Диференціація свідомості українського селянина в умовах економічних перетворень 1921-1927 роках
Переживаючи досить складні моменти у процесі розбудови національної держави, Україні потрібен досвід минулих епох, однією з неоднозначних сторінок яких був неп. Саме у цей період радянському керівництву вдалося реалізувати нову суспільно-політичну модель, створивши у свідомості сучасників принципи майбутнього суспільства, головною ідеєю якого став комунізм. Ряд заходів у сфері економічного життя, аграрних відносин, освітній галузі, українізації партійного апарату призвели до остаточного реформування масової психології, менталітету українського населення у 1920-х рр.
Життя та діяльність українського селянства в період непу знайшли своє відображення у творчому доробку вчених, починаючи з 1920-х рр. До найбільш грунтовних робіт того часу, присвячених селу, слід віднести дослідження М. Гуревича [1], В. Якиманського [2], О. Осліков - ської [3]. Серед наукових праць 1950 - 70-х рр., в яких спеціально досліджувалася аграрна політика радянської влади відбудовчого періоду, варто виділити доробок Б. Мигаля [4], І. Ганжі [5], Р. Ляха [6], В. Сидорова [7], В. Марочка [8] та ін. Серед сучасних напрацювань явним кроком уперед стали дослідження С. Кульчицького [9], О. Ганжі [10] та ін. У цілому, здобутки вітчизняної та закордонної історіографії дають можливість виявити взаємозв'язки економічного спротиву селянства, пов'язаного з аграрною політикою більшовиків і натуралізацією селянського господарства, а також подіями, що, зрештою, призвели до політичних трансформацій ленінської доктрини і нової економічної політики радянської влади.
Революція та громадянська війна стали каталізаторами, з одного боку, тотальної ідеологізації народів колишньої Російської імперії, а з іншого - стали базою, на основі якої відбувалася руйнація традиційних основ народної культури. В період революційних подій 1917 - 1920 рр. та на етапі появи УРСР національна свідомість українських селян зазнала впливу ідеологічних чинників, що пропонували злиття особистості, її індивідуальності з загалом, з масою класу. Це відбувалося в руслі двох доктрин, одна з яких претендувала на поліконфесійність, намагаючись замінити собою православну церкву, а інша - проголошувала загальнопланетарний інтернаціоналізм. Однак цей напрям відчутно послабився в очах народних мас після української незалежності 1917 - 1919 рр., оскільки ігнорував питання національної держави.
Основна маса населення спрямовувала своєї рефлексії у більш матеріальному напрямі - до землі-матін - ки, яка на думку Д. Ібрагімової, в очах селян одвічно була тотожною землеробству, яке виступало космічним процесом, що поєднує час і простір, духовну і матеріальну сфери, людський світ і природу [11, 109]. Попри усі настанови більшовиків, селянин залишався практиком, і тому, якими б не були привабливі і багатообіцяючі комуністичні гасла, вони залишалися для нього порожнім відволіканням, якщо не базувалися на найважливіших для нього економічних інтересах.
Вихід був один: скінчити грабунок селянства, змінити екстремістський руйнівний підхід до завдань будівництва в місті і селі, що перешкоджав підйому виробничих сил і виявився основною причиною поглибленої економічної і політичної кризи, з якою зіткнулися більшовики на весні 1921 р. Тому на Х десятому з'їзді РКП(б) Ленін зауважив, що тільки взаємодомовленість із селянством може врятувати соціалістичну революцію [19, 342]. Цей з'їзд дав поштовх не тільки до реорганізації класових підходів у створенні більшовицької держави, а і до реформування всієї державної політики. З огляду на національні особливості українських селян, комуністична доктрина потребувала негайного перегляду, що якнайкраще охарактеризувала промова на з'їзді В. За - тонського: "Національний рух був пробуджений революцією. Цього ми не добачили, певним чином прогавили. Ми прогавили той момент, коли піднялося абсолютно природне почуття власної гідності в масах, і той селянин, який звик раніше дивитись на себе з презирством, дивитися з презирством на свою мужицьку мову, почав підводити голову і вимагати значно більше від того, що він вимагав раніше, за царату" [13, 127].
