МОДЕЛЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РАДІОХВИЛЬ - Принципи побудови мережі безпроводового доступу

Розглянемо модель Окамури (Okumura Technique). Модель, запропон-ована Окамурою, основана на результатах експериментальних досліджень і в порівнянні з двопроменевою моделью дозволяє більш точно передбачати середнє значення затухання радіосигналу на відносно великій відстані між передавальною і приймальною антенами (більш 1 км). Відповідно до моделі Окамури [2] середнє загасання в дБ визначається як:

,(2.1)

Де - загасання у вільному просторі;

A( F ,D ) - загасання в місті відносно загасання у вільному просторі при висоті антени передавача = 200 м і висоті приймальної антени = 3 м ;

C - фактор загасання для різних типів місцевості.

Коефіціенти висоти H() і H() для антен базової та абонентської

Станції відповідно визначаються наступним чином [2]:

При 100 > > 10; (2.2)

При 3 ?; (2.3)

При 10 > > 3. (2.4)

Складові для загасання A( F ,D ) і C визначаються графічним способом, використовуючи рис. 2.1 та 2.2. Для сільської місцевості фактор загасання C на 5 дБ менше, ніж для відкритого простору.

Рисунок 2.1 - Залежність загасання в місті відноснозагасання у вільному просторі від частоти сигналу і відстані при = 200 м і = 3 м

Рисунок 2.2 - Залежність фактора загасання C від частоти сигналу і типу місцевості

Модель Окамури заснована на графічному представленні експериментальних даних, отриманих Окамурою при вимірах рівнів радіосигналу в м. Токіо (Японія). Очевидно, що така модель незручна для обчислень з допомогою ЕОМ. Для зручності її реалізації Хата запропонував емпіричну модель опису графічної інформації, представленої Окамури, яка отримала назву Хата (Hata Model). Отже, модель Хати у вигляді математичного запису також заснована на експериментальних даних Окамури. Вибір цього методу найбільш підходящий для урбанізованих областей, де відстань аналізу відносно не велика (менше ніж 30 км), ефективна висота передавальної антени - менше ніж 200 м, ефективна висота приймальної антени - менше ніж 10 м, і місцевість відносно плоска. Використання цього методу для інших випадків або при великих відстанях може виявитися неприйнятним. Використовуючи Okumura (Hata) метод, можемо вибирати типи наземних перешкод - "немає", "приміська зона" або "місто". Цей вибір визначить відповідний вираз для загасання.

Середнє загасання радіосигналу в міських умовах розраховується за емпіричною формулою, дБ [2]:

(2.5)

Де F = 150...1500 МГц - частота радіосигналу;

= 30...200 м - висота передавальної антени;

= 1...10 м - висота приймальної антени;

d = 1...20 км - відстань між антенами;

- поправочний коефіцієнт для висоти антени рухомого об'єкта, який залежить від типу місцевості.

Для малих та середніх міст:

. (2.6)

Для великих міст:

При F ? 400МГц; (2.7)

При F ? 400МГц. (2.8)

Для приміських районів, дБ:

. (2.9)

Для сільських, квазівідкритих ділянок, дБ:

(2.10)

Для сільської місцевості, дБ:

(2.11)

Для діапазону частот 1,5 ... 2 ГГц використовується модель COST231-Hata, яка є модифікованим варіантом моделі Хати (Hata Model). Формула для розрахунку середнього загасання в місті, дБ:

, (2.12)

Де ; (2.13)

С = 0 для малих та середніх міст, дБ;

С = 3 для великих міст, дБ.

Коригування для приміських районів не використовуються. Для сільської та квазівідкритої місцевості поправочний коефіцієнт той же, що і в моделі Хати.

Похожие статьи




МОДЕЛЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ РАДІОХВИЛЬ - Принципи побудови мережі безпроводового доступу

Предыдущая | Следующая