Клімат та кліматичні зони - Клімат та рослинність Африки

кліматична мапа африки

Рис. 3 Кліматична мапа Африки

Загальні умови

Більша частина території Африки розташована у тропічній зоні, і тільки північна та південна окраїни материка належать до субтропіків. За межі субтропічної зони Африка не простягається. Отже, Африка лежить в межах тропічної і субтропічної циркуляції повітряних мас.

Незначне горизонтальне розчленування материка, а також наявність підвищень на його окраїнах обмежує вплив морських басейнів і зумовлює певну континентальність клімату Африки. Частина материка, яка розташована в північній півкулі, площею вдвоє більша від південної. Це визначає відносно більшу континентальність та аридність клімату Північної Африки.

На клімат узбережжя значною мірою впливають морські течії: біля західних берегів - холодні, та біля східних - теплі.

Африка розташована майже симетрично відносно екватора, що і обумовлює повторення майже всіх кліматичних поясів на території північної та південної півкулі материка.

Материк дістає протягом року велику кількість тепла і дуже прогрівається, особливо в її північній частині.

Африка поділяється на чотири кліматичні зони:

Зона екваторіального повітря;

Зона екваторіальних мусонів;

Зона тропічного повітря пасатів;

Субтропічна зона.

Отже, детально розглянемо кожну з існуючих зон.

Зона екваторіального повітря.

Екваторіальні області західного та східного Конго на протязі всього року зайняті переважно екваторіальним повітрям. Останній є продуктом трансформації тропічного повітря пасатів, що притікають до екватора.

Межі розповсюдження екваторіального типу клімату визначається зимнім положенням тропічного фронту тій та іншій частині. Зимою тропічний фронт у силу циркуляційних умов розмит і пасат проникає у екваторіальну зону. Однак, і в цьому випадку трансформація тропічного повітря в екваторіальний йде в достатній мірі інтенсивно у всій екваторіальній області від Гвінейського заливу до Великих східних озер. На це вказують значні на протязі всього року вологість та хмарність, загальна кількість випадаючих опадів, а також характер рослинності, що представляє майже сполошний масив вологого вічнозеленого лісу. За цими прикметами ширину цієї зони можна визначити в межах 5-60 широти по обидві сторони екватора.

В залежності від походження повітряних мас можна виділити 2 кліматичні області: Атлантичну та Континентальну. Перша займає узбережжя Гвінейського заливу та західну частину Камеруна; ця область заповнена атлантичним екваторіальним повітрям, яке протікає західними та південно-західними вітрами, що переважають тут на протязі майже всього року. Друга займає іншу частину зони й є головним початком в формуванні континентального екваторіального повітря в Африці.

У відношенні температур, вологості, опадів суттєвих розбіжностей між двома цими областями не має; тільки у порівняно невеликому районі, на західних схилах Камерунських гір, випадає дуже велика кількість опадів (до 10000мм на рік).

У річному ході опадів чітко бачимо два дощових періоди: один на початку, інший наприкінці літа,- які приблизно відповідають проходженню сонця крізь зенит на цих широтах, та два відносно сухих періоди - великий зимовий та малий літній. Довготривалість та інтенсивність зимового сухого періоду пояснюється впливом протікаючих у цей час року сухих тропічних мас.

Опади екваторіальної області є переважно внутрішньмасовими опадами, що випадають в результаті вологостійкості екваторіального повітря. Дощі носять характер інтенсивних злив(100-120 днів).

Хід температури відрізняється великою рівністю, річна амплітуда середніх місячних значень 4-5 С.

Зона екваторіальних мусонів.

Взимку, у зв'язку з великим притоком свіжого тропічного повітря, трансформація його у екваторіальний вже не здійснюється повністю; загальна сухість повітря збільшується та випадіння опадів припиняється на більш довгий період. Температура знижується із-за зміни умов. Весною вона швидко росте і досягає максимуму перед початком екваторіального мусону. Влітку з прибуттям екваторіальної відносно холодної маси, температура знов знижується і настає сезон дощів. З віддаленням від екватора зменшується довготривалість дощового періоду і знижуються місячні кількості опадів завдяки зменшенню вертикальної потужності мусона. В північній півкулі екваторіальний літній мусон має південно-західний напрямок та дає на усіх меридіанах від Сінегала до Сомалі, вологість його зменшується з заходу на схід. Що пов'язано з процесом трансформації повітряних мас і з перехопленням вологи Камерунськими горами.

Межа розповсюдження мусона у західній Африці проходить північніше 17пш.. Наприклад, у Тімбукту вплив мусона дуже сильний.

У центральній Африці екваторіальний мусон охоплює області озер і верхнього Нилу, Абіссінію та східний Судан і до 17-18півд. ш. На цих мерідіанах екваторіальний мусон періодично змінюється пасатними течіями на усіх широтах, завдяки чому тут значно сухіше ніж на заході. Наприклад, у східному Судані випадає менше опадів ніж у Гвінеї і хід температури більш різкий. Абіссинське узбережжя Червоного моря відрізняється дуже великою вологістю повітря, високими температурами та малою кількістю опадів. Різноманітність у рельєфі створює велике різноманіття кліматичних умов у Абіссінії. До сходу від озер розташовані найбільш сухі області екваторіальної Африки. Дуже мало опадів випадає на Сомалійському півострові.

