Висновки - Право в сучасному етико-філософському дискурсі

В результаті проведеного дослідження отримані висновки:

    - Розгляд наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників в галузі філософсько-етичних та філософсько-правових розвідок свідчить, що теоретичний аналіз правової проблематики в межах етико-філософського дискурсу не був до цього часу предметом дослідження. Соціальна плідність нормотворчості та зростання її впливовості в сучасному суспільстві значною мірою пов'язані з подоланням штучних перешкод в дискурсах гуманітарних наук, що мають значний вплив як на процеси усвідомлення в суспільстві назрілих проблем, так і на пошук шляхів їх подолання за допомогою досягнення консенсусу, злагоди. В добу Модерну виникає напруга між всезростаючою роллю якісно нових гуманістичних ідей, які виступають основним чинником юридичного закріплення прав і свобод людини та відокремленням системи максимально самостійного позитивного права; - В дисертаційному дослідженні з'ясовано, що найменше розходження загальнокультурних ціннісних орієнтацій і позитивного права існує в конституційному праві, завдяки тому, що в такому законі найбільш яскраво представлені надпозитивні риси, які в подальшому конкретизуються в інших законодавчих актах. Обмеження, які накладає Конституція, виступають специфічним індикатором, що дозволяє визначити міру свободи і захищеності особистості. Характер обговорення загальної концепції Основного закону є найбільш завершеною формою етико-правового дискурсу, відповідність якого соціально-психологічному рівню масових ціннісних орієнтацій забезпечує рівень авторитетності цього документу в суспільстві; - Як показав аналіз сучасного соціально-нормативного регулювання, воно особливо активно вимагає, етичної і правової експертизи ситуацій для досягнення оптимального соціокультурного результату, прийняття правильних рішень. Культура публічного етико-правового дискурсу є не менш важливою для експертизи широкомасштабних соціальних проектів, які потенційно можуть нести значні приховані загрози, спрямовані на можливу деструкцію; - В дисертації доводиться, що етико-правовий дискурс є найбільш важливою складовою легітимації соціальної практики, засобом конституювання її. Кожна ситуація, що фіксується і підтримується звичаєм, визначає певний вид організації публіки, можливості форматування групи. Етико-правовий дискурс включає соціально важливі об'єкти, що активно обговорюються громадськістю і таким чином включається в практику соціальних інституцій, установлює ієрархії всередині них і регулює все цінне для певних інституцій; етичний мораль мислення - Наголошується, що допомогти судовим рішенням стати реальною нормою може лише "природна моральність", "етика закону", яка сприяє перетворенню певного етико-правового дискурсу в конкретні закони. Проте по відношенню до правової системи в цілому перфекціоністська мораль виконує роль стратегічного дороговказу, особливо для Конституції як Основного Закону, а також законів, які конкретизують права людини, зокрема виборче право; - Робиться висновок, що соціальний капітал, як ціннісно-нормативний універсум спільноти, є необхідною передумовою успішності і індивідуальної, і колективної діяльності. В процесі дискурсу раціонально-етичне обгрунтування цінностей і норм сприяє взаєморозумінню як наслідку плідної комунікації. Завдання такого дискурсу полягає в тому, щоб дискусію щодо цінностей зробити відкритою, контрольованою, критичною і аналітичною.

Похожие статьи




Висновки - Право в сучасному етико-філософському дискурсі

Предыдущая | Следующая