Практичне дослідження енергозберігаючих ресурсів, Способи енергозбереження в школі - Енергозберігаючі ресурси та поданні ефективних і економних енергозберігаючих засобів в навчальному закладі і домашніх умовах

Способи енергозбереження в школі

Основними параметрами, що характеризують рівень теплового комфорту в приміщеннях є температура повітря, радіаційна температура, вологість повітря й швидкість його руху. Параметром, за яким найпростіше оцінити рівень теплового комфорту, є температура повітря. Чинними нормативними документами регламентуються середні розрахункові температури внутрішнього повітря для громадських будівель та споруд. Згідно з діючими в Україні нормами, у теплий період року температура в приміщенні не повинна підніматися вище 20-250С при відносній вологості 30-60%; у холодний та перехідний періоди року температура в приміщенні не повинна опускатись нижче 180С при вологості 30-45%.[4]

За період червень 2009 року - червень 2012 року у нашій школі було проведено часткову заміну старих дерев'яних вікон на пластикові. Теплоізоляція - одна з основних переваг встановлення пластикових вікон - забезпечується за рахунок герметичності склопакетів і дозволяє підтримувати в приміщенні оптимальну вологість. Температура в класах з пластиковими вікнами збільшилася на 2 -30С, що покращує санітарні норми в школі без додаткових енергетичних витрат.

У 2010 році школа витратила 562,366 Гкал теплової енергії, а в 2011 році - 474,76Гкал. Отже, за рахунок часткової заміни вікон було зекономлено 87,606 Гкал. Враховуючи, що економія теплової енергії складає 30 % від витраченої, можна обчислити, що після повної заміни вікон буде витрачатися на Q екон = 0,3 - 562,366 = 168,71 Гкал менше, що відповідає економії грошових коштів на суму 166,26 тис. гривень за рік.

Якщо провести теплоізоляцію стін, враховуючи, що економія складе 44% від витраченої, можна заощадити : Q = 0,44 - 562,366 = 247,44 Гкал, або 243 848 гривень щорічно.

Ще одним з важливих аспектів енергозбереження є економія електроенергії. Першим кроком в розв'язанні цього питання в школі була часткова заміна ламп розжарювання на енергозберігаючі люмінесцентні. Вони мають такі переваги:

    1. Світлова віддача люмінесцентної лампи в середньому в 5 разів більша, ніж у лампи розжарювання. Для прикладу: світловий потік люмінесцентної лампи 20 Вт приблизно дорівнює світловому потоку лампи розжарювання 100 Вт. Відповідно енергозберігаючі лампи дозволяють знизити споживання електроенергії приблизно на 80% без втрати звичного для вас рівня освітленості кімнати. 2. Найчастіше причиною виходу з ладу звичайної лампочки є перегорання нитки розжарювання. Так як будова й принцип роботи люмінесцентної лампи принципово інші, термін її роботи в середному в 6-15 разів вищий, ніж у лампи розжарювання, й становить від 6 до 8 тисяч годин. Зазвичай ресурс роботи енергозберігаючих ламп зазначають на їхній упаковці. Через те, що енергозберігаючі лампи потрібно замінювати значно рідше, їх зручно використовувати в світильниках, розміщених у важкодоступних місцях, наприклад в оселях чи офісах з високою стелею. 3. Крім меншого споживання електроенергії, енергозберігаючі лампи виділяють значно менше тепла, ніж лампи розжарювання. Тому їх можна сміливо застосовувати в світильниках і люстрах з обмеженням рівня температури -- в таких світильниках від ламп розжарювання з високою температурою нагріву може плавитися пластмасова частина патрона, провід чи елементи оздоблення. 4. Площа поверхні енергозберігаючих ламп більша, ніж площа поверхні спіралі розжарювання. Завдяки цьому світло розподіляється по приміщенню м'якше й рівномірніше, ніж від лампи розжарювання, а це знижує втомлюваність очей.[3]

Заміна лампочок на енергозберігаючі у нашій школі почалася в квітні 2009 року. Лампи розжарювання мали потужність 100-150 Вт. До вересня 2012 року було замінено 99 ламп розжарювання на енергозберігаючі лампи аналогічної світлової потужності (у 100 Вт), які споживають 20 Вт електроенергії. На майбутнє планується провести заміну всіх ламп розжарювання на енергозберігаючі.

Робота, виконана електричним струмом, обчислюється за формулою :

А = P-t-N, де P - потужність, t - час проходження струму, N - кількість лампочок. Провівши розрахунки, ми визначили, що за 1 годину 99 ламп розжарювання потужністю 150 Вт споживають :

Арозжар = 150Вт-1год-99=14850Вт-год = 14,85 кВт-год, а така ж кількість енергозберігаючих потужністю 20 Вт :

Аеконом = 20Вт-1год-99=1980Вт-год = 1,98 кВт-год.

За одну годину економиться : 14,85 кВт-год - 1,98 кВт-год = 12,87 кВт-год енергії, або 14,62 грн.

Термін роботи енергозберігаючих ламп в залежності від фірми - виробника від 6000 годин до 8000 годин. За термін придатності вони дозволяють зекономити 102960кВт-год енергії ( 116 960грн).

Витрати на придбання - 99-25 = 2475 грн.

Отже, економія коштів за час експлуатації вже встановлених ламп буде складати 114 485 грн.

Похожие статьи




Практичне дослідження енергозберігаючих ресурсів, Способи енергозбереження в школі - Енергозберігаючі ресурси та поданні ефективних і економних енергозберігаючих засобів в навчальному закладі і домашніх умовах

Предыдущая | Следующая