Біологічні ресурси - Рекреаційні ресурси Верховинського району (Івано-Франківська область)

Рослинний світ Верховинського району - багатий та різноманітний. Флора району нараховує близько 3000 видів рослин, у тому числі понад 2000 квіткових, серед яких 500 лікарських.

Для даної території характерна висотна ландшафтна диференціація. Він визначається наступними поясами в залежності від розташування місцевості над рівнем моря: лісовим, субальпійським і альпійським [3].

Найбільш розповсюдженим серед них - лісовий, охоплює більше 90 % території району. На Верховинщині, як і в Українських Карпатах в цілому ліси покривають дві третини території району. На висотах від 450 до 600 метрів над рівнем моря переважають широколистяні букові та частково мішані буково-ялинові ліси. Вони характерні для низькогірної частини району, що простягнувся смужкою від с. Розтоки долиною Черемошів в різні напрямки до с. Стебні (по Білому Черемошу) та смт. Верховина (по Чорному Черемошу). Головними лісоутворюючими породами цього поясу крім бука лісового є граб, в'яз, клен, вільха, явір, липа, береза та інші широколистяні породи дерев. Вище, на висотах від 600 до 1350 метрів вже переважають мішані смереково-букові та ялицево-смереково-букові ліси (на нижньому рівні) та чисті ялинові (в верхній частині). Тут повсюдно переважає ялина європейська, вона займає майже половину всіх площ в Карпатах, які зайняті лісом, що складає півмільйона гектарів. З кущів в лісах зустрічаються вовчі ягоди, малина, жимолость, шипшина, а з ліан тільки плющ. Тут зустрічаються черемша (ведмежа цибуля), підсніжник, вівсянниця та інші види.

Унікальним для Верховинщини є те, що в одному з урочищ Чорногори можна помилуватись справжніми карпатськими кедрами. На абсолютних висотах 1300-1400 метрів проходить верхня межа лісу, після якої починається субальпійський рослинний пояс. Через суворі кліматичні умови, тут сформувалась перехідна зона між лісовим і альпійським поясами. Субальпійський пояс представлений на території району тільки в Чорногорі та Чивчинах. В ньому переважають чотири представники флори: це гірська сосна (сосна муго) або як ще її називають місцеві жителі "жереп", вільха зелена (лелеч), ялівець сибірський та балкано-карпатський ендемік рододендрон східнокарпатський. Чагарники полосами простягаються на висотах 1400-1700 метрів. Вище цієї висоти сосна муго створює невеличкі окремі острівки серед просторих альпійських лук які починаються на цих висотах і займають все високогір'я аж до вершин двохтисячників. Над криволіссям гірської сосни і на крутих схилах північної експозиції сконцентровані угрупування рододендрона східнокарпатського і альпійської формації наскельниці лежачої. Поряд з рододендроном зустрічаються зарослі чорниці (афин) та брусниці. Нерідко в субальпійському поясі можна зустріти рідкісні родіолу рожеву (золотий корінь), тирлич жовтий та тирлич крапчастий. Ці рослини мають унікальні лікувальні властивості. Першу з них називають ще карпатським женьшенем за чудодійні властивості відновлення функцій людського організму при перевтомі та упадку сил. Тирлич, який гуцули називають джінджурою, допомагає при хворобах шлунку і травних шляхів як сильний глікозид.

Від висоти 1850 метрів в Чорногорі починається альпійський пояс рослинності. Ні дерев ні кущів тут вже немає. Тут панують представники аркто-альпійської флори: наскельниця лежача, вівсянниця приземиста, ситник трьохроздільний, осока вічнозелена, ломикамінь живучий, зарослі брусниці та інші альпійські види.

На одній з чорногірських вершин в межах Верховинського району в червні можна зустрітися з дивною рідкісною і унікальною квіткою, яку французи називають альпійською зіркою, італійці - срібною квіткою скель, українці - шовковою косицею, а австрійці - едельвейсом, це білотка альпійська. Щоправда, побачити едельвейс, що зростає на урвищах, зустрічається дуже рідко.

Тваринний світ

Українські Карпати неповторна за своїми природними особливостями гірська країна, тому її фауна - особлива сукупність тварин, яка має свій специфічний колорит налічується близько 400 видів тварин [2].

Тваринний світ Верховинщини належить до Карпатського гірсько-лісового зоогеографічного округу, в який виділена вся Карпатська гірська країна, і є його невід'ємною частиною. Клас ссавців представлений такими цікавими видами тварин як сірий вовк і лисиця звичайна, бурий ведмідь і дикий кабан, рись лісова і кіт європейський, благородний карпатський олень і європейська косуля, карпатська білка і заєць-русак, лісова куниця і норка європейська, тхір чорний і видра річкова, борсук, горностай та багато інших. А всього в Українських Карпатах і майже стільки на Верховинщині зареєстровано 60 видів цих високоорганізованих тварин.

