Мікроморфометричні показники структур клоакальної сумки свійського індика у постнатальному періоді онтогенезу
Досліджено мікроморфометричні показники структур клоакальної сумки свійського індика у постнатальному періоді онтогенезу. Встановлено, що їх зміна відбувається у три періоди. У першому і третьому періодах окремі із них можуть збільшуватись або зменшуватись, а в другому - залишатись стабільними. Тривалість періодів зміни мікроморфометричних показників неоднакова для різних структур клоакальної сумки. Зміна мікроморфометричних показників у першому і другому періодах пов'язані з процесами росту і морфофунк-ціональної зрілості клоакальної сумки, а в третьому - з процесами її інволюції.
Клоакальна сумка, свійський індик, мікроморфометричні показники
Клоакальну сумку (КС) птахів, за сучасними даними, відносять до центральних органів кровотворення та імуногенезу [1, 2, 11, 12, 13]. Разом з цим, у спеціальній літературі є відомості, що цей орган може функціонувати як і периферичний орган кровотворення та імуногенезу [3, 11, 12, 13, 14, 15].
Мета дослідження. Для більш глибокого розуміння росту, розвитку і функціональних особливостей КС необхідні знання про мікроморфо-метричні зміни її структур в онтогенезі. Ці зміни порівняно добре досліджені у курей, качок і перепелів [4, 5, 6, 16]. Даних про мікромор-фометричні показники структур КС у свійського індика ми не знайшли, що і обумовило мету нашого дослідження.
Матеріал та методика досліджень. Матеріал для дослідження відібрали у приватних господарствах Черкаської області від свійського індика породи місцева бронзова віком 1, 7, 14, 21, 28, 35, 60, 90, 120, 150, 180, 210, 240, 270, 300, 330, 360 діб. Виконуючи роботи, використали класичні гістологічні методи досліджень [13, 14, 15]. Після забою птиці відділяли КС та фіксували її в 10 %-му водному розчині формаліну і заливали у парафін. На зрізах, виготовлених із ділянок найбільшої ширини та висоти КС, встановлювали площу, яку займають у ній стінка і порожнина, та оболонки стінки, а також кількість часточок (лімфоїдних вузликів) і площу, яку займають у них кіркова і мозкова речовина. Попри це підраховували загальну кількість складок слизової оболонки. Статистичну обробку результатів досліджень проводили у табличному процесорі Exel-2007, з розрахунком середньої арифметичної (М), помилки середньої арифметичної (M) і перевіркою статистичної значущості коефіцієнта парної кореляції.
Результати досліджень. Попередніми нашими дослідженнями [16] встановлено, що КС у свійського індика може виявлятися до 330-добового віку. У птиці старшого віку цей орган відсутній. Загальний план мікроскопічної будови КС індика свійського подібний такому КС інших видів свійських птахів [10, 11, 12].
Як і кожний трубчастий орган КС має стінку і порожнину. Порожнина КС, завдяки складкам слизової оболонки її стінки, має зірчастий вигляд
Площа стінки КС свійського індика всіх вікових груп значно перевищує площу порожнини цього органа (табл. 1).
У добової птиці цей показник порожнини є найбільшим, а стінки - найменшим. Починаючи з 7 доби площа порожнини зменшується, а площа стінки збільшується і практично залишаються без змін до 240-добового віку. Лише з 270-добового віку свійського індика площа порожнини КС знову починає зменшуватись, а стінки - збільшуватись.
1. Площа, яку займають в клоакальній сумці свійського індика стінка
І Порожнина, та оболонки стінки, M±m*, n=4.
