Архівні джерела з історії партизансько-підпільного руху Луганщини років Великої вітчизняної війни

Друга Світова війна має чимало складних та суперечливих моментів, які вимагають особливих методологічних підходів у дослідженні джерел та реконструкції подій. Одним із них є партизансько-підпільна боротьба у тилу німецьких окупаційних військ, відображена в різноманітних історичних джерелах. Специфічним виявом історичної пам'яті виступають ті документальні джерела, що на папері фіксували події пов - сякдення партизан, їхню військову діяльність, взаємини між підпільниками та інші важливі аспекти радянського Руху Опору.

Проблемі джерелознавчого студіювання документального масиву архівів Донецької та Луганської областей частково приділяли увагу Р. Лях, П. Добров, В. Ні - кольський та ін., але передусім у краєзнавчому ключі [1-3]. Проте, спеціального джерелознавчого дослідження джерел з історії партизансько-підпільної боротьби на Луганщині у фондах Державного архіву Луганської області (далі - ДАЛО) дотепер немає. Мета цієї статті полягає у систематизації й аналізі історичної інформативності архівних документів із означеної проблеми та їх регіональної специфіки.

Джерельний масив стосовно діяльності радянського Руху Опору умовно можна класифікувати за ознакою їхнього походження на види у межах певних типів. Писемні історичні джерела поділяються на законодавчі, документи політичних партій та громадських організацій, актові джерела, поточне діловодство, документацію військових органів (ДКО, ЦШПР, УШІ ІР. Ради фронтів), статистичні матеріали, документи особового походження, а також періодика, публіцистика, агітки, літературні та фольклорні пам'ятки, картографія та науково-технічна документація.

Питання з історії утворення й діяльності партизанського та підпільного рухів під час окупації Вороши - ловградської області висвітлюють джерела, зібрані у фонді П-1790 ДАЛО: "Партийное подполье и партизанское движение на территории Ворошиловградской области в годы Великой Отечественной войны (19411945 гг. Город Ворошиловград)", формування якого розпочалося 1942 р. і на сьогодні нараховує 277 справ. Хоча деякі акти знаходяться у тематичних рубриках інших фондів архіву.

Матеріали фонду П-1790 згруповано у розділи за типами зібраних документів та ступенем їх достовірності. Перший розділ - "Дела с документами обкома партии и органов госбезопасности о создании и деятельности партийного подполья и партизанского движения. Списки партизан и подпольников" - нараховує 42 справи. Другий розділ - "Дела партизанских отрядов, групп и подпольных организаций, действовавших на территории области (утвержденные)" - 56 справ. Третій - "Партизанские отряды, подпольные организации, группы и отдельные участники (не утвержденные)" - 61 справу. Четвертий - "Дела с документами о представлении участников подпольно-партизанского движения к правительственным наградам" - п'ять. П'ятий - "Дела резервных партизанских отрядов" - шість. Шостий - "Дела по приему в члены КПСС партизан и подпольщиков" - 51 справу. Сьомий - "Воспоминания о подпольно-партизанском движении на Во - рошиловградщине" - 11. Восьмий - "Дела с документами о ликвидации последствий немецко-фашистской оккупации и актами комиссий по расследованию злодеяний оккупантов" - 25. До розділу дев'ять - "Дела с документами немецко-фашистских оккупационных властей" - увійшли 32 справи. Десятий розділ - "Материалы о подготовке публикаций о подпольно-партизанском движении на Ворошиловградщине" - містить 8 справ. Особливістю цього фонду є те, що, попри вказану дату "закінчення формування фонду" - 1946 р., його до нині поповнюють справами розсекречених фондів Служби безпеки України, матеріалами зібраними архівістами, істориками та краєзнавцями, спогадами учасників й очевидців тих подій. архівний опір війна підпільник

