Фестивалі української культури в Польщі як елемент мистецької українсько-польської співпраці початку ХХІ ст
Розглянуто найбільші фестивалі української культури в Польщі початку ХХІ ст., їх формати, складові та напрями, а також проаналізовано участь у них колективів та музикантів з України. З'ясовано значення проведення таких фестивалів як для підтримки культурних традицій та зв'Язків з батьківщиною української національної меншини в Польщі, так і для ознайомлення пересічних поляків з традиційними та сучасними зразками українського мистецтва. Автори визначають роль та місце фестивалів української культури в Польщі в культурній українсько-польській співпраці та налагодження міжлюдських контактів на початку ХХІ ст.
Ключові слова: Україна, Польща, фестиваль, дні культури, українська меншина У сучасній системі міждержавних зв'язків значну частину займають міжкультурні зв'язки держав. Часто культурне співробітництво стає головним інструментом налагодження відносин з іншими державами. Так, для Польщі та України, спільна історія яких нараховує багато конфліктних, часто трагічних, подій, що досі впливають на двосторонні відносини та зовнішню політику обох країн, культура є тією нейтральною сферою примирення українців і поляків, налагодження державних та міжлюдських контактів, а також засобом промоції національних культур та підтримки своїх діаспор. Культурна співпраця між обома державами провадиться у різних напрямках, та однією з наймасовіших та наймасштабніших форм культурного українсько-польського співробітництва є проведення фестивалів та культурно-мистецьких акцій, під час яких є можливість одночасно великій кількості людей долучитись до української та польської культур. Зокрема, фестивалі української культури у Польщі є дієвим способом підтримки української національної меншини у Польщі
На сьогодні практично відсутні дослідження сучасного українського фестивального руху в Польщі. Праці В. В. Лишко1 та Т. М. Тоценко2, а також монографія Л. В. Стрільчук та В. В. Стрільчука3 містять окремі та фрагментарні відомості про фестивалі української культури в Польщі в 1990-х -- на початку 2000-х рр. У статті А. В. Васюка4 розкрито роль в українсько-польському культурному співробітництві одного з найбільших фестивалів української культури "Українська весна" у Познані (2008-2009 рр.). Окремі відомості стосовно досліджуваної проблематики можна відшукати в періодичній пресі організацій українців, що проживають в Польщі. Авторами були залучені неопубліковані матеріали відділу наукового аналізу та узагальнення інформації Інформаційного центру з питань культури та мистецтва Національної парламентської бібліотеки України Міністерства культури України. Зокрема, це матеріали диференційованого забезпечення процесу керівництва "Про культурне співробітництво України з зарубіжними країнами".
Метою даної статті є спроба проаналізувати український фестивальний рух в Польщі з початку ХХІ ст. Мета визначила такі завдання: дослідити основні та найбільші фестивалі української культури в Польщі, охарактеризувати культурну складову таких фестивалів, участь у них колективів та митців з України, а також визначити місце фестивалів української культури в Польщі в культурній українсько-польській співпраці та налагодження міжлюдських контактів на початку ХХІ ст.
Фестивалі української культури в Польщі проходять в різних форматах: музичних, фольклорних, дитячих, днів культури, днів добросусідства на кордоні. Вони готуються як за участю української національної меншини у Польщі, так і профільних міністерств України та Польщі, місцевих органів влади, неурядових організацій, фондів та відомств.
Найстарішим фестивалем є фестиваль української культури у Польщі, який було започатковано Об'єднанням українців у Польщі (ОУП) у 1967 р. з метою популяризації української культури на теренах Польщі шляхом участі у ньому українських художніх колективів з України та інших держав. Мета заходу залишається протягом багатьох років незмінною -- це презентація культурних надбань української меншини та сучасних зразків культури з України.
В період з 2000 по 2012 рр. було проведено 5 фестивалів української культури з супровідними заходами, які відбувались за підтримки прем'єр - міністрів Польщі та України. Так, у 2000 р. фестиваль у Сопоті тривав три дні, впродовж яких на легендарній сцені "Лісової опери" виступили понад 800 виконавців з України, Польщі, Словаччини та Канади5.