Від кооперування села до кооперування ідеологій та психології - така була теоретична настанова, розпочатого непом, напряму. Оскільки попередній період військового комунізму вже не вбачався зразковим, треба було переглянути певні тактичні підходи радянської влади до подальшого розвитку суспільства. В. Ленін зміг це зробити, незважаючи на те, що лише за декілька місяців до проголошення в країні рад всезагальної кооперації, відстоював зовсім інші позиції. ''Капітуляція" більшовиків перед ринком, економічними законами означала капітуляцію на теоретичному, доктринальному рівні, що створило вакуум у психічній оболонці свідомості не тільки селянської ментальності, а й ментальності членів ВКП(б).
Соціальна революція, що надала можливість втілення комуністичної парадигми в реальне життя, не призвела до виникнення необхідної психічної установки - стереотипу. Натомість залишався живучим стереотип власника, господаря, що не могло не відобразитися навіть на такій стійкій організації, як ВКП(б). "Серед повітових міських організацій, - зазначено в приписі до звіту про діяльність Одеського губкому за 1922 р., - один з проявів нової економічної політики, явище господарчого нагромадження комуністів, намагання створити більш тривке матеріальне становище, всмоктування в міщансько-обивательське середовище і, як наслідок, відставання від партжиття, обмеження розумових інтересів" [14, 21]. Такі прояви прямої оберненості інсталяційних процесів в ментальності не тільки членів ВКП(б), а й українського селянства, були пов'язані з прорахунками не тільки в ідеологічній площині. кооперація українізація менталітет селянство
Ідеологічний принцип, навколо якого обертався весь процес інтегрування кооперації в селянське середовище, тісно пов'язувався з перетворенням кооперації дрібнобуржуазної - в кооперацію соціалістичну. Проте, якщо теоретично концепція кооперативного руху була вже відпрацьована і розглядалася як проміжна на шляху експорту пролетарської революції в найширші верстви населення, то практична сторона її реалізації, пов'язана з класовою переорієнтацією кооперування, була ще попереду і мала забезпечуватися політично виваженою роботою кооперативних органів і відданими радянській владі працівниками. Про цю запобіжну міру йдеться у зразковому плані роботи губкомів партії, схваленому на засіданні організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У 14 жовтня 1921 р., де пропонувалося розпочати кампанію з оволодівання комуністами і членами комнезамів низовими, сільськими й волосними осередками кооперації, прийняттю партійними осередками рішень про обов'язковість вступу комуністів до кооперативів, ознайомлення широких партійних і безпартійних мас із завданням кооперації та її організаційним будівництвом [15, 34].
За даними ЦСУ УРСР, до 1923 р. було кооперовано 45,5% господарств, які вирощували цукрові буряки, 62% - хміль, до 30% - постійних постачальників молока. Сільськогосподарські кооперативні товариства користувалися правами: відчужувати шляхом продажу та обміну сільськогосподарські продукти, купувати необхідні їм матеріали і засоби, відкривати майстерні, заводи і підприємства, складати умови договорів, мати представництво в судових органах [16, 1]. Це були роки справжнього "ренесансного" підприємництва і достеменно бурхливого господарювання селянства. На кінець непу в українських селах діяли близько 70 тис. невеликих підприємств з переробки сільськогосподарської продукції. Серед них продовольчі культури займали 35,3 % оброблюваної землі, кормові - 25,1 %, круп'яні - 11,7 %, кукурудза - 10,6 %, технічні - 8,2 %. На початок 1927 р. сільськогосподарських товариств в Україні було 10875 одиниць, що об'єднували 1541687 селянських господарств [17, 11].
