Переселення родин у Чорноморію (за матеріалами Кримського державного архіву)
Переселення родин у Чорноморію (за матеріалами Кримського державного архіву)
Однією з найчорніших сторінок в історії України було запровадження російським урядом у 1780-х роках на теренах Таврії кріпосницького ладу. Новоявлене панство (російські сановники, армійська верхівка, іноземні зайди, які сунули в імперію на ловитву чинів та дармової землі, та свої ж таки "землячки" з колишньої козацької старшини, що моментально "подворянилися") не визнавало ані моральних норм, ані закону. Його безчинства, сваволя і жорстокість переступали всяку межу. Це засвідчують і використані нами документи Кримського державного архіву, зв'язані з переведенням на кубанську землю родин чорноморських козаків. Численні скарги, прохання і звернення буквально волають про справедливість.
Так, чорноморець Дмитро Бокута, як і приписувалось даними йому документами, прибув до Новгород-Сіверського намісництва, аби забрати на Кубань свою сім'ю, що мешкала в Коропському повіті. Дізнавшись про це, поміщик Малютін розпорядився закувати всю родину козака в кайдани і тримати її під пильною вартою. "Узнавши ж я чрез сторонних людей, что приказано меня изловить и таким же образом содержать, [...] принужденным себя нашол выехать без всякого писменного вида в Таврическую область в город Симферополь", - писав Бокута у скарзі, поданій віце-губернаторові К. Габліцу.
На таку ж поміщицьку сваволю наразився і козак Конон Кульбашний, уродженець Катеринославшини. В ті роки, поки він воював у складі Війська Чорноморського, майор Афанасій Булацель закріпачив слободу, а дружину Кульбашного "сверх ее воли и в противность законов" віддав за свого кучера. Над самим же чорноморцем, коли той приїхав з Кубані, поміщик учинив наругу, власноруч обрізавши оселедця, і здав Кульбашного в рекрути. Як упевнився на своєму страдницькому досвіді козак, ні намісницьке начальство, ні вище духовенство на подібні злодіяння жодним чином не реагували. Лише завдяки випадковій нагоді Кульбашному вдалося втекти зі збірного рекрутського пункту й дістатися Перекопу.
Максим Чабан, "не российский, а природный урожденец волох", теж із Катеринославщини, до вступу у Військо Чорноморське жив у слободі Шурівці. Повернувшись туди, щоб перевезти родину на Кубань, він застав страхітливу картину: весь його статок поміщик спродав, дружину ж віддав у посаг своїй дочці. Майже рік безрезультатно домагався Максим Чабан справедливості.
В архівній справі зберігся його прохідний білет з чотирма відмітками.
* № 6003-й. По указу Ея величества государыни императрицы Екатерины Алексеевны самодержицы всероссийской и прочая и прочая и прочая
Явитель сего Черноморского войска казак Максим Чабан отпущен Екатеринославского наместничества и того ж уезда в слободу помещика Губенка Шуровку для взятья оттоль всего его семейства и имущества сроком будущего 1794-го года июня по 1-е число, которому в предлежащем пути и обратно чинить свободный пропуск о выводе его семейства, скота и имущества на всемилостивейше пожалованную Войску Черноморскому землю, не делать никакого препятствия, для чего наперед явит(ь)ся ему с сим в тамошнем наместническом правлении.
Дан за моим подписанием и печатью в благополучном городе Симферополе октября 16 дня 1793-го года.
Ея императорского величества всемилостивейшей государыни моей коллежский советник таврический вице-губернатор и кавалер Карл Габлиц
До цього білета були внесені такі відмітки:
- * № 276-й. В Перекопском городническом правлении явлен октября 19 дня 1793 года * № 3121. Сей пашпорт в Екатеринославском наместническом правлении явлен, с которым имеет означенный в нем Максим Чабан явит(ъ)ся Екатеринославского уезда земского исправника, к коему указ из наместнического правления послан будет.
Ноября 1 дня 1793 года.
Секретарь (подпись).