Значно багатша фауна птахів Українських Карпат. Вона нараховує близько 250 видів, або майже 80% орнітофауни України.

Великий інтерес представляють представники соколоподібних: гірський орел беркут, малий підорлик, канюк, тетеревятник, червоний і чорний коршуни, сапсан, змієїд. Всі вони крім канюка та тетеревятника зустрічаються дуже рідко, а такі як орлан-білохвостий, бородач, чорний гриф та білоголовий сич взагалі зникли в з Карпатах за останнє сторіччя внаслідок зміни ландшафтів. Куркоподібні представлені такими видами як тетерев, глухар, рябчик, сіра куропатка, перепел та фазан. Регулярно з'являється в Карпатах під час осінніх та весняних перельотів сірий журавель, сіра чапля та лунь польовий. В Чорногірському та високогірниму лісництвах зустрічаються поодинокі особини дуже рідкісного птаха - чорного лелеки, а в високогір'ї Чорногори серед кам'яних розсипів і скель невеличкими колоніями гніздиться альпійська завірюшка.

Дуже обмеженим числом видів представлений в Карпатах клас плазунів. Всього їх відомо 7 видів. Це безнога ящірка - ломка веретінниця, яка росповсюджена від низькогір'я до полонин, прудка, живородяща та зелена ящірки - типові представники високогір'я, три представниками вужових: звичайний і водяний вужі, мідянка та єдина в Карпатах отруйна змія - гадюка звичайна, яка зустрічається скрізь від міжгірних долин до найвищих вершин. Трохи більше видів налічують земноводні. Це звичайний, гребінчатий, карпатський і альпійський (гірський) тритони, плямиста ящірка - саламандра та декілька видів жаб. Іхтіофауна теж представлена обмеженою кількістю видів, але більшість їх є унікальними, рідкісними і підлягають охороні як і інші види ссавців, птахів, земноводних та плазунів. Гордістю приток Чорного та Білого Черемошів є так звана царська риба - струмкова та озерна форель (місцева назва струг) та дунайський лосось (головач) - ендемічний вид риби дунайського басейну [11].

Особливості регіону, зумовили формування багатого рослинного та тваринного світу, флора району нараховує близько 3000 видів рослин, у тому числі понад 2000 квіткових, серед яких 500 лікарських Фауна нараховує близько 400 видів тварин. На території створений Карпатський та Верховинський НПП. Національні природні парки є необхідними для пізнавальної рекреації, екскурсійного туризму а також збирання грибів, ягід, лікарських рослин. Зважаючи на великий видовий склад тваринного світу, можна використовувати такі види туризму як мисливство та рибальство.

Крім біологічних ресурсів вирізняють ПЗФ. Мережа природно-заповідного фонду в районі нараховує 18 заповідних об'єктів загальною площею 16 189 га. В тому числі:

    1. "Карпатський природний національний парк" - 7 090 га; 2. Гідрологічна пам'ятка природи державного значення "Висяче болото" - 0,5 га; 3. Пам'ятка природи місцевого значення - 20,5 га; 4. Заповідні урочища - 95 га; 5. Гідрологічний заказник місцевого значення "Ріка Чорний Черемош" - 1 740 га; 6. Ландшафтний заказник місцевого значення "Чивчино-Гринявський" - 7 243 га; 7. Геологічна пам'ятка природи місцевого значення "Писаний Камінь" - 5 га. 8. "Верховинський національний природний парк" - 12 022,9 га.

Таблиця 2.5.1 Природно-заповідні об'єкти

№з/п

Найменування

Місцезнаходження

Рік створення

1.

"Карпатський природний національний парк"

Верховинський і Надвірнянський район

1980 р.

2.

Гідрологічна пам'ятка природи державного значення "Висяче болото"

Пд. сх від с. Буркут

1975 р.

3.

Гідрологічний заказник місцевого значення "Ріка Чорний Черемош"

Пд. сх частина Верховинського району

1996 р.

4.

Ландшафтний заказник місцевого значення "Чивчино-Гринявський"

Верховинський та Гринявський райони

1997 р.

5.

Геологічна пам'ятка природи місцевогозначення "Писаний Камінь"

Пд. сх. с. Буковець

-

6.

Верховинський національний природний парк

С. Верхній Ясенів присіл. Печіще

2010 р.

Похожие статьи




Біологічні ресурси - Рекреаційні ресурси Верховинського району (Івано-Франківська область)

Предыдущая | Следующая