Смертоносні тумани. - Наслідки інтенсивного видобутку нафти

Набагато більшу небезпеку таїть у собі використання нафти й газу як паливо. При згорянні цих продуктів в атмосферу виділяються в більших кількостях вуглекислий газ, різні сірчисті сполуки, оксид азоту й т. д. Від спалювання всіх видів палива, у тому числі й кам'яному вугіллі, за останні піввіку зміст диоксида вуглецю в атмосфері збільшилося майже на 288 млрд. т, а витрачено, по підрахунках академіка Ф. Ф. Давитая, більше 300 млрд. т кисню. Таким чином, з моменту перших багать первісної людини атмосфера втратила близько 0,02 % кисню, а придбала до 12 % вуглекислого газу. У цей час щорічно людство спалює 7 млрд. т палива, на що споживається більше 10 млрд. т кисню, а збільшення диоксида вуглецю в атмосфері доходять до 14 млрд. т. У найближчі ж роки ці цифри будуть рости у зв'язку із загальним збільшенням видобутку горючих корисних копалин і їхнім спалюванням. На думку Ф. Ф. Давитая, до 2020 р. в атмосфері зникне близько 12 000 млрд. т кисню (0,77 %). Таким чином, через 100 років сполука атмосфери істотно зміниться й, треба думати, у гіршу сторону.

Зменшення кількості кисню й ріст змісту вуглекислого газу, у свою чергу, будуть впливати на зміну клімату. Молекули диоксида вуглецю дозволяють короткохвильовому сонячному випромінюванню проникати крізь атмосферу Землі й затримують інфрачервоне випромінювання, що випускається земною поверхнею. Виникає так званий "парниковый ефект", і среднепланетная температура підвищується. Припускають, що потепління з 1880 р. по 1940 р. у значній мірі варто віднести за цей рахунок. Здавалося б, надалі потепління повинне прогресивно наростати. Однак інший вплив людини на атмосферу нейтралізує "парниковый ефект".

Людство виділяє величезна кількість пилу й інших мікрочастинок, що екранують сонячні промені й зводять на немає нагрівальна дія вуглекислого газу. По відомостях американського фахівця К. Фрейзера, над Вашингтоном помутніння атмосфери з 1905 р. по 1964 р. склало 57 %, а над одним зі швейцарських міст - 88 %. Над Тихим океаном прозорість атмосфери знизилася на 30 % усього за десять років - з 1957 р. по 1967 р.

Забруднення атмосфери таїть у собі й іншій небезпеці - воно знижує кількість сонячної радіації, що досягає поверхні Землі. За даними Національного керування США по вивченню океану й атмосфери над територією цієї країни в період з 1950 р. по 1972 р. сонячна радіація зменшувалася восени на 8 %, а навесні збільшувалася на 3 %. У середньому з 1964 р. вона впала на 1,3 %, що еквівалентно втраті приблизно 10 хв сонячного дня в добу. Ця, здавалося б, дріб'язок може мати серйозні кліматологічні наслідки.

Забруднення атмосфери над Сполученими Штатами привело в 1975 р. до зовсім уже несподіваного явища. У районі Бостона (штат Массачусетс) було встановлено різке збільшення кількості озону в атмосфері - 0,127 частини на мільйон, тоді як установлений федеральною владою США межа безпеки становить 0,08 частини на мільйон. Відомо, що озон утвориться в атмосфері при взаємодії вуглеводнів з киснем повітря й у більших кількостях він більше отрутний, чим чадний газ. 10 серпня 1975 р. управління здравоохранения штату оголосило "озон-тривогу", що протривала до 14 серпня. Це була вже друга тривога за рік.

Більша роль у забрудненні атмосфери належить реактивним літакам, машинам, заводам і фабрикам. Щоб перетнути Атлантичний океан, сучасний реактивний лайнер поглинає 35 т кисню й залишає інверсійні сліди, що збільшують хмарність. Значно забруднюють атмосферу й автомашини, яких уже зараз налічується більше 500 млн. По підрахунках фахівців, машини "размножаются" в 7 разів швидше людей. Саме їм належить половинна частка участі в отруєнні Америки. Як заявив в 1976 р. сенатор Э. Маски, у США щороку від захворювань, викликаних забрудненням повітря, умирає 15 тис. чоловік. Американців це не на жарт тривожить. З'являються різні проекти створення двигунів, що працюють на інших видах палива. Електромобілі вже не новина, у багатьох країнах миру є досвідчені зразки, але поки їхнє широке впровадження в життя стримується через малу потужність акумуляторів.

Останнім часом з'явилася нова ідея - автомобіль із інерційним двигуном. До спорудження його приступилися американські компанії "лир моторі" і "Ю. Флайвилс". Він буде постачений двома важкими маховиками, що працюють у вакуумі. Для їхнього розкручування перед виїздом передбачений електромотор, що харчується від побутової мережі. Запасена кінетична енергія маховиків через коробку передач буде надходити на ведучі колеса. Однієї зарядки вистачить на 80 км пробігу зі швидкістю 96 км/ч. Максимальна швидкість такого автомобіля досягає 160 км/ч. Автомобіль, якому не потрібний ні бензин, ні інше пальне і який не робить вихлопних газів незабаром буде впровадяться в життя людей.