Окрім спеціального фонду, присвяченого партизансько-підпільному рухові на Ворошиловградщині, серед документів ДАЛО є низка фондів, що зберігають колекції документів з різної тематики та аспектів життя області окупаційного періоду. Зокрема фонд Р-1747: "Колекція спогадів радянських громадян про фашистську неволю" нараховує 211 одиниць зберігання, серед яких - свідчення щодо підпільної та партизанської діяльності в роки окупації. Крім цього, фонд Р-1764: "Колекція документальних матеріалів часу Великої Вітчизняної війни" (1942-1945 рр.) нараховує 22 одиниці зберігання. Фонд Р-1717: "Колекція документальних матеріалів окупаційної влади за 1942-1943 рр. (накази, розпорядження, об'яви, листівки)" місить документи, оформлені в 11 справ. Фонд Р-1755: "Колекція документальних матеріалів (газет і географічних карт), виданих в період тимчасової окупації Ворошиловград - ської області" налічує 25 справ за 1942-1943 рр. Фонд Р-1763: "Колекція документальних матеріалів (посвідчень особи, робітничих книжок), виданих радянським громадянам окупаційними установами на території Ворошиловградської області" має 36 справ за 19421943 рр. Фонд Р-1745: "Воспоминания участников подпольных комсомольских организаций Ворошиловград - ской области о подпольной работе в период временной немецко-фашистской оккупации (коллекция)" за 19421943 рр. складається з однієї справи. Фонд Р-1748: "Колекція спогадів школярів шкіл Ворошиловградської області про чорні дні окупації області німецько-фашистськими військами" за 1942-1943 рр. й нараховує 49 одиниць зберігання. Фонд Р-1746 "Колекція документів (довідки, характеристики і біографії видатних людей Ворошиловградської області)" за 1945 р. має одну одиницю зберігання.

Вказані фонди не є спеціалізованими зібраннями документів з історії партизансько-підпільного руху, що зумовлює їх опосередкований характер, але суттєво допомагають відтворити реальну історичну картину з погляду пересічних громадян, особливості діяльності окупаційних владних структур через призму таких документів, як географічні карти, посвідчення особи, довідки, робітничі книжки, біографії, характеристики видатних людей Ворошиловградської області, повідомлення в пресі, спогади школярів, накази, розпорядження, оголошення окупаційної влади тощо.

Одним з титульних емоційних документів партизансько-підпільної тематики Луганщини є "Клятва" члена "Молодой гвардии": "Я, вступая в ряды "Молодой гвардии" перед лицом своих друзей по оружию, перед лицом своей родной многострадальной земли, перед лицом своего народа торжественно клянусь: беспрекословно выполнять любые задания данные мне старшими товарищами, хранить в глубокой тайне все, что касается моей работы в "Молодой гвардии". Я клянусь мстить беспощадно за сожженные разоренные города и села, за кровь наших людей, за мученическую смерть 30 шахтеров-героев. И если для этой мести потребуется моя жизнь я отдам ее без минуты колебания. Если же я нарушу эту священную клятву под пытками ли или из-за трудности, то пусть мое имя, мои родные будут навеки прокляты, а меня самого покарает суровая рука моих товарищей. Кровь за кровь! Смерть за смерть!", що відображає цілі та особливості діяльності підпілля та партизанщини [4].

Документальний масив ДАЛО можна класифікувати за походженням, типом, авторством та інформативністю. Так, найбільш представницькою за походженням є група документів комуністичної партії, місцевих органів влади та НКВС щодо вирішення важливих поточних справ у регіоні. До них відносяться такі типи документів, як доповідні записки, довідкові дані, інформація, переписка з ЦК, підсумкові відомості, доповіді керівництва або комісій, витяги з протоколів засідань комітетів, бюро міськкомів і райкомів партії та ВЛКСМ, постанови, звіти. Прикладами документів цієї групи є справи фонду П-1790: доповідні записки Ворошилов - градського обкому партії й органів НКВС щодо утворення партизанських загонів та підпільних груп до ЦК КП(б)У з інформативними додатками (списки з анкетними даними учасників партизансько-підпільного руху).