Площа, яку займають |
Площа, яку оболонки займають | ||||
Вік (доби) |
Порожнина та стінка у КС |
В стінці КС | |||
Порожнина |
Стінка % |
Слизова |
М'язова % |
Серозна % | |
% |
% | ||||
1 |
20,79±5,14 |
79,22±5,14 |
94,49±1,73 |
4,50±1,78 |
1,01±0,34 |
7 |
15,93±2,34 |
84,07±2,34 |
96,27±0,48 |
2,66±0,15 |
1,07±0,51 |
14 |
15,28±4,08 |
84,72±4,08 |
96,77±0,93 |
2,11±0,91 |
1,11±0,44 |
21 |
12,50±3,48 |
87,50±3,48 |
97,29±0,66 |
1,86±0,33 |
0,85±0,36 |
28 |
13,55±3,43 |
86,45±3,43 |
98,01±0,59 |
1,16±0,27 |
0,83±0,41 |
35 |
13,70±2,28 |
86,31±2,28 |
97,30±1,22 |
1,73±0,97 |
0,98±0,33 |
60 |
16,85±1,10 |
83,15±1,10 |
96,99±0,67 |
1,93±0,55 |
1,08±0,32 |
90 |
15,93±1,76 |
84,07±1,76 |
97,40±0,50 |
1,69±0,38 |
0,91±0,33 |
120 |
14,63±4,50 |
85,37±4,50 |
97,16±1,44 |
1,74±0,61 |
1,11±0,92 |
150 |
16,15±7,52 |
83,86±7,52 |
97,05±0,55 |
1,83±0,39 |
1,12±0,21 |
180 |
17,33±6,11 |
82,68±6,11 |
97,50±0,57 |
1,64±0,31 |
0,87±0,37 |
210 |
15,67±1,81 |
84,33±1,81 |
95,11±1,16 |
3,66±1,48 |
1,22±0,37 |
240 |
14,99±2,94 |
85,02±2,94 |
95,70±2,75 |
3,14±2,42 |
1,16±0,36 |
270 |
11,29±3,42 |
88,71±3,42 |
92,33±3,98 |
5,17±2,55 |
2,50±1,95 |
300 |
5,56±1,16 |
94,44±1,16 |
84,20±2,20 |
12,96±1,76 |
2,83±0,49 |
330 |
3,03±3,71 |
97,73±3,71 |
48,25±9,26 |
37,40±19,49 |
14,35±11,02 |
*Примітка: Р=0,95; F =3
Стінка КС індика утворена слизовою, м'язовою та серозною оболонкою. Вони займають неоднакову площу в стінці.
Слизова оболонка займає найбільшу площу стінки КС у всіх вікових групах птиці (табл. 1). У добового свійського індика цей показник становить 94,49±1,73 % і поступово збільшується до 28-добового віку (98,01±0,59 %). У птиці віком від 35 до 180 діб площа слизової оболонки майже не змінюється (97,30±1,22 % - 97,50±0,57 %). Починаючи з 210-
Добового віку цей показник слизової оболонки зменшується і в 330-добових становить 48,25±9,26 %.
Рис.1. Поперечний зріз клоакальної сумки свійського індика віком 180 діб.
Клоакальний сумка свійський індик
Гістопрепарат, гематоксилін і еозин, х 80. 1 - стінка органа; 2 - порожнина органа; 3 - складки слизової оболонки; 4 - часточки
Площа м'язової оболонки стінки КС добових індиків становить 4,50±1,78 %. Впродовж наступних 20 діб життя птиці вона зменшується і в період з 21 по 180 добу не перевищує 2 %. У птиці старшого віку площа м'язової оболонки збільшується і в 330-добових досягає максимального значення (37,40±19,49 %) (табл.1).
Серозна оболонка займає найменшу площу в стінці КС (табл.1). У птиці віком від однієї до 240 діб цей показник знаходиться у межах 1 %. У індика свійського старшого віку площа серозної оболонки збільшується і в 330-добових складає 14,35±11,02 %.
Слизова оболонка КС утворює різноманітної форми великі та малі складки, які верхівкою спрямовані в її порожнину (рис. 1). Великі складки на зрізах мають листочко - і стовпоподібну форму. Окремі з них можуть бути роздвоєні. Форма малих складок переважно конусоподібна, або трикутна.
Кількість складок слизової оболонки КС свійського індика віком від однієї до 240 діб є практично однаковою (табл. 2). У птиці старшого віку цей показник зменшується, це характерно також для великих і малих складок. У 300-добових індиків складки не діляться на великі і малі, вони сі приблизно однакових розмірів, а їх форма більше нагадує трикутну. У 330-добової птиці складки слизової КС можуть бути відсутні, або виявляється тільки одна складка. Висота великих складок, поступово збільшується до 60-добового віку. З 60 по 240 добу вона залишається майже на одному рівні. У 270-добових індиків висота великих складок зменшується. Висота малих складок нерівномірно збільшується до 270-добовго віку птиці.
