Аналіз останніх досліджень і публікацій - Структура та географія природоохоронного землекористування в Карпатському регіоні України

Система землекористування сформувалася під впливом природних, історичних, етнокультурних і соціально-економічних чинників та є в основі усіх видів природокористування. Природоохоронне землекористування почало формуватися в середині XIX ст. з метою збереження популяцій, видів, генетичного та ландшафтного різноманіття в умовах інтенсивного антропогенного навантаження на довкілля. Формування природоохоронних територій, реалізація екомережної концепції регламентується прийнятими Законами України "Про загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки", "Про екологічну мережу України". Впровадження природоохоронних стратегій сприяло створенню нових природоохоронних територій та розробки басейнових, регіональних, локальних схем екомережі. Теоретичні, методологічні, прикладні аспекти формування природоохоронних територій та екомереж розкрито в працях Ю. Р. Шеляг-Сосонко [5,10], Л. П. Царика [8], П. Л. Царика [9], О. Г. Топчієва [6,7], В. П. Брусака [1] та інших.

Формування цілей статті. Метою статті є аналіз сучасного стану природоохоронного землекористування у Карпатському регіоні України, встановлення особливостей структури кількості та площ територій природоохоронного землекористування, їхнього розподілу за категоріями землекористувачів, виявлення територіальних відмінностей їхнього розподілу як в межах адміністративних областей, так і в розрізі смуг землекористування. землекористування карпатський природоохоронний

Виклад основного матеріалу

Природоохоронне землекористування - це тип використання земельних ділянок, які зайняті природними територіями (природні заповідники, національні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), штучно створеними об'єктами (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово - паркового мистецтва), які мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність з метою збереження унікальних ландшафтів і недопущення погіршення корисних властивостей інших природних ресурсів [2].

Посилення антропогенного навантаження, інтенсивне використання природно-рослинних ресурсів у різних галузях господарства, різке зменшення площ непорушених природних біоценозів і погіршення їхнього якісного складу, загроза повного знищення значної кількості унікальних рослинних угрупувань і представників тваринного світу обумовили необхідність їхнього збереження шляхом заповідання та виділення земельних площ, які мають спеціальний охоронний статус. Виокремлення, недопущення руйнування та порушення стану унікальних природних територій та об'єктів має давню історію. Ще в дохристиянські часи, коли людина обожнювала сили та явища природи, для поклоніння богам обиралися найбільш привабливі в естетичному відношенні місцевості, де заборонялася будь-яка господарська діяльність. В княжі часи виділялися заповідні лісові масиви, де заборонялося проведення будь-яких видів робіт, встановлювалася заборона полювання на певні види тварин і часові обмежувальні терміни. У подальшому, кожен великий землевласник на своїх землях виділяє певні заповідні ділянки природних територій або створював штучні об'єкти (садово - паркові комплекси, дендрологічні парки).

Показники природоохоронного землекористування в Карпатському регіоні України станом на 1.01.12р.

Назва адміністративного утворення

Кількість об'єктів ПЗФ

Площа об'єктів ПЗФ, тис. га

Показник заповідності, %

Львівська

347

148,6

6,8

Івано-Франківська

467

218,8

15,7

Закарпатська

456

181,4

14,2

Чернівецька

331

110,6

13,7

Карпатський регіон

1601

659,4

11,6

Україна

7739

3744,5

6,2

Офіційно природоохоронне землекористування як в Україні, так і в Карпатському регіоні, який на той час перебував у складі Австро-Угорсь - кої імперії, було започатковано у 1886 році, коли був створений перший лісовий заповідник "Пам'ятка Пеняцька" - як резерват букового пралісу. Природоохоронне землекористування в досліджуваному регіоні пройшло складний шлях становлення і в теперішній час охоплює значні площі, слугує дієвим заходом збереження унікальних природних об'єктів і територій, сприяє оптимізації екологічної ситуації, використанню цих територій в рекреаційних і наукових цілях.

Станом на 1.01.12 р. в Карпатському регіоні України обліковано 1601 об'єкт і територія (20,7% від державної кількості) природно-заповідного фонду, які займають 659,4 тис. га (17,8% від державного показника). Показник заповідності території регіону становить 11,6%, що майже у два рази перевищує загальнодержавний показник (табл. 1). Найбільша кількість і площа об'єктів природно-заповідного фонду обліковано в Івано-Франківській області, що обумовлено створенням в її межах ряду національних природних парків ("Карпатський", Туцульщина", "Галицький", "Верховинський" тощо.).

Найбільшу кількість у структурі об'єктів і територій природно-заповідного фонду Карпатського регіону України займають пам'ятки природи (55,3%), заповідні урочища (18,2%) та заказники (14,3%), проте майже 50% площ цих територій займають 14 національних природних парків та майже 21% - регіональні ландшафтні парки (рис. 1, 2).

розподіл кількості об'єктів і територій природно-заповідного фонду в межах карпатського регіону україни (станом на 1.01.12 р.)

Рис. 1. Розподіл кількості об'єктів і територій природно-заповідного фонду в межах Карпатського регіону України (станом на 1.01.12 р.):

1- заповідники; 2 - національні природні парки; 3 - заказники; 4 - пам'ятки природи; 5 дендрологічні парки; 6 - парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва; 7 - регіональні ландшафтні парки; 8 - заповідні урочища; 9 - інші.

