Загальнолюдська мораль - Властивості та функції моралі
Що ж становить загальнолюдський зміст моральності?
Якщо базуватися тільки на емпіричних спостереженнях, відповісти на це запитання було б майже неможливо, оскільки навряд чи знайдеться така моральна норма, яка зберігала б своє зобов'язуюче значення в кожній з людських спільнот, що досі існували на Землі, тобто була б загальнолюдською в суто емпіричному розумінні цього слова.
Але якщо виходити з того, що в процесі історичного розвитку людства, піднесення й занепаду окремих цивілізацій крок за кроком формувалася, засвідчувала своє існування, виявляла свої потенції певна усталена система зв'язків, що відповідає сутнісному призначенню моралі як такої, причому в тій або іншій комбінації ми можемо зустріти дані зв'язки в культурі різних регіонів світу, -- тоді є підстави вважати, що кожен елемент такої системи за своєю суттю має загальнолюдське значення (звичайно, з урахуванням певних обмежень щодо його емпіричного застосування). Інакше кажучи, загальнолюдська мораль -- це не сукупність незмінних норм і принципів, що одвіку відкриті, "сповіщені" кожній людській істоті або спільноті людей, а система, що кристалізується в ході людської історії, збагачуючись дедалі новими й новими вимірами, новим людським смислом, охоплюючи чимраз нові культурні регіони, все глибше проникаючи у свідомість конкретних особистостей. Формуючись, кристалізуючись в історії, вона має, природно, й свою історичну долю. Вона може зазнавати поразок, хоча б у двобої з корпоративною, класовою або національно-сепаратистською системою моральних і звичаєвих норм; не виключений і її загальний історичний крах, котрий був би для людства, напевно, страшніший за будь-яку тотальну війну. Таким чином, немає підстав уявляти поступ загальнолюдської моралі як щось однозначно запрограмоване, здійснюване з автоматичною неухильністю, як це уявлялося представникам просвітницько-раціоналістичної й прогресистської думки XVIII-- XIX ст. Вічність чи "навічність" загальнолюдської моралі, її слабкість чи могутність залежать зрештою від самої людини -- її носія й охоронця на Землі.
Зрозуміло, що компонентний склад загальнолюдської моралі в окресленому її розумінні є досить різноманітним. Насамперед, вона включає фундаментальні норми й правила, що регулюють вихідні ситуації людських взаємин і життєустрою, наявні за будь-яких соціально-історичних умов. Хоча ми й тут не знайдемо безсумнівних проявів емпіричної загальності, все ж починаючи вже з первісної епохи історії людства утверджуються певні норми відносин між батьками й дітьми (що можна вважати взагалі одним з вихідних пунктів моральності: перші палеолітичні поховання -- поховання дітей), старшими й молодшими, здоровими й хворими тощо. Впродовж усієї історії в найрізноманітніших людських колективах схвалюються, як правило, такі моральні якості, як співчуття, підтримка слабких, дружня приязнь, правдивість, ввічливість та ін.; відповідно здебільшого засуджуються брехливість, зрадництво, брутальність, жорстокість тощо.
Узагальненими регулятивами людської поведінки є заповіді різних релігій, принципові відмінності між якими саме підкреслюють єдність у розумінні ряду визначальних моральних норм. Як християнство, так і іудаїзм, буддизм та інші релігії заповідають людям не вбивати, не красти, не чинити перелюбу, не говорити неправди, не бажати власності іншого. Багато в чому подібні або перегукуються і більш високі, такі, що потребують особливої духовної роботи, заповіді любові, співчуття, самозречення, висунуті названими релігіями. Загальнолюдський характер мають і історично більш пізні "навічні" моральні здобутки людства, такі, як ідея свободи, трудова етика, визнання неповторної цінності людської індивідуальності тощо. І якщо навіть у деяких країнах остання цінність, тобто цінність людської індивідуальності, на відміну від більшості цивілізованих країн світу, ще й досі не визнається, -- немає сумніву, на чиєму боці буде в даному разі загальнолюдська мораль.
Навіть там, де стикаються рівноцінні альтернативні підходи до тих або інших принципових моральних проблем, де заходять в очевидну суперечність морально-етичні висновки різних філософій, релігій, духовних культур, -- ми нерідко все ж таки маємо справу з виявами загальнолюдського як певної проблемної структури, сукупності альтернатив, що припускає різні конкретні рішення. До числа таких проблемних вузлів загальнолюдської моралі належать проблеми співвідношення обов'язку й любові, закону й милості, самоутвердження і самовіддачі, совісті й сорому, егоїзму й альтруїзму тощо.