Сільськогосподарська кооперація на 1928 р. охопила 82,5% селянських господарств України. Крім спеціалізованих та кредитних, існували змішані кооперативні товариства, в яких разом функціонували індивідуальні, заможно-середняцькі та колективні господарства. Такі товариства були досить диференційовані. Серед членів сільськогосподарських кооперативів незаможні селяни становили 43%, середняки - 48%, заможні - 9%. Частка незаможних господарств в коопсоюзах протягом 1920-х рр. постійно збільшувалася, чому сприяла державна політика в галузі сільськогосподарського безповоротного кредиту, який тільки у 1926 - 1927 рр. становив: на землевпорядкування - 1360000, на боротьбу з посухою - 3000000, на переселення - 2000000, з фонду бідноти - 5125000, пільгового кредиту по лінії сільськогосподарської кооперації - 3750000 [17, 22].
Отже, незважаючи на економічну політику більшовиків у 1921 - 1927 рр., політику та ідеологію кооперації, селяни сприймали її суперечливо. Не останню роль у цьому процесі зіткнення менталітетів відіграла і диференціація селянської свідомості. Якщо запропонована комуністами селянська рівність мала б допомогти проле - таризації села, то економічні підходи не могли не визива - ти відрази. Приватна власність завжди була невід'ємним елементом селянського менталітету й як тільки більшовицька влада вичерпала мирні засоби боротьби з нею, то розпочала чергову війну з селянством - колективізацію.
Література
Гуревич М. Б. Питання сучасного селянського господарства України. -- Х., 1927.
- 2. Якиманський В. Бюджети селян в 1923/1924 роках. -- Х, 1927. 3. Осликовская О. 900 степных селянских хозяйств (К вопросу о дифференциации села). -- Одесса, 1927. 4. Мигаль Б. К. Здійснення аграрної політики на Україні у відбудовний період (1921-1925рр.). -- Х., 1974. 5. Ганжа І. Х. Перші колективні господарства на Україні (1917-1920рр.). --К., 1960. 6. Лях Р. Д. Розв 'язання аграрного питання на Україні 19171923 рр. -- К.; Донецьк, 1975. 7. Сидоров В. А. Классовая борьба в доколхозной деревне, 1921-1929. -- М., 1978. 8. Марочко В. І. Які форми кооперації існували на Україні в 20-ті роки. -- К., 1989. 9. Кульчицький С. В. Історичне місце радянського комунізму // Сучасність. -- 1999. -- № 6.
Ганжа О. І. Українське селянство в період становлення тоталітарного режиму (1917-1927рр.). -- К., 2000.
- 11. Ибрагимова Д. Х. Неп и перстройка. Масовое сознание сельского населения в условиях перехода к рынку. - М, 1997. 12. Кульчицький С. Комуністична доктрина і спроби її реалізації в Радянській Україні (1919--1920). -- К., 1992. 13. Варга Е. В. Проблемы экономической политики при пролетарской диктатуре. -- М., 1925. 14. Центральний державний архів громадських об'єднань україни (Далі -- ЦДАГОУ). -- Ф. 1. -- Оп. 20. -- Спр. 1757. 15. ЦДАГОУ. - Ф. 1. - Оп. 20. - Спр. 417. 16. Центральний державний архів вищих органів влади України (далі -- ЦДАВОУ). -- Ф. 582. -- Оп. 1. -- Спр. 76. 17. ЦДАВОУ. - Ф. 582 - Оп. 1. - Спр. 3723.
Размещено на Allbest. ru
Похожие статьи
-
Статтю присвячено маловивченим аспектам духовно-культурного життя українського села за умов становлення в 1920--1921 рр. радянської влади. На підставі...
-
Хрущовська "відлига" (так став називатись цей період завдяки вислову російського публіциста І. Еренбурга) сприяла національно-духовному пробудженню....