Не менш інформативними є доповідні записки та звіти про діяльність та ефективність підпільного руху на території області. Прикладом такого типу документів є "Докладная записка Ворошиловградского обкома. .." на 30 аркушах. Остання містить наступну інформацію: свідчення про створення підпільних партійних організацій напередодні окупації Ворошиловградської області, з затвердженням кадрового складу партизанських загонів та підпільних груп, визначення їм чіткого завдання та обгрунтування мети їх створення [5]. Важливим є й документ, який свідчить про командно-політичний і кількісний склад партизанських підрозділів, створених органами державної безпеки у зв'язку з загрозою окупації області [6]. Інформативним свідченням діяльності партизанських загонів на території Во - рошиловградської області є доповідна записка, що відображає роки окупації території області [7]. Документ "Выписка из протокола заседания бюро ЦК ВЛКСМ..." свідчить про розгортання мережі підпільного спротиву окупаційній владі, з поіменним переліком керівного складу та напрямами їхньої роботи [8]. Вказані документи відображають напрями організації та діяльності партизансько-підпільного руху, дають характеристику командного складу, особливостей формування й функціонування цих структур в умовах окупації території області.

Документи присвячені формуванню та діяльності комсомольських організацій Ворошиловградщини можна віднести до наступної групи. Характерною рисою для області була активна діяльність молодіжних організацій з розгортання мережі та діяльності підпілля в умовах окупації, про що свідчать документи ВЛКСМ у фондах ДАЛО [9]. Зокрема створення та діяльність підпільної комсомольської організації "Молодая гвардия" викликали занепокоєння окупаційної влади. Загалом члени підпільної комсомольської організації виявили помітний патріотизм у роки Великої Вітчизняної війни.

У фондах ДАЛО зберігаються також документи, що відображають факти протистояння населення області "новому порядку". Це насамперед документи фондів П-1790: "Партійне підпілля і партизанський рух на території Ворошиловградської області в роки Великої Вітчизняної війни", П-179: "Ворошиловградський обком Компартії України" (44555 од. зб.), П-199: "Краснодонський райком Компартії України" (8536 од. зб.), П-2005: "Краснодонський райком ЛКСМУ" (1051 од. зб.), П-143: "Партійний архів Ворошиловградсько - го обкому Компартії України (1211 од. зб.), які підтверджують діяльність партизанських загонів, підпільної комсомольської організації "Молодая гвардия", підпільних груп і окремих представників Руху Опору. Справи цих фондів містять свідчення про прийом партизанів до лав Комуністичної партії, створення підпільної комсомольської організації "Молодая гвардия", відомості про її діяльність, покази свідків про страту молодогвардійців, спогади школярів, колишніх партизанів, членів партійних і комсомольських органів про підпільно-комсомольський рух на Луганщині, свідчення щодо злочинів фашистів у районах області, розгортання масового народного спротиву.

Кількісно значною групою джерел є документи діловодства партизанських загонів та підпільних груп. Цей тип документів широко представлений у фондах ДАЛО та відображає діяльність партизанських загонів, підпільної молодіжної організації "Молодая гвардия", партизанських й підпільних груп і окремих представників Руху Опору Ворошиловградської області. Документи свідчать про злочини нацистів в районах області, містять спогади населення, працівників партійних і комсомольських органів про підпільно-партизанський рух.

В області, як твердять документи, партизанські загони діяли з жовтня 1941 - до липня 1943 рр. на відносно невеликій території, переважно проводили бойові операції в тісній взаємодії з регулярними військовими частинами. Діяльність окремих партизансько-підпільних груп відображена у справах різних фондів, але найбільш систематизованим й репрезентативним є тематичний фонд П-1790, куди увійшли справи партизанських загонів, груп і підпільних організацій, які діяли на території області й затверджені обкомом. Так, у справі 43 вказаного фонду йдеться про діяльність секретаря Ворошиловградського підпільного обкому партії С. Сте - ценка, затвердженого партійним керівництвом, його організаційну діяльність та виконання, поставлених ЦК КП(б)У, завдань в окупованих районах області [10].