XVII фестиваль української культури 2003 р. наголошував на неповторності та своєрідності звичаїв, обрядів, ремісництва, пісень, танців, мови й побуту українських гірських жителів Карпат, тобто гуцулів, лемків, бойків і буковинців. Крім фольклорних капел з України та Польщі, виступили на фестивалі й представники сучасної вітчизняної сцени: Росава, гурти "Перкалаба" та "Океан Ельзи". У супровідних заходах Сопоту-2003 відбулись концерти української духовної класичної і церковної музики, семінар "Культура в медіа -- польський та український досвід", літературний вечір за участю Ю. Іздрика та Т. Прохаська6.
У рамках відзначення Року України в Польщі, 9-10 липня 2005 р. відбувся XVII! фестиваль української культури під почесним патронатом президентів Польщі та України. У Сопоті своє мистецтво продемонстрували понад 100 виконавців з Києва, Харкова, Львова та інших міст України7. Заключним акордом фестивалю став гала-концерт за участю Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки.
В рамках ХІХ фестивалю української культури, 12-13 липня 2008 р. відбулося кілька заходів, зокрема, концерт, присвячений пам'яті жертв Голодомору8. Почесний патронат заходу знову здійснювали президенти України та Польщі.
Упродовж ХХ ювілейного фестивалю української культури в Республіці Польщі презентувалася українська хорова та естрадна музика, фольклор, інші жанри мистецтва. На фестиваль було запрошено два колективи з України: Національну заслужену академічну капелу бандуристів ім. Г. Майбороди та Буковинський державний ансамбль пісні і танцю, які виступили у м. Кошалін та дали майстер-класи9.
Отож, фестиваль української культури у Польщі не втратив своє значення для збереження культурної спадщини та національної тотожності українців, а також промоції української культури у польському суспільстві.
Сьогодні найбільшим культурологічним заходом української тематики в Польщі та у Центрально-Східній Європі є наймолодший фестиваль української культури в Польщі "Українська весна", що існує з 2008 р. Його ініціатором був Почесний консул України у Познані Лукаш Горовський, якого 2011 р. не стало, але його традиції продовжує познанське громадсько-культурне товариство "Польща-Україна" за підтримки Почесного Консульства України у Познані і Посольства України в Республіці Польщі. Почесний патронат над проектом здійснює Міністерство культури України. Мета "Української весни" в Познані -- максимально та всебічно відобразити українське мистецтво, яке було б цікавим пошановувачам будь-якого віку та статусу, а також популяризувати українську культури серед європейців.
У рамках першого фестивалю відбулося 16 акцій різного характеру, що репрезентували полякам українське мистецтво у всіх його вимірах: живопис, кінематограф, театральне мистецтво, література та музика10. У травні 2009 р. фестиваль "Українська весна" проходив вдруге. Треба відзначити, що заходи фестивалю відбувалися в дуже цікавих та поважних місцях. Наприклад, виставка робіт українського скульптора Борецького проходила в Археологічному музеї; рок-гурти виступали у дворі місцевого замку; зустрічі з гостями фестивалю Б. Ступкою та Є. Гофманом -- у кав'ярні при редакції "Газети Виборчої"11.
Третій фестиваль національної культури "Українська весна" стартував 18 травня 2010 р. та розпочався концертом української класичної музики у виконанні Національного ансамблю солістів "Київська камерата". З українського боку у заході також брали участь Донецький академічний державний театр опери та балету ім. А. Солов'яненка, чоловічий хор "Благовіст" зі Львова, гурт "Уоо Уоо" та джазовий квартет В. Соляника. Під час фестивалю відбулися вечори української літератури і поезії за участю Ю. Андруховича, Н. Білоцерківець, В. Соболь, О. Голуб, авторська зустріч з М. Матіос та інші цікаві події12. фестиваль український культура польща
У програмі "Української весни -- 2011" були концерти класичної та розважальної музики, виступи танцювальних колективів. Того року географія фестивалю охопила шість польських міст: Познань, Лєшно, Гнєз - но, Шамотули, Курнік, Ридзина13. У заходах брали участь: камерний хор "Київ", гурт "Козацька Хорея", театр "Арабески", автентичний сільський колектив "Бабине літо", гурт "Собаки в космосі", письменник С. Жадан. Національний академічний оркестр народних інструментів України з 16 по 20 травня 2012 р. брав участь у фестивалі української культури "Українська весна", який проходив у містах Познань, Лєшно, Глогув14.
