Застосування віконних конструкцій зі склопакетами - Енергозберігаючі ресурси та поданні ефективних і економних енергозберігаючих засобів в навчальному закладі і домашніх умовах

Ще однією важливою проблемою є втрати тепла через вікна. Ці втрати можна розділити на трансмісійні та вентиляційні. Трансмісійні втрати через скло в 4-6 разів вищі, ніж через стіни. Вентиляційні втрати також можуть бути дуже великими, якщо вікна не досить ущільнені. Ці проблеми вирішуються при застосуванні віконних конструкцій зі склопакетами. Склопакет - виріб з двох або більше листів, герметично з'єднаних по периметру, який розташовується в каркасі, що несе механічне навантаження. Теплоізоляційні властивості склопакета визначаються кількістю камер, відстанню між склом, типом скла та їх товщиною. Теплотехнічні властивості навіть найкращої віконної конструкції можуть бути втрачені при неправильному її монтажу. До теплотехнічних характеристик монтажних швів (в місці спряження віконної і будівельної конструкції) висуваються такі вимоги - високий опір теплопередачі, звукоізоляції, вологого переносу, фільтрації повітря, механічна міцність та можливість компенсувати теплові деформації віконної конструкції.

Більшість підприємств в країнах СНД використовують дво - або трикамерні профілі товщиною 58-62 мм. Дуже рідко застосовують чотирьохкамерні і практично відсутні п'ятикамерні профілі.[7]

Для суттєвого покращення тепло - і звукоізолюючих якостей склопакетів досить часто використовується заповнення міжскляного простору інертним газом чи сумішшю газів, що мають більшу щільність, в порівнянні з повітрям. У цьому випадку втрати тепла, що виникають за рахунок конвекції і тепловіддачі всередині склопакета, значно понижуються. Частіше за все для заповнення міжскляного простору застосовують аргон (Аr) і криптон (Кr) - інертні гази, які підвищують тепло - і звукоізолюючу властивість склопакета.

Втрати тепла через скло складаються з теплопровідності, конвекції і теплового випромінювання. Випромінювальна здатність скла є основною характеристикою енергозбереження. Під випромінювальною здатністю скла (емісією) розуміють здатність скляної поверхні відбивати довгохвильове невидиме людському оку теплове випромінювання певної довжини хвилі. Для надання склу енергозберігаючих якостей на його поверхню наноситься низькоемісійне оптичне покриття, яке забезпечує проходження в приміщення короткохвильового сонячного випромінювання, але перешкоджає виходу довгохвильового теплового випромінювання від опалювального приладу.

При встановленні склопластикових вікон теплові втрати з приміщень зменшуються на 25-35%. Вони мають такий опір теплопередачі як цегляна стіна товщиною 50 см. Отже, встановлення склопластикових вікон - це ще один із основних напрямків енергозбереження.[3]

Похожие статьи




Застосування віконних конструкцій зі склопакетами - Енергозберігаючі ресурси та поданні ефективних і економних енергозберігаючих засобів в навчальному закладі і домашніх умовах

Предыдущая | Следующая