Алергени, Інтерферони - Імунобіологічні препарати у ветеринарній медицині

Алергемн -- продукти життєдіяльності відповідних мікробів або їх переробки різними методами (гідролізом, екстракцією чи ін.). В досліджуваний організм алергени вводять внутрішньошкірно, на слизову ока, рідше підшкірно й дуже рідко внутрішньовенно.

У практиці ветеринарної медицини алергени використовують для діагностики:

    - туберкульозу - туберкуліни (ППД для ссавців і птиці, комплексний алерген з атипових мікобактерій (КАМ)); - бруцельозу - бруцелін; - сапу - малеїн; - паратуберкульозу - туберкулін (ППД).

Туберкулін ППД (Протеїн пурифієд дериват), на відміну від альттуберкуліну, являє собою осаджені й очищені білки фільтрату культури мікобактерій бичачого або пташиного типів, вирощених на штучному безбілковому середовищі. Для виділення специфічних білків фільтрат осаджують, центрифугують, проводять діаліз і ліофілізацію.

Інтерферони

Інтерферони (лат. interferona < лат. inter -- між + ferens -- переносник) -- клас індуктивних низькомолекулярних глікопротеї­нів хребетних, що володіють противірусною, анти­бластомною, імуномодулювальною та інши­ми видами активності в межах того виду, до якого належить продуцент І.

Існує три види інтерферону:

    - альфа, - бета - гамма (імунний, синтезується він у відповідь на дію природних (віруси, ендотоксини, внутрішньоклітинні паразити) і синтетичних (високо - і низькомолекулярні) індукторів)

Ними можуть бути також РНК, у тому числі синтетичні. Найактивнішими продуцентами інтерферону вважаються лімфоцити та макрофаги, а індукторами серед вірусів - вірус Нюкаслської хвороби, віруси Сендай, чуми свиней.

У даний час інтерферон одержують двома методами:

    1. Виділення із крові й розмноження в поживному середовищі лейкоцитів, фібробластів, клітин селезінки, які оброблені індукторами протягом 20 год. У цьому разі активізуються гени, що кодують інтерферон. Потім індуктор забирають і вносять свіже поживне середовище Ігла. У це середовище клітини виділяють інтерферон. Одержану суспензію центрифугують для відокремлення клітин і фільтрують. Перевіряють на стерильність, активність, нешкідливість. Активність одержаного лейкоцитарного та фібробластного інтерферону близько 1000 ОД/мл. 2. Ширше використання при одержанні інтерферону має метод генної інженерії. Називають його реафероном (рекомбінатним інтерфероном). Суть цього методу полягає у тому, що за допомогою плазмідного вектора ділянка геному лімфоцита, яка відповідає за синтез інтерферону, переноситься у геном кишкової палички.

Похожие статьи




Алергени, Інтерферони - Імунобіологічні препарати у ветеринарній медицині

Предыдущая | Следующая