Союз українців Підляшшя щорічно організовує декілька фестивалів та мистецьких імпрез української культури. Щорічно восени проходить фестиваль української культури "Підляська осінь", в яких з України беруть участь виконавці народної та естрадної музики з Рівного та Луцька. Впродовж останніх десяти років Підляшшя перестало бути регіоном, у якому українське населення духовно ізольоване не лише від України, а й від інших українських громад у Польщі.15. Натомість завдяки фестивалю тут виник живий осередок культурного та національного відродження.
"Український молодіжний ярмарок" -- імпреза, яка щороку влаштовується в Гданську Організацією українців в Польщі (ОУП) та Союзом української незалежної молоді. Фестиваль живе із 1977 р. та приймає кожного року кількасот молодих українців з усієї Польщі, для яких це нагода зустрітися, поспілкуватися, послухати наживо українську музику.
Переважно на фестивалі виступають українські гурти з Польщі, але впродовж останніх десяти років серед гостей з України були популярні гурти: "Плач Єремії", "Кому Вниз", "Мандри", "Скрябін", "Друга ріка", "Горгішелі", "Фліт", "Тартак" та чимало інших.
Найбільший щорічний лемківський етнографічний фестиваль "Лемківська Ватра" об'єднує лемківське середовище з Польщі, України, Словаччини, Хорватії, Сербії, Канади, США та інших країн світу з 1982 р. в польському селі Ждиня. Протягом останніх дванадцяти років "Лемківська ватра" підтримується не тільки польською владою та громадськими організаціями українців та лемків в Польщі, а й офіційною владою України -- фестивалі відбуваються за підтримки Міністерства культури України. А у 2007 р. у відкритті "Лемківської ватри" взяв участь президент України В. Ющенко16. Особливістю ювілейного ХХХ свята лемківської культури "Лемківська ватра-2012" стало те, що він проходив за почесного патронату президентів України та Польщі.
Доброю традицією впродовж довгого часу залишається відзначення днів української культури в Польщі, що проводяться ОУП в місцях компактного проживання українців та спрямовані на підтримку духовності та культури українців Польщі. У Вармінсько-Мазурському та Західнопоморському воєводствах з року в рік проходять дні української культури в Щецині, Венгожево, Гіжицьку, Ольштині та інших за підтримки місцевої влади. Гостями днів кожного року стають музичні колективи, танцювальні ансамблі, естрадні виконавці з України.
Серед заходів організованих трьома відділами ОУП у Вармінсько - Мазурському воєводстві найбільше людей збирають імпрези організовані під відкритим небом: "Ніч на Івана Купала" в Круклянках, "Зустрічі Пограниччя" в Глембоцьку, Міжнародні фестивалі дитячих фольклорних колективів національних меншин, щорічні відкриття сезону української культури в Срокові, Український роковий огляд, Міжнародний фестиваль купальської ночі, а також концерт "Українська культура здалека і зблизька" у Венгожеві, Дитячий фестиваль української культури в Ельблонзі. Дні української культури у різних містах Польщі популяризують та просувають культуру українського народу серед поляків та європейців, підтримують та сприяють формуванню культурної ідентичності українців Польщі, розширюють та множать людські контакти.
З початку 2000-х рр. з'явилась нова форма проведення фестивалів в Україні та Польщі -- Європейські дні добросусідства на українсько - польському кордоні. Вперше прикордонні урочистості відбулися в 2004 р. під назвою "Транскордонний діалог польської та української культур", наступні відбувались під схожими гаслами, що підкреслювали мету зустрічей -- розвиток культурної взаємодії, об'єднання жителів прикордонних регіонів, подолання стереотипів. У 2010-2012 рр. Дні добросусідства проходила у декілька етапів. Дев'яті Дні європейського добросусідства проходили в рік проведення Євро-2012 і стали наймасовішими за всю історію прикордонних урочистостей. У рамках Днів добросусідства відбуваються форуми та конференції транскордонної співпраці, музично-мистецькі дійства, екуменічні молитви, футбольні матчі, кулінарні пікніки з традиційною кухнею, ярмарки народних ремесел, майстер-класи, інтеграційні заходи для дітей та молоді та ін.
Фестиваль "Україна в центрі Любліна" -- щорічне дійство, котре відбувається в Любліні з 2008 р., з'явилося як ініціатива студентів та української меншини в польському місті Люблін, а також поляків, зацікавлених Україною. Це культурний форум, де сучасна українська культура постає перед глядачем у різних проявах: театральні вистави, кіноперегляди, фотовиставки та художні майстерні. Організаторами виступають Фонд духовної культури пограниччя (м. Люблін), Генеральне Консульство України в Любліні, Управління Міста та Управління Маршалківського Люблінського воєводства. Впродовж декількох останніх років фестиваль відбувається під патронатом Надзвичайного і Повноваженого Посла в Республіці Польщі -- Маркіяна Мальського17.