За незначний період в регіоні створено З природних заповідники, 14 національних природних парків (із 47 в Україні), 11 регіональних ландшафтних парків, проте найбільшу кількість становлять пам'ятки природи (885). Найбільша кількість національних природних парків створена в Івано-Франківській області, а регіональних ландшафтних парків у Львівській. Серед штучно створених природно-заповідних об'єктів домінують парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (140), найбільша їх кількість сконцентрована в Львівській області. Найбільшу площу серед територій природно - заповідного фонду регіону займають національні природні парки (44,7% від загальної площі) та регіональні ландшафтні парки (20,8%) (табл. 2). Наведені відомості свідчать, що основний акцент у природоохоронному землекористуванні в регіоні робиться на створення та функціонування НПП, основним завданням яких є збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів. Проте, функціональна структура території більшості НІШ не відповідає поставленим завданням, оскільки в їхніх межах домінує господарська частина. Так, для прикладу, в НПП "Сколівські Бескиди" заповідна частина охоплює тільки 14,7% від загальної площі, господарська - 65,0%, а зона стаціонарної рекреації - всього 1%. Ще однією проблемою у функціонуванні НПП є включення у їхні межі значних територій без проведення процедури вилучення їх у користувачів, що перешкоджає виконанню поставлених завдань.

розподіл площ об єкпв і територій природно-заповідного фонду в межах карпатського регіону україни (станом на 1.01.12 р.)

Рис. 2. Розподіл площ об єкпв і територій природно-заповідного фонду в межах Карпатського регіону України (станом на 1.01.12 р.):

1- заповідники; 2 - національні природні парки; 3 - заказники; 4 - пам'ятки природи; 5 - парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва; 6 урочища;

При створенні об'єктів і територій природоохоронного землекористування, в першу чергу, враховується унікальність територій та необхідність їхнього збереження від антропогенного впливу. Такий підхід зумовив, що близько 81% природоохоронного землекористування, сконцентровано в Карпатській гірські смузі. При формуванні природоохоронного землекористування на одного користувача виділяються значні площі земель, в середньому 3,4 тис. га. А при створенні національних і ландшафтних природних парків на одну організацію, що здійснює природоохоронне земле-регіональні ландшафтні парки; 7- заповідні - інші.

Виділені об'єкти і території природоохоронного землекористування підпорядковані різним міністерствам і відомствам, що перешкоджає формуванню узгодженої, однонаправленої політики при плануванні використання цих територій (рис. 3). Проведений аналіз дозволив встановити, що 51,2% від загальної площі природоохоронного землекористування в Карпатському регіоні України є у підпорядкуванні лісогосподарських підприємств, а 38,8% - підпорядковано природоохоронним організаціям.

Таблиця 2.

Кількість та площа об'єктів і територій природоохоронного землекористування в

Категорії ПЗФ

Львівська

Область

Закарпатська

Область

Івано-

Франківська

Область

Чернівецька область

Карпатський регіон України

Заповідники

    1 2084,5
    1 58035,8
    1 5344,2

:

    3 (0.2) 65464,54 (9,9)

Національні природні парки

    3 58350,5
    3 87964,3
    5 120339,7
    3 27801,6
    14(0,9) 294456,1 (44,7)

Заказники

    42 30866,1
    66 18015,4
    64 45930,1
    57 0,01

229 П 4.3) 138948,5 (21,1)

Пам'ятки природи

    182 2358,3
    336 942,3
    183 1236,3
    184 798,9
    885 (55.3) 5335,8 (0,8)

Парки-пам'ятки

Садово-паркового

Мистецтва

    60 893,5
    32 172,7
    8 84,2
    40 243,9
    140 68.7) 1394,3 (0,2)

Регіональні ландшафтні парки

    4 47379,0
    2 14961,9
    3 38417,0
    2 36473,3
    1Н0.7) 137231,2 (20,8)

Заповідні урочища

    48 6502,3
    9 1183,3
    196 7319,8
    38 1072,5
    291 (18.2) 16077,9 (2,4)

Інші

    6 112,6
    5 124,3
    7 152,9
    6 67,0
    24(1,7) 456,8 (0,1)

Всього

    347 148572,8
    456 181400,0
    467 218824,2
    331 110594,1
    1601 659375,3

Природоохоронне землекористування сприяє покращенню екологічної ситуації в регіоні та захищає від знищення унікальні природні території та об'єкти, проте переважна частина цих територій сконцентрована в Українських Карпатах, що применшує цінність і необхідність збереження унікальних об'єктів в інших частинах Карпатського регіону. З метою формування єдиної політики і стратегій ведення цього типу землекористування доцільно всі території, що використовуються для цих цілей, підпорядкувати єдиному центру - міністерству екології та природних ресурсів. Подальший розвиток природоохоронного землекористування в Карпатському регіоні України, крім створення нових територій та об'єктів, розбудови і вдосконалення екологічної мережі, вимагає розробки, вдосконалення правових, економічних і соціальних нормативів, які дозволять оптимізувати напрями господарської діяльності в регіоні, слугуватимуть основою збереження природних ландшафтів, підвищення стійкості антропогенно змінених територій та цілісного функціонування екологічної мережі, оптимізації екологічної ситуації.

Похожие статьи




Аналіз останніх досліджень і публікацій - Структура та географія природоохоронного землекористування в Карпатському регіоні України

Предыдущая | Следующая