Академік О. І. Смирнова-Замкова


Досліджено життєвий шлях та наукову діяльність відомої лікарки - патологоанатома, академіка Олександри Іванівни Смирнової-Замкової. У науковій літературі інформація про її життя та діяльність представлена, як правило, неточними та стислими біографічними даними, а її життєвий і творчий шляхи належним чином не вивчені. Джерельною базою дослідження є особовий фонд вченої, який зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Фонд має значну наукову цінність, адже містить велику кількість біографічних матеріалів (серед яких: свідоцтво про народження, автобіографії, трудовий список, диплом доктора медичних наук, посвідчення члена-кореспондента, спогади), фотодокументів, наукових праць завдяки чому вдалося детально реконструювати біографічний шлях вченої та ввести у науковий обіг нові дані біографічного характеру: встановити точну дату народження, родинне походження, уточнити місця і роки роботи в різних установах.

Ключові слова: Олександра Іванівна Смирнова-Замкова, Інститут архівознавства, особові архівні фонди вчених НАН України, біографічні документи, патологоанатомія.

В Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі - ІА НБУВ), що був створений 6 березня 1968 р. як Центральний науковий архів Академії наук УРСР, 4 січня 1984 р. перейменований на Відділ архівних фондів, а вже з 30 вересня 1992 р. отримав теперішню назву, зберігаються архівні фонди Президії НАН України, Відділень НАН України, її установ, документи особового походження видатних учених НАН України та ін. [20]. Зокрема, серед фондів відомих науковців НАН України зберігається і особовий фонд однієї із небагатьох жінок-академіків АН УРСР, яка за своє життя досягла такого високого наукового рівня, Олександри Іванівни Смирнової-Замкової - видатної вченої-патологоанатома, доктора медичних наук (1935 р.), члена-кореспондента (1939 р.), академіка (1951 р.).

Актуальність цього дослідження зумовлена тим, що матеріали про О. І. Смирнову-Замкову представлені дуже стисло в енциклопедіях, довідниках, інтернет-джерелах тощо, до того ж вони здебільшого дублюють загальновідому інформацію та іноді містять неточні дані. Це простежується зокрема щодо дня та місця народження вченої, її походження, місць і років роботи в різних наукових установах (наприклад, року початку роботи в Академії наук). Таким чином, вивчення інформативності документного складу особового фонду вченої та її особової справи, що зберігається в Архіві Президії НАН України, дає можливість для уточнення наявної та опублікування нової, ще невідомої, інформації про вчену. Виходячи з цього, метою нашого дослідження є: подати достовірні, розширені біографічні відомості про О. І. Смирнову - Замкову за документами її особового архівного фонду, який зберігається в ІА НБУВ.

Архівні документи академіка О. І. Смирнової - Замкової надійшли до ІА від її доньки А. В. Мельниченко. За результатами наукового описування документів було сформовано фонд ІА №15 "Смирнова-Замкова О. І. (1880-1962 рр.) - патологоанатом, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР", до якого увійшли 152 справи, зведені у 3 описи: І. Наукові та інші праці;

І. Документи біографічного характеру та з діяльності вченої; ІІІ. Листування і матеріали інших осіб. Своєю чергою, опис 1 має у своєму складі 4 розділи:

Наукові праці:

    1. Патогенез інфекційних захворювань; 2. Неопластичний ріст; 3. Основна аргірофільна речовина; 4. Історія радянської патофізіології;

ІІ. Науково-популярні та публіцистичні праці; ІІІ. Рецензії на праці інших осіб;

ІІІ. Матеріали до праць. Опис 2 містить 4 розділи: І. Особисті документи; ІІ. Ювілейно-вітальні матеріали;

IV. Ілюстративні документи; IV Матеріали з діяльності.

Аналіз наявної літератури про О. І. Смирнову - Замкову засвідчує, що її життєвий і творчий шляхи належним чином не досліджені. Про О. І. Смирнову - Замкову написано небагато. Це, зокрема, невеликі статті в енциклопедичних та довідкових виданнях [3; 15; 16], збірниках документів [11; 12], інформація у газетах та періодичній пресі [4; 13; 14; 17].

