Обвально-осипні, карстові та сельові процеси - Загальні риси рельєфу території Передкарпаття в межах Івано-Франківської області

Обвально-осипні процеси мають обмежене поширення на території Передкарпаття. Ці процеси зафіксовані на лівобережжі р. Бистриці Надвірнянської біля м. Надвірна на дуже крутих (35-40°) схилах, в будові яких беруть участь відклади стебницької і добротівської світ.

Обвалюється та осипається дрібноуламковий матеріал (аргіліти і пісковики) діаметром 3-15 см, який скупчується на заплаві, або ж попадає в деяких місцях в русло ріки. Більш крупний матеріал (брили пісковику діаметром до 25 см) зустрічається в місцях осипання добротівських відкладів на перегинах схилів.

До добротівських відкладів приурочені невеликі ділянки обвально - осипних схилів на правобережжі р. Ослави в межах низькогір'я Слободи Рунгурської. Переважно щебнистий матеріал (діаметр щебеню 5-12 см) виноситься в долину р, Прут.

Карст у межах Передкарпаrгя зустрічається двох типів: сульфатний і галогенний. Сульфатний карст поширений тільки в зоні контакту платформи і зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Розвиток карстових процесів зумовлений тут техногенним впливом гірничо-видобувних підприємств, насамперед Яворівського ВО "Сірка", де сірчана товща генетично пов'язана з розчинними породами, що карстуються.

Дослідження цих процесів проведені Г. Рудьком та ін. (1997р), А. Гайдіним, Г. Рудьком (1998), засвідчили, що в результаті водознижуючих і осушувальних робіт у межах кар'єру Язівського родовища утворилася депресійна воронка, розміри якої з 1971 до 1991 р. р. збільшилися з 16 до 210км2. У межах зони впливу Язівського кар'єру виділяються три генетичні типи карстових утворень: суфозійно-карстові, провальні і карстово-ерозійні. Найбільше карсгопровальних форм вищезгадані автори зафіксувапи в долині р. Шкло (169), р. Тереки (81), хвостосховищі (83).

Галогенний карст у Передкарпатті поширений у районах розробки соляних родовищ: Стебницького, Калуського і Долинського. Тут ведуться комплексні режимні стаціонарні дослідження з вивчення ділянок розвитку техногенно обумовленого соляного карсту (Г. Рудько та ін.,1997р). Внаслідок неконтрольованого природного затоплення прісними водами гірничих виробок почалися активний розмив і розчинення з утворенням на поверхні провальних блюдець, просадки поверхні. Діаметр блюдець (Г. Рудько та ін.,, 1997а) в межах Калуського родовища коливається від 2 до 18,8 м, глибина від 1 до 8 м.

Під сельовими процесами в Передкарпатгі розуміємо переважно сельові паводки, які е сумішшю води і твердого матеріалу з вмістом останнього до 10-20 % (за вагою) від водної складової. Ще частіше на ріках Передкарпаття спостерігаються водні паводки, які несуть до 3-4 % твердого матеріалу (за вагою), мають властивості турбулентного потоку і значну розмиваючу силу.

Під час інстенеивного весняного сніготанення, зимових відлиг і літніх злив в русла багаточисленних потоків поступає велика кількість води і уламкового матеріалу, що призводить до утворення сельових паводків.

Сельові паводки періодично спостерігаються майже на всіх ріках Передкарпаття. Більшу частину твердого уламкового матеріалу ріки збирають в гірській частині і виносять на передгір'я. В передгірській частині басейнів боковими притоками, ярами виноситься переважно дрібнозем. Насиченість наносами при сельових паводках досягає 300-400 кг/м. Опис такого паводка 15 червня 1959- року в долині ріки Пруту наводять М. Айзенберг і М. Каганер (1964). Сельовий паводок перемістив більше 216 тис. м наносів, при цьому брили діаметром більше 1 м складали 5'%, валуни від 10 см до 1 м - 27 %, галька від 1 до 10 см - 48 %. Відклади сельового паводка знаходили вздовж 35-50 км.

Після проходження сельового паводка в долоні р. Пруту 8-9 червня 1969 року нами в районі м. Коломия біля сіл Верхнє і Нижнє (Княж-Двір) на першій надзаплавній терасі і заплаві спостерігався шар мулисто-галечникових і піщано-мулистих наносів потужністю до 1-1,5 м в зниженнях на поверхні терас. Середня потужність галечниково-піщано-мулистих наносів складала 25-30 см.

Інтенсивні паводки в 1997, 1998 роках, особливо на ріках північно - західного Передкарпатгя, спричинилися до значних руйнувань захисних дамб та інших споруд., підтоплення і замулення значних площ сільськогосподарських угідь. У межах Передкарпаття слостерігається пряма залежність поміж характером розвитку сучасних екзоrенних геоморфологічних процесів і геоморфологічними та структурно-літологічними особливостями території. Для кожного геоморфологічного району або підрайону з певним комплексом форм рельефу характерна дещо відмінна специфіка прояву шкідливих геоморфологічних явищ.

Більш інстенсивний ярковий розмив, площинний змив проходять на міжрічкових височинах. Зсувні процеси зосереджені в долинах річок і приурочені до уступів середніх та високих терас, бортів потоків, балок, ярів. Спостерігається пожвавлення сучасних екзогенних геоморфологічних процесів у більш рухомій в тектонічному відношенні прилеглій до Карпат смузі.

3 віддаленням від гір відбувається згасання сучасних геоморфологічних процесів, незважаючи на те, що в будові цих ділянок беруть участь ті ж самі відклади. Інтенсивність процесів знову зростає тільки в придністровськїй частині Передкарпаття, що пояснюється приуроченістю головного базису ерозії регіону до контакту кількох структурно-літологічних зон, зокрема, контакту передового прогину і платформи.

При разробці заходів боротьби зі шкідливими сучасними екзогенними процесами необхідно враховувати, насамперед, геолого-геоморфологічні умови. у зв'язку з тим, що сучасні геоморфологічні процеси завдають значної шкоди різним галузям господарства (сільському, лісовому, транспортному, комунальному і т. п.), необхідна координація науково-дослідних і проектних робіт різних відомств з метою усунення паралелелізму в дослідженнях і нераціонального використання коштів.

Похожие статьи




Обвально-осипні, карстові та сельові процеси - Загальні риси рельєфу території Передкарпаття в межах Івано-Франківської області

Предыдущая | Следующая