2. Загальна кількість та розміри великих і малих складок слизової оболонки клоакальної сумки свійського індика у постнатальному періоді онтогенезу, n=4
Вік |
Складки слизової оболонки клоакальної сумки | ||||
Великі |
Малі | ||||
Індиків |
Загальна | ||||
Висота |
Висота | ||||
(діб) |
Кількість |
Кількість |
Кількість | ||
(мм) |
(мм) | ||||
1 |
16,75±2,06 |
8,25±1,08 |
1,27±0,16 |
8,50±1,24 |
0,38±0,04 |
(16-18) |
(8-9) |
(8-9) | |||
7 |
17,00±2,48 |
10,25±1,08 |
1,67±0,10 |
6,75±2,06 |
0,71±0,11 |
(16-18) |
(10-11) |
(6-8) | |||
14 |
17,75±2,06 |
9,25±3,23 |
2,71±0,89 |
8,50±1,24 |
1,08±0,23 |
(17-19) |
(8-11) |
(8-9) | |||
21 |
18,00±1,76 |
9,50±1,24 |
3,11±0,65 |
8,50±1,24 |
1,06±0,18 |
(17-19) |
(9-10) |
(8-9) | |||
28 |
18,50±2,78 |
11,00±1,76 |
3,21±0,81 |
7,50±2,15 |
0,98±0,09 |
(17-20) |
(10-12) |
(6-8) | |||
35 |
16,75±3,23 |
10,25±2,06 |
3,31±0,12 |
6,50±1,24 |
1,15±0,42 |
(15-18) |
(9-11) |
(6-7) | |||
60 |
17,50±1,24 |
10,75±1,08 |
4,26±0,41 |
6,75±2,06 |
1,54±0,74 |
(17-18) |
(10-11) |
(6-8) | |||
90 |
17,75±2,06 |
11,25±1,08 |
4,11±0,56 |
6,50±2,15 |
1,61±0,12 |
(17-19) |
(11-12) |
(6-8) | |||
120 |
19,00±1,76 |
11,25±2,06 |
4,28±0,72 |
7,75±1,08 |
1,67±0,61 |
(18-20) |
(11-12) |
(7-8) | |||
150 |
18,50±1,24 |
10,75±2,06 |
4,12±0,83 |
7,75±1,08 |
1,40±0,73 |
(18-19) |
(10-12) |
(7-8) | |||
180 |
18,75±2,06 |
11,00±1,76 |
4,31±0,55 |
7,75±3,67 |
1,86±0,40 |
(17-20) |
(10-12) |
(6-10) | |||
210 |
17,25±2,06 |
10,00±2,06 |
4,11±0,52 |
7,25±2,06 |
1,67±0,45 |
(16-20) |
(9-11) |
(6-8) | |||
240 |
18,00±3,04 |
9,75±1,08 |
4,40±0,64 |
8,00±3,04 |
1,87±0,45 |
(17-20) |
(9-10) |
(7-10) | |||
270 |
14,00±3,04 |
7,25±3,23 |
3,66±1,17 |
6,75±3,23 |
2,01±0,49 |
(12-15) |
(6-9) |
(6-9) | |||
5,26±2,06 |
Висота (мм) | ||||
300 |
2,77±0,86 | ||||
(4-6) | |||||
330 |
0-1** |
1,63** |
- *Примітка: Р=0,95; F =3 **Показники наведені для клоакальних сумок, які мали складки слизової оболонки.
В кожній складці слизової оболонки містяться часточки (лімфоїдні вузлики), які забезпечують її функції як центрального органу кровотво-рення та імуногенезу. Вони розташовані в складках у декілька рядів. У великих складках їх нараховується 4-10 ( іноді 14), у кожному ряді може бути від 2 до 4 часточок. Малі складки містять 1-3 (іноді 4-5) рядів часточок, у яких знаходиться від 1 до 5 (іноді 8) часточок.
Часточки можуть бути овальні, округлі, трикутні, багатокутні, значно видовжені із заокругленими краями. Їх кількість та площа неоднакові у різних вікових групах свійського індика (табл. 3). У добової птиці кількість часточок на зрізі КС становить 185±33 (табл. 3). Цей показник збіль-шується до 90-добового віку птиці (338±75). У птиці старшого віку кількість часточок зменшується і в 330-добової птиці КС може мати поодинокі часточки. Особливо значне зменшення цього показника відбувається з 270-добового віку птиці.