О. І. Смирнова-Замкова (дівоче прізвище Смирнова, чоловік - Самуіл Абрамович Замков (теж лікар) народилася 5 травня 1880 р. У м. Києві, у родині лікаря. Зауважимо, що у літературі про вчену зустрічаються різні дати її народження: 5, 18, 19, 31 травня 1880 р. Здебільшого фігурує число 31. Завдяки наявному в особистому фонді вченої свідоцтва про народження [5, арк.1] з'ясовуємо, що вона народилася 5 травня 1880 р. за старим стилем, а за новим (додавши 12 днів) - 17 травня 1880 р. Це підтверджують і документи: трудовий список

Смирнової-Замкової, де вона власноручно заповнила графу "Народилася в 1880 році, травня м-ця, 5 чис." [6, арк.2], і анкета О. І. Смирнової-Замкової [7, арк.1]. Розбіжності прослідковуються і щодо місця її народження: м. Переяслав чи м. Київ. Із зазначеного вище свідоцтва та автобіографії вченої, написаної власноручно, дізнаємося, що відома дослідниця народилася у м. Києві.

Вагомим біографічним документом для встановлення походження вченої, інформації про її батьків є найбільш повна автобіографія, що знаходиться у її особовій справі, що зберігається в Архіві Президії НАН України. З цього документа дізнаємося, що О. І. Смирнова-Замкова походить із родини земського лікаря - сина бідного священика. Її батько, Іван Васильович Смирнов, був єдиною із шести дітей у сім'ї, хто здобув вищу освіту. Він закінчив медичний факультет Університету Св. Володимира. Згодом одружився на сестрі свого товариша лікаря-терапевта

В. Фаворського - Анні Іванівні. Олександра Іванівна так згадує про свого батька: "Отец был замкнутый, молчаливый человек, самоотверженный, увлеченный своим делом работник, для которого существовал только человек, страдающий человек, без различия положения, национальности и т. п." [1, арк.65]. Її ж мати була повною протилежністю батька:". веселая, общительная, певучая, она все умела сделать, всех умела утешить и приласкать, ее все знали и все любили." [1, арк.65]. У сім'ї було троє дітей, крім Олександри Іванівни ще сестра і менший брат. Згодом вони переїхали до Переяслава (з 1943 р. - м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.). Мати померла рано, у віці 32 років, коли майбутній вченій було лише 9 років, з часом її батько одружився вдруге. Щоб здобути освіту Олександра Іванівна повертається до Києва, де живе у свого дядька лікаря-терапевта (рідного брата матері). Уже з того часу в О. І. Смирнової-Замкової пробуджується інтерес до медичної справи, адже до родини її дядька постійно приходили відомі вчені, медики. Її особистість сформувалася саме у цьому колі.

У 1890 р. вона вступає до Міністерської гімназії у м. Києві, яку закінчує у 1898 р. Прагне здобути вищу медичну освіту, що на той час було складно, адже єдиними Жіночими вищими курсами були Бестужевські і Жіночі медичні курси у Петербурзі, до того ж на останні вступали з 21 року. Батько Олександри Іванівни наполіг на тому, щоб вона їхала за кордон, у Францію (м. Монпельє), де у 1906 р. вона закінчила медичний факультет університету [8, арк.2]. В особовому архівному фонді О. І. Смиронової - Замкової є фотодокумент, на якому вона в день захисту диплому в університеті м. Монпельє [9, арк.1]. Уже з 3 курсу навчання О. І. Смирнова-Замкова проявила інтерес до патологічної анатомії, адже під час літніх канікул працювала на кафедрі визначного патоморфолога, бактеріолога й епідеміолога проф. В. К. Високовича, який порадив їй тему дисертації та забезпечив необхідними матеріалами. Після захисту дисертації "Про характер змін в організмі і про збудника актиномікозу" отримала ступінь доктора медицини.

Після здобуття вищої медичної освіти за кордоном, у 1907 р. молода вчена повертається до Києва, здає екзамени на звання лікаря у Київському університеті на медичному факультеті [1, арк.3]. Професійну діяльність вченої висвітлюють такі документи, як трудовий список, анкета та автобіографії. Для поєднання практичної і наукової діяльності Олександра Іванівна працювала одночасно у декількох місцях. З вересня 1907 р. до березня 1908 р. - асистентом у лабораторії Київського бактеріологічного інституту під керівництвом В. К. Високовича, де на той час проводилися роботи із боротьби з епідемією холери. У вересні 1908 р. переходить на посаду асистента при кафедрі патологічної анатомії Вищих жіночих курсів у Києві (з 1916 р. до 1920 р. - Київський жіночий медичний інститут, з 1920 р., внаслідок об'єднання Київського жіночого медичного інституту з медичним факультетом Київського університету, перетворюється у Київський медичний інститут), де працює до 1930 р. спочатку помічником прозектора, а потім прозектором при кафедрі патологічної анатомії.