Фестиваль "Україна, УІУЛ!" у Вроцлаві, що проходить з 2000 р., є однією з найбільших мистецьких акцій, яка просуває українську культуру у Вроцлаві та Польщі. Ідея фестивалю, що триває кілька днів восени або на початку зими, належить Колегіуму Східної Європи ім. Яна Новака - Єжеранського та відбувається за підтримки Посольства України в Польщі. Головною метою фестивалю є презентація української культури у різних мистецьких напрямках. За 11-річну історію фестивалю на майданчиках Вроцлава відбувались різні мистецькі події: виступи різножанрових музичних колективів ("Пікардійська терція", ТНМК, "Очеретяний кіт", камерний оркестр "Віртуози Львова" та ін.), театральні перфоманси (Львівський театр ім. Леся Курбаса, Львівський національний театр ім. М. Заньковецької, театр "Небо" та "Воскресіння"), зустрічі з письменниками, поетами, перекладачами, істориками (Ю. Андрухович, Б. Осадчук), виставки художників, фотографів, народних майстрів, кінопокази українських стрічок, як класики кіно, так і стрічок останніх років18.
З 2009 р. щорічним заходом став фестиваль української культури з екологічним спрямуванням "Еколомия", що проводиться в місті Гурове Ілавецьке Вармінсько-Мазурського воєводства. Реалізацію фестивального дійства взяли на себе Центральноєвропейський центр освіти молоді в Гурові Ілавецькому та місцевий Комплекс шкіл з українською мовою навчання. "Еколомия" має велике економічне, суспільне та громадянське значення тому, що впливає не лише на інтеграцію поляків та інших національностей, але й популяризує і підтримує традиції. Крім музичних, спортивних та розважальних заходів, проводяться екологічні. Наприклад, люди приносять старі, непотрібні електронні прилади, натомість організатори дають саджанці рослин19. Впродовж чотирьох років фестиваль відвідали аматорські колективи з України, Польщі, Росії та Литви.
Отже, фестивалі української культури в Польщі з початку ХХІ ст. перестають бути виключно культурно-мистецькими заходами, з кожним роком до них привносять нові складові: спортивні, гастрономічні, екологічні, що сприяє підтримці української національної меншини в Польщі, пізнанню України, її культури, зокрема сучасної, подоланню стереотипів та формуванню позитивного іміджу українців серед поляків. Подальшого дослідження в контексті культурної співпраці України та Польщі потребує польський фестивальний рух в Україні, а також спільні музичні заходи.
- 1 Лишко В. В. Українсько-польські зв'язки в галузі культури 1991-1999 рр. / Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. -- К., 2002. -- 16 с. 2 Тоценко Ж. М. Співпраця в галузі культури як складова українсько-польських гуманітарних відносин / Автореф. дис. канд. іст. наук: 26.00.01. -- К., 2012. -- 16 с. 3 Стрільчук Л. В., Стрільчук В. В. Інституційні складові українсько-польських гуманітарних взаємин і співробітництва. -- Луцьк: Волинські старожитності, 2013. -- 258 с. 4 Васюк А. В. Фестивалі "Українська весна" у контексті розвитку українсько-польських культурних відносин // Слов'янський вісник: Збірник наукових праць. Серія "Історичні та політичні науки". -- Вип. 8. -- Рівне: РІС КСУ, 2009. -- С. 124-127. 5 Павлів В. Козацька "чайка" на гданському узбережжі, або Три дні української культури в Сопоті // Політика і культура. -- 2000. -- № 26 (61). -- 18-31 липня. -- С. 36. 6 Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами за червень 2003 року: Інформаційна довідка. -- К., 2003. -- С. 21. 7 Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами за липень 2005 року: Інформаційна довідка. -- К., 2005. -- С. 2. 8 Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами за липень 2008 року: Інформаційна довідка. -- К., 2008. -- С. 9-10. 9 Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами у липні 2011 року: Інформаційна довідка. -- К., 2011. -- С. 4. 10 Васюк А. В. Вказана праця. -- С. 124. 11 Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами у травні 2010 року: Інформаційна довідка. -- К., 2010. -- С. 3-4. 12 Там само. -- С. 4. 13 Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами у травні 2011 року: Інформаційна довідка. -- К., 2011. -- С. 7. 14 Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами у травні 2012 року: Інформаційна довідка. -- К., 2012. -- С. 9. 15 Парфінюк А., Лабович Л. Двадцяте осіннє святкування українців Підляшшя // Над Бугом і Нарвою. -- 2011. -- № 6. -- С. 13. 16 Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами за липень 2007 року: Інформаційна довідка. -- К., 2007. -- С. 11. 17 Ум. Любліні розпочався фестиваль "Україна в центрі Любліна" [Електронний
