Мораль і звичай та їх взаємозв'язок із духовним розвитком людини - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Нагадаймо, що мораль і право репрезентують, відповідно, поза інституційну й інституційну форми регуляції людської поведінки; під цим кутом зору вони тут і розглядалися. Проте як інституційна регуляція не зводиться тільки до правової - власне кажучи, її прикладом може бути будь-яка діюча в суспільстві організація, що так чи інакше визначає права й обов'язки своїх членів, - так і мораль є далеко не єдиним механізмом регуляції поза інституційної. Суттєвим для уточнення специфіки моралі як суспільного явища постає в цьому зв'язку її порівняння з такою формою поза інституційної ж регуляції людської поведінки, як звичай.
Подібно до моралі, звичаї також складаються спонтанно в житті конкретних людських спільнот. Порівняно з правом і мораллю звичаї найглибше вкорінені в первісному синкретизмі, в давній історії людства. (Ми не можемо говорити про первісне право, але про первісні звичаї - цілком.). Саме звичаї, хоча це не завжди усвідомлюється, є найбільш глибокою і масовою формою регуляції й нашого сьогоднішнього життя - в переважній більшості випадків, спілкуючись із людьми, реалізуючи свої цілі тощо, ми діємо, спеціально не розмірковуючи над цим, просто так, як це заведено, як це звично для нас і тих, хто нас оточує.
Це стосується як повсякдення, так і свят, урочистостей тощо. Лише стикаючись з неординарними ситуаціями й проблемами, різного роду несподіванками, ми мусимо відступати від звичайної - звичаєвої - колії й шукати нетривіальних шляхів, зокрема й у галузі моралі.
Зважаючи на це, впорядковуючи значення звичаю в суспільному житті справді важко переоцінити - так само як і значення традицій, усталених навичок людського мовлення і мислення, що сполучають наше сьогодення з історичним досвідом людства. Руйнування усталених звичаїв, як показує багата на соціальні й культурні катаклізми історія ХХ ст., - процес болісний, що веде до примітивізації й розкладу людських стосунків, породжує хаос і дезорієнтацію.
Недарма й сьогодні так гостро стоять питання відродження звичаєвої структури людського буття - це, так би мовити, той хліб моральності, без якого вона - аж до що найвищих своїх проявів - існувати не може.
Проте, віддаючи звичаям належне, зважимо все ж на їхню принципову відмінність від моралі. Якщо спробувати сформулювати найзагальніший принцип звичаю як такого, він, як зазначається в літературі, мав би вимагати:
Роби так, як роблять усі! Дотримуючись звичаю, а маю діяти так, як діяли за подібних обставин мої діди-прадіди, як діють мої сусіди та знайомі. Виправданням або обгрунтуванням того чи іншого вчинку тут є наявність певного прецеденту і сформованих ним чекань: те, що має бути, цілком зумовлюється тим, що було й є, тим, що заведено, узвичаєно.
На відміну від цього мораль грунтується на дещо іншій засаді, від людини вона вимагає: роби так, як мусять робити всі! Отже, перед тим, як учинити щось, я маю щонайперше спитати себе не про те, як повівся би на моєму місці мій сусід або прадід, а про те, чого в даній ситуації вимагає від мене мій обов'язок.
Таким чином, мораль у порівнянні зі звичаєм вводить принципову відмінність міме сущим і належним, між тим, що було й є, і тим, що має бути. Прецедент для неї вже не є кінцевим виправданням будь-якого вчинку або утримання від нього.
Як зазначав творець етики категоричного імперативу І. Кант, навіть якщо б я знав, що за всю історію людства ніхто ще не виконав свій обов'язок належним чином, це не звільнило б мене від необхідності свій власний обов'язок виконати, виконати його тут і тепер. Адже ця моральна необхідність залежить не від емпіричних зв'язків і прецедентів, що їх я можу спостерігати в минулому, а лише від внутрішніх вимог самої сфери обов'язковості як такої.
Звідси випливає, що й усе суще, все людське буття мораль не може приймати в силу самого лише факту його наявності у світі. Моральна точка зору виходить із того, що саме існування і повторення чогось нехай навіть протягом століть ще не свідчить про те, що так воно й має бути; давня несправедливість, навіть освячена звичаєм, справедливістю від цього ще не стає і з позицій морально належного може бути засуджена так само, як і несправедливість, скоєна вчора або сьогодні.
Із сказаного випливає як докорінна відмінність, так і взаємодоповнюваність звичаю і моралі в суспільному житті. Сила звичаю - могутня підвалина, що цементує, скріплює наявний устрій людського буття і взаємин, забезпечує усталеність у його функціонуванні. Що ж до моралі, то вона може підсилювати дану роль звичаю, якщо, виходячи з власних критеріїв, вважає існуючий стан речей виправданим належним. Якщо ж ні мораль постає як революціонізуючий чинник, що протистоїть консерватизму звичаю і спрямований на його подолання.