* С пашспортом явлен и в книгу под № 654 записан, с которым в разсуждении имеющееся у меня из Екатеринославского наместнического правления повеление имеется. Означенный в нем Максим Чабан для получения о выходе ему з семейством на отведенную войску Черноморскому при Кубане землю выходной явиться у меня будущего 794-го года марта 20-го числа, в прожитие ему до сроку как в казенных так и помещичьем селении не делать никакой обыды и препятствия.
Nоября 9 д(ня) 1793-го года.
В должности исправника капитан Николай Стоянов
* № 1506. Чрез Перекопскую линию в Таврию пропущен июля 27 [дня] 1794 года. Городничий Андрей Левицкий
Між іншим, такі перепустки видавалися чорноморцям і для переходу з таманського на кримський берег, про що свідчить наведений нижче білет. На його лицьовому боці запис:
* № 3587. Явителям сего верного Імператорського Войска Черноморского куреня полтавского козакам Зиновыю Савискому и Ивану Бережному, следующим по их надобности к Его Превосходительству господину таврическому губернатору и кавалеру Жегулину, в пути чинить по силе высочайших указов свободной пропуск; для чего сей [билет] из войскового Черноморского правительства за подписом и печатью в благополучном городе Катеринодаре дан октября 18 дня 1794 года.
Полковник армии секунд-майор Лукян Тиховский
Секретарь Клим Красуня
Протоколист Василий Бабанов
Печать Коша Войска Верных казаков черноморских.
На звороті зазначено:
* № 2664-й. Чрез фанагорийской береговой кордон и пролив на сторону таврическую пропустить 1794 года октября 30 дня.
Полковник И. Юзбаш
Сей билет в воспорском городовом магистрате явлен и в книги под № 368 записан октября 1 [дня] 1794 года.
Подпись на арабском языке.
Печать магистрата.
Не тільки простим козакам, а навіть тим, котрі досягли певних чинів або займали в Чорноморському війську старшинські посади, доводилося докладати неабияких зусиль у визнанні своїх прав.
Безуспішною була спроба капітана Мадеровського перевести з Ромна на Кубань матір, братів, сестер та їхніх дітей. Канцелярія Чернігівського намісницького правління посилалася на рапорт роменського городничого: "Помянутого капитана семейство по прозванию не Мадеровские, а Доленки, и по мастерству их цилюрники, жительствуют в городе Ромне своим двором, записаны они по ревизии 1782 года в том же городе в числе Козаков, подушным сорокаалтынным окладом по городу Ромну обложены, по каковым препятствиям он, городничий, прописанного капитана Модеровского семейство в войско Черноморское выслать без особого повеления не может". Відтак намісницьке правління ухвалило резолюцію, що йому, правлінню, "на дачу повеления о высылке оного семейства в войско Черноморское поступить неудобно".
Інший приклад. 5 грудня 1794 року Чорноморський військовий уряд заслухав скаргу полкового осавула Степана Олексійовича Коломійця, чия поїздка на батьківщину супроводжувалась типовими лихими пригодами, що віддзеркалювали тогочасні реалії на всіх українських землях. Походив осавул зі старого козацького роду. Його батько, Олексій Коломієць, молоді літа провів на Січі, опісля мешкав у сотенному місті Будищах, при тому "в запорожском войске был щитаем в Полтавском курине". По якомусь часі він вирішив остаточно перебратися на січові землі, але, піддавшись умовлянням управителів Карлівської економії графа Олексія Розумовського, перейшов туди на службу "в смотрении по своєму искуству пчелных заводов, с положением за то жалованья и протчих выгод". Під час російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Олексій Коломієць брав участь у бойових кампаніях і пробув у козацькому війську до ліквідації Запорозької Січі. Незважаючи на те, за переписом 1782 року його було внесено в ревізький реєстр як підданого графів Розумовських.
Степан Коломієць тоді уник батькової долі. У своїй скарзі він лише нагадав, що до Війська вірних козаків чорноморських вступив одразу, як тільки було оголошено про його створення, і що з Кубані поїхав забирати сім'ю і майно, маючи паспорт, засвідчений підписом військового судді Антона Головатого. Коли ж улітку 1793 року Коломієць прибув у Карлівку, управитель тамтешньої економії негайно заарештував його родину. А самого осавула, зв'язаного ремінням, було відправлено в Батурин.