Ресурс] // Новини. Офіційний сайт Посольства України в Республіці Польща. -- Режим доступу: http://poland. mfa. gov. ua/ua/press-center/news/4114-u-mlyublin-rozpochavsya-festivaly-ukrajina-v-centri-lyublina
- 18 Віва Україна [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Консульства України у Вроцлаві. -- Режим доступу: http://www. konsulat-ukraina. wroclaw. pl/Page/Default. aspx? Page_ID=159 19 Тхір Б. "ЕКОЛОМИЯ 2011" -- поміж сценою і дощем / Б. Тхір [Електронний ресурс] // Наше слово. -- 2011. -- №31 (31 липня). -- Режим доступу: http://nslowo. pl/content/view/1854/93/
Похожие статьи
-
Українська культура на початку ХХ ст. (1900-1920) - Періодизація української культури
У XIX - на початку XX ст. українська культура досягла свого розквіту. Це був період, позначений зростанням національної самосвідомості. На цій хвилі...
-
Соціальні умови розвитку української національної культури та образотворчого мистецтва в СРСР
Вступ Постановка проблеми. Для сучасного розвитку й розбудови незалежної вільної Української держави велике значення має процес українського...
-
Ретроспектива української культури другої половини ХХ століття
Постановка проблеми. Наші часи у зв'язку з останніми революційними та військовими подіями, реформами й кардинальними змінами в країні, позначені...
-
Початок наступу тоталітаризму на осередки української культури - Українська культура XX століття
Отже, 20-ті роки були роками зростання, піднесення і розвитку української культури, національного відродження. Але це якраз серйозно турбувало Сталіна і...
-
Проблеми розвитку культури в незалежній Україні - Періодизація української культури
Розпад Радянського Союзу і блоку країн прорадянської орієнтації, крах комуністичної системи ознаменували початок нової історичної доби в геополітичних,...
-
Культура Галицько-Волинської держави - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Після смерті Ярослава Україна поділилася на князівства, над Бугом виникло Волинське князівство з столицею у Володимирі, а над Дністром - Галицьке...
-
Київська Русь завжди славилася талановитими музикантами, співаками, танцюристами, бродячими акторами, без яких не обходилося жодне свято, а при дворі...
-
Вступ - Культура давнього світу та її вплив на становлення української культури
Розв'язуючи проблеми, пов'язані з кожною із національних культур, неможливо обійти увагою питання про її походження. Жоден фактор, що визначає нації...
-
Політика радянського керівництва в галузі культури офіційно була названа "культурною революцією". У короткий строк планувалося ліквідувати...
-
Під тиском революційних подій царизм змушений був скасувати укази щодо української мови. Кількість початкових шкіл в Україні зросла, Але загалом рівень...
-
Відродження української культури в 20-х роках ХХ століття - Українська культура XX століття
Відмітною ознакою того часу стало відкриття українських шкіл. Протягом 1917--1918 навчального року в Україні відкрилося 30 українських гімназій,...
-
Висновки - Культура давнього світу та її вплив на становлення української культури
Глибокий гуманістичний зміст української культури, її значення для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному...
-
Галузі культури та роль державної політики в сфері культури та мистецтва Культура населення мистецтво Упродовж останніх років роль культури в процесі...
-
"Розстріляне відродження": поезія, драматургія, проза - Періодизація української культури
Розстріляне відродження -- умовна назва літературно-мистецької генерації 20-30-х рр. ХX от., репресованої більшовицьким режимом. З кінця 20-х рр....
-
Складні і багатогранні процеси походження народів та їх культур постійно привертають до себе увагу. За свою багатовікову історію український народ...