У 1919-1920 рр. перебуває у Казані, де була завідувачем санітарно-освітнього відділу, разом із чоловіком, який помирає від висипного тифу [8, арк.3].

У проаналізованій літературі про діяльність О. І. Смирнової-Замкової немає точно встановленого року її початку роботи в Академії наук. Дослідники називають 1927 р. і 1930 р. Справа в тому, що у 1927 р. вчену зараховано позаштатним співробітником при колишній Патологоанотомічній комісії при кафедрі патологічної анатомії Академії наук УРСР (яку очолював акад. М. Ф. Мельников-Разведенков) [1, арк.14]. А вже у 1930 р. вона організовує лабораторію із вивчення проблем патології і працює в Інституті клінічної фізіології ВУАН (з 1934 р. - Інститут фізіології ВУАН, з 1946 р. - Інститут клінічної фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР, з 1953 р. - Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР).

У 1930-1938 рр. Олександра Іванівна працює в цьому ж Інституті на посаді старшого наукового співробітника кафедри паталогічної анатомії. З 1938 р. стає завідувачем відділу патологічної анатомії, де працює до 1952 р. а з 1953 р. і до кінця життя вона - завідувач лабораторії морфології. Також з 1931 р. до 1935 р. працює завідувачем відділу патологічної анатомії Охматдиту. У 1933 р. одноголосно рекомендована кваліфікаційною комісією Київського виробничо-медичного інституту (з 1936 р. - 2-й Київський державний медичний інститут) на посаду професора кафедри патологічної анатомії. У 19331941 рр. - завідувач кафедри Київського виробничо-медичного інституту. З березня 1935 р. до 1938 р. - консультант Патологоанатомічної лабораторії Київського рентгенорадіологічного та онкологічного інституту (тепер - Національний інститут раку), а уже з квітня 1935 р. - її завідувач. З 1944 р. до 1960 р. Олександра Іванівна працювала завідувачем відділу Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини Наркомздоров'я УРСР.

Під час нацистської окупації України у 19411943 рр. Інститут фізіології ВУАН, у якому працювала О. І. Смирнова-Замкова, був евакуйований до м. Уфи. У цьому місті вчена працювала прозектором психіатричної лікарні. У 1943-1944 рр. Інститут переведено до Москви, а у квітні-травні 1944 р. реевакуйовано до Києва. У цей час Інститут фізіології ВУАН проводив активну роботу із виготовлення і вивчення дії антиретикулярної цитотоксичної сироватки (АЦС) і з застосування її для прискорення загоєння ран, переломів кісток, лікування септичних захворювань та ін. У Відділі клінічної медицини під керівництвом М. Д. Стражеска та О. І. Смирнової-Замкової була проведена велика робота із клінічної і морфологічної розробки гемато-паренхіматозного бар'єра, показано роль змін гемато-паренхіматозного бар'єра в розвитку низки патологічних процесів [11, с.265-266].

В особовій справі акад. Олександри Іванівни Смирнової-Замкової станом на 1961 р. зазначено, що вона має дочку, зятя та трьох онучок.

Померла О. І. Смирнова-Замкова 22 вересня 1962 р. Похована на Байковому кладовищі у м. Києві.

З біографічних документів, що відклалися в особовому фонді, які підтверджують становлення О. І. Смирнової - Замкової як видатної вченої-патологоанатома, важливими є: атестат професора по кафедрі паталогічної анатомії (1934 р.), диплом доктора медичних наук (1935 р.), посвідчення члена-кореспондента АН УРСР (1939 р.), посвідчення завідувача відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології АН УРСР (1941 р.).

