Принцип рівності всіх видів тварин П. Сінгера. - Етико-філософські засади подолання спесишизму в європейській культурі

У 1994 році вийшла книга австралійського філософа Пітера Сінгера "Звільнення тварин". Вона стала значною подією в етико-філософському дискурсі ХХ ст. в контексті обгрунтування ставлення до тварин в європейському суспільстві. Книгу "Звільнення тварин" справедливо називають Біблією у справі захисту тварин. До цього ще не було написано такої фундаментальної праці, в якій би так детально і компетентно розглядалась проблема дискримінації за видовою ознакою. Перш ніж розглянути обгрунтування принципу рівності усіх тварин П. Сінгера, варто зазначити, що в його книзі також подається історія такого явища як спесишизм, наводяться наукові та моральні підстави відмови від вживання м' яса та підтримки товарів, які проходять тестування на тваринах, в книзі також детально розглянуті масштаби (масштаби сучасного промислового господарства обчислюється мільярдами тварин щороку) та негативні наслідки промислового тваринництва, П. Сінгер доволі детально описує становище тварин у сучасному промисловому господарстві, а також описує жахливі експерименти, які проводяться в наукових, медичних та комерційних лабораторіях над мільйонами різних тварин щороку. Головним для П. Сінгера залишається подолання спесишистського світогляду, адже промислове тваринництво можливе лише тому, що більшість людей як споживачі підтримують цю практику.

П. Сінгер стверджує, що основний елемент - прийняття до уваги інтересу істоти, яким би цей інтерес не був - повинен, відповідно до принципу рівності, поширюватися на всі істоти - чорних і білих, жінок і чоловіків, людей і не-людей. "Незалежно від природи істоти (кількості ніг, ворсистості шкіри, кольору шкіри тощо) принцип рівності вимагає, щоб з його стражданням рахувалися в такій же мірі, як і зі стражданням іншої істоти. Крім того - уникнути страждань і болю - це вже інтереси, з якими необхідно рахуватися", адже "біль - це щось, що ми відчуваємо, і ми можемо дійти висновку, що й інші його відчувають по різних зовнішніх проявах" [5, с. 23-25]. П. Сінгер на прикладі людського немовляти шестимісячного віку проводить аналогію - якщо воно не може говорити, це не означає, що воно не відчуває болю і не здатне страждати.

Стосовно вбивства тварин П. Сінгер наполягає на тому, що простий принцип однакового ставлення до болю і задоволення є достатньою підставою для протесту проти зловживань, що здійснюються людьми над тваринами [5, с. 25]. Порівнюючи вбивство людей, вірніше, заборону на вбивство людей з позиції "святості людського життя" з вбивством тварин, Сінгер приводить в приклад розумово відсталих людей: "Ми можемо з повною підставою заявити, що завдяки деяким особливостям деяких істот їхнє життя буде більш цінним, ніж життя деяких інших істот, але крім цього, існують деякі тварини, чиє життя буде більш цінним, ніж життя деяких людей" [5, с. 30]. Згідно спесишистського підходу, різниця між життями тварини і життям людини, що народилася із патологією мозку проводиться лише за критерієм приналежності до виду Homo sapiens [5, с. 30].

Отже, основою, на якій грунтується вимога поваги до життя тварин, для П. Сінгера став принцип рівності інтересів тварин і людини, адже як він підкреслює, - що людина так само переживає за своє життя, як кішка або олень, тому розумові здібності більше не повинні бути підставою для дискримінації [5, с. 20].

Підсумовуючи розгляд найбільш значущих етико - філософських здобутків щодо подолання спесишизму в європейській культурі, можна стверджувати, що в них досить грунтовно висвітлені основні підстави подолання практики спесишизму.

Однак, необхідно визнати, що існує неймовірна прірва між тим, що відбувається в сучасну епоху в етико-філософському дискурсі із тим, що здійснюється в суспільній практиці, адже інструментальне використання тварин набуло до цього часу небувалих масштабів, що пов'язано із двома факторами: перший - це легітимність в суспільстві інструментального підходу у ставленні до природи, а також продовження панування спесишизму, а другий - розвиток промислового тваринництва як великого бізнесу, що почало приносити величезні прибутки тим, хто цим займається. На жаль, вказані фактори відіграють гальмівну роль, ускладнюючи процес нового Просвітництва, яке спрямоване на подолання антропоцентризму і спесишизму.

Похожие статьи




Принцип рівності всіх видів тварин П. Сінгера. - Етико-філософські засади подолання спесишизму в європейській культурі

Предыдущая | Следующая