Зона тропічного повітря пасатів.

У північній Африці північно-східна пасатна течія складається з мас дуже сухого тропічного повітря; рівень конденсації знаходиться на великій висоті (5000м), тому можливість випадіння опадів термічної конвекції майже виключена.

З припиненням мусоних дощів у південної межі пасатної області опади знову з'являються лише у північній її частині, у з'язку з циклонічною діяльністю на полярному фронті, що спускається у ці широти у зимову пору року. Літні опади на півдні та зимові на півночі чітко виділяють смугу пасатних кліматі, яка тягнеться із заходу на схід крізь усю північну Африку. На сході це видно з річного ходу температури та опадів у Каїрі.

Область пасатних кліматі у північній Африці є таким чином, зоною, де випадіння опадів представляє випадкове явище. Клімат цієї області у зв'язку з сухістю, відсутністю хмар і значною річною різницею висот сонця, відрізняється високою річною амплітудою температур і різкими добовими коливаннями температури. Пасати переносять маси сухого континентального повітря під впливом яких, на півночі материка утворюється найбільший у світі масив пустель - Сахара, а в південній займають меншу площу - Наміб та Калахарі. Умови температури і вологості у морському тропічному повітрі пасату близькі з умовами в екваторіальному повітрі. Але завдяки значній різниці висот сонця взимку та влітку річні амплітуди температури тут більше, ніж поблизу екватора.

Південно-східний пасат, перетинаючи гори східного узбережжя, втрачає значну частину вологи, приходить у східну Родезію у вигляді сухого вітру, і вже тут починає набирати властивості континентального пасату. У південній Африці аналогом пустелі Сахара є напівпустеля Калахарі. Влітку тут регулярно випадають опади, а з припиненням дощів уся рослинність вигорає.

Субтропічна зона

Крайні північні та південні області Африки лежать у зоні субтропічної циркуляції. Екваторіальні кордони субтропічного клімату визначається проникненням полярного повітря помірних широт у субтропічну зону взимку. У північній Африці повітря помірних широт потрапляє з півночі, а південної - півдня. Західна частина північної субтропічної Африки (Марокко, Алжир, Туніс) представляє гористу систему, у якій кліматичні умови залежать від висоти та експозиції місцевості. Тут влітку стоїть антициклонна погода, суха і ясна. Взимку майже половина всіх днів приходиться на дні з опадами. На північ з приближенням до зони інтенсивної циклонічної діяльності, опади швидко збільшуються; росте температура літніх місяців завдяки віддаленню від холодної морської течії. Південно-східні схили Атласу, повернені до Сахари, будучи підвітренними, навіть на значній висоті отримують мало опадів. Гарячі пилові бурі пустелі (самум, хамсін) спостерігаються в південному Алжирі та Тунісі, але до узбережжя потрапляють рідко завдяки захисту гір. Клімати північно-східної Африки відносять до континентальних тропічних кліматів, тому що основною повітряною масою є континентальне тропічне повітря. Африка - найспекотніший з усіх материків. На півночі температура може перевищувати 50С. Більша частина Африки має коефіцієнт зволоження нижчий за 1,00. В арідних просторах Сахари коефіцієнт зволоження близький до нуля.

Область нижнього Нилу є східною периферією дії атлантичних антициклонів, далі на схід під впливом великого континенту створюється особлива система циркуляції. Переважним вітрами влітку в області Барка та у нижньому Єгипті є північні вітри східної периферії антициклонів, які стримують високі температури літа.

Область субтропічних кліматів у південній Африці займає меншу площу, ніж у північній півкулі завдяки малим розмірам континента у цих широтах. Кліматичні умови південної Африки, її західних та східних берегів, дуже різноманітні завдяки різним умовам циркуляції. Температурні умови західних та східних узбережжі різноманітні, що залежить від морських течій: західні береги омиваються південною холодною Бенгальською течією, східні - теплим, що йде з екваторіальної частини Індійського океану.

Клімат внутрішніх областей відноситься до типу континентальних субтропічних кліматів, річна кількість опадів 200-400мм. У літній період переважає тропічне повітря, що приходить з півночі. Взимку тут розвивається циклонічна діяльність, пов'язана з полярним фронтом, на якому взаємодіють континентальне тропічне повітря та морське повітря помірної зони. Завдяки загальному високому положенню та відносної близькості океану температура тут значно нижча ніж у субтропічній північній Африці.

Особливо низька температура у південній частині Африки на всіх широтах, пояснюється зниженою у порівнянні з північною півкулею, температурою усіх повітряних мас - екваторіального, тропічного та повітря помірної зони у зв'язку з меншими розмірами континенту. Морське повітря помірної зони південної півкулі має відносно низьку температуру, тому що відсутні теплі течії у середніх широтах південної Африки. Зимнє входження цього повітря в південну область Африки супроводжується різким зниженням температури, але сніг може зберігатися лише в горах.

Похожие статьи




Клімат та кліматичні зони - Клімат та рослинність Африки

Предыдущая | Следующая