Площа часточок збільшується від добового віку (0,033±0,008 мм2) свійського індика до 150-добового (0,343±0,044 мм2). У птиці віком 180-240 діб цей показник майже такий, як і в 150-добової, а в старшої - він зменшується.
Площа, яку займають часточки у слизовій оболонці КС нерівномірно збільшується до 180 добового віку. У птиці старшого віку цей показник зменшується (табл. 3).
3. Зміна мікроморфометричних показників часточок клоакальної сумки свійського індика з віком, M±m*, n=4
Вік (доби) |
Кількість Часточок На зрізі |
Площа Часточок (мм2) |
Площа яку Займають час- Точки у слизовій Оболонці |
Кіркова Речовина |
Мозкова Речовина |
1 |
185±33 |
0,033±0,008 |
65,73±3,05 |
51,43±5,78 |
48,57±5,78 |
7 |
220±55 |
0,068±0,010 |
69,71±5,13 |
54,24±6,36 |
45,76±6,36 |
14 |
292±36 |
0,143±0,011 |
68,36±6,77 |
56,53±3,80 |
43,47±3,80 |
21 |
302±19 |
0,170±0,028 |
68,65±6,02 |
56,90±7,56 |
43,10±7,56 |
28 |
299±76 |
0,184±0,016 |
75,17±7,01 |
54,95±6,43 |
45,05±6,43 |
35 |
303±74 |
0,274±0,048 |
76,50±3,23 |
54,38±1,85 |
45,62±1,85 |
60 |
314±31 |
0,320±0,036 |
72,22±7,83 |
53,92±3,13 |
46,08±3,13 |
90 |
338±75 |
0,316±0,072 |
70,87±2,36 |
56,49±6,48 |
43,51±6,48 |
120 |
326±58 |
0,341±0,059 |
71,79±4,90 |
55,62±5,37 |
44,38±5,37 |
150 |
334±120 |
0,343±0,044 |
75,89±4,65 |
57,73±6,33 |
42,27±6,33 |
180 |
323±56 |
0,339±0,035 |
78,78±4,14 |
56,73±6,76 |
43,27±6,76 |
210 |
310±42 |
0,337±0,020 |
72,55±7,69 |
56,74±4,11 |
43,27±4,11 |
240 |
306±43 |
0,357±0,036 |
73,00±4,89 |
57,08±5,11 |
42,92±5,11 |
270 |
178±89 |
0,306±0,052 |
64,33±9,95 |
54,20±1,67 |
45,80±1,67 |
300 |
140±27 |
0,207±0,038 |
45,70±22,11 |
51,38±2,75 |
48,62±2,75 |
330 |
5** |
0,122** |
4,64** |
47,69** |
52,31** |
- *Примітка: Р=0,95; F =3 **Показники наведені для клоакальних сумок, які мали часточки.
Показники площі, яку займає слизова оболонка в стінці КС добре корелюється із площею часточок в ній: r=0,979; t = 25,582 при tКрит = 2,160 (p?0,05). Оскільки t > tКрит, то отримані коефіцієнти парної кореляції є статистично значущими. Таким чином, мікроморфомеричні перебудови структур слизової оболонки відбуваються за рахунок зміни розмірів часточок. Це підтверджує дані інших дослідників, що часточки слизової оболонки є основними функціональними одиницями КС.
Часточки утворені внутрішньою мозковою та зовнішньою кірковою речовиною. Окремі часточки КС до 14 доби життя птиці знаходяться в стані формування і представлені тільки мозковою речовиною. На зрізах деякі часточки мають прямий контакт з поверхневим епітелієм слизової оболонки. В ділянках контакту кіркова речовина відсутня.
У всіх вікових групах свійського індика, окрім 330-добових, кіркової речовини в часточках міститься більше, ніж мозкової(табл. 3). Площа кіркової речовини збільшується до 14-21 доби життя і незначно коливаючись залишається на цьому рівні до 240 доби. У індиків віком 270 діб та старше реєструється зменшення площі кіркової речовини і у віці 330 діб часточки, які ще залишились у слизовій оболонці, містять більше мозкової речовини, ніж кіркової (табл. 3).
