Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів - Мораль і спільноти
Досі йшлося про мораль узагалі. Але ж у своєму реальному соціальному бутті мораль різнолика: свої особливі цінності й норми поведінки мають більші або менші соціальні групи, економічні класи, етнічні та національні спільноти. В усьому цьому розмаїтті просвічує і загальнолюдська мораль, проте скоріше як результат взаємодії конкретних моральних систем, ніж як відомий заздалегідь їхній спільний знаменник.
Конфлікти й суперечності, які нерідко виникають у суспільстві між різними емпіричними (такими, що спостерігаються, даються досвідом) системами моральних норм і цінностей, знаходять відображення в теоретично-світоглядному протистоянні альтернативних підходів до самої суті моральності. 3 одного боку, існують універсалістські концепції моралі, що прагнуть окреслити її основні цінності з точки зору "всіх розумних істот", як писав Кант, або принаймні загальнолюдської спільноти. Подібна універсалістська етика є показовою, зокрема, для духовної культури Просвітництва, що прагне осмислити й реорганізувати всю навколишню дійсність на засадах "єдиного всемогутнього" Розуму. Виразно універсалістський характер мають і етико-гуманістичні вчення Л. Толстого, М. К. Ганді, А. Швейцера. Нині засади універсалістської етики, або макроетики, розвивають такі відомі філософи, як К - О. Апель, Ю. Габермас та ін. етичний мораль людський
З іншого боку, в XIX-XX ст., особливо на грунті романтизму, філософії життя та деяких різновидів екзистенціальної філософії, набувають поширення уявлення, в яких акцентується особливість морального покликання кожного людського індивіда, пов'язана з неповторністю його буттєвого оточення і духом тієї локальної спільноти, до якої він безпосередньо належить. Природно, що подібні уявлення знаходять для себе живильний грунт за умов розвитку прагнень до національного, культурного, земельного самоутвердження, що ми їх спостерігаємо протягом останнього часу. В наші дні такий напрям думки знаходить виразне втілення в ідеях комунітаризму (від англійського community - община, спільнота) - впливової течії західної соціальної філософії, що обстоює тезу про визначальний характер впливу конкретних спільнот на ідентичність людських індивідів, котрі до цих спільнот належать. Серед прихильників комунітаризму - такі сучасні мислителі, як Е. Макінтайр, М. Волзер, М. Сендел та ін.
Щодо першого з указаних підходів, котрий наполягає на універсальному характері моралі й моральних цінностей, то йому нерідко закидають прагнення до уніфікації людського буття, явний чи прихований потяг до духовного або ж і матеріального тиску. Так, російський філософ-екзистенціаліст Лев Шестов (1866- 1938) знаходив неабиякий потенціал духовної агресивності навіть у моральному вченні Л. Толстого [1].
Що ж стосується другого з окреслених підходів, який акцентує унікальність тих або інших локальних спільнот та обстоюваних ними моральних цінностей, то при його принциповому обговоренні неможливо ігнорувати ті справді страхітливі наслідки, що були породжені, зокрема, ідеологією і практикою фашизму.
Адже поряд з усім іншим, що може бути про нього сказано, фашизм являє собою ще й жахливий приклад, так би мовити, моральної короткозорості, сягаючої цілковитої сліпоти. Проникливі критики фашизму зазначали, що грунтом найбільш кривавих його діянь були зовсім не якийсь духовний розклад, загальне зневажання моральних засад людського буття. Траплялося, звісно, й таке, проте не часто; справжня злочинність фашистської системи поставала з інших джерел. Хоч як парадоксально, факти свідчать, що навіть офіцерам СС, котрі служили в таборах винищення, здебільшого зовсім не були чужі такі засади моральності, як почуття честі й обов'язку, товариської солідарності, подружня вірність, любов до дітей тощо. Проте прикладання всіх цих моральних якостей різко обмежувалося сферою "своїх", "свого" своєї раси, нації, свого офіцерського братства, своєї СС - цієї держави в державі та партії в партії. І діти, котрих можна любити, - звичайно ж, тільки "свої".
Що ж до "чужих", то їх ці "морально здорові", інколи навіть сентиментальні у своєму рідному колі кати здебільшого й за людей не мали. Єврей, казав Гітлер, гірший за будь-яку тварину. І нищення цих "чужих" сприймалося "морально здоровим" есесівцем як обов'язок - виснажливий, неприємний, але обов'язок перед народом і фюрером, перед майбутнім, перед своїми дітьми...