Ще одним елементом загальнолюдського постають спільні психолого-антропологічні передумови моральних переживань і свідомості. Кожна людина здатна відчувати сором або докори совісті, усвідомлювати свій обов'язок і відповідальність, співчувати іншим людям. Незалежно від того, чи буде реалізована ця здатність у тому чи іншому конкретному разі і який саме історичний і культурний зміст буде втілений завдяки їй, -- сама її наявність уже визначає певну спільність обріїв людської моралі.
Нарешті, важливо, що в процесі розвитку і спілкування нагромаджується певний моральний досвід, який набуває загальнолюдського значення. Розв'язуючи ті чи інші моральні проблеми, досягаючи своєї мети або зазнаючи поразки, люди й суспільства здобувають безцінний досвід, що зрештою робить більш витонченими й свідомими їхні переживання, позбавляє їх наївності, додає обачливості їхнім практичним рішенням. Елементами цього досвіду стають революції й духовні зрушення, успіхи й трагедії. Духовна криза пізнього Ренесансу стала, скажімо, для європейської й світової моральної культури досвідом не менш повчальним, ніж творче піднесення, породжене цією епохою. Треба сподіватися, що й страшні колізії XX ст. виявляться кінець кінцем для прийдешніх поколінь досвідом, що зробить їх мудрішими й обережнішими, чутливішими до запитів реальності й вимог людяності та моралі.
Похожие статьи
-
Висновок - Властивості та функції моралі
При виборі системи моральних цінностей перевагу слід, безперечно, віддавати загальнолюдським, універсальним нормам моральності (маючи на увазі, звичайно,...
-
Моральність і прогрес суспільства - Властивості та функції моралі
Попри всю складність, багатовимірність і непередбачуваність процесів морального життя людства внаслідок їх протікання, все ж відбувається нагромадження...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
Особливості класової моралі - Властивості та функції моралі
Класова мораль грунтується на такому підході, який акцентує унікальність тих або інших локальних спільнот та обстоюваних ними моральних цінностей. При...
-
Нагадаймо, що мораль і право репрезентують, відповідно, поза інституційну й інституційну форми регуляції людської поведінки; під цим кутом зору вони тут...
-
Вступ - Властивості та функції моралі
У своєму реальному соціальному бутті мораль різнолика: свої особливі цінності й норми поведінки мають більші або менші соціальні групи, економічні класи,...
-
Етика - це філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність. Від стоїків йде традиційний розподіл філософії на логіку, фізику й етику, що часто...
-
Концепції що пояснюють походження моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Таким чином, існують декілька концепцій, що пояснюють походження моралі. В певній мірі вони доповнюють одна одну, створюють в культурі об'ємне,...
-
Человек и мораль - Мораль и нравственность
Человек -- существо общественное. Потому непременным условием "допуска" в жизнь общества является процесс социализации индивида, т. е. освоения им...
-
Вступление, Предмет и назначение этики - Философские основы этики: мораль и нравственность
В современных условиях наблюдается особый интерес к этике - этой старейшей и вместе с тем неповторимо молодой отрасли философского знания. И это не...
-
Функції морально-професійних кодексів - Етика як наука. Завдання етики
Професійна етика покликана дати теоретичне обгрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Структура моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Досі, розглядаючи мораль як соціальне явище, ми зосереджували увагу на її загальних особливостях і функціях, а не на внутрішній структурі. Однак і при...
-
Основные функции морали - Основные функции и структура морали
Мораль нравственный духовный поступок В данном параграфе будет рассмотрен, так сказать, "рабочий инструментарий" науки этики. Его задачей является...
-
Вплив моралі на духовний розвиток людини - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Основна суспільна функція моралі, яка визначає специфіку її соціального буття, - це функція регуляції людської поведінки та міжлюдських стосунків. Жодне...
-
РОЛЬ ПРАВА В ОБЕСПЕЧЕНИИ ПРОЦЕССОВ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ И РАЗВИТИЯ МОРАЛИ - Юридическая этика
Правовое обеспечение функционирования морали - проявление общей закономерности взаимодействия морали и права Исследование взаимодействия морали и права...
-
Структура морали - Теоретические проблемы этики
Мораль представляет собой сложноструктурированное образование. В ее системе важное место занимают моральные принципы, нормы, идеалы, включенные в систему...
-
Породженими об'єктивними соціально-економічними умовами і тісно пов'язаний з ними громадський побут кожного етносу - не застигле явище, а динамічна...
