Тваринний світ - Орнітологічний заказник "Редьчине"

Тваринний світ заказника загальнодержавного значення "Редьчине", представлений дикою свинею, лисицею звичайною, зайцем-русаком, куницею лісовою, кількома видами качок, канюком звичайним тощо.

На території заказника гніздяться рідкісні хижі птахи, що занесені до Червоної книги України:

Орел-карлик. Невеликий орел, за розмірами близький до канюків.

Перелітний птах. Живе поодинці або парами. З другої половини квітня займає гніздові ділянки і приступає до шлюбних ігор. Гнізда будує у верхній частині старих дерев (найчастіше на дубах), на висоті 10-27 м, в штучних лісах на півдні країни гніздиться на висоті до 4м від землі. Насиджує самка переважно біля 30 діб. Живиться переважно гризунами і птахами дрібних та середніх розмірів.

В Європі чисельність оцінюється у 4,4-8,9 тис. пар, що становить 25-49% світової популяції. В Україні у середині XX ст. помітно зменшилась, наприкінці 1980 - 1990 рр. становила не менш 450-500 пар.

В останнє десятиріччя спостерігається значне зменшення чисельності. Основна чисельність виду зосереджена на півночі Одеської області, в Кіровоградській області та на сході України. Кількість в заказнику: приблизно 2-3 пари.

Основними причинами зміни чисельності є скорочення площі старих лісів, незаконний відстріл, зменшення чисельності ховрахів, як головного об'єкту живлення.

Шуліка рудий. Вид птахів ряду Соколоподібні, родини Яструбові, роду Шуліка. Шуліка рудий є ендеміком Західної Палеарктики. Заселяє листяні та мішані високостовбурні рівнинні й гірські ліси; тяжіє до лісів, що межують з відкритим ландшафтом.

Полює здебільшого у вологих місцях, а саме по берегах річок, озер, струмків, у гірських долинах.

Птах середніх розмірів, довжина тіла 61?72 см, розмах крил 175--200 см, маса 900--1400 г.

Вид занесено до Червоної книги України, включено до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни. Кількість в заказнику: 2-3 пари.

Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення лісового господарства, створення заповідних територій, де будуть виявлені гнізда, підвищення контролю за випадками незаконного відстрілу, моніторинг за забрудненням оточуючого середовища тощо.

Скопа. Хижий птах, єдиний вид родини Скопових.

Гніздовий перелітний птах. Перші птахи можуть з'являтися на початку березня; основний проліт у третій половині березня -- другій половині квітня. Оселяється поблизу великих водойм, мало відвідуваних людиною. Гнізда розміщують на високих деревах, на верхівці або товстих бічних гілках крони. У кладці 2-3 яйця (початок-середина травня).

Скопа є стенофагом. Стенофаг - вузькоспеціалізоване харчування тварин за рахунок єдиного виду їжі або декількох, але небагатьох її видів, зазвичай близькими за своїм складом. Біологічна перевага стенофаги - ефективне використання небагатьох видів їжі у зв'язку з хорошою адаптацією до них. Вона створює ізоляцію з близькими по харчового режиму видами, але при зміні умов проживання призводить до загрози вимирання або до різких коливань чисельності (її недолік).

Зазвичай властива біоценозам з багатим видовим складом (наприклад, фауні тропічних лісів) і рідше зустрічається у тварин, що мешкають у високих широтах, де зазвичай біоценози бідні видами. Багато видів зберігають стенофаги навіть при значній мінливості кормової бази, цьому сприяють сплячка, нагул, запасання кормів тварин, що дозволяють утримувати відносно стійкий раціон.

Скопа живиться переважно рибою. Полюючи на неї, літає над водою та вистежує рибу, яка піднялася до поверхні, потім дуже швидко спускається та вихоплює рибу, занурюючи лапи у воду.

При відсутності основного корму може здобувати земноводних, птахів, дрібних ссавців тощо.

Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1-2 пар. Причини зниження чисельності: знищення гнізд під час санітарних рубок лісу, браконьєрство, вирубування старих дерев, що можуть слугувати для влаштування гнізд, забруднення водойм, погіршення кормової бази.

Занесено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори, Боннської та Бернської конвенцій. Кількість в заказнику: приблизно 1-2 пари.

Канюк степовий. Найбільший серед канюків. Маса тіла біля 1,5 кг, довжина тіла 500-650мм, розмах крил 1260-1550мм. Європейська популяція виду має тенденцію до зростання чисельності і на 2004 р. оцінювалась у 8,7-15 тис. пар.

В Україні до середини ХХ ст. чисельність значно скоротилась, вид вважали зниклим. З 1980-1990 рр. почалося збільшення чисельності. Зараз в Україні гніздиться не менше 250 пар. Кількість в заказнику: приблизно 3-4 пари. заказник фауна птах канюк екологічний

Основні причини падіння чисельності: розорювання земель, відстріл хижих птахів, скорочення кормової бази. Сучасне зростання пов'язане з відновленням кормової бази (сліпаки, дрібні мишоподібні гризуни), наявністю гніздо-придатних угідь (байрачні ліси, стиглі лісосмуги), відсутністю відстрілу хижих птахів.

Гніздиться на узліссях байрачних та штучних лісів, у старих лісосмугах, рідше на поодиноких деревах, в Криму -- на вапнякових урвищах і скелях.

З'являється на гніздових ділянках у березні -- на початку квітня. На деревах гнізда будує у верхньому розгалуженні стовбура або на бічних гілках (4-20м від землі).

Під час міграцій трапляється майже на усій території України. Мігрує переважно поодинці. Невелика частина популяції зимує на півдні України. Живиться мишами, ховрахами, сліпаками, іноді невеликими птахами.

Похожие статьи




Тваринний світ - Орнітологічний заказник "Редьчине"

Предыдущая | Следующая