На чиєму ж боці правда в цій давній суперечці звичаю і моралі?
Якщо не обмежуватися вузько традиціоналістською чи, навпаки, моралізаторською точкою зору, а спробувати поглянути на справу ширше мусимо визнати, що трапляється по-різному. В багатьох конкретних випадках рацію, безперечно, має мораль, і засудження нею тих або інших звичаїв слід розглядати як свідчення їхньої історичної вичерпаності. Так, у засудженні кровної помсти, людських жертвопринесень, рабства мораль, звичайно ж, була права; цю її правоту підтвердив наступний розвиток людства. І тепер ми нерідко стикаємося з таким моральним осудом звичаїв давньої й недавньої минувшини, в обгрунтованості якого сумніватися не доводиться.
Разом з тим цілком очевидно, що й звичаї виникають не на голому місці. Якими б архаїчними чи абсурдними вони часом не здавалися, потрібно зважати на те, що в них акумульовані життєвий досвід і мудрість багатьох поколінь - досвід і мудрість, що не завжди відкриваються короткочасному, не дуже проникливому поглядові людини, зануреної в актуальні проблеми власного сьогодення.
Через це в моралістичній критиці тих або інших звичаїв, за якими стоїть вікова традиція, треба, взагалі кажучи, бути обережними й не поспішати, як мовиться, разом з водою вихлюпувати й дитину. Засуджуючи, скажімо, звичаї, пов'язані з утвердженням нерівності статей, з антигуманним приниженням жінки, чи ж варто, як ми це нерідко спостерігаємо нині, доводити цю зрівняльну кампанію аж до тієї абсурдної межі, за якою втрачається сам виплеканий віками антропокультурний образ жіночності - а відповідно і чоловік відчуває все менше спонук розвивати свої, власне чоловічі чесноти?
На відміну від сфери права тут, у відносинах між звичаєм і мораллю, чітких, заздалегідь визначених критеріїв розмежування бути, зрозуміло, не може - все вирішує наша здатність осмислити кожен конкретний випадок, наші тактовність почуття міри, що є загалом одними з найважливіших культуротворчих здатностей людини.
Похожие статьи
-
Вплив моралі на духовний розвиток людини - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Основна суспільна функція моралі, яка визначає специфіку її соціального буття, - це функція регуляції людської поведінки та міжлюдських стосунків. Жодне...
-
Вступ - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Моральність, усупереч поширеному її тлумаченню, не є явищем виключно соціальним. Виходячи у своєму застосуванні далеко за межі міжлюдських стосунків...
-
Зв'язок релігії та моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Нарешті, відмітимо ще один момент. Подібне тісне пов'язування релігії та моралі може мати і негативні наслідки в наш час, коли релігійні переконання у...
-
Структура моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Досі, розглядаючи мораль як соціальне явище, ми зосереджували увагу на її загальних особливостях і функціях, а не на внутрішній структурі. Однак і при...
-
ВИСНОВОК - Вплив моралі на духовний розвиток людини
Ще однією ланкою суспільного життя, яка справляє потужний регулятивний вплив на людську поведінку і сама, своєю чергою, потребує наполегливої моральної...
-
Загальнолюдська мораль - Властивості та функції моралі
Що ж становить загальнолюдський зміст моральності? Якщо базуватися тільки на емпіричних спостереженнях, відповісти на це запитання було б майже...
-
"Добро" та "зло", як категорії релігії та моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Ключовими категоріями моральної свідомості, полюсами морального життя є поняття "добро" і "зло". За своїм змістом добро і зло ніби являють собою дві...
-
Концепції що пояснюють походження моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Таким чином, існують декілька концепцій, що пояснюють походження моралі. В певній мірі вони доповнюють одна одну, створюють в культурі об'ємне,...
-
Моральність і прогрес суспільства - Властивості та функції моралі
Попри всю складність, багатовимірність і непередбачуваність процесів морального життя людства внаслідок їх протікання, все ж відбувається нагромадження...
-
Природа моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Християнські богослови традиційно говорять про божественну природу моралі. Індивід отримує її як у вигляді "природного морального закону" (внутрішнього),...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
ЕТИКА ОБОВ'ЯЗКУ - Етико-правові ідеї Канта
Єдине, що апріорі визначено в людині, - це її прагнення до щастя; найфундаментальніші потреби і інтереси людей в кінцевому результаті зводяться до...
-
Вступ - Юридична мораль і етика
Етика юридичний мораль Мораль юриста є різновидом вселюдської і водночас професійної моралі, що функціонує у сфері правосуддя і правоохоронної діяльності...
-
Висновок - Властивості та функції моралі
При виборі системи моральних цінностей перевагу слід, безперечно, віддавати загальнолюдським, універсальним нормам моральності (маючи на увазі, звичайно,...