-
СТАН ДИСЦИПЛІНИ ТА ЗАКОННОСТІ СЕРЕД ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПРАЦІВНИКІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ ОБСТАНОВКИ (1941-1945 рр.) Лесь І. О.,...
-
Організація державної влади в роки непу - Влада і суспільство в добу нової економічної політики
Державною владою в опанованій більшовиками країні формально була система рад, на вершині якої знаходився Всеросійський Центральний Виконавчий комітет...
-
М Асонство на Україні менш усього можна назвати українським, -- менш усього -- бо воно відбивало на собі національні риси української людності. І сталось...
-
Криміналізація представників органів державної влади УСРР у 20-х роках XX століття
Метою статті є комплексний аналіз, насамперед, архівних джерел, які стосуються рівня та динаміки поширення кримінальної злочинності серед представників...
-
З початку 1954 p. почалася велика пропагандистська кампанія у зв'язку з трьохсотріччям Переяславської ради. Єдиним здобутком цієї кампанії було рішення...
-
Участь українського селянства у податковій системі Радянського Союзу 1930-х рр
На початку 1930-х рр. політика радянського уряду стосовно села спрямовувалася на колективізацію та запровадження нового поземельного устрою. Як свідчать...
-
Становлення українського кінематографу в Одесі в першій половині 1920-х років (на матеріалах спогадів М. Капчинського) Історія Одеської кінофабрики у...
-
В умовах війни влітку 1941 р. на ланах України розгорнулася справжня "битва за врожай", яка мала не лише економічне, а й стратегічне значення. На час...
-
Історія становлення релігійно-церковного життя українського суспільства
Встановлено, що духовне відродження української нації розпочалося з моменту проголошення незалежності України та характеризувалося збільшенням релігійних...
-
Ліквідація куркульства в Україні як класу: причини та наслідки
Рішення радянської влади провести колективізацію, що потягнуло за собою розкуркулення селянина та ліквідацію куркульства як класу залишило в історії...
-
Порівняльний аналіз голоду та Голодомору: Вінницька область (1920-1940-і рр.)
У статті здійснено порівняльний аналіз впливу різних чинників на виникнення та перебіг голоду в Вінницькій області, що періодично спалахував протягом...
-
Розглядаються причини розробки та ухвалення циркуляру ГПУ УССР "Про український сепаратизм" у 1926 р. Проаналізовано основні положення циркуляру та...
-
Революції у країнах Східної Європи кінця 80-х років
Революції у країнах Східної Європи кінця 80-х років У другій половиш 80-х років країни Східної Європи опинилися у стані глибокої економічної та...
-
Офіційна україномовна преса генерального округу "Житомир" (1941-1944 рр.)
У статті аналізується функціонування офіційної україномовної газетної періодики, яка виходила на території генерального округу "Житомир ". Визначається...
-
Розвиток споживчої кооперації Лівобережної України (1890-і
Споживча кооперація на сьогодні є найбільш розвинутим сектором кооперативного руху в нашій країні, який має свої давні традиції, але переживає важкий...
-
Побут трудящих сіла під час революції
Окремий напрямок політики більшовиків становила праця по докорінній зміні побуту трудящих. Попервах комуністичний побут мислився як майже повне...
-
Історія села Райлянка за матеріалами "Кишинівських єпархіальних відомостей"
В статті розглянуто історію села Райлянка (нині Саратський район Одеської області) у XIX ст., його географічне розташування. Проаналізовано основні...
-
Стаття присвячена радянській історіографії соціальнопобутової сфери села центральних областей України в період відбудови (1943 -- 1950 рр.). Ключові...
-
Сільська школа України в повоєнний період: реалії стану та функціонування (1943-1955 рр.)
У статті аналізуються реалії стану та функціонування сільської школи в повоєнні роки. Розглядаються умови та повсякденні труднощі, які супроводжували...
-
В історіографії Визвольної війни українського народу середини XVII ст., завершення певного етапу розвитку не означає автоматичного початку нового...