Чималий внесок в отруєння атмосфери вносять різні заводи, тепло - і електростанції. Середньої потужності електростанція, що працює на мазуті, викидає щодоби в навколишнє середовище 500 т сірки у вигляді сірчистого ангідриту, що, з'єднуючись із водою, негайно ж дає сірчисту кислоту. Французький журналіст М. Рузе приводить такі дані. Теплова електростанція компанії "электрисите де Франс" щодня викидає в атмосферу зі своїх труб 33 т сірчаного ангідриту, що-може перетворитися в 50 т сірчаної кислоти. Кислотний дощ охоплює територію біля цієї станції в радіусі до 5 км. Такі дощі мають велику хімічну активність, вони роз'їдають навіть цемент, не говорячи вже про вапняк або мармур.

Особливо страждають пам'ятники старовини. Тяжке становище складається з афінським Акрополем, що от уже більше 2500 років витримує руйнівний вплив землетрусів, набігів іноземних загарбників, пожеж. Тепер же цьому всесвітньо відомому пам'ятнику старовини загрожує серйозна небезпека. Забруднення атмосфери поступово руйнує поверхня мармуру. Дрібні частки диму, що викидаються в повітря промисловими підприємствами Афін, разом із краплями води попадають на мармур, а ранком випарувавшись, залишають на ньому незліченна безліч ледве помітних віспин. За твердженням грецького археолога професори Наринатоса, пам'ятники древньої Еллади більше постраждали за останні 20 років від забруднення атмосфери, чим за 25 сторіч, повних воєн і навал. Щоб зберегти для нащадків ці безцінні утвори древніх зодчих, фахівці мають намір покрити найбільш постраждалі частини пам'ятників спеціальним захисним шаром із пластику.

Забруднення атмосфери різними шкідливими газами й твердими частками приводить до того, що повітря великих міст стає небезпечним для життя людей. У деяких містах США, Японії, Німеччини регулювальники вуличного руху дихають киснем зі спеціальних балонів. Пішоходам ця можливість надається за додаткову плату. У Токіо й деяких інших містах Японії на вулицях установлюються кисневі балони для дітей, щоб вони по дорозі в школу могли ковтнути свіжого повітря. Японські підприємці відкривають спеціальні бари, де люди поглинають не алкогольні напої, а свіже повітря. Правда, в останні роки обстановка змінилася в кращу сторону.

Особливу небезпеку для життя людей представляють смертоносні тумани, що опускаються на великі міста. Сама більша трагедія відбулася в 1952 р. у Лондоні. Прокинувшись ранком 5 грудня, лондонці не побачили сонця. Надзвичайно щільний смог, суміш диму й туману, тримався над містом 3-4 дня. Цей смог, за офіційним даними, відніс 4 тис. життів, погіршивши стан здоров'я ще багатьох тисяч людей. Такі тумани не раз душили людей і інших міст Західної Європи, Америки і Японії. У бразильському місті Сан-Паулу рівень забруднення повітря в 3 рази перевищує максимально припустимі норми, а в Ріо-де-Жанейро - в 2 рази. Звичайними захворюваннями тут стали роздратування слизуватої оболонки око, алергійні захворювання, що переходять у хронічний бронхіт і астму. Японське місто Нагоя одержав титул "японской столиці смогу",

Токіо вийшов на третє місце серед японських міст по числу захворювань, викликаних забрудненням навколишнього середовища. У цей час тут зареєстроване понад 4 тис. таких хворих. У середині жовтня 1975 р. серйозна погроза отруєння нависла над цим величезним містом, де живе майже 12 млн. чоловік. Концентрація різних шкідливих оксидів у ряді районів міста в б раз перевищила припустимий рівень. Токійські влади віддали розпорядження всім фабрикам і заводам скоротити витрата палива на 40 %. Жителям порадили не випускати дітей на вулицю, щоб уберегти їх від отруєння.

Облогу смертоносних туманів не витримують навіть рослини. За останні 10 років зелена зона Токіо скоротилася на 12 %, зараз на кожного городянина доводиться не більше 1 м2 зелених насаджень. З'явилися фірми, які здають дерева напрокат. Оренда півметрової живої рослини в горщику коштує на місяць приблизно 4000 ієн. Але й ці "одноместные парки, що кочують по місту," не витримують забруднення атмосфери, марніють і в'януть. Щоб зберегти флору, її час від часу вивозять на свіже повітря в заміські райони. Все частіше й частіше для "озеленения" промисловість випускає синтетичні пальми, бамбук, квіти, траву й цілі штучні газони.

Щоб вчасно вжити захисних заходів від смогу, у Кентском університеті (США) сконструйований спеціальний міні-протигаз. Якщо забруднення повітря приймає загрозливі розміри, то на приладі спалахує мініатюрна лампочка. Одним рухом руки можна дістати портативну маску й захистити свої легені від отруйних речовин. У Японії виведений спеціальний сорт бегонії "зимняя королівська гама-3", що служить індикатором особливого фотохімічного смогу, що утвориться в результаті розкладання вихлопних газів автомобілів під впливом сонячних променів. При підвищенні концентрації смогу на листах рослин уже через б ч. з'являються білі плями.[13. Стр. 137-141]

Похожие статьи




Смертоносні тумани. - Наслідки інтенсивного видобутку нафти

Предыдущая | Следующая