Визначення втрат теплоти приміщеннями будівлі, яка проектується - Опалення та вентиляція житлової будівлі

Визначення втрат теплоти приміщеннями здійснюється згідно з [6, 7]. Тепловтрати опалюваних приміщень складаються з основних і додаткових. Втрати теплоти приміщенням визначаються складанням втрат через окремі огороджувальні конструкції.

Розрахункові тепловтрати, Вт, для кожного опалювального приміщення розраховуються за формулою:

Q =?QA + ?QВ, (2.10)

Де ?QA - Сума теплових потоків, Вт, через огороджувальні конструкції приміщення;

?QВ - сумарні втрати теплоти, Вт, на нагрівання вентиляційного повітря.

Тепловий потік крізь огородження QА, Вт, визначаємо за формулою:

(2.11)

Де A - площа огороджувальної конструкції, м2;

К - коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції (визначений в розділі 2.1), (м2-К)/Вт;

TВ - температура внутрішнього повітря приміщення, °С;

TЗ - розрахункова температура зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (середня п'яти найхолодніших діб),°С;

N - коефіцієнт врахування положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції по відношенню до зовнішнього повітря;

B - додаткові втрати теплоти в частках від основних втрат.

Для зовнішніх стін, дверей, вікон і похилих горищних або безгорищних перекрить додаткові втрати B з урахуванням орієнтації на сторони світу приймаються (рис. 2.2) при орієнтації на:

    - північ, схід, північний схід і північний захід - 0,1; - південний схід і захід - 0,05; - південь і південний захід - 0.

Додаткові втрати на нагрівання повітря, що надходить через зовнішні двері сходових клітин при їхньому відчиненні, розраховуються за формулою (при висоті будівлі H, м):

, (2.12)

Де В - коефіцієнт, який враховує кількість тамбурів: для одного тамбура (дві двері) В=1,0, для двох тамбурів (три двері) В=0,6;

Р - кількість людей, що знаходяться в будівлі ( для житлових будинків Р = 0).

Додаткові втрати теплоти, QВ ,Вт, на нагрівання вентиляційного повітря розраховуються Для кожного опалювального приміщення, яке має одне або більшу кількість вікон або балконних дверей в зовнішних стінах, враховуючи потребу забезпечення підігрівання опалювальним приладом зовнішнього повітря в об'ємі однократного повітрообміну за годину за формулою:

, (2.13)

Де АП - площа підлоги, м2;

H - висота приміщення від підлоги до стелі, м, але не більше 3,5м.

У курсовому проекті допускається не враховувати зменшення загальних втрат теплоти приміщеннями на величину побутових тепловиділень.

Результати підрахунку втрат теплоти зводимо в таблицю.

Розрахунок тепловтрат проводимо в наступній послідовності:

Для всіх приміщень робиться нумерація тризначними числами (на першому поверсі - 101, 102 і т. і., на другому - 201, 202 і т. і.), сходові клітини позначаємо великими літерами - А, Б;

Визначаємо орієнтацію зовнішніх огороджень за сторонами світу;

Позначаємо назви огороджувальних конструкцій в розрахунковій таблиці наступним чином:

Зс - зовнішня стіна, пз - подвійне засклення, оз - одинарне засклення,

Ст - горищне перекриття або безгорищне покриття, пл - перекриття над підвалом або підлога на грунті, пд - подвійні двері зовнішні,

Од - одинарні двері зовнішні, бд - балконні двері;

4) визначаємо лінійні розміри і площу огороджувальних конструкцій таким чином (рис. 2.3):

Площу світлових прорізів і дверей - за найменшими розмірами будівельних прорізів у світлі l1, l2;

Площу стелі і підлоги - за розмірами між осями внутрішніх стін l3 і від внутрішньої поверхні зовнішніх стін до осей внутрішніх стін l4, l5;

Висоту першого поверху H1 - за розміром від рівня нижньої поверхні конструкції підлоги першого поверху до рівня чистої підлоги другого поверху за наявності неопалювального підвалу; за розміром від чистої підлоги першого поверху до рівня чистої підлоги другого поверху за наявності підлоги, розташованої безпосередньо на грунті; за розміром

Від нижнього рівня підготовки підлоги першого поверху до рівня чистої підлоги другого поверху за наявності підлоги на лагах;

Висоту стін проміжного поверху H2 - за розміром між рівнями чистих підлог даного поверху і того, що лежить вище;

Висоту стін верхнього поверху H3 - за розміром від рівня чистої підлоги до верху утеплювача горищного перекриття за наявності горища або за розміром від рівня чистої підлоги до перетинання внутрішньої поверхні зовнішньої стіни з верхньою площиною покриття за відсутності горища;

Довжину зовнішніх стін:

- некутових приміщень - за розмірами між осями внутрішніх стін l6; - кутових приміщень - від зовнішніх поверхонь зовнішніх стін до осей внутрішніх стін l7 і l8.

