Наслідки інтенсивного видобутку нафти. - Наслідки інтенсивного видобутку нафти

Спочатку людина не замислювалася про те, що таїть у собі інтенсивний видобуток нафти й газу. Головним було викачати їх якнайбільше. Так і надходили. Але от на початку 40-х рр. поточного сторіччя з'явилися перші симптоми, що насторожують.

Це трапилося на нафтовому родовищі Уилмингтон (Каліфорнія, США). Родовище простягається через південно-західні райони міста Лос-Анджелеса й через затоку Лонг-Бич доходить до прибережних кварталів однойменного курортного міста. Площа нафтогазоносності 54 км2. Родовище було відкрито в 1936 р., а вже в 1938 р. стало центром нафтовидобутку Каліфорнії. ДО 1968 р. з надр було викачано майже 160 млн. т нафти й 24 млрд. м3 газу, усього ж сподіваються одержати тут більше 400 млн. т нафти.

Розташування родовища в центрі высокоиндустриальной й густонаселеної області південної Каліфорнії, а також близькість його до великих нафтопереробних заводів Лос-Анджелеса мало важливе значення в розвитку економіки всього штату Каліфорнія. У зв'язку із цим з початку експлуатації родовища до 1966 р. на ньому постійно підтримувався найвищий рівень видобутку в порівнянні з іншими нафтовими родовищами Північної Америки.

В 1939 р. жителі міст Лос-Анджелес і Лонг-Бич відчули досить відчутні струси поверхні землі - почалося просідання грунту над родовищем. У сорокових роках інтенсивність цього процесу підсилилася. Намітився район осідання у вигляді еліптичної чаші, дно якої доводилося саме на звід антиклінальної складки, де рівень відбору не одиницю площі був максимальний. В 60-х рр. амплітуда осідання досягла вже 8,7 м. Площі, присвячені до країв чаші осідання, випробовували розтягання. На поверхні з'явилися горизонтальні зсуви з амплітудою до 23 див, спрямовані до центра району. Переміщення грунту супроводжувалося землетрусами. У період з 1949 р. по 1961 р. було зафіксовано п'ять досить сильних землетрусів. Земля в буквальному значенні слова йшло з-під ніг. Руйнувалися пристані, трубопроводи, міські будови, шосейні дороги, мости й нафтові свердловини. На відбудовні роботи витрачений 150 млн. діл. В 1951 р. швидкість просідання досягла максимуму - 81 див/рік. Виникла погроза затоплення суши. Налякані цими подіями, міські влада Лонг-Бича припинили розробку родовища до дозволу виниклої проблеми.

ДО 1954 р. було доведено, що найбільш ефективним засобом боротьби із просіданням є накачування в шар води. Це обіцяло також збільшення коефіцієнта нефтеотдачи. Перший етап роботи із заводнення був початий в 1958 р., коли на південному крилі структури стали накачувати в продуктивний шар без малого 60 тис. м3 води в добу. Через десять років інтенсивність накачування вже зросла до 122 тис. м/сут. Просідання практично припинилося. У цей час у центрі чаші воно не перевищує 5 див/рік, а по деяких районах зафіксований навіть підйом поверхні на 15 див. Родовище знову вступило в експлуатацію, при цьому на кожну тонну відібраної нафти нагнітають близько 1600 л води. Підтримка пластового тиску дає в цей час на старих ділянках Уилмингтона до 70 % добового видобутку нафти. Усього на родовищі добувають 13 700 т/сут нафти.

Останнім часом з'явилися повідомлення про просідання дна Північного моря в межах родовища Экофиск після витягу з його надр 172 млн. т нафти й 112 млрд. м3 газу. Воно супроводжується деформаціями стовбурів шпар і самих морських платформ. Наслідку важко пророчити, але їхній катастрофічний характер очевидний.

Просідання грунту й землетрусу відбуваються й у старих нафтовидобувних районах Росії. Особливо це сильно відчувається на Старогрозненском родовищі. Слабкі землетруси, як результат інтенсивного відбору нафти з надр, відчувалися тут в 1971 р., коли відбувся землетрус інтенсивністю 7 балів в епіцентрі, що був розташований в 16 км від м. Грозного. У результаті постраждали житлові й адміністративні будинки не тільки селища нафтовиків на родовищі, але й самого міста. На старих родовищах Азербайджану - Балаханы, Сабунчи, Романи (у пригородах м. Баку) відбувається осідання поверхні, що веде до горизонтальних рухів. У свою чергу, це є причиною зминання й поломки обсадних труб експлуатаційних нафтових свердловин.

Зовсім недавні відгомони інтенсивних нафтових розробок відбулися в Татарії, де у квітні 1989 р. був зареєстрований землетрус силою до 6 балів (м. Менделеевск). На думку місцевих фахівців, існує пряма залежність між посиленням відкачки нафти з надр і активізацією дрібних землетрусів. Зафіксовано випадки обриву стовбурів шпар, зминання колон. Підземні поштовхи в цьому районі особливо насторожують, адже тут споруджується Татарська АЕС. У всіх цих випадках однієї з дійових заходів також є нагнітання в продуктивний шар води, що компенсує відбір нафти.[13. Стр. 134-137]

Похожие статьи




Наслідки інтенсивного видобутку нафти. - Наслідки інтенсивного видобутку нафти

Предыдущая | Следующая