Архівні матеріали свідчать, що у більшості таких випадків чорноморцям якщо і вдавалося перевести свої родини на новий осідок, то відбувалося це з неймовірними труднощами.
Похожие статьи
-
Основні заняття і матеріальна культура - Традиційна культура українського народу
Українці - етнос з давньою високорозвиненою землеробською культурою. Саме це заняття обумовило традиційний побут, матеріальну культуру, систему основних...
-
Науковці, що досліджують музейну справу, майже не приділяють уваги основним результатам роботи музею - репрезентаціям та інтерпретаціям минулого. Через...
-
Моя родина Казахстан Казахская пословица гласит: "Цветы лишь на своей поляне - цветы", человек лишь на Родине - человек". В слове заключена вековая...
-
Глина як матеріал скульптури та її замінники - Рельєфний портрет Василя Стефаника
В ліпленні скульптури звичайно використовується глина, пластилін, віск, еллін. Кожен з цих матеріалів володіє своїми особливими якостями, які дозволяють...
-
Традиції дошлюбного спілкування - Обряди та звичаї в українській родині
Український народ протягом століть виробив сталу традицію звеличення шлюбу, сім'ї, домашнього вогнища. У його міфології була навіть божественна пара --...
-
Мета 1 . Дати поняття про національний костюм, коротко ознайомити з його давньою історією. Розкрити перед учнями практичні функції костюма (захисту тіла...
-
Джованні Казаретто: листи про наукову експедицію до Криму й Південного Подністров'я (1836 р.)
Стаття присвячена дослідженню маловідомої сторінки біографії італійського природодослідника Джованні Казаретто -- його подорожі до Криму та Південного...
-
Етнічна батьківщина поляків - Поляки
За даними археології, на території Польщі льодовиковий період закінчився 15 тис. років тому. Середній кам'яний вік ХV-V тис. до н. ч., а неоліт у Польщі...
-
Звичаї, обряди, музика - Поділля як етнографічний район України
В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний,...
-
Найдавніші міста Донеччини (міфи і реальність)
За останні роки помітно посилився інтерес до історії заснування міст Степової України, в тому числі і Донеччини. Пояснюється це здебільшого тим, що...
-
Як зазначають дослідники стереотипу як феномена суспільного буття, для мовознавців, як і для багатьох теоретиків суспільної й міжкультурної комунікації,...
-
Похоронні та поминальні обряди - Обряди та звичаї в українській родині
У звичаях і віруваннях українців, пов'язаних зі смертю людини, простежується нашарування елементів різних часів і культурних рівнів: архаїчні язичницькі...
-
Матеріали та обладнання для вишивання - Cучасне моделювання одягу з народним оздобленням
Матеріали Для вишивання використовують лляні, конопляні, вовняні, суконні, шовкові, бавовняні й змішані тканини домашнього та фабричного виробництва, а...
-
Народження дитини. Родильна обрядовість - Обряди та звичаї в українській родині
Обрядовість родильний весільний поминальний Наш народ має багаті традиції, пов'язані з народженням дитини. Впродовж віків породіллям допомагали...
-
Верифікація вірянами сакральності об'єктів (за матеріалами польових досліджень на Вінниччині)
Духовне життя українського народу одна з найбільш багатогранних сфер, якою завжди цікавляться науковці. Взаємозв'язки релігійної складової з іншими...
-
Архіви виникли з появою писемності й утворення держав. Археологічні дослідження свідчать про існування архівів у рабовласницьких державах - в Китаї,...
-
Климат, Государственное устройство, Административное устройство - Этническая характеристика Швеции
Поскольку территория Швеции имеет значительную протяженность в субмеридиональном направлении, на севере страны гораздо холоднее и вегетационный период...
-
Одной из главных целей Петра I было cстремление создать " ...новые формы общения, которые объединили бы сановный и деловой мир обеих столиц, связали...
-
Введение На уроке окружающего мира мы проходили тему: "Край, в котором я живу". Многое связывает человека с местом, где он родился и вырос. Родной край,...
-
Обряды и обычаи древних славян. Проблемы выбора веры - Культура Древней Руси
Род и человек. В древности, все поколения семьи жили обычно под одной крышей. Недалеко находилось и семейное кладбище, так, что в жизни семьи незримо...