Крім активної наукової та педагогічної діяльності О. І. Смирнова-Замкова активно брала участь у громадському житті країни. У її особовому фонді відклалися депутатські квитки Київської міської ради депутатів трудящих, який свідчить, про її участь у роботі цієї ради 5-ти скликань (І скликання відбулося 6 серпня 1940 р., V скликання - 27 лютого 1955 р.). Також від листопада 1949 р. вона була членом "Товариства для поширення політичних і наукових знань Української РСР" (тепер - Товариство "Знання" України). Була делегатом "Четвертої Всесоюзної конференції прихильників миру" від 2 грудня 1952 р. у м. Москві. Входила у редакційну колегію журналу "Врачебное дело" та була членом Вченої медичної ради при Міністерстві охорони здоров'я СРСР.

За свою багаторічну діяльність Олександра Іванівна була удостоєна декількох нагород та звань. Так, в особовому фонді зберігається Орденська книжка О. І. Смирнової-Замкової, у якій зроблено запис про нагородження вченої орденом "Знак Пошани" (1944 р.). Також у фонді відклалися документи про присвоєння

О. І. Смирновій-Замковій звання Заслужений діяч науки УРСР (1945 р.), нагородження значком "Відмінник охорони здоров'я" СРСР (1949 р.) та Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР за видатні заслуги в розвитку вітчизняної науки (1960 р.).

У фонді ІА міститься близько 100 наукових праць О. І. Смирнової-Замкової, що охоплюють період з 1906 р. до 1962 р.

Вчена володіла і часто писала статті українською, російською, французькою, німецькою та англійською мовами.

Наукові дослідження О. І. Смирнової-Замкової стосувалися різноманітних проблем патологічної анатомії. Ю. А. Барштейн зазначав, що її працям властивий клініко - фізіологічний, морфофункціональний напрям із широким використанням експерименту для підтвердження і обгрунтування клінічних спостережень, виявлених структурних змін в організмі [2, с.70].

Фактично немає такого розділу медицини, який би не зацікавив учену. Так, вона опублікувала низку праць з інфекційної патології (актиномікоз, висипний тиф, скарлатина, склерома, кір тощо): "До патологічної анатомії скарлатини", "Zur Frage nach dem Scharlackevreger", "Untersuchungen der Yallenblase bei Scharlach", "К вопросу о патологической анатомии гистологии и возбудителя скарлатины", у яких описала нові факти та результати досліджень. Проведені дослідження дали змогу О. І. Смирновій-Замковій дійти висновку про алергічну природу скарлатини і висловити припущення про подвійну інфекцію і, з іншого боку, про можливість зараження з їжею через шлунково-кишковий тракт [10, арк.12-13].

Праці, присвячені вивченню риносклероми та кору, а саме: "Результати експериментального дослідження склероми", "К вопросу об экспериментальной склероме" (у співавторстві) дали можливість висвітлити деякі питання патогенезу цих захворювань.

Ряд праць вченої присвячені проблемі онкології, пухлинного росту: "До питання про вивчення генезу тканин в ембріональних пухлинах", "К вопросу о морфологических компонентах злокачественного роста" та ін. У них вона розглядає питання генезису пухлин, висвітлює питання передраку, аналізуючи його з морфологічної точки зору [18, c.139].

У роботах з проблеми біологічної дії іонізуючої радіації (наприклад, "Морфологические изменения под влиянием оинизирующих излучений") вона особливо підкреслювала відмінність форм променевої хвороби залежно від джерела іонізації.

Особливо багато часу дослідниця провела над вивченням проблеми неклітинних структур організму. О. І. Смирнова-Замкова є автором вчення про систему основної аргірофільної речовини, яке почала розробляти ще у 1930-х роках. Вона вперше показала швидку мінливість аргірофілії основної речовини, що зв'язується із змінами у функціональному стані останньої. Аргірофільна частина основної речовини в своєму розподілі в організмі стоїть на межі обміну між кров'ю і функціональними апаратами та змінюється під впливом найрізноманітніших факторів. Цілком доведена участь її у проникності тканин. Вивчення цієї речовини при ряді патологічних процесів дало можливість О. І. Смирновій-Замковій по-новому трактувати патогенез ряду захворювань (гіпертонії, гіпотонії, ранового сепсису, диспепсії дитячого віку та ін.) [13, с.423]. Питанню значення цієї речовини вчена присвятила більше 30 праць, серед яких статті: "Зміни основної аргірофільної речовини у процесі старіння організму тварин", "Основна аргірофільна речовина та її значення у життєвих процесах організму", "Основна аргірофільна речовина як реактивна білкова система організму", "Основна аргірофільна речовина та гіпертонія", а підсумки своїх досліджень опублікувала у монографії "Основна аргірофільна речовина і її функціональне значення".

