ГЕОМОРФОЛОГІЧНА, ГІДРОГРАФІЧНА ТА ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ - Літологія і золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош

Район досліджень знаходиться у Східних Карпатах. В адміністративному відношенні це Верховинський район Івано-Франківської області і Путильський район Чернівецької області. Більша частина території досліджень належить до Чивчино-Скуповської геоморфологічної зони (Бизова С. Л. і ін.), яка простягається з території Румунії (верхів'я річок Сучави, Чорного і Білого Черемошу) дугою північно-західного напрямку, виклинюючись в районі г. Под - Бірдо (північніше г. Говерла), де з'єднуються її північно-східні і південно-західні межі. Рельєф місцевості середньогірський, головною особливістю якого є поєднання пологих вододільних просторів і глибоко врізаних долин з крутими випуклими схилами. Абсолютні висоти вододілів над рівнем моря 1200 - 1500 м. Відносні перевищення рельєфу в середньому до 500 м. Крутизна схилів змінюється від 150 до 300. Найбільш крупний хребет району -- Пневе, який є вододілом річок Білий і Чорний Черемош. Річкова сітка району дуже розгалужена. Основними ріками є: Білий і Чорний Черемош, Путила, Сучава. Річку Білий Черемош утворюють річки Перкалаб, Сарата зі своїми притоками струмками Великий і Малий Прелучний, Веснарка, Малахітовий. Довжина річки Білий Черемош 55 км, ширина в межень 7 - 8 м, глибина 0,4 - 0,5м, швидкість течії 0,5 - 0,6 м/с. Річка Білий Черемош має розгалужену систему притоків. Найбільшими лівими притоками є струмки Срібник, Гостовець і Пробійна, правими Яловичора і Лопушна. Річка Чорний Черемош зливається з декількох дрібних витоків. Довжина річки 80 км, ширина до 0,5 км, глибина 0,5 - 1,5 м, швидкість течії до 1,2 м/с. Будова долини асиметрична ліві притоки (стр. Чемурний, Попадинець, Альбин, Добрин, Робинець Великий Керничний і Шибени) мають більшу довжину і вищий порядок, аніж праві (стр. Прелуки, Стеферець, Озірний та інші). Глибина врізу річкової долини Білого Черемошу більша, ніж Чорного.

З геологічної точки зору територія досліджень належить до Чорногорської, Рахівської і Мармароської зони Східних Карпат. У будові Чивчинської частини Мармароського покриву значну роль відіграють породи метаморфічного комплексу палеозойського віку, які складають сланцеву (зелені, зеленувато-сірі хлорит-кварцеві, серицит-хлорит-кварцеві і хлоритові сланці; світло-сірі і сріблясто-сірі серицитові та серицит-кварцеві сланці з малопотужними прошарками сірувато-зелених міцних кварцитів та горизонтами чорних вуглистих кварцитів, які іноді перешаровуються з чорними філітоподібними сланцями) порфіроїдну (нижня частина -- порфіроїди, а верхня -- туфоїди) і кварцито-сланцеву (нижня частина -- чергування масивних кварцитів і кварцитових сланців з хлоритовими і хлорит-кварцевими сланцями з прошарками туфоїдів; верхня -- переважно кварцити) товщі. Серед утворень мезозою поширені тріасові (конгломерати, галечники, гравеліти, доломіти, вапнякова брекчія і вапняки), юрські (доломіти, вапнякова брекчія, вапняки) і крейдові (конгломерати, гравеліти, пісковики, алевроліти, аргіліти і вапняки.). Кайнозойські відклади представлені утвореннями палеогену (пісковики, алевроліти, аргіліти, алевролітові вапняки і мергелі) і четвертинної системи (гравітаційні, алювіальні, елювіальні, льодовикові глинисто-уламкові відклади).

Похожие статьи




ГЕОМОРФОЛОГІЧНА, ГІДРОГРАФІЧНА ТА ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ - Літологія і золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош

Предыдущая | Следующая