Тимчасові житла - Типологія будівель і споруд

Гуртожитки підрозділяються на:

    - гуртожитки для самотніх студентів, робочих і молодих фахівців; - гуртожитку для сімейної молоді; - змішані типи гуртожитків.

Звичайна місткість гуртожитків коливається від 200 до 1000 місць. При місткості більше 1000 місць організується комплекс або студмістечко із загальними блоками культурно-побутового й медичного обслуговування. Висота гуртожитків звичайно не перевищує 16 п-в, але найпоширеніші 9-п-ві.

За плануванням гуртожитки бувають коридорного й квартирного типу. Сучасні гуртожитки - це гуртожитки квартирного типу, в т. ч. й для одинаків.

Житлове середовище для одинаків містить дві-чотири кімнати для проживання в кожній з них двох-трьох чоловік (12 і 18м2), що мають загальну прихожу й компактний, часто сполучений санвузол з душовим піддоном, умивальником і унітазом. Кожне житлове середовище або їх група звичайно включає кухню із двома-трьома плитами. Житлове середовище для сімейної молоді являє собою малометражну квартиру з кухнею або кухнею-нішею.

Планувальна структура житлового поверху гуртожитку - коридорна, багато - і односекційна.

Мінімальна норма житлової площі в гуртожитках - 6м2 на людину, що зв'язано, по-перше, з тимчасовим характером проживання, і, по-друге, з винесенням ряду функціональних процесів у приміщення культурно-побутового обслуговування (буфет, кімната для занять, бібліотека із читальним залом у гуртожитках для учнів і т. п.).

Похожие статьи




Тимчасові житла - Типологія будівель і споруд

Предыдущая | Следующая