Площу ділянок підлоги на грунті або на лагах, які примикають до кутів, що утворюються зовнішніми стінами (в першій двометровій зоні), вводимо в розрахунок двічі, тобто за напрямком обох зовнішніх стін, що утворюють кут (див. рис. 2.1).

порядок обміру огороджувальних конструкцій

Рисунок 2.3 - Порядок обміру огороджувальних конструкцій

Лінійні розміри огороджувальних конструкцій визначаємо з точністю до 0,1 м, площу - до 0,1 м2;

    5) приймаємо розрахункові температури внутрішнього та зовнішнього повітря, TВ і TЗ; 6) знаходимо значення коефіцієнта N для кожної огороджувальної конструкції; 7) виписуємо значення коефіцієнта теплопередачі кожної огороджувальної конструкції, які знайдені при виконанні теплотехнічного розрахунку; 8) розраховуючи тепловтрати через стіни, площу вікон не віднімаємо від площі стін, але при розрахунку тепловтрат через вікна ( КВікна КЗс). Втрати теплоти через підлогу, яка розташована на грунті або лагах, визначаємо по зонах завширшки 2м, відносячи до 4-ої зони іншу внутрішню площу підлоги після 3-ої зони; 9) знаходимо тепловтрати для кожної огороджувальної конструкції за формулою (2.11), а після цього знаходимо додаткові тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітря; 10) для кожного поверху потрібно підрахувати суму втрат теплоти всіх приміщень та суму втрат теплоти приміщень для всього будинку. 2.3

Система опалення будівлі повинна задовольняти санітарно-гігієнічним, економічним та естетичним вимогам. Вид системи опалення і теплоносія, тип опалювальних приладів приймають згідно з [6, 7]. При проектуванні системи водяного опалення з місцевими опалювальними приладами можуть передбачатися однотрубні або двотрубні системи опалення з верхньою або нижньою розводкою подавальних магістралей.

Для приєднання системи опалення будівлі до зовнішніх теплових мереж передбачений пристрій теплового вводу. Тепловий ввід у будівлю розміщуємо: за наявності підвалу - в підвалі, бажано в середині будівлі; за відсутності підвалу - під сходовим маршем першого поверху або в спеціальному приміщенні.

Опалювальні прилади розміщують здебільшого під вікнами та біля зовнішніх стін. У сходових клітинах опалювальні прилади розміщують біля бокової стіни на першому поверсі або на сходових клітинах між поверхами, не захаращуючи проходи, а приєднують їх до теплового вводу до елеватора.

Прокладення трубопроводів системи опалення належить передбачати відкритим. У кутових кімнатах стояки розміщуємо в кутах, що утворяться зовнішніми огороджувальними конструкціями. До стояків, що живлять прилади сходових клітин, не слід приєднувати прилади інших приміщень.

При верхній розводці головний стояк рекомендується прокладати в нежилих приміщеннях; подавальну магістраль - на горищі, на відстані 1 м від внутрішньої поверхні стіни. Зворотню магістраль при верхній розводці або обидві магістралі при нижній розводці прокладають безпосередньо біля зовнішніх стін неопалювального підвалу. Похили магістральних трубопроводів водяного опалення належить приймати 0,002 або більшими.

При верхній розводці вилучення повітря з системи опалення здійснюється проточними повітрозбірниками, які встановлено на кінцевих ділянках подавальних магістралей на відстані 2-3 м від останнього стояка. При нижній розводці для вилучення повітря з системи опалення встановлюються крани в верхніх пробках радіаторів верхніх поверхів.

Біля опалювальних приладів (окрім приладів сходових клітин) слід передбачати установку арматури, що забезпечує монтажне та експлуатаційне регулювання (крани подвійного регулювання або триходові крани).

Для регулювання і відключення окремих кілець, гілок і стояків системи опалення передбачена запірно-регулююча арматура (засувки, вентилі, пробкові крани), а також спускна арматура.

Похожие статьи




Визначення втрат теплоти приміщеннями будівлі, яка проектується - Опалення та вентиляція житлової будівлі

Предыдущая | Следующая