Показовим прикладом сказаного може бути хоча б постать коменданта Освенціма Рудольфа Гесса, про якого відомо, що він був гарним сім'янином, люблячим чоловіком і дбайливим батьком. Засуджений після війни до страти, він вів у в'язниці записи, в яких прагнув довести, що в нього було серце, що він не був злим [2]. При цьому на совісті в нього - якщо в даному разі взагалі можна говорити про совість - були сотні тисяч безвинних жертв...
Ми торкнулися крайньої межі логічного розвитку уявлення про пріоритетність локально-спільнотних моральних цінностей над загальнолюдськими. Але цю перспективу слід мати на увазі, оскільки однобічне акцентування подібних цінностей і відповідна недооцінка загальнолюдської моральності - як бачимо, одна з характерних тенденцій сучасної моральної культури загалом.
Яку ж позицію може рекомендувати етика у випадку конфлікту між загальнолюдськими й локально-спільнотними моральними орієнтаціями?
Всупереч узвичаєним уявленням про філософію як "діалектичне" вміння обминати гострі кути, служачи і "нашим" і "вашим", відповідь етики на дане запитання може бути тільки одна: перевагу слід, безперечно, віддавати загальнолюдським, універсальним нормам моральності (маючи на увазі, звичайно, й те, що суто етичним аспектом не вичерпується цілісний людський підхід до того чи іншого явища; погляд з позицій естетики, зокрема, чи звичайного здорового глузду може бути й іншим).
Наведена принципова етична відповідь не є чимось довільним і грунтується не тільки на так званому світоглядному виборі. Вона випливає із самої структури морального нормування, завжди так чи інакше орієнтованого на універсалізацію своїх імперативів.
Вираз "здатність до універсалізації" (universalizability - англ.) застосував для характеристики моральних норм сучасний англійський етик, оксфордський професор Р. М. Гейєр [3]. Справа в тому, що хоча далеко не всі моральні вимоги, з якими ми стикаємося, мають універсальний характер, проте кожна з них, якщо тільки вона є насправді моральною, може бути узагальненою або універсалізованою таким чином, що стане правомірною відносно цілого класу певних дій, хто б не був їхнім суб'єктом. Іншими словами: якщо перед індивідом у конкретній ситуації висувається певна вимога, то ця вимога є власне моральною лише в тому разі, якщо вона може бути зверненою й до будь-якої іншої людини, яка потрапила б в аналогічну ситуацію.
В моралі, отже, виявляється неприпустимим таке становище, коли за одних і тих самих умов, скажімо, від Петренка й Петрова вимагається щось одне, а від Петерсена дещо зовсім інше, причому саме на тій підставі, що він Петерсен, а не Петренко і не Петров. За всієї емпіричної різноманітності локально-спільнотних систем, моральних норм і цінностей усі вони, як явища морального порядку, вивіряються критерієм універсалізації, втілюють її потенціал - хоча, звичайно, самі ці уявлення про людину, набір типових ситуацій її діяння і конкретний зміст норм поведінки можуть бути при цьому різні. Чим більше та чи інша локальна культура здатна сприйняти загальнолюдське начало моральності, органічно втілити його у своїх неповторних формах - тим вищим належить визнати її власний моральний рівень.
Проте визнання пріоритетності загальнолюдських моральних норм є лише першим кроком, за яким з логічною неминучістю має бути зроблений і наступний. Саме загальнолюдська моральність зобов'язує нас поважати всю різноманітність конкретних проявів людського життя і духовності, сприяти розвиткові кожної нації, кожної культури, що роблять безцінний і неповторний внесок у людський досвід, виявленню й реалізації їхніх творчих потенцій. Неможливо бути людиною моральною, нехтуючи моральними цінностями власної культури й не поважаючи особливість ціннісного світу представників інших людських спільнот.
Саме загальнолюдська мораль повстає проти ідеї "загальнолюдини", абстрактного самозакоханого індивіда, відірваного від національних, культурних, спільнотних коренів. Адже тільки через зв'язки із ближніми розкривається для нас сенс людяності як такої, і той, хто цурається подібних зв'язків, байдужий до них, позбавляється й духовно-моральної можливості сприйняття загальнолюдських цінностей. Такій людині просто нема чого універсалізувати, і на будь-якому рівні моральних стосунків вона залишиться холодним і відчуженим егоїстом.