-
Мораль и право - Этика, ее предмет и задачи
Тесно переплетены между собой - и в своих истоках, и в дальнейшем развитии - право и мораль. Сближает их то, что и право, и мораль входят в общий...
-
Мораль: понятие, функции и структура - Этика, ее предмет и задачи
Мораль - понятие историческое. Она относится к числу тех общечеловеческих духовных ценностей, которые определяют содержание социального бытия с самого...
-
Взаимодействие морали и политики - Мораль и политика
Мораль и политика относительно автономны по отношению друг к другу. Разделяющая их функциональная автономия делает их отношенияявляется регулятором...
-
Различия и разногласия - Мораль и политика
Политика и мораль различаются способом формирования и средствами реализации. 1. Сфера нравственных отношений это в основном взаимосвязь между отдельными...
-
Особенности норм профессиональной морали - Профессиональная мораль служащего
Нормы профессиональной морали основываются на ценностях и нормах общей морали, но и отличаются от них. Общая ориентация на ценностное содержание морали и...
-
Для чего нужна мораль? - Мораль и нравственность
Для того чтобы раскрыть природу морали, нужно попытаться выяснить, как, какими способами она согласует личный и общественный интересы, на что она...
-
СООТНОШЕНИЕ ПРАВА И МОРАЛИ - Соотношение правовых норм и норм нравственности
Соотношение морали и права -- один из важных аспектов изучения этих социальных явлений, представляющий особый интерес для юристов. Ему посвящен ряд...
-
ПОНЯТИЕ ПРАВА И МОРАЛИ, Понятие права - Соотношение правовых норм и норм нравственности
Понятие права В литературе до сих пор ведутся споры вокруг понятия права, до сих пор нет единого мнения. "Юристы все еще ищут определение права", - писал...
-
Основные категории и понятия этики - Профессиональная этика и ее взаимосвязь с общей теорией морали
Категории этики - наиболее общие понятия, применяемые для обозначения основных объектов, изучаемых этикой. При изучении этических категорий важно...
-
Этика как учение о морали, Этика как наука - Этика как учение о морали
Этика как наука Этика возникла более двух с половиной тысяч лет назад, когда в результате общественного разделения труда познавательная теоретическая...
-
Общие и специфические черты норм права и морали - Честь. Моральные нормы. Клятва врача
Общие черты норм права и норм морали выражаются в следующем. Как формы общественного сознания и общественных отношений, мораль и право имеют между собой...
-
Введение - Мораль и природа человека
В настоящее время в российском обществе происходит определенная "переоценка ценностей". Вместо прежней системы ценностей, развиваемой в социалистическом...
-
Возникновение морали и ее развитие - Этика как наука о морали
Специальная отрасль философского знания, сконцентрировавшая и обобщившая опыт нравственного осмысления действительности, называется Этикой. Она возникает...
-
Следственная работа относится к тем видам деятельности, успех и даже выдающиеся достижения, в которых более связаны с общим высоким развитием личности,...
-
Этимологически термин "мораль" восходит к латинскому слову "mos" (множественное число mores"), обозначающему "нрав". Другое значение этого слова - закон,...
-
ЗАКЛЮЧЕНИЕ - Сущность и функции морали
Мораль - это специфический способ духовно-практического освоения мира, предполагающий особое ценностно-императивное отношение к нему. Сущность морали...
-
СУЩНОСТЬ МОРАЛИ, Определение морали, Специфика морали - Сущность и функции морали
Определение морали Мораль (от латинского moralis -- нравственный; mores -- нравы) является одним из способов нормативного регулирования поведения...
-
Соотношение морали и права. - Мораль
Общие черты норм права и норм морали выражаются в следующем. Как формы общественного сознания и общественных отношений, мораль и право имеют между собой...
-
Понятие морали: ее сущность, происхождение, структура и функции. - Мораль
Мораль -- это специфический способ духовно-практического освоения мира, предполагающий особое ценностно-императив-ное отношение к нему. Специфичность...
-
Специфика и основные функции морали - Философские основы этики: мораль и нравственность
Понятие "мораль" чрезвычайно многозначно. Существует несколько десятков определенной морали. Чаще всего под моралью понимают один из основных способов...
-
Принципы - это наиболее общее обоснование существующих норм и критерий выбора правил. В принципах выражаются универсальные формулы поведения. Если...
-
Воспитательная функция морали - Функции морали
Воспитательная функция морали состоит в том, что она участвует в формировании человеческой личности, ее самосознания. Мораль способствует становлению...
Загальнолюдська мораль - Властивості та функції моралі