соняшник), де щільність бур'янів становила 180,2-186,6 шт./м2.

Способи основного обробітку грунту виявилися причиною трансформації структурно-видового складу фітоценозів бур'янів. Одним з елементів зміни складу бур'янів при проведенні системного консервуючого обробітку грунту стало зростання ролі як ценотичноутворюючого фактору однорічних двосім'ядольних та зимуючих і дворічних їх видів. При цьому на фоні чизельного основного обробітку грунту спостерігалося більш значне розповсюдження важковикорінюваних коренепаросткових бур'янів, сумарна кількість яких в сівозміні досягла 19,5 шт./м2 проти 11,2 шт./м2 при полицевій оранці.

Як важливу закономірність слід відзначити звуження видового різноманіття бур'янів протягом ротації сівозміни з 29-34 до 25-27 видів.

Враховуючи пропорційну залежність ступеня засміченості посівів від запасів насіння бур'янів у грунті встановлено особливості пошарової їх концентрації в оброблюваному шарі. Доведено, що при проведенні безполицевого обробітку грунту під кукурудзу в ланці сівозміни "чорний пар - озима пшениця - кукурудза" потенційна засміченість шару грунту 0-10 см становить 35 млн га, в той час як на полицевій оранці 46 млн га. Механізми міграції насіння бур'янів в ланці сівозміни "кукурудза молочно-воскової стиглості - озима пшениця - кукурудза на зерно" привели до зворотнього результату: найбільш активний 0-10 см шар грунту при сівбі кукурудзи на зерно містив 57 млн га, що на 42 млн га більше, ніж на оранці. Встановлені закономірності механізмів профільної міграції насіння бур'янів у грунті дозволять ефективно управляти процесами зниження ступеня засміченості.

Про консервативність потенційної засміченості та її уповільнену мінливість свідчать експериментальні дані, одержані при беззмінному вирощуванні кукурудзи протягом 3-х років на фоні різних способів основного обробітку грунту (табл. 1). бур'ян гербіцид кукурудза агроценоз

За умов застосування хімічного і агротехнічного способів боротьби з бур'янами в посівах кукурудзи, глибока оранка, плуг Мальцева, протиерозійний культиватор КПЕ-3,8 та нульовий основний обробіток грунту забезпечували зниження потенційної засміченості шару 0-30 см на 22,0-29,4%. При цьому не спостерігалося чіткого розмежування за рівнем очисної

Ефективності між способами обробітку грунту. Завдяки інтенсивному протибур'яневому комплексу на всіх етапах їх розвитку аналогічна тенденція до зниження потенційної засміченості зберігалася в активній зоні проростання бур'янів (0-10 см). Проте, темпи зниження потенційної засміченості на фоні безполицевих видів обробітку грунту, які становили за трирічний цикл 7-14 млн га, не забезпечували досягнення мінімального рівня запасів насіння бур'янів (33 млн га), що склався за підсумком на полицевій оранці.

Таблиця 1 Вплив беззмінного вирощування кукурудзи і способів обробітку грунту на потенційну засміченість, млн шт./га

Спосіб обробітку грунту

Глибина обробітку, см

Шар грунту, см

Роки

Середнє

1985

1986

1987

Оранка полицева

27-30
    0-10 0-30
    28 140
    39 122
    32 108
    33 123

Плуг Мальцева

27-30
    0-10 0-30
    51 143
    38 117
    37 101
    42 120

КПЕ-3,8

12-14
    0-10 0-30
    59 139
    49 122
    46 107
    51 123

Нульовий основний обробіток
    0-10 0-30
    61 141
    53 127
    54 110
    56 126

Одержана експериментальна аргументація засвідчує, що покращання фітосанітарного рівня при освоєнні грунтозахисних способів основного обробітку грунту потребує більш тривалого часу, ніж при проведенні традиційної оранки.

Вирішальним фактором в балансі кругообігу насіння бур'янів є ступінь засміченості посівів, який визначає рівень плодючості однорічних бур'янів і надходження його в грунт. Досягнення абсолютної відсутності бур'янів в посівах кукурудзи дозволяє знизити потенційну засміченість за вегетацію на 50,2 млн га, або 32,5%, а при відсутності заходів догляду за посівами вона зростала на 119,1 млн га, або 77,2%. Фітотоксичне пригнічення насіннєвої продуктивності бур'янів в результаті внесення грунтового гербіциду харнес 2,5 л/га сприяло зниженню потенційної засміченості на 28,4 млн га, або 18,4%. Виходячи з перевищення темпів поповнення запасів насіння бур'янів, за рахунок їх щорічного продукування, над зниженням вихідних показників, головна роль в системі підвищення фітосанітарних стандартів повинна належати прийомам знищення нових генерацій бур'янів.

Похожие статьи




Вплив сівозмінного фактору та систем обробітку грунту на формування фітоценозу бур'янів. - Наукове обгрунтування способів регулювання шкодочинності бур'янів в агроценозах зернових і олійних культур степової зони України

Предыдущая | Следующая