ДІЯ ЗОВНІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ НА ХІМІЧНИЙ СКЛАД МІНЕРАЛІВ - Закономірності зміни складу мінералів з докембрійських порід Українського щита

За результатами досліджень перетворення в шаруватих і стрічкових мінералах при штучному радіоактивному опроміненні вибрано індикаторні параметри дії радіації на мінерали на мікрорівні, а саме, склад мінералів та вміст дво - і тривалентного заліза. Досліджено залежність їх зміни від дози радіації, температури, розмірів зерен тощо.

Здатність амфіболів поглинати радіаційне опромінення, зберігаючи свою кристалічну структуру, але збільшуючи при цьому валентність деяких іонів, досліджено методами ЕПРС, ЯГРС. Виконано дослідження дії радіації на локальному рівні методом електронно-зондового мікроаналізу на основі розробленого способу експериментального визначення вмісту різновалентних іонів заліза. Встановлена універсальна емпірична залежність між відношенням інтенсивностей аналітичних рентгенівських ліній Fе LВ- і Fе LБ- (Х) і частки двовалентного заліза (Y) в сумарному залізі

(Y = lg?(kX - l)/2,

X= I Fе LВ /I Fе L б; Y= Fe2+/У Fe;

K, l - цілі числа), яка покладена в основу способу. Виявлено, що значення параметрів k і l не змінюються у мінералів, які належать до однієї підгрупи, та можуть співпадати у мінералів різних мінеральних видів. Наприклад, для тараміту відповідне рівняння має вигляд

Fe2+/Fe= ((25n-11)lg?)/2.

Числові значення коефіцієнтів k і l визначено для олівінів, гранатів, піроксенів, амфіболів, шпінелей, слюд. Метрологічні характеристики такого електронно-зондового мікроаналізу: точність - 10-15%, межа визначення Fe2+ (або Fe3+) - 2%, експресність визначення відношення Fe2+ /У Fe - 2 хвилини.

Частка Fe3+ в тарамітах за електронно-зондовим визначенням виявилася вищою порівняно з даними хімічного аналізу і ЯГРС. Враховуючи неоднорідність монофракції (відмінність за складом окремих зерен) та різну локальність використаних методів, збільшення контрасту в електронно-зондових визначеннях частки Fe3+ є закономірним. Електронно-зондовим методом визначено ступінь окиснення заліза в штучно гамма-опромінених зразках залежно від дози опромінення. Зафіксовано збільшення при цьому частки Fe3+, що співпадає з висновками, зробленими за даними ІЧС та ЯГР.

Дослідження методами ЯГРС та ІЧС пострадіаційної теплової дії на опромінені амфіболи показало можливість моделювання змін у мінералах на основі зустрічних процесів окиснення та відновлення заліза в їх структурах. Визначено межу термічної стійкості радіаційно окисненого заліза в рибекіті (близько 200 ОС), в чермакітовій роговій обманці (172 ОС) тощо. Зроблено висновок про найбільшу термостійкість амфіболів зі структурою тараміта.

Похожие статьи




ДІЯ ЗОВНІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ НА ХІМІЧНИЙ СКЛАД МІНЕРАЛІВ - Закономірності зміни складу мінералів з докембрійських порід Українського щита

Предыдущая | Следующая