Громадські організації - Політичні організації

Громадські організації є основним елементом громадянського суспільства. Громадянське суспільство необхідна умова, яка пришвидшує розвиток правової держави, тобто, держави, де править закон, а не чиновники. На даний час, діяльність громадських організацій регулюється ЗУ "Про об'єнання громадян", чим фактично прирівнюється до політичних партій.

Громадською організацією є об'єднання громадян, створене з метою здійснення своїх прав і свобод, задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів, удосконалення законодавства, забезпечення урахування інтересів усіх суспільних груп органами державної влади та органами місцевого самоврядування через свою діяльність, а також впливу на вироблення і здійснення політики держави. Діяльність громадських організацій має неприбутковий характер.

Забороняється створення та діяльність громадських організацій, коли їх мета, або діяльність спрямована на :

    1) ліквідацію незалежності України; 3) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 4) порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганда війни, насильства; 7) розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; 8) посягання на права і свободи людини, здоров'я населення; 9) створення незаконних воєнізованих формувань.

Законодавство про громадські організації складається з Конституції України, Цивільного кодексу України, актів законодавства, що регулюють діяльність непідприємницьких організацій.

Громадські організації створюються і діють на основі незалежності, добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.

Обмеження діяльності громадських організацій може встановлюватись тільки Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яку громадську організацію.

Належність чи неналежність особи до громадської організації не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Державні службовці, з урахуванням Конституційних норм, можуть брати участь у громадській діяльності.

Держава забезпечує додержання прав, свобод і законних інтересів, сприяє законній діяльності громадських організацій, що є легалізованими. Держава гарантує свободу та незалежність діяльності громадських організацій.

Держава відповідає перед громадянами за свою діяльність.

Громадські організації та їх об'єднання, створені як юридичні особи і без створення юридичної особи, є непідприємницькими (неприбутковими).

Громадські організації України утворюються і діють з всеукраїнським, регіональним, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських громадських організацій належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.

До регіональних громадських організацій належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію більш як двох областей.

До місцевих громадських організацій належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.

Громадські організації, створені як юридичні особи, мають право на добровільних засадах створювати:

    1) статутні об"єднання громадських організацій - спілки, федерації, союзи, рухи, тощо, які є юридичними особами; 2) договірні об"єднання громадських організацій - (коаліції, партнерства тощо), які не є юридичними особами.

Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій - 14-річного віку.

Рішення про заснування громадської організації приймається на установчому з'їзді, (конференції) або зборах.

Засновниками громадської організації є особи, які брали участь в установчих зборах та голосували за її створення.

Членами (учасниками) громадських організацій можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 14 років, якщо інше не встановлено законом.

Засновники громадської організації є її членами (учасниками) з моменту створення такої організації, якщо інше не передбачено статутом організації.

Статут організації може передбачати певні вікові, фахові та інші вимоги до набуття членства в організації.

Особа, яка є членом громадської організації, в будь-який час вправі вільно вийти з громадської організації.

У діяльності громадських організацій можуть брати участь колективні члени.

Найменування громадської організації має складатися з двох частин - загальної та індивідуальної.

Загальна частина назви може бути однаковою у різних громадських організацій.

Індивідуальна частина найменування громадської організації є обов"язковою і має бути суттєво відмінною від індивідуальних частин найменувань зареєстрованих в установленому порядку громадських організацій, якщо рішенням зареєстрованої громадської організації, власниці найменування, не передбачено інше.

Використання у назві юридичної особи, яка не є громадською організацією чи об"єднанням громадських організацій слів - громадська організація або об"єднання громадських організацій забороняється.

Громадська організація поряд з основною назвою може мати скорочену назву, яка є абревіатурою основної. Використання назви об'єднання громадян фізичними та юридичними особами, які не належать до об'єднання громадян, для цілей, не пов'язаних з діяльністю цього об'єднання, забороняється.

Громадська організація діє на основі статуту або положення.

Статутний документ громадської організації повинен містити:

    1) назву громадської організації, його статус та юридичну адресу; 2) мету та завдання громадської організації; 3) умови і порядок прийому в члени (учасники) громадської організації, вибуття з нього; 4) права і обов'язки членів (учасників) громадської організації; 5) порядок утворення і діяльності статутних органів

Громадської організації, місцевих осередків та їх повноваження;

    6) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадської організації, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань; 7) порядок внесення змін і доповнень до статутного документа громадської організації; 8) порядок припинення діяльності громадської організації і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією.

Легалізація (офіційне визнання) громадської організації здійснюється шляхом:

    1) державної реєстрації, якщо громадська організація створюється як юридична особа в порядку, визначеному законом для непідприємницьких організацій; 2) повідомлення про заснування, якщо громадська організація створюється без статусу юридичної особи в порядку, визначеному Законом, або ж як філія, представництво.

У реєстрації громадській організації може бути відмовлено, якщо назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать вимогам законодавства України.

Припинення діяльності громадської організації може бути проведеношляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку, встановленому Законом. Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Для здійснення своїх цілей і завдань громадські організації користуються правом:

    1) представляти і відстоювати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у органах державної влади, місцевого самоврядування, судах, інших органах та установах; 2) брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо); 3) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати своїх членів (учасників), інші громадські організації, надавати допомогу в їх створенні; 4) одержувати від органів державної влади та місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; 5) вносити звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, а також до підприємств, установ, організацій; 6) розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі; 7) створювати об'єднання (спілки, союзи, тощо) громадських організацій; 8) виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові та немайнові права; 9) засновувати засоби масової інформації; 10) засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей і завдань; 11) користуватись іншими правами, відповідно до Закону і інших нормативно-правових актів України та своїх статутних документів.

Громадська організація може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення статутної діяльності.

Громадська організація набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.

Громадські організації зобов'язані:

    1) діяти відповідно до законодавства України; 2) не керуватись у своїй діяльності корисливими цілями чи такими, що можуть зашкодити благоустрою суспільства.

Державний контроль за діяльністю громадських організацій здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України.

Органи, що проводять легалізацію громадських організацій, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту.

Нагляд за виконанням та додержанням законності громадською організацією здійснюють органи прокуратури.

Контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою податків громадськими організаціями здійснюють відповідно фінансові органи та органи державної податкової інспекції.

Посадові особи легалізуючих органів громадських організацій та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.

За порушення законодавства до громадських організацій можуть бути застосовані такі санкції:

    - попередження; - штраф; - тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності; - тимчасова заборона (зупинення) діяльності; - примусовий розпуск (ліквідація).

При вчиненні громадською організацією правопорушення, яке є малозначущим і не тягне за собою обов'язкового застосування іншого виду стягнення, відповідний легалізуючий орган виносить письмове попередження.

В разі систематичного вчинення правопорушень, за поданням легалізуючого органу або прокурора на громадську організацію може бути накладено штраф в судовому порядку.

Похожие статьи




Громадські організації - Політичні організації

Предыдущая | Следующая