Крім цього, є справи партизан і підпільників, які не були затверджені обкомом, але які проводили значну підривну роботу проти окупаційної влади. Так, у справі 106 вміщено документи щодо боротьби населення Во - рошиловського району області періоду окупації. Зокрема в ній ідеться про саботаж населення, персональні дії окремих осіб, не затверджених обкомом для особливих завдань, про одноосібні патріотичні виступи та дії не санкціоновані обкомом партії [11].

Важливу роль в організації партизанських загонів відіграли бійці та командири Червоної Армії, які вийшовши з оточення, приєднувалися до партизанів - саме на їх бойовому досвіді розвинулась партизанська тактика. Одним із найвразливіших об'єктів була мережа залізничних комунікацій, яка забезпечувала армію ворога живою силою та військовою технікою. Тому завданням партизансько-підпільних формувань й головним засобом призупинення військових перевезень ворога стали підриви ворожих ешелонів. Бійцями партизанських загонів були знищені 14 ешелонів з живою силою та технікою ворога, 260 вагонів, 21 міст на шосейних та грунтових шляхах, 29 разів підривалися залізничні колії. Найбільш активно й ефективно діяли партизанські загони В. Бикодорова [12], І. Воропаєва [13], Г Коно - ненка [14], А. Піскунова [15], Г Сіренка [16], П. Салфет - нікова [17], Я. Сиворонова [18], І. Яковенка [19] та ін.

В окрему групу виокремлюються списки партизан та підпільників, підготовлені органами влади різного рівня. Їх можна поділити на підгрупи: списки партизан і підпільників, затверджених Ворошиловградським обкомом партії й органами НКВС, і списки учасників підпільного руху для нагородження державними відзнаками й медалями, зокрема "Партизану Вітчизняної війни". До першої підгрупи відносяться такі переліки: керівних працівників партійних і радянських органів, які залишалися для підпільної роботи (спр. 6, ф. П-1790); комуністів, які залишалися зі спеціальним завданням обкому і райкомів (спр. 7, ф. П-1790); резервних партизанських загонів (спр. 167, 168, ф. П-1790); тих, хто співпрацювали з партизансько-підпільними формуваннями (спр. 7, ф. П-1790); комсомольців, яких залишили в зоні окупації для виконання спеціальних завдань (спр. 12, ф. П-1790); учасників партизанського руху і підпільних організацій, яким вручені партизанські білети й довідки (спр. 33, 34, ф. П-1790); партизан, підпільників і учасників інших форм боротьби, які не були враховані й не затверджені обкомом до партизансько-підпільної діяльності в роки окупації області (спр. 20, ф. П-1790).

Іншу підгрупу складають як окремі персональні справи партизан, так і списки учасників партизансько - підпільного руху, представлених до державних нагород. Так, у спр. 161, ф. П-1790 зберігається наказ начальника УШПР про нагородження організаторів, партизан й тих, хто співпрацювали з партизанами й підпільниками [20]. У справі містяться документи свідчення їх діяльності, списки й інша звітна документація про вручення медалей і посвідчень нагородженим. У справі 166 того ж фонду зберігаються нагородні листи на бійців і командирів військових формувань, які брали активну участь у звільненні Ворошиловградської області [21].

Значною за кількістю документів є і група присвячена спогадам про участь мешканців Ворошиловград - ської області у підпільній боротьбі, перебування під окупаційною владою, спогади дітей тощо. До неї можна віднести матеріали багатьох фондів ДАЛО. Наприклад, фонди Р-1745: "Воспоминание участников подпольных комсомольских организация Ворошиловград - ской области о подпольной работе в период временной немецко-фашистской оккупации", Р-1748: "Колекція спогадів школярів шкіл Ворошиловградської області про чорні дні окупації області німецько-фашистськими військами", П-1790: "Партийное подполье и партизанское движение на территории Ворошиловградской области в годы Великой Отечественной войны (19411945 гг. Город Ворошиловград)".