Застосовуючи різного роду впливи на нервову систему за допомогою ряду фармакологічних речовин (адреналін, пілокарпін, ацетилхолін), а також травм, вчена встановила певну залежність між функціональним станом нервової системи і станом основної аргірофільної речовини [18, с.140].

Також з-під пера вченої вийшла значна кількість праць, присвячених розвитку вітчизняної патофізіології і біографіям відомих вчених-лікарів, що є також цінним джерелом для дослідників. Це статті: "Історія відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології", "Етапи та перспективи розвитку морфології у зв'язку з вченням І. П. Павлова", "Володимир Костянтинович Високович: наукова, педагогічна та громадська діяльність", "Спогади про Миколу Дмитровича Стражеско".

І. Смирнова-Замкова брала участь у наукових відрядженнях за кордон. Так, у 1928 р. була на з'їзді в Кенігсберзі у Берліні, де відбувався з'їзд по скарлатині, та в Парижі для ознайомлення із новими методами дослідження [1, арк.3, 7зв].

Таким чином, документи біографічного характеру з особового фонду Олександри Іванівни Смирнової - Замкової мають значну наукову цінність та великий інформативний потенціал, що дозволяє уточнити наявну інформацію про вчену, а також висвітлити маловідомі сторінки її життєвого шляху.

Лікарка патологоанатом смирнова замкова

Список використаних джерел

    1. Архів Президії НАН України. - Ф.251. - Оп.487. - Спр.44. 2. Барштейн Ю. А. Александра Ивановна Смирнова-Замкова (К 100-летию со дня рождения) // Архив патологии. - 1981. - Т. ХШ!. - С.70-71. 3. Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах та іменах. - Львів, 2004. - 386 с. 4. Дінабург А. Д. О. І. Смирнова-Замкова (До 75-річчя з дня народження і 50-річчя науково-педагогічної і громадської діяльності) // Вісник Академії наук УРСР - 1955. - №5. - С.40-42. 5. Інститут архівознавства НБУВ. - Ф.15. - Оп.2. - Спр.1. - 1 арк. 6. Там само. - Спр.5. - 5 арк. 7. Там само. - Спр.15. - 22 арк. 8. Там само. - Спр.17. - 8 арк. 9. Там само. - Спр.27. - 3 арк. 10. Там само. - Спр.40. - 53 арк. 11. Історія Національної академії наук України (1941-1945): Частина 1. Документи і матеріали / НАН України; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; Ін-т архівознавства; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Редкол.: О. С. Онищенко (відп. ред. ) та ін. - К., 2007. - 808 с. 12. Історія Національної академії наук України. 19511955: Частина 2. Додатки / НАН України; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського; Ін-т архівознавства; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Редкол.: О. С. Онищенко (відп. ред. ) та ін. - К., 2012. - 916 с. 13. Кавецький Р Є. Академік АН УРСР Олександра Іванівна Смирнова-Замкова (До 80-річчя з дня народження) // Фізіологічний журнал. - 1960. - Т. XV. - №3. - С.421-424. 14. О. І. Смирнова-Замкова [Некролог] // Вечірній Київ. - 28 вересня 1962 р. - №230 (5559). 15. Олександра Іванівна Смирнова-Замкова // Українська радянська енциклопедія. - К., 1963. - Т.13. - С.268. 16. Палій В. М., Храмов Ю. О. Національна академія наук України 1918-2013. Персональний склад.6-е вид., доп. і випр. - К.: Фенікс, 2013. - 444 с. 17. Про нагородження Академією наук О. І. Смирнової - Замкової Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР // Радянська Україна. - 13 серпня 1960 р. - №193 (11845). 18. Сиротинин Н. Н. Александра Ивановна Смирнова-Замкова (К 80-летию со дня рождения) // Врачебное дело. - 1960. - №7. - С.138-140. 19. Чайка Е. И. Александра Ивановна Смирнова-Замкова // Архив патологии. - 1960. - Т. XXII. - С.94-95. 20. http://nbuv. gov. ua/node/15

Похожие статьи




Академік О. І. Смирнова-Замкова

Предыдущая | Следующая