ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Літологія і золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош

Алювіальний золото потамологічний гранулометрія

Актуальність теми. Дослідження процесів розсипоутворення в сучасних водостоках є одним з найбільш актуальних питань завдяки практичній спрямованості на зростання мінерально-сировинної бази України. В різні геологічні епохи золотовмісні комплекси тектонічними рухами виводилися на денну поверхню, розмивалися і постачали золото в алювіальні відклади. Окрім цього, в процесі розвитку річкових долин відбувалася мобілізація, перерозподіл та концентрація різноманітних з'єднань золота, що призводили до формування нагромаджень металу на різних рівнях. Дослідження золотоносності алювіальних відкладів пов'язане не лише з можливістю виявлення безпосередньо в них значних концентрацій металу, а й з точки зору інформації про металогенію площ денудації, корінні джерела та умови формування розсипів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках держбюджетних тем відділу літології Інституту геологічних наук НАН України, зокрема "Особливості мобілізації і концентрації золота та міді в літогенетичних процесах осадових товщ України" (держ. реєстр. №0101U002746) та "Геолого-генетичні моделі концентрації золота, міді та срібла в осадових формаційних комплексах фанерозою України" (держ. реєстр. №0106U000459), виконавцем яких був дисертант.

Мета і завдання дослідження. Встановлення особливостей літологічної будови та золотоносності четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний та Білий Черемош.

Завдання дослідження: Виявити літолого-мінералогічні особливості четвертинних алювіальних відкладів на підставі польових робіт і лабораторних досліджень; з'ясувати особливості розподілу золота в алювіальних відкладах в залежності від геолого-геоморфологічних та потамологічних факторів, а також гранулометричного та літолого-мінералогічного складу алювію; вивчити особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні та хімічного складу золота з алювіальних відкладів, простежити їх трансформацію в екзогенних процесах та створити морфогенетичну класифікацію золота; проаналізувати золотоносність древніх стратиграфічних рівнів району дослідження та суміжних територій; відтворити умови формування річкової гідросітки та її золотоносності; розробити пошукові критерії; виділити ділянки для першочергової постановки пошуково-ревізійних робіт для виявлення коріних і розсипних рудопроявів золота.

Об'єкт дослідження - сучасні алювіальні відклади басейну річок Чорний і Білий Черемош Українських Карпат, самородне золото.

Предмет дослідження - літологічні та мінералогічні особливості алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош, типоморфізм, міграція, трансформація, концентрація та розсіювання золота.

Методи дослідження. Для дослідження осадових алювіальних товщ автором використовувався формаційний, літологічний, структурно-геоморфологічний, потамологічний та шліховий методи; шліхові проби досліджувалися мінералогічним, гранулометричним і мікроскопічним аналізами; самородне золото досліджено гранулометричним, спектральним, електронномікроскопічним і мікрозондовим аналізами; проводилися дослідження термоЕРС піритів.

Наукова новизна одержаних результатів:

Встановлено основні літофації і мікрофації сучасних алювіальних відкладів басейну річок Чорний та Білий Черемоші, їх речовинний склад, структурно-текстурні особливості; простежено їх просторовий розподіл та взаємовідносини;

Виявлено зв'язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями і літофаціями та вплив морфології річкових долин і порід плотика на просторовий розподіл, морфологію золотоносних розсипів;

З'ясовано особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні і хімічного складу золота з алювію; простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах та встановлено чинники, що її визначають; напрацьовано морфогенетичну класифікацію золота;

Відтворено основні етапи геологічного розвитку району досліджень у взаємозв'язку зі становленням річкової гідросітки та її золотоносності; визначено формаційну належність досліджуваних відкладів; з'ясовано головні чинники, які обумовили становлення, розвиток річкової сітки, алювію і золотоносних розсипів;

Розкрито широкі можливості використання особливостей розсипів та типоморфізму золота в якості критеріїв для встановлення і пошуку корінних золоторудних родовищ, а також для обгрунтування уявлень про палеогеографічну обстановку, етапи геологічного розвитку території, сучасної гідросітки та формування в ній розсипів золота. Розроблено пошукові критерії на розсипну та корінну золотоносність району досліджень та виділено ділянки для постановки пошуково-ревізійних робіт для виявлення корінних і розсипних рудопроявів золота.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути використані для оцінки перспектив золотоносності четвертинних алювіальних відкладів, прогнозу корінних родовищ. Сучасні методи досліджень золота (електронна мікроскопія, мікрозондовий аналіз) дозволили обгрунтувати та застосувати на практиці морфологічний критерій для встановлення ймовірних умов утворення мінералу та його корінних джерел, прогнозної оцінки території.

Особистий внесок здобувача. Усі основні результати і висновки наведені в дисертаційній роботі отримані і обгрунтовані автором самостійно на основі власних досліджень. Автор особисто брала участь у польових роботах і відборі шліхових проб з сучасних водостоків басейну річок Чорний і Білий Черемош. Проводила гранулометричний і мінералогічний аналіз проб, а також виділення монофракції золота. Аналітичні дослідження проведено автором частково (електронномікроскопічні та мікрозондові) в співпраці з В. М. Квасницею. Результати спільних досліджень автора з колегами відображені в колективних публікаціях. В основу роботи покладено фактичний матеріал шліхового опробування, літологічних досліджень четвертинних алювіальних відкладів та мінералогічних досліджень самородного золота. Автором опрацьовані фондові та літературні джерела стосовно тематики роботи. За літературними даними вивчалася золотоносність суміжних районів -- Рахівського масиву та Румунії. Досліджено типоморфні ознаки близько 130 зерен золота. Частково фактичний матеріал був наданий автору співробітниками геологічного факультету Львівського національного університету за що автор їм щиро вдячна.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, які викладені в дисертації оприлюднено на: науковій конференції молодих вчених та спеціалістів Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК "Нафтогаз України" (Львів, 2003); Міжнародній конференції "Сучасні проблеми геологічної науки" (Київ, 2003); Міжнародній конференції "Мінералогія: історія, теорія і практика" (Львів, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Геологічна наука XXI століття" (Луганськ, 2004); Міжнародній конференції "Проблемні питання геологічної освіти та науки на порозі XXI століття" (Львів, 2005); ); конференції молодих вчених "Сучасні напрямки української геологічної науки"(Київ, 2006).

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладені здобувачем у 9 наукових публікаціях і 3 тезах у матеріалах доповідей наукових конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація загальним обсягом 173 сторінок складається з вступу, 6 роділів, висновків, списку використаних літературних джерел (154 найменуваня), 53 рисунків, 4 таблиць.

Дисертаційна робота виконана у відділі літології Інституту геологічних наук НАН України під керівництвом доктора геологічних наук Ковальчука М. С., якому автор щиро вдячна за постійну допомогу і підтримку. Автор також висловлює щиру подяку за підтримку, цінні поради та сприяння в роботі зав. відділу літології професору Геворк'яну В. Х., професорам Хрущову Д. П., Нестеровському В. А., доктору геол.-мін. наук Шульзі В. Ф., співробітникам кафедри мінералогії ЛНУ ім. Івана Франка: асистенту Винниченко Т. Г., доценту Скакуну Л. З., начальнику партії ЛГЕ Ващенко В. О., науковому співробітнику ІГН НАН України Сокур Т. М.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Літологія і золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош

Предыдущая | Следующая