-
Література в 19 ст - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
В історію світової культури XIX ст. увійшло як доба піднесення і розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики. Саме в цей час з'явилися твори,...
-
Початок формування української мови - Історія становлення та розвитку української мови
Найважливіші фонетичні, граматичні та лексичні особливості української мови почали зароджуватись й розвиватись ще з ХІІ ст.; у XIV-XVI ст. у своїй...
-
Культура як історичний феномен - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
"Культура" -- 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну...
-
Українська діаспора значно поширилася й кількісно збільшилася після 1945. Одразу по війні друга хвиля політичної еміграції опинилася в Німеччині й...
-
У 1970 - першій половині 1980-х рр... культура України продовжувалась розвиватись в атмосфері впливу на життя суспільства. Провідним науковим центром в...
-
За Ризьким миром (березень 1921 року), між радянськими республиками і Польщею Західна Волинь, Полісся, Холмщина і Підляшшя увійшли до складу польської...
-
Українська ментальність - Періодизація української культури
Дослідники ментальності українського народу (М. Шлямкевич, В. Дорошенко, С. Білокінь) вважають, що духовний світ українства вирізняється...
-
XIX століття в історії музики визначається виходом на світову арену багатьох національних шкіл, що пов'язано з ростом національної свідомості...
-
Особливості української культури та менталітету
На початку літа 1846 року вперше і востаннє відвідав Україну один з найвідвертіших її ворогів В. Бєлинський. Перебуваючи у Харкові, 27 червня він написав...
-
Головними показниками розвитку культури та мистецтва є кількість закладів культури та мистецтва на кількість населення. Наймасовішим закладом культури в...
-
Поняття культурної ідентифікації - Типологія культури
Поняття культурної ідентифікації пов'язане з етапами розвитку етносу, системою його символічно-знакових уявлень про навколишній світ та його оцінок, а...
-
Вступ - Перспективи розвитку українських закладів культури
Культура населення мистецтво Культура як самостійна галузь соціально-культурного будівництва включає до себе широке коло державних і громадських органів,...
-
У статті досліджено теоретичний і практичний аспект використання технологій public relations у Сучасному комунікативному просторі України та світу....
-
Українське образотворче мистецтво початку ХХ ст. - Періодизація української культури
Українське образотворче мистецтво на початку ХХ ст. розвивалося в руслі основних стилів, течій і жанрів світового мистецтва. Українські художники були...
-
Література і театр у роки незалежності - Періодизація української культури
Незалежна Українська держава стала запорукою вільного розвитку літератури: прози, поезії, драматургії. Насамперед слід наголосити, що в Україну почали...
-
Український театр у ХХ ст - Періодизація української культури
В 20 ст. в Україні утворюється новий театр, який під кінець двадцятих років вже має значні досягнення. Найбільша и найтрагічніша постать в історії...
-
Музична культура в Україні у ХХ ст - Періодизація української культури
У XX столітті до теми українського фольклору зверталися багато професійних та аматорських колективів України, також створювалися ансамблі в емігрантських...
-
Розвиток архітектури у другій половині ХХ ст - Періодизація української культури
У повоєнний відбудовний період зберігається принцип регулярного планування міст. Період 1946-1949 рр. характеризувався хаотичною відбудовою житла...
-
В. Хвойко та відкриття Трипільскої культури - Періодизація української культури
У ІV-II тис. до н. е. досягли значного розвитку хліборобські племена Правобережної України та Молдови. Культура цих стародавніх хліборобів відома нам під...
-
У XIV ст. велика частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. Україна об'єднується з Литвою в одну державу як рівна з...
-
Діяльність Києво - Могилянського колегіуму розвивалася на вищому рівні порівняно з попереднім періодом. У колегіумі зосередилися кращі...
-
Митець український матіас архипенко "Плач Єремії" - один з кращих концептуальних рок-гуртів в Україні. Пісні "Плачу Єремії" - унікальне явище української...
-
Основоположниками українського ренесансного гуманізму були діячі і вчені - Юрій Дрогобич (Котермак), Павло Русин із Кросна, Лукаш із Нового Мяста,...
-
Кіммерійці Першим етнічним утворенням на території України були кіммерійці. Кіммерійці були першими на території України, хто перейшов від осілого до...
-
Культурний архітектура український шевченко Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного...
Фестивалі української культури в Польщі як елемент мистецької українсько-польської співпраці початку ХХІ ст