ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ - Онтогенез флюорит-барит-кварцових жил Берегівського рудного поля

Берегівське рудне поле входить до складу Берегівського рудного району, який розташований у межах Внутрішньокарпатського вулканічного поясу, розміщеного у тиловій частині Карпатського орогену на периферії Паннонського серединного масиву. Разом із подібними золоторудними районами Словаччини, Угорщини й Румунії він входить до єдиної металогенічної провінції епітермальних золоторудних родовищ (Науменко, 1974). Будову Берегiвського рудного поля визначає Берегiвська вулканiчна структура, яка на сходi межує з Куклянським горстом. Стратиграфічний розріз представлений трьома пачками ріолітових туфів, які розділені двома горизонтами вулканогенно-осадових порід. Нижня туфова товща залягає на тріас-юрських відкладах фундаменту і перекривається піскувато-аргілітовими породами нижньої осадової товщі. Кальдера виповнена ріолітовими туфами середньої туфової товщі, на якій залягає осадово-вулканогенна верхня осадова товща, утворення якої пов'язане з існуванням кальдерного озера. Верхня осадова товща перекрита породами верхньої туфової товщі.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Головну увагу було сконцентровано на мінералогічних дослідженнях, з'ясуванні послідовності відкладення жильних мінералів та вивченні текстурних і структурних особливостей жил. Фізико-хімічні дані щодо умов утворення мінералів отримані за допомогою дослідження флюїдних включень. Фактологічна частина досліджень покладена в основу числового фізико-хімічного моделювання процесів мінералоутворення, яке виконане в програмному пакеті CHILLER (Reed, 1982). Цей пакет, в якому пов'язано серію обчислень для заданих змін загального складу системи (температури, тиску), дає змогу створити фізико-хімічну модель динамічних геохімічних процесів.

Під час вибору методів дослідження головну увагу приділено онтогенетичному методу мінералогії, зміст якого полягає в аналізі анатомії мінеральних індивідів та вікових взаємовідносин між індивідами з метою встановлення кристалізаційної історії мінеральних агрегатів і мінеральних тіл (Юшкин, 1985). Вивчали розподіл центрів зародження індивідів і межі між ними, елементи анатомії й морфології індивідів, структури і текстури агрегатів. Реконструкцію мінералоутворювальних процесів було здійснено, зокрема, катодолюмінесцентним аналізом (аналітики Р. Я. Серкіз, Б. А. Кіник, Ю. Р. Дацюк), який дає змогу виявляти будову індивідів та агрегатів (приховану зональність), не доступну для дослідження за допомогою інших аналітичних методів.

Кріометричний аналіз було виконано в кріокамері, яку сконструювали А. А. Томіленко і Н. Ю. Осоргін (1990). Точність визначення температури евтектики, кінцевої температури плавлення льоду становить ±0,2°С. Гомогенізацію газово-рідинних включень проводили в термокамері, яку сконструював В. А. Кормушин (1982). Точність визначення температури гомогенізації ±5,0°С.

Похожие статьи




ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ - Онтогенез флюорит-барит-кварцових жил Берегівського рудного поля

Предыдущая | Следующая