Але якщо ми ставимося всерйоз до цінностей власної спільноти, власної культури, що єднають нас із нашими ближніми, якщо ми прагнемо до їхнього розвитку, - ми маємо виявити повагу до аналогічних прагнень представників інших людських спільнот. До цього зобов'язує загальнолюдський моральний імператив взаємності, що становить основу так званого золотого правила моральності: "Чого не любиш в інших, того й сам не роби". Позитивна форма вираження цього правила, за Євангелією від св. Матвія, звучить так: "Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки" (Мт. 7, 12). Різноманітні формулювання "золотого правила" ми знаходимо в давньоіндійському епосі "Махабхарата", в китайського філософа Конфуція (551-479 до н. е.), в мудреців давньої Греції й Іудеї, в Біблії, у філософів Нового часу Т. Гоббса, Дж. Локка та ін. [4] Все це дає підстави розглядати вимогу взаємності, на якій воно грунтується, як одну з визначальних підвалин моральної свідомості загалом. До неї ми ще не раз звернемося надалі. Тепер же, при розгляді моральних проблем людських спільнот, зазначимо, що загальна вимога взаємності посилюється в даному разі ще й тією обставиною, що лише у своєму взаємодоповненні та взаємодії світи конкретних спільнот складають інтегральну цілісність людства, а також формуються кожна у власній своїй неповторності. Зокрема, якщо звернутися до наших вітчизняних реалій, - сучасна українська культура не просто виявилася б біднішою, а й втратила б дещо у власній своїй ідентичності, якби поруч не існували культури російська, польська, білоруська, єврейська - вже це одне, крім вищенаведених суто моральних міркувань, має спонукати справжніх патріотів України зичити цим суміжним культурам добра, прагнути до згоди й співпраці з ними.
Втім, перш ніж перейти до розмови про етику національних стосунків, згадаймо, що в процесі суспільного розвитку формуються й існують різні типи людських спільнот, які породжують різну моральну проблематику. Неможливо обминути в цьому зв'язку питання про соціально-економічну диференціацію суспільства, що значною мірою зумовлює різноманітність існуючих моральних норм і цінностей.
Похожие статьи
-
Висновок - Властивості та функції моралі
При виборі системи моральних цінностей перевагу слід, безперечно, віддавати загальнолюдським, універсальним нормам моральності (маючи на увазі, звичайно,...
-
Особливості класової моралі - Властивості та функції моралі
Класова мораль грунтується на такому підході, який акцентує унікальність тих або інших локальних спільнот та обстоюваних ними моральних цінностей. При...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Сутнісні ознаки моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
З найпоширенішого тлумачення мораль розуміється як Регулятор Людської поведінки. Але поряд із мораллю, як вже було показано, існують ряд інших...
-
Вчинок як першоелемент моральної діяльності - Місце вчинку в системі моральної діяльності людини
Моральна діяльність не існує відокремлено від інших різновидів діяльності людини, а, отже, моральний аспект будь-якої діяльності виявляє себе найчастіше...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
Загальнолюдська мораль - Властивості та функції моралі
Що ж становить загальнолюдський зміст моральності? Якщо базуватися тільки на емпіричних спостереженнях, відповісти на це запитання було б майже...
-
Нагадаймо, що мораль і право репрезентують, відповідно, поза інституційну й інституційну форми регуляції людської поведінки; під цим кутом зору вони тут...
-
Основные категории и понятия этики - Профессиональная этика и ее взаимосвязь с общей теорией морали
Категории этики - наиболее общие понятия, применяемые для обозначения основных объектов, изучаемых этикой. При изучении этических категорий важно...
-
Место морали в духовной жизни общества Моральные ценности, принципы и нормы регулируют отношения между людьми во всех сферах человеческой деятельности....
-
Зміст етичного знання Теоретичне осмислення явищ моральності і моралі почалося в VII столітті до нашої ери. Однак виникнення етики традиційно...
-
Введение, Предмет и назначение этики - Мораль и нравственность: общее и особенное
Понятия морали, нравственности, этики являются одними из самых распространенных в языке, и в то же время одними из самых многозначных и неопределенных....
-
Моральність і свобода - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Свобода -- один із самих популярних ідеалів людства. Нею клянуться, за неї борються, заради свободи жертвують чим-небудь, часом навіть життям,...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) народився в м. Штутгарті (Німеччина). Його батько був високим державним чиновником. У 1788 році вступає у...
-
Учителі мудрості - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У V столітті до нової ери в багатьох полісах Греції на зміну політичній владі стародавньої аристократії і тиранії прийшла влада рабовласницької...
-
Як і Геракліт, Демокрит з багатої аристократичної родини. Народився в м. Абдери на морському узбережжі північного сходу Греції. На відміну від Геракліта,...