-
ТЕХНІКА І ЛОГІКА МОВЛЕННЯ - Слово у творчості актора
Говорячи про роботу Станіславського над словом, не можна забувати, яке значення він надавав питанню техніки мови, питання підготовки свого фізичного...
-
Українське кіномистецтво - Періодизація української культури
Однієї з відмітних рис культури XX в. є розширення сфер її впливу на людей через засоби масової комунікації, такі, як радіо, кіно, телебачення, що...
-
Промыслы поморов - Русские поморы: быт, традиции и обычаи
С незапамятных времен основным занятием населения Поморского Севера были звериные и рыболовные промыслы. На взморьях и по берегам рек - всюду были...
-
До наших дней сохранился любопытный документ - распоряжение генерала Кречетникова, направленное 14 ноября 1777г. на имя Тульского провинциального...
-
Етнографічні особливості українського народу
ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ У культурі та побуті українського народу при наявності багатьох загальнонаціональних рис зберігаються деякі особливості, в тому...
-
Рождество и Новый в Европе - Традиционные семейные обряды и праздники
В Риме. В Италии Рождество отмечают с театральной пышностью. В центре торжеств священный атрибут - presepio - ясли, в которых родился Иисус. Изображение...
-
Авангард: естетична радикалізація
Авангард: естетична радикалізація У статті розглянуто один із найрадикальніших авангардистських напрямів -- дадаїзм і реалізація його ідей у...
-
Київська Русь завжди славилася талановитими музикантами, співаками, танцюристами, бродячими акторами, без яких не обходилося жодне свято, а при дворі...
-
Третя подорож Україною, Останні роки життя, Смерть і поховання - Тарас Шевченко
Навесні 1858-го поет прибув до Петербурга, де його зустріли українські друзі та численні прихильники, серед них і родина Федора Толстого. У червні того ж...
-
Годы Великой Отечественной Войны - страшные годы. А с другой стороны это времена больших свершений и подвигов. И не только в траншеях и окопах, но и за...
-
Вступ, Основні події із життя та творчості - Творчість Марії Заньковецької
Марія Заньковецька була окрасою національної сцени, зіркою у театральному просторі на зламі XIX-XX ст. Вона увійшла в історію театру як видатна...
-
ЗАНЯТТЯ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА - Слово у творчості актора
Пам'ятаю досі, як, приступаючи до перших занять по художньому слову в Студії, організованої Станіславським, я гарячково намагалася усвідомити все те, що...
-
БАЧЕННЯ - Слово у творчості актора
Поза образного мислення немає мистецтва. Але шлях до не му далеко не так простий, як нам іноді здається. Неред ко актор зупиняється на первинному процесі...
-
АНАЛІЗ ДІЄЮ - Слово у творчості актора
Вчення Станіславського про надзавдання і наскрізному дії є основоположним у процесі перевтілення актора в драматичний образ. "Від надзавдання народилося...
-
Літні звичаї та обряди українців
Літні звичаї та обряди українців Літній цикл, як і весняний, вщент заповнений хліборобськими турботами, насамперед доглядом за посівами, не мав чітко...
-
Народні знання українського народу: етноботаніка і зоологія, метрологія і математика, медицина і ветеринарія Хліборобська практика українського селянина...
-
Сімейна обрядовість - Традиційна культура українського народу
Сімейна обрядовість складається з весільних, родильних (пологових) і похоронних обрядів. У циклі сімейних обрядів сплелися дії, символи, атрибути, які...
-
Кіно та театр в ХХ століття - Історія театру та кіно
Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 році, коли у Києві утворилися Державний драматичний театр і "Молодий театр" (з 1922 року -...
-
Народне мистецтво: ремесла й промисли
Розвиток ремесел та промислів Поряд із землеробством, скотарством та іншими галузями господарства українці здавна займалися різноманітними ремеслами й...
-
Благовіщенська церква як громадський та духовно-культурний осередок мешканців м. Києва
Благовіщенська церква як громадський та духовно-культурний осередок мешканців м. Києва Досить часто про події минулого нагадують нам не лише меморіальні...
Переселення родин у Чорноморію (за матеріалами Кримського державного архіву)