Висновки
- 1. Зміна мікроморфометричних показників структур клоакальної сумки свійського індика відбувається у три періоди. У першому і третьому періодах окремі з них можуть збільшуватись або зменшуватись, а в другому - залишатись стабільними. 2. Тривалість періодів зміни мікроморфометричних показників неоднакова для різних структур клоакальної сумки. 3. Зміна мікроморфометричних показників у першому і другому періодах пов'язані з процесами росту і морфофункціональної зрілості клоакальної сумки, а в третьому - з процесами її інволюції.
Список літератури
1. Сапин М. Р. Иммунные структуры пищеварительной системы. /
М. Р. Сапин - М.: Медицина, 1987. - 224 с.
2. Маслянко Р. П. Основи імунобіології. / Р. П. Маслянко - Львів:
Вертикаль, 1999. - 472 с.
- 3. Хомич В. Т. Будова, функції та розвиток клоакальної сумки птахів / В. Т. Хомич, Т. А. Мазуркевич, Н. Б. Колич та ін.// Науковий вісник НУБІП України - 2010. - №151 (3). - С. 200-205. 4. Мазуркевич Т. А. Постнатальний період онтогенезу клоакальної сумки
Курей кросу "Ломан Браун": автореф. дис. на здобуття ступеня канд. вет. наук: 16.00.02/ Мазуркевич Тетяна Анатоліївна. - К., 2000. - 18.
5. Колич Н. Б. Морфофункціональні особливості клоакальної сумки
Птахів: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. вет. наук: 16.00.02/ Колич
Наталія Богданівна. - К., 2006. - 19 с.
6. Гудзь Н. В. Ріст і розвиток клоакальної сумки качок у постнатальному періоді онтогенезу: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. вет. наук: 16.00.02/ Гудзь Наталія Вікторівна. - К., 2009. - 22 с.
Похожие статьи
-
Структура є опосередкованим показником спеціалізації господарства. Структура посівних площ визначається діленням посівної площі окремої культури до...
-
На основании данных таблицы 2.9 определяется годовая структура кормовых средств (в среднем на одну условную корову) Структура кормов в годовом расходе...
-
Понятие о структуре почв - Структурное состояние почв Пермского края и рекомендации по его улучшению
Твердая фаза почвы состоит из механических элементов. Они смачиваются, взаимодействуют с жидкой фазой почвы, между собой и образуют агрегаты....
-
Голодание животных возможно при недостатке кормов - первичное голодание и при различных заболеваниях, сопровождающихся потерей аппетита и усвояемости...
-
Незаразные болезни сельскохозяйственных животных причиняют огромный ущерб животноводству. Расчет экономической эффективности лечебно-профилактических...
-
Експертиза тварин при отруєні токсичними речовинами - Судова ветеринарна медицина
Отруєнням або інтоксикацією - називають любі розлади загального стану тварин, хворобу або смерть, викликані дією отрути. Тварини отруюються частіше...
-
Після замочування зерно передають разом із водою в солодовню, де і відбувається процес пророщення. Мета пророщування - а) накопичення і переведення в...
-
Установление организационно - производственной структуры хозяйства, состава, количества и размеров производственных подразделений...
-
Организационно-производственная структура хозяйства - это сочетание внутрихозяйственных производственных подразделений и аппарата управления, которое...
-
Патоморфологічні зміни у тварин при деяких отруєннях - Судова ветеринарна медицина
1) Отруєння фосфорорганічними сполуками Застійна гіперемія внутрішніх органів, судин брижі та головного мозку. Легені набряклі. Мікроскопічно: наявність...
-
Допущенные к работе тракторы, комбайны, другие мобильные и стационарные машины, механизмы и оборудование должны быть исправны, опробованы на холостом...
-
Культивация - агротехническое мероприятие, обеспечивающее крошение, рыхление и частичное перемешивание почвы, а также полное уничтожение сорняков и...
-
Материал для исследований от заболевших, павших или вынужденно убитых животных следует брать как можно быстрее после появления четких признаков болезни...
-
Агротехнические требования при уборке картофеля - Механизация уборки картофеля
Агротехнические требования устанавливают сроки начала и продолжительности уборки, допустимые потери клубней при выкапывании и в результате повреждения...
-
Из препаратов, содержащих мышьяк, наиболее опасными для сельскохозяйственных животных и птиц являются арсенит натрия, парижская зелень, протарс и...
-
Отравлением считают попадание ядов в организм. Обычно животные съедают яды, однако ряд отравлений возникает при вдыхании или попадании на кожу...