У справі 143 фонду П-1790 зосереджено матеріа - ли-спогади очевидців, що підтверджують агітаційно - масову діяльність підпільників серед окупованого населення області, проведення інформаційної роботи шляхом розповсюдження повідомлень, листівок, звернень [22]. У справі 1 фонду Р-1745 зібрано матеріали - спогади учасників, очевидців, підпільників молодіжної організації "Комсомолец" [23]. Фонди ДАЛО мають як колективні спогади, так і спогади окремих учасників та очевидців партизансько-підпільної боротьби. У справі 229а наведена стенограма бесіди з колишнім секретарем підпільного обкому КП(б)У С. Стеценком, доповнена спогадами й описами психологічних особливостей роботи та життя в умовах підпілля на окупованій території [24]. Справу 274 склали автобіографії молодогвардійців, спогади та інші матеріали, які відображають діяльність підпільної комсомольської організації "Молодая гвардия" і доповнюють офіційну документацію [25].

Значною за обсягом є група джерел, яку складають періодичні видання та агітаційні матеріали підпільних рухів й організацій, окупаційної влади. Преса окупаційного періоду розпорошена в різних фондах ДАЛО. За походженням вона поділяється на періодичні матеріали партизан і підпільників та періодичні видання окупаційної влади на території Ворошиловградської області. Тут варто згадати листівки підпільної організації "Молодая гвардия" під назвою "Прочти и передай товарищу", із закликом до саботажу та жорстокої помсти німецьким військам [26]. Емоційно складною в психологічному сприйнятті є листівка-заклик "Отомсти!", що зображує жінку в розпачі з мертвою дитиною на руках [27]. У фонді П-7118 зберігається листівка молодогвардійців із зверненням до мешканців Краснодону [28]. У ній розкрито події кінця 1942 р., коли радянські війська перейшли в наступ і наблизилися до кордонів Во - рошиловградської області та заклик підтримати активними діями звільнення районів області й Донбасу, перешкоджати та запобігати вивезенню майна, саботувати накази й розпорядження німецьких окупаційних властей з організації вивезення матеріальних цінностей народного господарства регіону.

У фонді 702 міститься коротка копія витягу з газети "Правда" під назвою: "Наступление продолжается" [29]. Вона розповідає про події зі звільнення Донбасу та підтримку місцевого підпілля цих дій шляхом організації мітингів на підтримку радянських військ. Серед матеріалів фонду є і копія статті "По українській землі" з газети "Радянська Україна" [30]. У ній автор описує події зі звільнення Ворошиловграда та населених пунктів області, змальовує картину руйнування міст і сіл, запустіння народного господарства регіону.

Підводячи підсумок інформативності історичних джерел та систематизації документів фондів ДАЛО з проблеми формування та діяльності партизанських загонів та підпільних груп у роки окупації Ворошилов - градської області, необхідно відзначити різноманітність видів документації та їхню масштабну історичну інформативність. Матеріали, представлені у фондах, класифікуються за типами зібраних документів діяльності партизансько-підпільних формувань, підпільних обкому, райкомів, міськкомів партії, що найбільш повно відображають їхню діяльність. Характерною рисою матеріалів архівних фондів є наявність широкої документальної бази, що репрезентує активну участь молодіжних організацій у підпільній боротьбі проти окупаційних властей, розгортання партизансько-підпільного руху в області загалом. За їх допомогою стають можливими грунтовні історичні реконструкції як бойової й підривної діяльності окремих загонів, так і формування цілісної картини регіонального Руху Опору в роки Другої Світової війни.

Література

1. Довгопол В., Литвиненко М., Лях Р. Джерелознавство історії Української РСР. - К., 1986. 2. Добров П. В. Народне ополчення в роки Великої Вітчизняної війни: В 2 т. - Донецьк, 1994. 3. НікольськийВ. М. Підпілля ОУН (б) у Донбасі. - К., 2001. 4. Державний архів Луганської області (далі - ДАЛО). - Ф. 7118. - Оп. 1. - Спр. 659.

Размещено на Allbest. ru

Архівні джерела з історії партизансько-підпільного руху Луганщини років Великої вітчизняної війни

Похожие статьи