-
Для чего нужна мораль? - Мораль и нравственность
Для того чтобы раскрыть природу морали, нужно попытаться выяснить, как, какими способами она согласует личный и общественный интересы, на что она...
-
Знайомство із предметом наших дисциплін доречно розпочати із пояснення термінів, що їх позначають, оскільки досить часто (хоча не завжди та не...
-
Проблемність понятійного визначення моралі - Мораль. Сутність, структура, функції
Як вже зрозуміло з попереднього розгляду мораль є об'єктом дослідження етики як науки. Але попри таке найпростіше і найабстрактніше визначення чи є...
-
Любов - Моральні виміри спілкування
"Коли я говорю мовами людськими й ангельськими, та любови не маю, - то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дара пророкувати, і знаю...
-
ЕТИКА ОБОВ'ЯЗКУ - Етико-правові ідеї Канта
Єдине, що апріорі визначено в людині, - це її прагнення до щастя; найфундаментальніші потреби і інтереси людей в кінцевому результаті зводяться до...
-
Моральність і прогрес суспільства - Властивості та функції моралі
Попри всю складність, багатовимірність і непередбачуваність процесів морального життя людства внаслідок їх протікання, все ж відбувається нагромадження...
-
Вступ, Знайомство - Етикет різних країн світу
Ми рідко задумуємося над тим, що в повсякденних відносинах прояву безтактовності, грубості і демонстрації бездушності не тільки, як прийнято говорити,...
-
Мораль, ее функции и структура - Моральные нормы в обществе
Мораль (от латинского moralis - нравственный; mores - нравы) является одним из способов нормативного регулирования поведения человека, особой формой...
-
Історія етичних і естетичних категорій, принципи класифікації - Основні поняття та категорії етики
Результатом виявлення необхідних і загальних ознак стійких позитивних моральних якостей людини є поняття "чесноти (доброчесності)", а аналогічних ознак...
-
Происхождение проблемы Мысль об Абсолюте возникает не случайно на горизонте всякого морального размышления. Так, при рассмотрении источника нравственного...
-
Моральна діяльність: особливості, структура - Місце вчинку в системі моральної діяльності людини
Діяльністю взагалі можна іменувати "форму активності, що характеризує здатність людини чи пов'язаних з нею систем бути причиною змін у бутті". Суб'єктом...
-
Особенности норм профессиональной морали - Профессиональная мораль служащего
Нормы профессиональной морали основываются на ценностях и нормах общей морали, но и отличаются от них. Общая ориентация на ценностное содержание морали и...
-
Мораль и политика - Профессиональная мораль служащего
Если мораль отвечает на вопрос 'как следует жить' на индивидуальном уровне, то политику можно считать сферой деятельности, где этот вопрос...
-
Психология - Профессиональная мораль служащего
В современной моральной психологии считается, что мораль меняется по мере развития личности. Ряд психологов предложили теории развития морали, согласно...
-
Неврология, Области мозга, Зеркальные нейроны - Профессиональная мораль служащего
Области мозга, постоянно используемые, когда человек занят вопросами морали, были исследованы качественными методами мета-анализа изменений мозговой...
-
Племенная и территориальная Селия Грин (Celia Green) различает племенную и территориальную мораль. Последняя определяется как преимущественно негативная...
-
Взаимодействие морали и политики - Мораль и политика
Мораль и политика относительно автономны по отношению друг к другу. Разделяющая их функциональная автономия делает их отношенияявляется регулятором...
-
Моральный идеал и его значение в жизни человека - Формирование нравственности и морали
Важнейшей сферой взаимоотношения человека и общества является Мораль , нравственность как особый способ духовного освоения человеком действительности....
-
Этика как учение о морали, Этика как наука - Этика как учение о морали
Этика как наука Этика возникла более двух с половиной тысяч лет назад, когда в результате общественного разделения труда познавательная теоретическая...
-
Понятие и сущность профессиональной этики Нравственные отношения людей в трудовой сфере регулирует профессиональная этика. Нормальное функционирование...
-
Общечеловеческое в морали Мораль выделяется из первоначально нерасчлененной нормативной регуляции в особую сферу отношений уже в родовом обществе,...
-
ЗАКЛЮЧЕНИЕ - Сущность и функции морали
Мораль - это специфический способ духовно-практического освоения мира, предполагающий особое ценностно-императивное отношение к нему. Сущность морали...
-
Моральна та інші форми суспільної свідомості - Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості
Мораль свідомість суспільний право Суспільна свідомість є не просто сукупністю індивідуальних свідомостей, а цілісним духовним явищем. Утворюють її...
Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів - Мораль і спільноти