-
Функціонування історичної науки в умовах радянського режиму (західні області УРСР)
Проаналізовано процес впровадження ідеологічних партійних постанов в усі галузі історичної науки, становище історичної науки в умовах ідеологізації...
-
Проаналізовано ставлення соціалістичних та комуністичних сил Галичини до освітньої політики Другої Речі Посполитої. На конкретних прикладах показано її...
-
5 березня 1953 р. сталася подія, яка здатна була справити неабиякий вплив не тільки на внутріполітичне життя в СРСР, а й на міжнародну ситуацію загалом:...
-
У 1890 р. лідери народовців (Ю. Романчук, О. Барвінський, К. Левицький та ін.) відкрито уклали угоду з австрійським намісником у Галичині графом К -...
-
Стаття присвячена аналізу особливостей нормального статуту 1897 р. Висвітлюються як негативні, так і позитивні сторони зазначеного нормативного акта та...
-
"Одесский студент в цифрах" як джерело до вивчення побуту студентства УРСР періоду 1920-х рр
Студентство стало яскравим доказом цих процесів. Зокрема, важливим джерелом до вивчення його становища на зазначеному етапі є збірник "Одесский студент в...
-
Особливості непу в Україні - НЕП та її здійснення в Україні
В Україні впровадження непу мало свою специфіку. Особливостями запровадження непу в Україні були: - Неп в Україні був запроваджений пізніше ніж в Росії...
-
Хрущовська "відлига" (1953-1964) - Хрущовська "відлига" (1953-1964). Роки "застою" (1964-1985)
Смерть Й. В. Сталіна в березні 1953 р. викликала в радянському суспільстві широку палітру настроїв. Проте смерть вождя полегшила пошуки виходу з...
-
На XIII з'їзді партії в 1966 році, а потім на різних зустрічах ЦК в 1967 р. заострилось дискусія між консервативною частиною Політбюро під керівництвом з...
-
Особливості чеської політичної системи у межах соціалістичного табору з 1945-1967 рр. Чехословаччина стала винятком у міжвоєнний період: чехословацька...
-
Єзуїти - Історія розвитку ордену єзуїтів
Єзуїти (Товариство Ісуса) - члени найбільш впливового католицького чернечого ордену, який був заснований у 1534 р. іспанцем Ігнаціем Лойолою у Парижі й...
-
Тоталітарний терор - Тоталітарний терор
Форсування соціалістичної індустріалізації та насильницька колективізація, формування режиму одноосібної влади Сталіна і посилення...
-
До створення Комуністичної Партії Китаю Мао Цзедун народився 26 грудня 1893 року в сім'ї фермера в місті Шаошань провінції Хунань. У 1911 Мао поступив до...
-
Комісія з історії Вітчизняної війни АН УРСР: створення та початок діяльності
Розглядається процес заснування Комісії з історії Вітчизняної війни АН УРСР, формування її штату, розробка напрямків джерельно-пошукової та дослідної...
-
Діяльність Селянського поземельного банку в Україні на початку ХХ ст
Діяльність Селянського поземельного банку в Україні на початку ХХ ст. Розглядається діяльність Селянського поземельного банку під час проведення...
-
Україна довоєнна: алогізм плутократії та становлення нової нації
Логіка подій, що відбуваються в нашій країні та навколо неї, історичні перетворення, що тривають у суспільному середовищі, й закономірності...
-
Українська лівиця Галичини у міжвоєнний період ХХ ст.: церковно-релігійні аспекти діяльності
В історико--політологічному дискурсі проаналізовано ставлення українських партій лівого спрямування (Комуністична партія Східної Галичини, Комуністична...
-
Біографія Юліана Бачинського Народився в сім'ї ректора Львівської греко-католицької духовної семінарії (сім'я була шляхетського походження і носила герб...
Диференціація свідомості українського селянина в умовах економічних перетворень 1921-1927 роках