-
Етика кримінально-процесуального доказування і судових дебатів сторін - Юридична мораль і етика
Перед тим як винести обвинувальний чи виправдувальний вирок (суб'єкти доказування), юристи повинні виконати складну і відповідальну роботу, в процесі...
-
Одяг і зовнішній вигляд. - Виникнення моралі
Хоча і говорять, що проводжають по розуму, але приймають по одежинці -- ці ж принципи діють і коли людина приходить до вас на прийом. І одяг одне з...
-
Вступ - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Мораль - система поглядів і уявлень, норм та оцінок, які регулюють моральну поведінку людей. Це особлива форма суспільної свідомості та вид суспільних...
-
У мисленні людини немає понять, що здаються настільки очевидними як добро і зло. Кожна людина на особистому досвіді пізнавала добро і зло, однак від...
-
Етика відносин між керівником та підлеглим - Етика та естетика
Взаємини колег по роботі, начальника і підлеглого, чиновника і відвідувача передбачають насамперед дотримання основних правил етикету, і основних норм...
-
Моральна програма Ісламу - Мистецтво як засіб спілкування, моральна програма Ісламу
Ісламська доктрина моральності виходить із абсолютного значення норм моралі, установлених Кораном. Вона відриває ці норми від конктретно - історичних...
-
Моральні вимоги як заборони - Теорії прикладної етики
Єдине, що початково визначено в людині, -- це її прагнення до щастя; найфундаментальніші потреби і інтереси людей в кінцевому результаті зводяться до...
-
Основные функции морали, их анализ - Основы общей морали
Важнейшая функция морали - Регулятивная. Большинство этиков согласно с тем, что это основная функция нравственности. Мораль и формируется как...
-
Основные функции морали - Основные функции и структура морали
Мораль нравственный духовный поступок В данном параграфе будет рассмотрен, так сказать, "рабочий инструментарий" науки этики. Его задачей является...
-
Место морали в духовной жизни общества Моральные ценности, принципы и нормы регулируют отношения между людьми во всех сферах человеческой деятельности....
-
Общие и специфические черты норм права и морали - Честь. Моральные нормы. Клятва врача
Общие черты норм права и норм морали выражаются в следующем. Как формы общественного сознания и общественных отношений, мораль и право имеют между собой...
-
Виникнення моралі. - Виникнення моралі
Узагальнююче визначення передумов виникнення моралі включає, по-перше, формування у стародавньої людини абстрактного мислення, здатності утворювати...
-
Моральність і свобода - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Свобода -- один із самих популярних ідеалів людства. Нею клянуться, за неї борються, заради свободи жертвують чим-небудь, часом навіть життям,...
-
Предмет етики. Особливості функціонування моралі - Етика та естетика
1. Предмет етики. Етика, мораль і моральність. 2. Сутність та походження моралі. 3. Особливості функціонування моралі. Ключові слова: Етика, сутність...
-
Моральність і рівність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Рівність -- відносно новий елемент моральності. Він більшою мірою, ніж справедливість і свобода, пов'язаний з певними соціальними групами, а не з...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
Соотношение морали и права. - Мораль
Общие черты норм права и норм морали выражаются в следующем. Как формы общественного сознания и общественных отношений, мораль и право имеют между собой...
-
Етика ХХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Етичні шукання в екзистенційній філософії. Виникла в 20-і роки. Ця "філософія існування" (від лат. ехistentia -- існування) особливу популярність набула...
-
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) народився в м. Штутгарті (Німеччина). Його батько був високим державним чиновником. У 1788 році вступає у...
-
"Моральний закон у мені". І. Кант (18 ст.) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Іммануїл Кант (1724-1804) народився в Кенігсберзі (м. Калінінград у Росії) у родині лимаря. З одинадцяти дітей у живих залишилося п'ятеро. Кант мав...
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Взаимодействие морального и политического сознания - Мораль и политика
Политическое сознание представляет собой своеобразный, динамичный сплав чувств и представлений, в котором по-своему выражается круг интересов, связанных...
-
Етика працівників органів внутрішніх справ - Юридична мораль і етика
Правоохоронці, насамперед працівники органів внутрішніх справ, перебувають на передньому рубежі боротьби за закон, порядок, справедливість, виконуючи при...
-
С первого взгляда мораль выглядит как некоторые правила поведения. Правила отношения к другим людям, к обществу и к самому себе. В любом случае они...
-
Мораль и право - Этика, ее предмет и задачи
Тесно переплетены между собой - и в своих истоках, и в дальнейшем развитии - право и мораль. Сближает их то, что и право, и мораль входят в общий...
-
Различия и разногласия - Мораль и политика
Политика и мораль различаются способом формирования и средствами реализации. 1. Сфера нравственных отношений это в основном взаимосвязь между отдельными...
Мораль і звичай та їх взаємозв'язок із духовним розвитком людини - Вплив моралі на духовний розвиток людини