Натуралізм і його теоретичні положення в творчості Золя - Загальна характеристика літератури кінця ХІХ

У другій половині XIX ст. реалізм у Франції переріс в натуралізм -- це літературний стиль, який поширився у Європі та Америці протягом 1870 -- 1900 років. У перекладі з латинської означав "природа". Основою теорії натуралізму став позитивізм Огюста Конта. Багатьох манила до позитивізму віра в науку -- повага до дійсних фактів. Наука і мистецтво -- єдині.

Як і реалісти, натуралісти прагнули до повного, вірогідного, точного зображення суспільства, природи і людини, зокрема на основі об'єктивності.

Відмінність від реалізму:

    * натуралізм надто прямолінійно виражав свої риси на практиці; * з погляду натуралістів узагалі не було відмінностей між літературною творчістю і науковим пізнанням; * натуралісти вважали, що письменник повинен створити всебічну і об'єктивну картину суспільства так, ніби цим займався історик чи соціолог. А відтак витвір мистецтва натуралістів мав бути "людським документом", тобто вичерпним описом того чи іншого суспільного явища. * Доля героїв, їхня психологія виводилися із трьох засад:
      1. спадковості -- доля героя, його вчинки повністю залежали від того, що закладено в генах; 2. середовища -- людина сама по собі нічого не вирішувала; натуралісти вважали людину рабом середовища, у якому вона сформувалась; 3. історичної доби -- на людину впливав час, у якому вона жила.

Поява натуралізму супроводжувалася шквалом критики, оскільки натуралісти все більше заглиблювалися у непоетичну дійсність. У той же час він вплинув на розвиток світової літератури:

    * своєрідне продовження реалістичних традицій, початок впливу на письменників -- реалістів XX ст.; * натуралізм -- це основа для майбутніх письменників -- модерністів.

Натуралісти змусили ще раз переглянути "проблему табу" у літературі.

Вони ще більше розширили коло тем, які дозволяли описувати в книгах, називали себе першовідкривачами нового виду мистецтва, пов'язаного лише з фактом. Якщо все попереднє мистецтво, на їхню думку, служило красі, то нове служило істині. Тому натуралісти виступали проти будь-яких вільностей митця, проти відбору життєвого матеріалу, проти існування заборонених тем для мистецтва. Доброчинність і порок однаково важливі були для митця. Тому письменник повинен відображувати природу такою, якою вона була, без будь-яких прикрас.

Представники натуралізму цікавилися різними психічними і соціальними відхиленнями, мали спільні риси з декадентами, розробляли імпресіоністичний стиль.

Положення теорії натуралізму Е. Золя:

    -- Письменник -- не фотограф. Романіст не обмежувався накопиченням фактів і точним їх відображенням, він бачив, розумів, творив, намагався змінювати природу, але при цьому не виходив за її межі; він поступово прийшов до абсолютного пізнання. -- Натуралізм -- не матеріалізм. Наука встановила, що духовне життя -- елемент механізму, матерія; тому прийоми дослідження духовного життя і матеріальної природи мали бути тотожними, а експериментальний метод мав стати загальним як для хімії, так і для роману. Своїми спостереженнями і дослідами романіст продовжував роботу фізіолога. Роман з "області чистих фантазій" змінився романом, заснованим на спостереженні та досвіді. -- Натуралізм і мораль. "Ми, моралісти -- експериментатори, показуємо за допомогою досвіду, яким чином пристрасть проявилася в суспільстві. Коли ми будемо знати механізм даної цієї пристрасті, можна буде зробити її як тільки можливо нешкідливою". У цьому внесок морального призначення творів натураліста. -- Натуралізм та ідеал. Якщо ідеаліст -- це той, хто зайнятий пошуком ідеалу, то експериментатор -- той самий ідеаліст. Але він не бачив ні благородності, ні краси, ні достоїнств, ні моральності у неправді, у незнанні, у помилці тощо. -- Натуралізм. Особистість письменника і літературна форма. Особистість письменника -- на другому плані. Він мав забути про особисті почуття й ідеї. Турбота про форму і склад також відступили на другий план. На думку Золя, формі надавали перебільшеного значення, а мова -- логіка, природна наукова побудова.

Похожие статьи




Натуралізм і його теоретичні положення в творчості Золя - Загальна характеристика літератури кінця ХІХ

Предыдущая | Следующая