-
Пироплазмидозы - группа болезней сельскохозяйственных животных, возбудителями которых являются простейшие из сем. Рiroplasmа, локализующиеся в...
-
Таблица 3. Патологоанатомические изменения, выявленные при ветеринарно-санитарной экспертизе туш, вынуждено убитых коров (нетелей) мясных пород N°...
-
Инкубационные периоды после экспериментальной парентеральной (внутримышечной и интраназальной) экспозиции полевых изолятов вируса АЧС 2007-2015 годов. У...
-
Введение - Диетическое кормление собак при заболеваниях органов пищеварения
Диетический кормление пищеварение гиповитаминоз Из условий жизни собак кормление является одним из главных факторов функциональной и морфологической...
-
Мероприятия по повышению эффективности производства осуществляются в первую очередь внутри подразделений; соответственно с этим может меняться их размер...
-
Епізоотологічний моніторинг щодо нейсеріозу птиці в регіонах України. З завозом імпортної птиці в птахогосподарствах багатьох регіонів країни почали...
-
Диагностика - Ветеринарно-санитарная экспертиза мяса при пироплазмидозах, фасциолезе и дикроцелиозе
Предубойная диагностика у животных затруднена, так как клинические проявления этого заболевания зачастую отсутствуют или нехарактерны. Послеубойная...
-
Відомо, що вміст води в пагонах відіграє важливу роль в процесах щеплення. Дані наших досліджень свідчать (табл. 2), що найбільша кількість вологи була в...
-
Вегетативные рефлексы - это рефлекторные реакции, в которых участвуют нейроны вегетативной системы. Они могут быть раздражением как интерорецепторов, так...
-
Статистика показывает, что по количеству электропоражений электрифицированные зерносушилки среди объектов сельскохозяйственного производства стоят на...
-
Для формирования экологически устойчивых насаждений следует создавать смешанные типы лесокультур с участием главных пород до 70%, сопутствующих до 20,...
-
Введение - Антибиотикочувствительность бактерий, выделенных при отитах собак
На сегодняшний день большой интерес представляет роль бактериальных биопленок в патологических процессах. Биопленки - сложные микробные сообщества,...
-
Эффективность применения лечебных ванн при заболевании копытец
С 1970 года резко возрос процент забоя молочных коров по причине различных заболеваний копытец. Таким образом, заболевания копытец и ног являются третьей...
-
Заготовка и обработка лесных семян Сбор семян со стоящих деревьев связан с подъемом людей на высоту, т. е. с повышенной опасностью. Поэтому к таким...
-
Неполноценное кормление нередко выражается в недостаточном ассортименте аминокислот в кормах. В рационе животных должны быть представлены все так...
-
Отвод земли под строительство автомобильной дорога подразделяют на постоянный и временный. Постоянный отвод включает в себя площади, занимаемые под...
-
Разработка проектов рекультивации осуществляется на основе действующих экологических, санитарно-гигиенических, строительных, водохозяйственных,...
-
Анализ развития отраслей и структуры животноводства Брянской области
Анализ развития отраслей и структуры животноводства Брянской области Животноводство современной Брянской области - основная отрасль сельскохозяйственного...
-
Правильность хранения машин на открытых площадках и под навесами проверяют не реже одного раза в месяц, а после сильного ветра, снегопада и дождя --...
-
Эпикриз - Патологоанатомические изменения при актиномикозе
Возбудитель Возбудитель актиномикоза - гриб Actinomycesbovis, распространенный во внешней среде. В гранулематозных тканях и экссудате гриб A. bovis...
-
Обзор литературы - Патологоанатомические изменения при актиномикозе
1) Актиномикоз как заболевание стало известно, когда исследователь из Германии Боллингер (1877год) выделил в реестре заболеваний открытую нозологическую...
-
Основная причина порчи рыбы - ферментативные процессы, ведущие к распаду тканей в результате глубокого автолиза, активной жизнедеятельности различной...
-
Индивидуальные средства защиты людей подбираются с учетом токсичности выбранных пестицидов и опасности выполняемых работ. Данные приведены в таблице 11....
-
Предприятия, занимающиеся заготовкой и хранением зерновых ресурсов, принимают от хлебосдатчиков партии зерна. Каждую партию зерна вместе с примесями...
Мікроморфометричні показники структур клоакальної сумки свійського індика у постнатальному періоді онтогенезу